Рішення

від 03.04.2024 по справі 211/8007/23

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/8007/23

Провадження № 2/211/506/24

РІШЕННЯ

іменем України

03 квітня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ніколенко Д.М.,

за участю секретаря судового засідання Данилової О.Д.,

представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради, третя особа: Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, як орган опіки та піклування, про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

встановив:

позивач ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради, третя особа Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, як орган опіки та піклування, про надання додаткового строку у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті племінника ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на поважність пропуску строку. В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її племінник ОСОБА_5 . Йому на праві приватної власності належала квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з тим, що ОСОБА_5 за життя заповіт не складав, спадщина приймається за законом. ОСОБА_4 є єдиним спадкоємцем третьої черги за законом, після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , як рідна тітка спадкодавця, інші спадкоємці першої та другої черги відсутні. Однак, позивач не подала заяву про прийняття спадщини після смерті племінника ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у встановлений ст. 1270 ЦК України, строк з декількох підстав. По-перше, всіма право установчими документами та документами, які підтверджують факти родинних відносин, а також свідоцтвом про смерть, заволоділа ОСОБА_2 , за заявою якої приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального кругу Болозенко Т.О. і була відкрита спадкова справа. ОСОБА_2 подаючи заяву про прийняття спадщини, вважає себе спадкоємцем четвертої черги, згідно зі ст. 1264 ЦК України. У відповідності до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш, як п`ять років, до часу відкриття спадщини. Однак, ОСОБА_2 не може бути спадкоємцем четвертої черги, оскільки зі спадкодавцем не проживала однією сім`єю не менше ніж, як п`ять років, до часу відкриття спадщини, тому що відповідно рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.01.2022 у справі №212/8811/21 ОСОБА_2 розірвала шлюб з ОСОБА_6 лише в січні 2022 року. У рішенні суду також зазначено, що шлюбні стосунки між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 припинені з квітня 2021 року. За таких обставин відповідач не може бути спадкоємцем за законом. По-друге, позивач є інвалідом 2-ї групи. Відповідно до довідки з інвалідності вона є непрацездатною. 2-гу групу інвалідності їй надали, так як вона хворіє на психічне захворювання. У силу свого психічного захворювання вона не в повному обсязі розуміє свої дії. Тому у отриманні нею документів для нотаріуса, поїздки до нотаріуса здійснюються лише з її родичами, які її опікають. З урахуванням цього, ОСОБА_4 із-за непереборних сил, які не залежать від її волі, пропустила строк подачі заяви про прийняття спадщини. Ураховуючи зазначене, позивач просить суд визнати причину пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини поважною та задовольнити заявлені вимоги.

Ухвалою суду від 14 грудня 2023 року вказану цивільну справу прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, витребувано завірену копію спадкової справи.

25 грудня 2023 року відповідач ОСОБА_2 скористалась правом подання відзиву та до суду було подано відзив на позовну заяву. З якого вбачається, що відповідач не згодна з позовними вимогами позивача та просить відмовити останній у задоволенні позову, так як матеріалами справи не доведено, що строк пропущено з поважних причин.

Ухвалою від 12 січня 2024 року витребувано докази у справі.

Протокольною ухвалою від 30 січня 2024 року підготовче судове засідання закрите те призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Примаков К.О. заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні не визнала позовні вимоги позивача та просила суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача - адвокат Чепурнова О.В. у судовому засіданні заперечувала проти позовних вимоги позивача та просила суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у позові.

Представник виконавчого комітету Довгинцівської районноїв містіради Табаровець Н.В. надала до суду заяву про розгляд справи без участі представника виконкому, при винесенні рішення покладаються на розсуд суду.

Представники виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, як органу опіки та піклування, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , кожна окремо, надали до суду заяви про розгляд справи без участі представника виконкому, при винесенні рішення покладаються на розсуд суду.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 суду пояснив, що ОСОБА_10 це його двоюрідний брат, їх матері рідні сестри. ОСОБА_2 це дівчина брата. Про смерть ОСОБА_11 йому повідомив ОСОБА_12 та дав номер телефону ОСОБА_13 . ОСОБА_11 захоронили біля бабусі, але від початку хотіли хоронити біля його матері у с. Широке. При влаштуванні похорон матеріальної допомоги вони не потребували. Після похорон з ОСОБА_14 він не спілкувався. В подальшому йому зателефонувала начальниця ОСОБА_14 та попросила її не турбувати, бо це погано впливає на стан ОСОБА_14 . Зазначив, що у його матері ОСОБА_4 пожиттєва 2 група інвалідності у зв`язку з психічним захворюванням, також вона хворіє на рак прямої кішки, тому на похоронах її не було. Приблизно через місяць від похорон, він почав розмовляти з матір`ю про оформляння спадку. Вони звернулися до нотаріуса з приводу прийняття спадщини, їм дали перелік документів для підтвердження родинного зв`язку, оскільки в документах містились помилки в написанні. Також з ОСОБА_14 намагався зв`язатися ОСОБА_15 для отримання документів. Заява про прийняття спадщини була подана після 6 місяців. У Вайбері з ОСОБА_2 списувався лише з приводу фото брата, за документи не питав.

