Рішення

від 07.02.2024 по справі 630/1322/23

ЛЮБОТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 630/1322/23

Провадження № 2/630/88/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Малихіна О.О.,

за участю секретаря Нерубацької А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 630/1322/23 (провадження № 2/630/88/24) за позовної заявою ОСОБА_1 до Люботинської міської ради Харківської області з вимогами:

визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) у виді ділянки № 47 - рілля, площею 2,2801 га, із числа розпайованих земель ВАТ «Люботинський сад», з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Люботинської міської ради Харківської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) у виді ділянки № 102 - багаторічні насадження, площею 1,8337 га, із числа розпайованих земель ВАТ «Люботинський сад», з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Люботинської міської ради Харківської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

встановив:

В обґрунтування заявленого позову позивач ОСОБА_1 вказала, що її рідна бабуся ОСОБА_3 до виходу на пенсію працювала в ВАТ «Люботинський сад» і за свого життя скористалась правом на отримання безоплатно земельних часток (паїв) при приватизації земель ВАТ «Люботинський сад». Прізвище ОСОБА_3 було внесено до списку працівників та пенсіонерів з їх числа ВАТ «Люботинський сад», яким передавалися безоплатно земельні ділянки для ведення товарного сільськогосопдрського виробництва. Харківською районною державною адміністрацією Харківської області було прийнято розпорядження № 485 від 24 березня 2009 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо приватизації земельних ділянок (паїв) та складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ВАТ «Люботинський сад» за межами населеного пункту на території Люботинської міської ради Харківської області. За цим розпорядженням ОСОБА_3 мала отримати у власність дві земельні ділянки. Але ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, так і не отримавши державних актів на право власності на землю. Внаслідок смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у виді двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що перебували в колективній власності ВАТ «Люботинський сад». Після смерті ОСОБА_3 єдиним спадкоємцем була її донька ОСОБА_2 , яка є матір`ю позивача, яка прийняла спадщину, оскільки звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Але за свого життя ОСОБА_2 не оформила право власності на спадкове майно. Після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщину прийняла позивач ОСОБА_1 , яка постійно проживала зі спадкодавцем. Але звернувшись до приватного нотаріуса зі заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, позивач отримала відмову у видачі свідоцтва про право власності на земельні ділянки у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на них. Саме тому позивач був змушена була звернутися з позовом до суду.

Ухвалою від 18 грудня 2023 року провадження в справі було відкрито і справу було призначено до розгляду в підготовчому засіданні. Відповідачу був встановлений строк у 15 днів з дня одержання копії ухвали про відкриття провадження в справі на подання відзиву на позов.

Копії позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами та ухвали про відкриття провадження в справі відповідачем Люботинською міською радою Харківської області отримано 20 грудня 2023 року.

У визначений судом строк відповідачем Люботинською міською радою Харківської області відзив не подано.

Ухвалою від 18 січня 2024 року в справі було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, але разом з позовом подала письмову заяву, в якій вказала, що повністю підтримує заявлені нею позовні вимоги, та просила справу розглянути за його відсутності.

Відповідач Люботинська міська рада Харківської області про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином і завчасно, але в судове засідання уповноважений представник відповідача повторно не з`явився, причини його неявки суду невідомі. Тому суд розглядає справу за відсутністю відповідача в заочному судовому засіданні та на підставі наявних в ній матеріалів.

В судовому засіданні, дослідивши наявні в справі докази, суд встановив наступне.

Відповідно до Указу Президента України № 720/95 від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», який є чинним, паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку. Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Як вбачається з записів в трудовій книжці, ведення якої було розпочато 01 лютого 1945 року ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_3 , у вказаному підприємстві, яке було реорганізоване у ВАТ «Люботинський сад», з 01 лютого 1945 року і до 20 листопада 1985 року працювала ОСОБА_3 , 1921 р.н. Від так, вказана особа отримала право на земельну частку (пай) з числа земель ВАТ «Люботинський сад».

За життя ОСОБА_3 скористалася своїм правом на отримання безоплатно земельної ділянки (паю) при приватизації земель ВАТ «Люботинський сад», розташованих за межами населеного пункту на території Люботинської міської ради Харківської області.

Відповідно до ст. 25 Земельного кодексу України, при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.

На підставі заяв працівників та пенсіонерів ВАТ «Люботинський сад» Харківською районною державною адміністрацією Харківської області було прийнято розпорядження № 2389 від 13 грудня 2006 року про надання дозволу працівникам ВАТ «Люботинський сад» та пенсіонерам з їх числа на розробку проекту приватизації земель підприємства з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Згідно зі списком, який є додатком до вказаного розпорядження, серед працівників ВАТ «Люботинський сад» та пенсіонерів з їх числа під № 64 вказана ОСОБА_3 .

