Ухвала

від 28.02.2024 по справі 369/280/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/280/24

Провадження № 2/369/3671/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про забезпечення позову)

28.02.2024 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І.О., розглянувши заяву заступника керівникаКиєво-Святошинськоїокружної прокуратуриКиївської областіДенесюка Олексія про забезпечення позову у цивільній справі №369/280/24 за позовом заступника керівникаКиєво-Святошинськоїокружної прокуратуриКиївської областіДенесюка Олексія вінтересах державив особіБілогородської сільськоїтериторіальної громадиБучанського районуКиївської областідо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування, -

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області на розгляді перебуває цивільна справа №369/280/24 за позовом заступника керівникаКиєво-Святошинськоїокружної прокуратуриКиївської областіДенесюка Олексія вінтересах державив особіБілогородської сільськоїтериторіальної громадиБучанського районуКиївської областідо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування.

Разом з позовом заступником керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області Денесюком Олексієм було подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222480400:03:002:5540, 3222480400:03:002:5004, здійснювати їх поділ чи об`єднання, а також заборонити проведення на вказаній ділянці будь яких робіт.

У заяві, якою прокурор просить забезпечити позовні вимоги обґрунтовано тим, що усупереч положень земельного та водного законодавства районна державна адміністрація винесла розпорядження про відведення земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги у власність фізичної особи для ведення індивідуального садівництва.

Зокрема прокурором встановлено, що розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 24.01.2011 № 274 у приватну власність ОСОБА_3 відведено земельну ділянку площею 1,3857 га з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства.

На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_3 отримала державний акт ЯЛ № 352932, виданого 22.04.2011 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322248041001436. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3222480400:03:002:0455.

Надалі, на підставі розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 16.11.2011 № 2922 цільове призначення земельної ділянки площею 1,3857 га з кадастровим номером 3222480400:03:002:0455 змінено на: для ведення індивідуального садівництва, внаслідок чого, ОСОБА_3 отримала державний акт серії ЯМ № 416280 від 07.12.2011, що був зареєстрований Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №322240001050039.

В подальшому, ОСОБА_3 відчужила вищевказану земельну ділянку з кадастровим номером 3222480400:03:002:0455 на підставі договору купівлі-продажу від 16.01.2012 №111 на користь ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 на підставі заяви від 08.05.2012 № 866 здійснив поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3222480400:03:002:0455 на 9 земельних ділянок: 3222480400:03:002:5001, 3222480400:03:002:5002, 3222480400:03:002:5003, 3222480400:03:002:5004, 3222480400:03:002:5005, 3222480400:03:002:5006, 3222480400:03:002:5007, 3222480400:03:002:5008, 3222480400:03:002:5009.

Земельна ділянка з кадастровим номером 3222480400:03:002:5001 30.10.2018 відчужена ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 на підставі договору купівлі продажу № 3151. ОСОБА_5 відчужив земельну ділянку на користь ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 23.03.2021 № 920. ОСОБА_6 відчужила земельну ділянку на користь ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 12.11.2021 № 5376.

Земельна ділянка з кадастровим номером 3222480400:03:002:5002 30.10.2018 відчужена ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 на підставі договору купівлі продажу № 3153. ОСОБА_5 відчужив земельну ділянку на користь ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 23.03.2021 № 921. ОСОБА_6 відчужила земельну ділянку на користь ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2021 № 6255.

Земельна ділянка з кадастровим номером 3222480400:03:002:5003 30.10.2018 відчужена ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 на підставі договору купівлі продажу № 3155. ОСОБА_5 відчужив земельну ділянку на користь ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 23.03.2021 № 922. ОСОБА_6 відчужила земельну ділянку на користь ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2021 № 6254.

Земельна ділянка з кадастровим номером 3222480400:03:002:5005 09.09.2021 відчужена ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 667.

Земельна ділянка з кадастровим номером 3222480400:03:002:5006 09.09.2021 відчужена ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 668.

Земельна ділянка з кадастровим номером 3222480400:03:002:5007 09.09.2021 відчужена ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 669.

