Рішення

від 28.03.2024 по справі 610/689/21

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 610/689/21

№ 2/183/460/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2024 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судових засідань Шевченко О.С.,

розглянувши, у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європартнер фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

ТОВ «Європартнер фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просило стягнути солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 330038,65 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 13 грудня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6/2/28/2007/840-К/953, за яким банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 25183,125 доларів США під 12,39 % річних строком до 09 грудня 2022 року.

Того ж дня, з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між сторонами було укладено договір іпотеки № 6/2/28/2007/840-І/954, згідно з яким іпотекодавець передав, а іпотекодержатель прийняв в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .

Також 13 грудня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 955, згідно з яким поручитель поручається перед кредитором за належне виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, що витікають із кредитного договору № 6/2/28/2007/840-К/953 від 13 грудня 2007 року.

19 травня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Європартнер фінанс» укладено договір про відступлення права вимоги № GL3N217258, у відповідності до умов якого до ТОВ «Європартнер фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором № 6/2/28/2007/840-К/953 від 13 грудня 2007 року, договором іпотеки № 6/2/28/2007/840-І/954 від 13 грудня 2007 року, договором поруки № 955 від 13 грудня 2007 року на загальну суму 52635,64 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19.05.2020 року становить 1398581,60 грн..

На підставі викладеного та враховуючи те, що строк позовної давності стягнення з ОСОБА_1 простроченої заборгованості, за п. 7.3 кредитного договору, становить 10 років, а також право кредитора на стягнення як всієї суми заборгованості, так і її частини позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 12421,01 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19.05.2020 року становить 330038,65 грн., з яких:

- прострочена заборгованість зі сплати тіла кредиту за період з 10.03.2011 року по 10.03.2014 року - 3272,74 доларів США 86959,97 грн.;

- прострочені проценти за користування кредитом за період з 01.03.2011 по 31.03.2014 року 9148,27 доларів США 243078,68 грн..

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 11 травня 2021 року відкрито загальне позовне провадження по справі (а.с. 87).

Згідно з розпорядженням Голови Верховного Суду від 18.03.2022 року № 11/0/9-2 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» територіальна підсудність судових справ Балаклійського районного суду Харківської області була змінена та визначена за Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області (а.с. 214).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2023 року головуючою суддею по справі призначено ОСОБА_3 (а.с. 216).

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2023 року прийнято цивільну справу до свого провадження (а.с. 217).

В судове засідання представник позивача не з`явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутність, одночасно позов підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач-2 ОСОБА_2 , відзив на позовну заяву не подала, в судове засідання повторно не з`явилась, була повідомлена належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, причина неявки суду не відома.

Відповідач-1 ОСОБА_1 у призначене судове засідання не з`явився, однак надав письмові пояснення по справі у яких заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на не доведення позивачем розміру заборгованості, заявленої до стягнення, також просив застосувати позовну давність.

На підставі ч.2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши подані докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

У відповідності до умов кредитного договору № 6/2/28/2007/840-К/953 від 13 грудня 2007 року, укладеного між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 , банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 25183,125 доларів США строком до 09 грудня 2022 року, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 12,39% річних.

Також, згідно розділу 7 «Врегулювання спорів» договору, сторони керуючись ст. 259 ЦК України, дійшли згоди про збільшення строку позовної давності за договором до 10 років (а.с. 13-17).

З метою забезпечення виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором договору № 6/2/28/2007/840-К/953 від 13 грудня 2007 року ОСОБА_1 передав в іпотеку ВАТ КБ «Надра» житлову квартиру АДРЕСА_2 , погоджена сторонами вартість якої складає 152005,00 гривень, що на день укладення договору еквівалентно 30100,00 дол. США, що підтверджено договором іпотеки № 6/2/28/2007/840-І/954 від 13 грудня 2007 року (а.с. 20-23).

13 грудня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 955, за яким поручитель поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань з повернення коштів, сплати відсотків та інших обов`язків встановлених кредитним договором № 6/2/28/2007/840-К/953 від 13 грудня 2007 року (а.с. 24-25).