Згодом, Харківською районною державною адміністрацією Харківської області було прийнято розпорядження № 485 від 24 березня 2009 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо приватизації земельних ділянок (паїв) та складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ВАТ «Люботинський сад» за межами населеного пункту на території Люботинської міської ради Харківської області. Цим розпорядженням також передано безоплатно у власність працівників ВАТ «Люботинський сад», а також пенсіонерів з їх числа, згідно зі списком, земельні ділянки за рахунок розпайованих земель ВАТ «Люботинський сад», які розташовані за межами населеного пункту на території Люботинської міської ради Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Додатком до цього розпорядження є список, в якому зазначена ОСОБА_3 , якій передано у власність дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення: № 47 рілля, площею 2,2801 га, та № 102 багаторічні насадження, площею 1,8337 га.

Відповідно до ст. 186 ЗК України, в редакції, яка була чинною станом на 24 березня 2009 року, проекти відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності затверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки.

Відповідно до ст. 118 ЗК України, в редакції, яка була чинною станом на 24 березня 2009 року, громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель відповідно до сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом. Районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Як вбачається з відповіді, яка була надана 13 грудня 2011 року Міськрайонним управлінням Держгеокадастру у місті Люботин і Харківському району Харківській області, на зберіганні у вказаному органі державні акти на право власності на земельні ділянки, які розташовані на території ВАТ «Люботинський сад», а саме рілля № 47 та багаторічні насадження № 102, на ім`я ОСОБА_3 не обліковуються.

Аналіз досліджений документів дає змогу зробити висновок, що на користь ОСОБА_3 були розподілені дві земельні частки (паї), право на які вона отримала в порядку розподілу земель сільгосппідприємства.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю). Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

В п. 24 Постанови Пленуму № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних спорів» Верховний Суд України звернув увагу судів на те, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів.

Досліджені докази вказують на те, що ОСОБА_3 за життя не отримала державні акти про право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які були б підтвердженням виникнення у неї права власності на вказані вище земельні ділянки. Але у ОСОБА_3 виникло та існувало право на земельну частку (пай) при паюванні земель ВАТ «Люботинський сад», яке входить до складу спадщини.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 , виданого 15 січня 2010 року відділом РАЦС Люботинського міського управління юстиції у Харківській області.

Згідно зі ст. 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Як вбачається з відповіді Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області від 20 грудня 2023 року, у шестимісячний строк після смерті ОСОБА_3 , яка на день смерті мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернулась 01 березня 2010 року ОСОБА_2 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Інших заяв не надходило; свідоцтва про право власності на спадщину не видавались.

Те що ОСОБА_2 була донькою померлої ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 , виданого Люботинським міським бюро ЗАСГ 24 липня 1957 року, та копією свідоцтва про одруження НОМЕР_3 , виданого повторно 02 червня 2004 року відділом РАЦС Люботинського міського управління юстиції у Харківській області.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підтвердження чого відділом державної РАЦС Люботинського міського управління юстиції у Харківській області було видано свідоцтво про смерть НОМЕР_4 від 11 березня 2015 року.

Згідно з витягом зі Спадкового реєстру № 60982698 від 20 липня 2020 року, після смерті ОСОБА_2 спадкову справу № 54/2020 було відкрито приватним нотаріусом ХРНО Омельницькою Н.В.

Родинні відносини між померлою ОСОБА_2 і позивачем ОСОБА_1 підтверджуються копією свідоцтва про народження НОМЕР_5 , виданого Люботинським ЗАГС 09 вересня 1978 року, в якому зазначено, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 .

Як вбачається з постанови приватного нотаріуса ХРНО Омельницької Н.В. від 20 грудня 2020 року, що спадкоємцю ОСОБА_1 , яка була зареєстрована за однією адресою зі спадкодавцем ОСОБА_2 а саме: АДРЕСА_1 , у видачі свідоцтва про право власності на спадщину у виді двох земельних ділянок сільськогосподарського призначення, було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на ці ділянки на ім`я спадкодавця ОСОБА_2 .

Досліджені докази свідчать, що позивач ОСОБА_1 , як єдиний спадкоємець, у встановленому порядку прийняла спадщину у виді двох земельних часток (паїв), яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_2 , яка прийняла цю спадщину після смерті ОСОБА_3 , але не оформила своїх спадкових прав. Але позивач не має змоги оформити належне їй право у нотаріуса.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги та визнає за позивачем право на дві земельні частки (паї) з числа земель ВАТ «Люботинський сад», які розташовані за межами населеного пункту на території Люботинської міської ради Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Керуючись ст.ст. 25, 118, 152, 186 ЗК України, ст.ст. 1218, 1225, 1261, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 10-13, 76-81, 83, 141, 263, 265, 280, 282 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) у виді ділянки № 47 - рілля, площею 2,2801 га, із числа розпайованих земель ВАТ «Люботинський сад», з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Люботинської міської ради Харківської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) у виді ділянки № 102 - багаторічні насадження, площею 1,8337 га, із числа розпайованих земель ВАТ «Люботинський сад», з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Люботинської міської ради Харківської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

На заочне рішення відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення до Люботинського міського суду Харківської області може бути подана письмова заява про його перегляд. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний № НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Відповідач - Люботинська міська рада Харківської області, код ЄДРПОУ 04058717, адреса місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, м. Люботин, вул. Слобожанська, 26.

Суддя О. О. Малихін

Повне заочне рішення

складено 16 лютого 2024 року.