Земельна ділянка з кадастровим номером 3222480400:03:002:5008 30.10.2018 відчужена ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 на підставі договору купівлі продажу № 3157. ОСОБА_5 відчужив земельну ділянку на користь ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 23.03.2021 № 923. ОСОБА_6 відчужила земельну ділянку на користь ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 12.11.2021 № 5377.

Земельна ділянка з кадастровим номером 3222480400:03:002:5009 30.10.2018 відчужена ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 на підставі договору купівлі продажу № 3159. ОСОБА_5 відчужив земельну ділянку на користь ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 23.03.2021 № 924. ОСОБА_6 відчужила земельну ділянку на користь ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2021 № 6256.

Також заявником встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 28.01.2022 року № 621 сформована нова земельна ділянка з кадастровим номером 3222480400:03:002:5540 шляхом об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 3222480400:03:002:5001, 3222480400:03:002:5002, 3222480400:03:002:5003, 3222480400:03:002:5005, 3222480400:03:002:5006, 3222480400:03:002:5007, 3222480400:03:002:5008, 3222480400:03:002:5009.

Земельна ділянка з кадастровим номером 3222480400:03:002:5004 залишилась не об`єднаною, водночас, за координатами вказаної ділянки обліковано два кадастрових номера: 3222480400:03:002:5004 та 3222480400:09:006:6604 (що підтверджується Поземельними книгами на вищевказані земельні ділянки, що однаково відкриті 23.09.2015 року). Проте, у подальшому встановлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано саме земельну ділянку з кадастровим номером 3222480400:03:002:5004, у зв`язку з чим, саме вона є спірним об`єктом у даній позовній заяві.

Так встановлено, що 12.11.2020 ОСОБА_4 відчужив право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222480400:03:002:5004 на користь ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 1574.

На даний час, власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222480400:03:002:5540 залишається ОСОБА_1 , а власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222480400:03:002:5004 ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Водночас, установлено, що спірні земельні ділянки розташована у прибережній захисній смузі водного об`єкту р. Ірпінь, згідно листа Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського від 04.09.2023 № 991-002-1495/991-083 водний об`єкт, що розташований поряд із земельними ділянками з кадастровими номерами 3222480400:03:002:5540, 3222480400:09:006:6604, це природний водний об`єкт річка Ірпінь, права притока р. Дніпро (впадає у Київське водосховище). Зазначені земельні ділянки знаходяться у приватній власності у категорії «землі сільськогосподарського призначення» з використанням «для ведення індивідуального садівництва».

ОСОБА_7 має загальну площу водозбору 3340 км?, довжину 162 км. Інформацію наведено за даними довідника «Гидрологическая изученность. Гидрометиздат. Ленинград, 1964 г.» стор. 44.

Згідно статті 79 Водного кодексу України, річка ОСОБА_8 належить до середніх річок. Згідно статті 88 Водного кодексу України прибережна захисна смуга встановлюється по обидва береги середніх річок шириною 50 м. Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

У заплаві річки ОСОБА_8 створена Ірпінська осушувально-зволожувальна система для двостороннього регулювання водно-повітряного режиму осушуваних земель за допомогою дренажних каналів та гончарних труб. У межах зазначених земельних ділянок русло річки ОСОБА_8 має природне походження, а його положення не змінювалося протягом тривалого часу.

Фактичну крутизну схилу для даної ділянки річки ОСОБА_8 було встановлено під час опрацювання крупномасштабних картографічних матеріалів. На підставі аркуша топографічної карти масштабу М 1:10000 М-36-49-В-б-4 встановлено, що відмітка урізу води у річці Ірпінь поруч із зазначеними земельними ділянками становить 112,9 м Бс, а відмітка поверхні землі в їх межах та поруч з береговою лінією має значення 128,0-128,2 м Бс. Це однозначно свідчить про крутизну схилу більше трьох градусів та необхідності подвоєння ширини прибережної захисної смуги до 100 м.

Заява про забезпечення позову обґрунтована необхідністю забезпечити можливість реального виконання рішення у справі та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні, у випадку задоволення позову, оскільки державна реєстрація права власності на спірні земельні ділянки за відповідачем, у разі відсутності забезпечення позову, дає їм право вільно ними розпоряджатись, у тому числі, відчужувати на користь третіх особам.