19 травня 2020 року ПАТ «КБ «Надра», у відповідності до умов договору про відступлення права вимоги № GL3N217258, відступило ТОВ «Європартнер фінанс» права вимоги за кредитними договорами, у тому числі й за грошовим зобов`язанням відповідача-1, договором іпотеки та договором поруки (а.с. 48-51).

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги від 19.05.2020 року сума заборгованості відповідача-1 за кредитним договором № 6/2/28/2007/840-К/953 від 13 грудня 2007 року склала 52635,64 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19.05.2020 року становить 1398581,60 грн., з яких:

- заборгованість зі сплати тіла кредиту 23585,56 доларів США 626691,92 грн.;

- проценти за користування кредитом 29050,08 доларів США 771889,68 грн. (а.с. 52).

У зв`язку з тим, що позивачем заявлена до стягнення лише частина заборгованості, товариством також надано і розрахунок заборгованості за тілом кредиту за період з 10.03.2011 по 10.03.2014 року, яка склала 3272,74 доларів США (а.с. 11) та розрахунок заборгованості за відсотками за користування кредитом нарахованими у період з 01.03.2011 по 31.03.2014 року у розмірі 9148,27 доларів США (а.с. 12).

Станом на момент розгляду справи, даних про погашення відповідачем-1 вищевказаної заборгованості за кредитом, матеріали справи не містять.

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані наступними нормами закону.

Згідно ст.1077ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У відповідності до ч.2 ст.1083ЦК України якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.

Так у відповідності до ст. 509 ЦК України, 1. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. 2. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. 3. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності справедливості.

У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, в силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до вимог ст. 525, 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконувати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Положеннями статті 610ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За змістом частин першої, другої статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до п.4 ч.2 ст.43ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

У свою чергу, відповідач звернулася до суду із письмовою заявою про застосування до позовних вимог строку позовної давності.

За змістом ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ст.252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Стаття 267Цивільного кодексуУкраїни передбачає, що особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

При цьому, відмовити у позові через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Крім того, відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Отже, відмовляючи у задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності, суд має встановити обґрунтованість чи безпідставність позовних вимог, належним чином мотивувати свої висновки. Так, у випадку обґрунтованості позовних вимог суд може відмовити у їх задоволенні, у зв`язку з пропуском строку позовної давності. У випадку недоведеності позову суд відмовляє у його задоволенні саме з цих підстав, а не застосовує наслідки пропуску позовної давності.

Стаття 257Цивільного кодексуУкраїни визначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність.

Згідно пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України.

Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1ст.261 ЦК України). За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України).

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина перша статті 259 ЦК України).

У відповідності до умов кредитного договору № 6/2/28/2007/840-К/953 від 13 грудня 2007 року, сторони дійшли згоди про збільшення строку позовної давності за даним зобов`язанням до 10 років.

В той же час кінцевий строк повного погашення кредиту встановлений у договорі по 09 грудня 2022 року включно.

Зважаючи на вище викладене, позивачем при зверненні до суду з позовною заявою, зареєстрованою канцелярією суду 16.03.2021 року, про стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором, що виникла за період з 10.03.2011 по 10.03.2014 року, додержано строк позовної давності, оскільки відповідна дата звернення підпадає під термін дії та умови договору, із чого суд приходить до висновку про неможливість застосування позовної давності.

За вказаних обставин, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог, а саме, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитом у розмірі 330038,65 грн.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст.141ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 4 950,58 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-82, 89, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Європартнер фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європартнер фінанс» заборгованість за кредитним договором № 6/2/28/2007/840-К/953 від 13.12.2007 року 330038,65 гривень (триста тридцять тисяч тридцять вісім гривень 65 копійок), з яких: 86959,97 гривень прострочене тіло кредиту за період з 10.03.2011 по 10.03.2014 роки; 243078,68 гривень прострочені відсотки за період з 01.03.2011 по 31.03.2014 роки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європартнер фінанс» судовий збір у розмірі 2475,29 гривень (дві тисячі чотириста сімдесят п`ять гривень 29 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європартнер фінанс» судовий збір у розмірі 2475,29 гривень (дві тисячі чотириста сімдесят п`ять гривень 29 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Європартнер фінанс», код ЄДРПОУ 40368253, адреса: вул. Чичибабіна, буд. 7, м. Харків, 61058;

Відповідач-1: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

Відповідач-2: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя Сорока О.В.