Рішення

від 08.04.2024 по справі 570/926/24

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/926/24

Номер провадження 2/570/608/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2024 року

Рівненський районнийсуд Рівненськоїобласті вособі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань Захарук Г.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне (в підготовчому судовому засіданні) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області про визначення розміру часток у спадковому майні, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати. Позивачка, дотримуючись строкудля прийняттяспадщини,звернулася донотаріуса іззаявою проприйняття спадщини,як спадкоємецьпершої чергив силуположень ч.1ст.1261ЦК України.Однак,приватний нотаріусРівненського районногонотаріального округувідмовила їйу видачісвідоцтва проправо наспадщину зазаконом нажитловий будинокз надвірнимибудівлями АДРЕСА_1 ,оскільки булине невизначенічастки спадкодавціву вказаномудомоволодінні. У зв`язку з цим, позивачка звернулася до суду та просить визначити, частки ОСОБА_2 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та ОСОБА_5 (померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ) - у житловому будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_2 (одній четвертій) частці за кожним.

В судовезасідання позивачкане з`явилася. Згідно поданої заяви позов підтримує, просить його задоволити. Розгляд справи просить провести без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Згідно поданої заяви не заперечують проти задоволення позову. Просять справу розглядати без їх участі.

Дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст. 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення своїх позовних вимог суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Фактичні обставини справи.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Ровенськогорайонного народногосуду Ровенськоїобласті від18.10.1979року буловиділено увласність 1/2 (однудругу)частку домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_6 та ОСОБА_3 і 1/2 (одну другу) частку вказаного домоволодіння ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер.

Згідно заповіту, посвідченого виконкомом Клеванської селищної Ради народних депутатів Рівненського району Рівненської області від 25.09.1986 року, ОСОБА_4 заповів все своє майно своєму онуку, ОСОБА_7 .

Онук спадкодавця, ОСОБА_7 прийняв спадкове майно після смерті ОСОБА_4 , в силу положень ст.ст.548, 549 ЦК УРСР 1963 року. Наведений факт підтверджує довідка, видана Клеванською селищною радою Рівненського району Рівненської області від 26.02.2024 року за № 0645.

Спадкоємців, які б мали право на обов`язкову частку в спадщині, згідно ст. 535 ЦК УРСР 1963 року не було. Дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Таким чином,після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщинана 1/4 (однучетверту)частку увищевказаному будинкута на1/4 (одну четверту) частку у спадковому майні, яку він фактично прийняв після смерті своєї дружини, ОСОБА_5 в силу положень ст.ст.548, 549 ЦК УРСР 1963 року.

За загальним принципом закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України).

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, що набрав чинності з 1 січня 2004 року, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Оскільки, спадкове майно було набуте у власність на час дії ЦК в редакції 1963р. (ЦК УРСР), тому варто також керуватись саме нормами ЦК УРСР.

Відповідно ст. 112 ЦК УРСР 1963 року майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам.

Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).

За ст. 113 ЦК УРСР 1963 року кожний з учасників спільної часткової власності має право вимагати виділу своєї частки з спільного майна.

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_7 помер.

Спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_7 , дотримуючись строку для прийняття спадщини прийняла ОСОБА_2 , яка звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Крім ОСОБА_2 спадкоємців після смерті ОСОБА_7 не має. Батько спадкодавця - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано 13.12.1979 року.

Оскільки, рішенням Ровенського районного народного суду Ровенської області від 18.10.1979 року було виділено у власність 1/2 (одну другу) частку домоволодіння АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , то після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина на 1/4 частку вказаного домоволодіння, яку покійний прийняв після смерті свого батька, ОСОБА_3 , в силу положень ст.ст.529, 548, 549 ЦК УРСР 1963 року та на 1/4 (одну другу) частку будинку, яку він успадкував після смерті діда, ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_7 позивачки, ОСОБА_2 померла.

Позивачка ОСОБА_1 дотримуючись строку для прийняття спадщини, звернулась в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, як спадкоємець першої черги в силу положень ч.1 ст.1261 ЦК України.

24.01.2024 року приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , оскільки, не невизначені частки спадкодавців у вказаному домоволодінні.

Норми закону, які підлягають до урахування та застосування при постановленні рішення.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.

Ст. 355 Цивільного кодексу України визначено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Таке майно може належати особам на праві як спільної часткової так і на праві спільної сумісної власності.

Ч. 1 ст. 368 Цивільного кодексу України передбачає, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно ч. 2 ст. 370 Цивільного кодексу України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Підтвердженням, що 1/2 (одна друга) частка житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є:

- рішення Ровенського районного народного суду Ровенської області від 18.10.1979 року;

- рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 28.02.1996 року;

- рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 22.02.2017 року;

- витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.11.2019 року за №188638974.

Вищевказані правовстановлюючідокументи таВитяг здержавного реєструречових правна нерухомемайно прореєстрацію прававласності від13.11.2019року заN9188638682-є підтвердженням,що інша1/2 (одна друга) частка житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Згідно повідомлення № 36/02-14 приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Кутецької В.В., позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 1/2 будівлі знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; інша 1/2 будівлі знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . При реєстрації частки кожного із власників не були виділені, що унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину і проведення державної реєстрації.

Чинне законодавство не надає нотаріусу права здійснювати виділ частки.

Таким чином, у разі смерті одного з учасників права спільної сумісної власності, передусім необхідно визначити частку померлого у спільному майні, яка і буде об`єктом спадкування.

Проте, не всі співвласники мають право у безспірному нотаріальному порядку оформити свідоцтво про право на частку. Таким правом з усіх можливих учасників спільної сумісної власності згідно Закону України «Про нотаріат», Наказом Мінюсту «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 № 296/5, наділений лише другий з подружжя. Для цього нотаріус за місцем відкриття спадщини за заявою другого з подружжя, який пережив, видає свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя за правилами ст. 71 Закону України «Про нотаріат». Разом з тим, видачу нотаріусом свідоцтва про частку в спільному майні за заявою інших учасників спільної сумісної власності законодавство не передбачає, відтак слід припустити, що для успадкування частки у спільній сумісній власності після смерті іншого учасника спільної сумісної власності, крім подружжя, справа про визначення належної йому частки вирішуватиметься в суді.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 355, ч. 1 ст. 356 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до ст. 357 ЦК України, частки в праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом, якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

Відповідно до ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Висновки суду.

Отже, при розгляді справи позивачкою були доведені обставини справи.

З наданих суду письмових доказів вбачається,що оскільки 1/2 будівлі знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; інша 1/2 будівлі знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , то частка кожного співвласника становить 1/4 частка кожного.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Позивачка не заявила про те, щоб понесені нею судові витрати були стягнуті з відповідача на її користь. Адже кожна із сторін має право розпоряджатися своїми правами на власний розсуд. І в даному випадку позивачка не бажає відшкодовувати понесені нею судові витрати. А суд не може прийняти рішення, вийшовши за межі волі позивачки. Таким чином понесені позивачкою судові витрати залишаються покладеними на неї.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської областіпро визначення розміру часток у спадковому майні - задоволити повністю.

Визначити частки ОСОБА_2 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та ОСОБА_5 (померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ) - у житловому будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_2 (одній четвертій) частці за кожним станом на 18 жовтня 1979 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканка: АДРЕСА_1 ).

Відповідач:Клеванська селищна рада (код ЄДРПОУ 04387094, адреса: вул. Івана Франка, буд. 20, с-ще Клевань Рівненського району Рівненської області).

Суддя Красовський О.О.