Рішення

від 27.03.2024 по справі 932/2376/24

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/2376/24

провадження № 2о/932/69/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі: головуючого судді- Кудрявцевої Т.О.

за участю секретаря- Рошошка Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про встановлення факту смерті, -

В С Т А Н О В И В:

21.03.2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту смерті її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Енергодар, Запорізької області. В обгрунтування вимог заявник посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на непідконтрольній Україні території в м.Енергодар Запорізької області помер її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В зв`язку з тим, що чоловік помер на тимчасово окупованій території України, нею було отримано свідоцтво про смерть, видане Виконавчим комітетом Водянської сільської ради Василівського району Запорізької області, від 22.06.2022 року. Встановлення зазначеного факту для неї має юридичне значення, оскільки вона отримає можливість зареєструвати смерть чоловіка відповідно до норм діючого законодавства України та отримати відповідне свідоцтво про смерть.

Заявник в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, надала суду заяву з проханням розглядати справу в її відсутність.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Зважаючи на викладене, відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

За правилами п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ст. 317 ЦПК України з заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

У відповідності до положень ч.2 ст.319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для про ведення державної реєстрації смерті є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Відповідно до п. 13 постанови № 5 Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Енергодар Запорізької області помер ОСОБА_2 , який був чоловіком заявника у справі ОСОБА_1 .

Родинні відносини заявника ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , який є її чоловіком, підтверджуються письмовими доказами, які є у справі. З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Зеленодольським п/с Апостолівського району Дніпропетровської області 26.03.1981 року, вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 26 березня 1981 року зареєстрували шлюб, в зв`язку з чим прізвище заявниці змінено на ОСОБА_4 .

В зв`язку з тим, що чоловік заявника помер на тимчасово окупованій території України, нею було отримано свідоцтво про смерть, видане Виконавчим комітетом Водянської сільської ради Василівського району Запорізької області, від 22.06.2022 року.

12.03.2024 року заступником начальника Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Бабенко І. було надано відмову у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , оскільки надані ОСОБА_1 документи не відповідають Правилам державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. №52/5, зі змінами та пункту 6 глави 5 розділу ІІІ вищезазначених правил.

Встановлено,що м.Енергодарвходить допереліку населенихпунктів,на територіїяких органидержавної владитимчасово нездійснюють своїповноваження,тому зазначенемісце смертіє тимчасовоокупованою територієюУкраїни.

Вказана обставина позбавляє заявника можливості зареєструвати факт смерті чоловіка ОСОБА_2 у встановленому чинним законодавством України порядку.

Відповідно до ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18 грудня 1996, параграф 45), ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10 травня 2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23 лютого 2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики.

При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10 травня 2001, §96).

При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23 лютого 2016, §142).

Таким чином, названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки можливості збору доказів смерті особи на окупованій території істотно обмежені.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що при розгляді справи знайшов підтвердження той факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Енергодар, Запорізької області.

Встановлення факту смерті для заявника має юридичне значення і необхідно дляреєстрації смерті чоловіка відповідно до норм діючого законодавства щодо реєстрації актів цивільного стану та отримання свідоцтва про смерть на бланку, виготовленому за єдиним зразком, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2010 № 1025 «Про затвердження зразків актових записівцивільного стану та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,76-78, 81,89, 293, 315, 317 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 ), заінтересована особа- Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (ЄДРПОУ 33339119, м.Дніпро, пр.Гагаріна, 112), про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець Алма-Атинської області Республіка Казахстан, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Енергодар, Запорізької області, Україна.

Рішення допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня отримання копії рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційнаскарга поданапротягом тридцятиднів здня врученняйому повногорішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Оскарження рішення не зупиняє його негайного виконання.

Суддя Т.О. Кудрявцева