Прокурор у поданій заяві вказує, що заява про забезпечення позову обґрунтована необхідністю забезпечити можливість реального виконання рішення у справі та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні, у випадку задоволення позову, оскільки державна реєстрація права власності на спірні земельні ділянки за відповідачем, у разі відсутності забезпечення позову, дає їм право вільно ними розпоряджатись, у тому числі, відчужувати на користь третіх особам.

У такому разі для належного захисту та поновлення порушених прав, позивач буде змушений вживати додаткових заходів, зокрема вирішувати питання щодо збільшення позовних вимог або зміни предмета позову, визначати підсудність вказаного спору та замінювати неналежного відповідача у справі, що згідно вимог чинного законодавства можливо лише на стадії підготовчого провадження.

При цьому, відсутність на даний час будь-яких дій відповідача, які могли б підтвердити наміри вчинення дій щодо відчуження, поділу чи об`єднання земельних ділянок, не спростовують наявність у відповідача, як в одноособового власника спірної земельної ділянки можливості вільно розпорядитися нею, якщо не вжити заходи забезпечення позову, у тому числі, враховуючи попередню протиправну поведінку під час набуття права власності.

Таким чином, на переконання прокурора, обґрунтованим є припущення про високу ймовірність відчуження, реєстрації, поділу, об`єднання, зміни конфігурації спірної земельної ділянки, що в подальшому може призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів держави. Вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладання арешту на земельну ділянку не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки вона залишається у його володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися вказаним майном обмежується на певний час, отже має тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до розгляду цієї справи по суті.

Також вказаний захід забезпечення не може перешкодити здійсненню будь-якої діяльності відповідачів на земельній ділянці.

Захід забезпечення позову, про який йдеться у заяві є співмірним із заявленими позовними вимогами та забезпечує збалансованість інтересів сторін, також він є засобом тимчасового характеру та має на меті збереження існуючого становища до ухвалення судового рішення у справі та набрання ним законної сили для забезпечення можливості ефективного поновлення прав держави в особі позивача.

За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали цивільної справи суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Слід зазначити, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Отже, підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2020 року у справі №520/5745/18.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №366446202, сформованої 19 лютого 2024 року, земельна ділянка з кадастровим номером 3222480400:03:002:5540, площею 1.3116 гектар, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2588106632080, належитьна правіприватної власності ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №366446241, сформованої 19 лютого 2024 року, земельна ділянка з кадастровим номером 3222480400:03:002:5004, площею 0,0742 гектар, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2219443032224, належитьна правіприватної власності ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

З поданої заяви про забезпечення позову та доданих до неї документів вбачається, що у разі прийняття рішення на користь позивача у цивільній справі можуть виникнути труднощі у подальшому при виконанні такого рішення.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення слід зазначити наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому, можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

При цьому, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки, матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладений арешт може завдати збитків відповідачам, а також, в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбаченихст. 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Дослідивши письмові матеріали справи, та враховуючи, що вид забезпечення позову, вказаний у заяві позивача, а саме накладення арешту на земельні ділянки є співмірним з заявленим позовом та буде достатніми для забезпечення виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо майна, яке належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 направлені на відчуження належних земельних ділянок оскільки, накладення арешту на майно є достатнім заходом для забезпечення позову у даній цивільні справі, так як передбачає заборону відчужувати його, а тому не потребує додаткової заборони вчиняти будь-які дії щодо спірного майна.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями ст. ст.149,150,153-154,353 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву, задовольнити частково.

Накласти арешт земельну ділянку з кадастровим номером 3222480400:03:002:5540, площею 1.3116 гектар, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2588106632080, яка належитьна правівласності ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3222480400:03:002:5004, площею 0,0742 гектар, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2219443032224, яка належитьна праві власності ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

В іншій частині відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Стягувач: Заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бучанської районної державної адміністрації Київської області, адреса: 08131, Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 67, код ЄДРПОУ 02909996.

Боржники: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя І.О. Фінагеєва