Рішення

від 04.04.2024 по справі 398/4629/23

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/4629/23

провадження №: 2/398/1193/24

РІШЕННЯ

Іменем України

(повний текст)

"04" квітня 2024 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Молонової Ю.В.,

при секретарі Борозні Л.М.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрії в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоштамп» про стягнення заробітної плати та середньої заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2023 року ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_1 ,звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоштамп» (далі ТОВ «Автоштамп») про стягнення заробітної плати та середньої заробітної плати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 05 березня 2021 року по 28 лютого 2023 року вона працювала у роботодавця ТОВ «Автоштамп» інспектором з кадрів, про що зроблено записи в її трудовій книжці. Свою діяльність відповідач здійснював на орендованих приміщеннях в АДРЕСА_1 . При звільненні з роботи розрахунок по заробітній платі роботодавець із нею не здійснив. Заробітну плату відповідач не платив з 01.10.2021 по 28.02.2023. Її оклад дорівнював мінімальній заробітній платі. Мінімальна заробітна плата в період з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року складала 6000 гривень (2 місяці її роботи). В період з 1 грудня 2021 року по 1 жовтня 2022 року мінімальна зарплата визначалась законодавцем в Україні в сумі 6500 грн. (10 місяців її роботи). В період з 1 жовтня 2022 року по 28.02.2023 - 6700 грн. (5 місяців її роботи). Таким чином, заборгованість за період з 01 жовтня 2021 року по 28 лютого 2023 року склала: (6000 грн. х 2 місяці) + (6500 грн. х 10 місяців) + (6700 грн. х 5 місяців) = 110500 грн.

Вважає, що такою бездіяльністю відповідач порушив її право на отримання заробітної плати, яке передбачене статтею 94 КЗпПУ. Враховуючи той факт, що після звільнення відповідач порушив строки розрахунку, передбачені статтею 116 Кодексу законів про працю України, на підставі статті 117 КЗпПУ він має сплатити їй середній заробіток з 1 березня 2023 року по 1 вересня 2023 року (7 місяців). Виходячи з розміру її окладу 6700 гривень середній заробіток за 7 місяців складає: 6700 грн. х 7 місяців = 46900 грн.

Ухвалою судді від 11.01.2024 відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачем відзив на позовну заяву не надано.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилався на підстави, викладені в позовній заяві. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Будь-яких заяв, клопотань, письмових пояснень, відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надходило.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 cт. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 була прийнята на роботу на посаду інспектора з кадрів до відділу кадрів ТОВ «Автоштамп» з 05.03.2021, про що Товариством було видано Наказ №08-к від 03.03.2021, та 28.02.2023 звільнена з роботи за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України, про що Товариством було видано Наказ №05-к від 24.02.2023, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 (а.с.2).

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_2 (форма ОК-5), наданих Пенсійним фондом України 10.07.2023, вбачається, що ТОВ «Автоштамп» (код ЄДРПОУ 32744649) протягом періоду з січня по грудень 2022 року та січня лютий 2023 року включно подавав відомості про нараховану заробітну плату, проте відомості про сплату страхових внесків відсутні (а.с.3).

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 21.07.2023 вбачається, що ОСОБА_2 за період з 4 кварталу 2022 року по 1 квартал 2023 року отримувала дохід, а саме заробітну плату від ТОВ «Автоштамп» в жовтні 2022 року 1276,22 грн., в листопаді 2022 року 1522,73 грн., в грудні 2022 року 1522,73 грн., в січні 2023 року 1522,73 грн., в лютому 2023 року 1675 грн. (а.с.4).

Вказані докази свідчать про існування між позивачем та ТОВ «Автоштамп» трудових відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП Українизаконодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України таінших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (cт. 4 КЗпП України).

За змістом частини першоїстатті 94 КЗпП Українизаробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Тобто, заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах.

Відповідно до частин 1-2 статті 233КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбаченихчастиною другоюцієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Системний аналіз статей94,233 КЗпП Українидає підстави дійти висновку про те, що захисту підлягають трудові права працівника у разі порушення їх роботодавцем.

У відповідності до положеньст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, як передбачено вимогами ч. 1 ст.76, ч. 1 ст.77та ст.80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, з урахуванням зазначених положень саме працівник має належними та допустимими доказами довести факт порушення роботодавцем його трудових прав.

Для вирішення питання щодо заборгованості по заробітній платі позивачу необхідно довести розмір заробітної плати, яка встановлена за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки).

Судом встановлено, що позивачем не надано доказів на підтвердження позовних вимог про розмір заробітної плати та розмір по її заборгованості за спірний період, внаслідок чого є не підтвердженим і розрахунок заборгованості заробітної плати та середнього заробітку.

Копія довідки з індивідуальних відомостей про застраховану особу, видана управлінням Пенсійного фонду України, не підтверджує наявність заборгованості по заробітній платі та не визначає її розмір.

Такого ж висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний суд у постанові від 31.05.2021 у справі № 242/3051/18 (провадження № 61-1021св19).

Таким чином, офіційні відомості Пенсійного фонду України щодо розміру заробітної плати за формою ОК-5 відносно позивача підтверджують лише її страховий стаж за період з 2022 по 2023 роки та не можуть бути прийняті судом, як належні докази щодо розміру заробітної плати та розміру заборгованості по ній за період з 01.10.2021 по 28.02.2023.

Крім того, з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків вбачається, що позивач за період з жовтня 2022 року по лютий 2023 року отримувала заробітну плату від ТОВ «Автоштамп».

Проте, на підставі наданих позивачем доказів, суд не має можливості зробити висновок про виплату чи невиплату відповідачем в цей період часу заробітної плати в повному обсязі.

Суд виходячи із засад диспозитивності цивільного процесу, враховуючи, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях та те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження наявності заборгованості ТОВ «Автоштамп» перед позивачем по заробітній платі за період з 01.10.2021 по 28.02.2023, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення свого позову, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст.12,13,81,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоштамп» про стягнення заробітної плати та середньої заробітної плати відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09.04.2024.

Суддя Ю.В. Молонова