Рішення

від 21.11.2007 по справі 32/277пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

21.11.07 р.                                                                              

Справа № 32/277пн                              

Господарський суд Донецької області

у складі судді О.М. Сковородіної при секретарі судового засідання: Бахмет А.В.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1                                    

від відповідача: не з'явився

за позовом: Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1             м. Макіївка

до відповідача: Товариства з

обмеженою відповідальністю виробничо - комерційної фірми „Алекс ЛТД” м.

Макіївка

про визнання права власності на

нерухоме майно

Позивач, Суб'єкт підприємницької

діяльності ОСОБА_1 м. Макіївка, звернувся до господарського суду Донецької

області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо -

комерційної фірми „Алекс ЛТД” м. Макіївка про визнання права власності на

нерухоме майно.

В обґрунтування вимог позивач

посилався на договір про спільну діяльність 

№ 1-345 від 17.08.07р., акт прийому-передачі від 17.08.07р., лист від

05.09.07р.  № 114/08, лист № 213/09 від

15.09.07р., угоду № 1 від 05.09.07р. про розірвання договору про спільну

діяльність від 17.08.07р. № 1-345, лист від 10.09.07р., технічний паспорт,

витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно  № 14048726 від 28.03.07р., експертний

висновок № 05/23/10/07.               

Відповідач  в судове засідання не з'явився, надав

клопотання, в якому просив суд розглянути справу за відсутністю представника

відповідача. У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнає,

вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Заперечуючи

проти позову, вказував на те, що між позивачем та відповідачем був укладений

договір про спільну діяльність № 1-345 від 17.08.07р., за яким відповідач був

зобов'язаний здійснити всі організаційні роботи, пов'язані з влаштуванням

готелю, у переданому позивачем будинку; проте, з отриманої від позивача

технічної документації на будинок стало відомо, що будівля має самовільно

переобладнане приміщення - кім. № 8, у зв'язку з чим змінилася житлова та

загальна площа будинку, та як наслідок він вважає, що позивач не набув право

власності на спірне майно, як реконструйоване самочинно. Крім того, вважає, що

він в свою чергу набув право власності на спірне майно, відповідно до п. 9.7

договору про спільну діяльність № 1-345 від 17.08.07р.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши представника позивача, суд встановив.

Відповідно до витягу про реєстрацію

права власності на нерухоме майно від 28.03.07р. № 14048726 позивачу на

підставі договору купівлі-продажу № 1400 від 16.03.07р., посвідченого приватним

нотаріусом ОСОБА_2, належить житловий будинок, який розташований за адресою:

АДРЕСА_1. На момент придбання загальна площа будинку складала 155,5кв.м,

житлова - 77,8кв.м.

В подальшому, позивачем були

виконані роботи з переобладнання кімнати № 8 у зв'язку з чим житлова площа

будинку збільшилась на 16,80кв.м., а загальна - на 10,90кв.м., що

підтверджується технічним паспортом на житловий будинок, складеним станом на

15.08.07р. Тобто, загальна площа будинку становить 166,40кв.м., житлова -

94,60кв.м.

Відповідно до ч. 2 ст. 383 ЦК

України власник житлового будинку може на свій розсуд здійснювати зміни у

будинку, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших

квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать

санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Експертним висновком

будівельно-технічної експертизи № 05/23/10/07 ПП „Експерт-оцінка” будівлі

житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, що переобладнання кімнати

відповідає ДБН  В.1.1-7-2002 „Пожежна

безпека” об'єктів будівництва, ДБН 

В.В.2.2.-15-2005 „Житлові будівлі та споруди індивідуальних

забудовників”, іншим ДБН (державним будівельним нормам) та споруда придатна до

експлуатації.

Частиною 1 ст. 328 ЦК України

встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені

законом, зокрема із правочинів.

Статтею 392 ЦК України передбачено,

що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо

це право оспорюється або не визнається іншою особою.

17.08.07р. між позивачем та

відповідачем був укладений договір про спільну діяльність № 1-345, за яким

сторони за договором були зобов'язані прийняти на себе зобов'язання об'єднати

свої вклади та спільно діяти для досягнення загальної мети - організації готелю

за адресою: АДРЕСА_1 та надання готельних послуг.

Переобладнання спірного майна, яке

заважало відповідачу в отриманні дозволу на переобладнання будинку під готель

та перешкоджає досягненню мети договору про спільну діяльність № 1-345 (який в

подальшому був розірваний), і є причиною, за якою відповідач оспорює права

позивача на майно, як на об'єкт нерухомості.

Враховуючи той факт, що до спірного

об'єкту, за результатами проведених перепланувань (реконструкції), не здійснено

ніяких прибудов, та відповідно сама реконструкція проведена без порушень

будівельних норм та правил, суд дійшов висновку про те, що позивач є

правомірним власником спірного майна, а саме: житлового будинку, під літ. А-2,

загальною площею 166,40кв.м., житловою площею 94,60кв.м., який розташований за

адресою: АДРЕСА_1.

Посилання відповідача на положення

п. 9.7 договору про спільну діяльність, як на підставу виникнення у нього права

спільної часткової власності на спірне майно, є безпідставним, з огляду на

таке.

Дійсно, в силу ч. 1 ст. 1134 ЦК

України учасники спільної діяльності є власниками в загальній дольовій

власності щодо майна, внесеного у спільну діяльність, а також продукції,

плодів, доходів, отриманої від спільної діяльності.

Проте, в данному випадку, позивачем

як учасником спільної діяльності в якості внеску за договором було передане не

спірне майно, а лише право на його користування.

Як слід, передання права

користування не є таким, що породжує у відповідача право власності на саме

майно.

Крім того, набуття права власності

за договором про спільну діяльність стосується лише щодо внесеного (переданого)

майна.

Але, як стверджує позивач, та не

заперечує відповідач у своєму відзиві, передача спірного майна як внеску у

спільну діяльність - не відбулась. Тобто, не виникло взагалі моменту, з яким

законодавець пов'язує набуття права власності на майно.

З урахуванням обставин справи та

наданих  доказів, вимоги позивача  обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають

віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений  ст. 49 Господарського процесуального кодексу

України.

На підставі ст. ст. 328, 383, 392,

1134  ЦК України, керуючись  ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України,

господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги

Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1м. Макіївка до Товариства з

обмеженою відповідальністю виробничо - комерційної фірми „Алекс ЛТД” м.

Макіївка про визнання права власності на нерухоме майно.

Визнати право власності за

Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Макіївка (АДРЕСА_2,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на нерухоме майно, а саме: на житловий будинок,

літ. А-2, загальною площею 166,40кв.м., житловою площею 94,60кв.м., який

розташований за адресою: АДРЕСА_1, з урахуванням переобладнаної кімнати.

Стягнути з Товариства з обмеженою

відповідальністю виробничо - комерційної фірми „Алекс ЛТД” м. Макіївка (86108,

Донецька область, м.  Макіївка, вул.

Лихачова, 60, ЄДРПОУ 20357282, п/р 26008301528391 в ЦМВ ПІБ м. Макіївки, код

банку 334516) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1м. Макіївка

(АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати з державного мита в сумі

85,00грн., та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу.

Рішення набирає законної сили

03.12.07р.

Рішення може бути оскаржено в

Донецький апеляційний господарський суд 

згідно розділу XII ГПК України.

Суддя                                                                        

Сковородіна О.М.