Допитана в якості свідка ОСОБА_16 у судовому засіданні пояснила, що вона є дружиною ОСОБА_9 , ОСОБА_4 це мати її чоловіка. ОСОБА_2 бачила один раз, вона проживала з двоюрідним братом чоловіка ОСОБА_17 . З ОСОБА_11 вона не встигла познайомитися, але знає, що її чоловік та його брат разом зростали, тому що, коли ОСОБА_4 захворіла, то ОСОБА_18 переїхав жити до тітки та брата. ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловік дзвонив братові привітати з днем народження, але слухавку він не взяв. Через певний час у соціальних мережах чоловіку повідомив їх спільний друг, що ОСОБА_11 помер. Потім від друзів, вони дізналися, що ОСОБА_14 не хотіла говорити ОСОБА_18 про смерть ОСОБА_11 . Згодом чоловікові дзвонила начальниця ОСОБА_14 та просила не дзвонити їй, так як ОСОБА_18 на неї погано впливає. Вчасно не змогли подати заяву до нотаріуса, так як довго збирали документи та отримали їх вже після спливу 6 місяців. Чоловік дзвонив ОСОБА_19 зі свого номеру.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_20 суду пояснив, що ОСОБА_11 це його найкращий друг, ОСОБА_21 його брат. Просили ОСОБА_14 дати документи про смерть матері ОСОБА_11 , щоб можна було його поховати поряд. ОСОБА_2 документів не давала для оформлення спадщини. При розмовах щодо документів ОСОБА_18 з ОСОБА_14 він був присутній. Вони півтора місяці дзвонили ОСОБА_19 , але без шансів, потім вона взагалі перестала брати слухавку.

Вислухавши думки представника позивача, відповідача та її представника, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає позовні вимоги доведеними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як встановленосудом, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 (а.с. 10 копія свідоцтва про смерть). Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частини перша, друга статті 1220 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

У відповідності до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають гідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ст. 1263 ЦК України, у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

ОСОБА_4 є єдиним спадкоємцем третьої черги за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як рідна тітка спадкодавця (а.с. 12 копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 , а.с. 13 копія свідоцтва про укладення шлюбу, а.с. 14 копія свідоцтва про народження сестри ОСОБА_4 ОСОБА_22 , а.с. 52-54 повні витяги з державних реєстрів, зроблених приватним нотаріусом Болозенко Т.О.).

Інші спадкоємці першої та другої черги відсутні.

Позивач, як спадкоємець третьої черги за законом, звернулася до приватного нотаріуса Болозенко Т.О. з відповідною заявою про прийняття спадщини після смерті племінника ОСОБА_5 , однак постановою приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Болозенко Т.О. від 25 жовтня 2023 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 у зв`язку з тим, що заявницею ОСОБА_4 не подано документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, а саме на надано документів, що підтверджують факт прийняття спадщини за законом протягом строків, встановлених ст. 1270 Цивільного кодексу України (6 місяців) (а.с. 49 копія заяви, а.с. 18-19 та 55 копії постанови).

За матеріалами спадкової справи №36/2023, наданої на виконання ухвали суду від 14 грудня 2023 року, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті останнього, окрім позивача, звернулася відповідач ОСОБА_2 (а.с. 41 копія заяви). Однак, ОСОБА_2 приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Болозенко Т.О. листом від 04.05.2023 за вих.№124/02-14 повідомила, що про неможливість вважати відповідача спадкоємцем четвертої черги за законом після померлого ОСОБА_5 , оскільки відсутні докази, що підтверджують прийняття нею за відповідними підставами спадкового майна. Тому відсутня можливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с. 48 копія листа).

Інших заяв матеріали спадкової справи не містять (а.с. 41-55).

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За загальним правилом, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцемпостійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, тривала хвороба спадкоємців є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Позивач, як на підставу поважності пропуску строку подання заяви для прийняття спадщини до нотаріальної контори, в тому числі послалась на те, що вона є інвалідом 2-ї групи з 01.03.2018. Відповідно до довідки з інвалідності вона є непрацездатною. 2-гу групу інвалідності їй надано, так як вона хворіє на хронічний психічний розлад (органічний розлад особистості) з 2000 року (а.с. 8 копія довідки МСЕК, а.с. 9, 70 копії довідок з КП «КБЛзНПД» ДОР»). У силу свого психічного захворювання вона не в повному обсязі розуміє свої дії.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно зі статтею 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У зв`язкуз викладеним,оскільки позивачпропустила встановленийзаконом строкподачі заявиз поважнихпричин,тому щотривалий часстраждає на хронічний психічний розлад, суд доходить висновку про задоволення позову та вважає можливим встановити позивачу додатковий строк для надання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті племінника ОСОБА_5 . Його тривалість слід визначити в три місяці з моменту набрання рішенням законної сили, що є достатнім для надання такої заяви.

На підставівищевикладеного такеруючись статтями 1261, 1270, 1272 ч. 3 ЦК України, статтями 10, 12, 13, 76, 81, 89, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд-

ухвалив:

позов ОСОБА_4 - задовольнити.

Встановити ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 ) додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 три місяці з моменту набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 09 квітня 2024 р.

Суддя Д.М. Ніколенко