Ухвала

від 04.04.2024 по справі 636/741/22

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/741/22 Провадження № 2/636/92/24

Дата

У Х В А Л А

про передачу справи за підсудністю

04 квітня 2024 року місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Карімова І.В.,

при секретарі судового засідання Ріпі І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача адвоката Биченко Антона Олександровича про передачу справи до господарського суду та матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Харківський підшипниковий завод» про стягнення компенсації втрати частини доходів, середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати при звільненні та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2022 р. позивач звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області із вказаним позовом до ПАТ «Харківський підшипниковий завод» про стягнення компенсації втрати частини доходів, середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати при звільненні та моральної шкоди.

Ухвалою від 30.11.2022 р. відкрито провадження за вищевказаним позовом з призначенням розгляду в порядку загального позовного провадження.

В січні 2024 р. через канцелярію суду від представника позивача - адвоката Биченко А.О надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю до господарського суду, посилаючись на те, що Згідно ухвали Господарського суду Харківської області від 23.03.2023року відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ «Харківський підшипниковий завод», введено мараторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов`язань щодо сплати податків і зборів(обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мараторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мараторію. Крім цього, судом введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майном боржника

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вивчивши матеріали клопотання представника позивача та матеріали цивільної справи, дійшов таких висновків.

Відповідно дост. 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Устатті 124 Конституції Українизакріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно дост.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006 зазначив, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]". Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів. Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно дост. 19 ЦПК України, визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Згідно з ч.1ст.3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно доКонституції України, цього Кодексу,Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1ст.4 ГПК Україниправо на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Водночас, відповідно до п.8 ч.1ст.20 ГПК Українигосподарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно доПодаткового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначенихПодатковим кодексом України.

21.10.2019 в Україні почав діятиКодекс України з процедур банкрутства, прийнятий Верховною Радою України наприкінці 2018 року та, який набрав чинності 21 квітня 2019 року. Відповідно до п. 1Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.

Згідно з п. 4Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, установлено, що з дня введення в дію цьогоКодексу, подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цьогоКодексунезалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цьогоКодексуперебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно доЗакону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цьогоКодексу.

Системний аналіз положеньКодексу України з процедур банкрутствадає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні нормиЗакону про банкрутствомають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Суд звертає увагу на те, що нормиКодексу України з процедур банкрутствапередбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 у справі № 922/928/17).

Відповідно до ч. 2ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Частиною 3статті 7 Кодексу України з процедур банкрутствавизначено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Як вбачається з наданих представником позивача документів, ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.03.2023 р. відкрито провадження у господарській справі № 922/2523/22 про визнання банкрутом ПАТ «Харківський підшипниковий завод». Отже, в даному випадку спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції, тому справа надсилається до господарського суду, а саме судді, в провадженні якого перебуває справа про визнання банкрутом ПАТ «Харківський підшипниковий завод».

Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що дана цивільна справа підлягає передачі до Господарського суду Харківської області, яким відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ "Харківський підшипниковий завод".

Згідно з п.1 ч.1ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Тим самим,ЦПК Українипередбачив лише передачу цивільних справ між судами загальної юрисдикції для дотримання територіальної юрисдикції.

Відповідно дост.10 ч.9 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

А відтак, беручи до уваги спеціальні нормиКодексу з процедури банкрутстващодо надіслання справ до господарського суду, застосовуючи аналогію закону щодо передачі справ за підсудністю, цивільну справу № 636/741/22 слід передати до Господарського суду Харківської області, яким відносно ПАТ "Харківський підшипниковий завод" відкрито провадження у господарський справі № 922/2523/22 про банкрутство та в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

З таких обставин, суд вважає, що заявлене клопотання представника позивача підлягає задоволенню, оскільки є обгрунтованим та заснованим на законі.

На підставі викладеного, керуючисьст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.31,258-260,260,353,354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника позивача - адвоката Биченко Антона Олександровича про передачу справи до господарського суду - задовольнити.

Цивільну справу № 636/741/22 за позовом ОСОБА_1 доПАТ «Харківськийпідшипниковий завод»про стягненнякомпенсації втратичастини доходів,середнього заробіткуза затримкувиплати заробітноїплати призвільненні таморальної шкоди - передати до Господарського суду Харківської області, в провадженні якого перебуває господарська справа № 922/2523/22 про банкрутство ПАТ «Харківський підшипниковий завод».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду з подачеюапеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя