Ухвала

від 09.04.2024 по справі 234/8836/21

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 234/8836/21

Провадження № 2/202/1729/2024

УХВАЛА

Іменем України

09 квітня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Мачуського О.М.

за участю: секретаря судового засідання - Карасьової Г.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Краматорську Донецької області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Краматорського міського суду Донецької області перебувала цивільна справа № 234/8836/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Краматорську Донецької області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом. Судове рішення за результатом розгляду справи не ухвалено.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX зі змінами, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

Згідно з позицією Ради суддів України, викладеній у рішенні від 05.03.2023 року та на засіданні 17.08.2023 року, судові справи, які станом на день видання Верховним Судом розпорядження від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» перебували в провадженні Краматорського міського суду Донецької області, підсудні Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.

14 листопада 2023 року цивільна справа № 234/8836/18 надійшла до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2023 року, для її розгляду визначено суддю Мачуського О.М.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2023 року, справу прийнято та відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

Позивач, його представник та представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Також позивач не з`являвся в підготовчі судові засідання, призначені по цивільній справі на 20 грудня 2023 року, 05 лютого 2024 року та 11 березня 2024 року.

Суд, вивчивши матеріали справи та додані до неї письмові документи, надавши належну оцінку поведінці сторони позивача, вживши усіх необхідних заходів для надання стороні позивача достатніх можливостей для викладення своєї позиції у судових засіданнях, з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи, доходить наступного висновку.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Відповідно до принципу диспозитивності, встановленого ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Сторони використовують свої права, закріплені ст. 43,49 ЦПК України на власний розсуд.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані з`являтися у судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Відповідно до ч. 1ст. 44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Зазначене вище відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20) та від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21).

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, а саме п. 1 ст. 6 установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах «Іззетов проти України», «Паскал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України» суду потрібно дотримуватися розумного строку для судового провадження.

За змістом рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 у справі № 1-9/2011 вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення Європейського суду з прав людини від 12.07.2001 року у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини»).

Крім того, Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду,зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків, про що наголошено в рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Каракуця проти України» від 16.02.2017 року.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).

В позові зазначено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022року, із змінами, Новоайдарська селищна територіальна громада Щастинського району Луганської області з 24.02.2022 року по 25.02.2022 року, відносилась до територій активних бойових дій.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2024 року витребувано у Міністерства соціальної політики України, адреса: 01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, інформацію з Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб щодо місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

На виконання даної ухвали, Міністерством соціальної політики надано відповідь, згідно з якою в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб відсутня інформація щодо місця проживання ОСОБА_1 .

При здійснені неодноразових спроб повідомити позивач, шляхом передачі телефонограми та направлення смс-повідомлення про дату, час та місце судових засідань, на зазначені в позові номери мобільних телефонів позивача та його представника, встановлено, що останнім по одному судовому повідомленню «доставлено у Viber», усі інші відправлення перебувають в статусі «Абонент тимчасово недоступний».

Водночас, при зверненні до суду з даним позовом, позивачем та його представником не зазначено жодних інших засобів зв`язку (актуального номеру телефону чи електронної пошти), що з урахуванням наведеного позбавляє суд можливості здійснити виклик позивача у такий спосіб.

Разом з тим, з метою дотримання вимог процесуального законодавства щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи у відповідності до вимог ст.ст.128-130 ЦПК України, окрім іншого, судом здійснювався виклик позивача на судові засідання, призначені на 20 грудня 2023 року, 05 лютого 2024 року, 11 березня 2024 року та 09 квітня 2024 року, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Судом вжито всіх можливих заходів, для виклику позивача до суду та у відповідності до положень ч. 11 ст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик ОСОБА_1 , останній вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, суд визнає, що позивач вчетверте, тобто повторно не з`явився в підготовче судове засідання без поважних причин, оскільки не повідомив про причини своєї неявки та не подавав заяв про відкладення розгляду справи чи здійснення розгляду без її участі.

Повторну неявку позивача ОСОБА_1 в судове засідання без поважних причин, та відсутність прояву його інтересу щодо стану розгляду справи, суд розцінює, як втрату зацікавленості в кінцевому результаті й переслідуванні мети - максимально сприяти у розгляді справи.

Суд приймає до уваги, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, зі змінами, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

Однак, на даний час на території міста Дніпра, де знаходиться суд, активний бойових дій не здійснюється, транспортне сполучення не припинено, доступ до суду не обмежений, інтернет-зв`язок також функціонує повноцінно і для сторін існує можливість брати участь у розгляді справи.

Таким чином, підстав для відкладення розгляду справи суд у зв`язку з введенням на території України воєнного стану судом не встановлено.

Враховуючи наведене, оскільки позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не вжив заходів для явки до суду для проведення судового засідання за позовом, суд приходить до висновку, що останній втратив інтерес та зацікавленість у розгляді справи, а тому, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, залишає позов без розгляду.

Керуючись п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 у справі № 1-9/2011, 200, ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 доУправління Пенсійногофонду Українив м.Краматорську Донецькоїобласті простягнення недоотриманоїпенсії впорядку спадкуванняза законом- залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду в 15-ти денний строк з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.М. Мачуський