Рішення

від 09.04.2024 по справі 701/358/24

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №701/358/24

Номер провадження2/701/193/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2024 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого судді - В.Л. Маренюка

за участю секретаря - Н.В. Філіпчак

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась в суд з позовом до відповідачів про визнання права власності на земельну ділянку.

На підставу своїх вимог спирається на те, що відповідно до державного акта серія ЯЖ № 118927 виданого 16 жовтня 2008 року та зареєстрованого за № 010879000063 у книзі записів державних актів на право приватної власності позивачу ОСОБА_1 належить земельна ділянка із кадастровим номером 7123185501:01:001:0345 та площею 0,8157 га. яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

На даній земельній ділянці розташований житловий будинок позивача загальною площею 41,1 кв.м. який належить її на праві приватної власності.

Сусідами позивача є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Її сусіди під час приготування документів для реалізації свого нерухомого майна, а саме земельної ділянки та нерухомості розташованій на ній провели топографічну зйомку.

Під час проведення топографічної зйомки ФОП ОСОБА_4 , з метою визначення поворотних точок будівель та угідь земельної ділянки площею 0,8157 га, кадастровий номер -7123185501:01:001:0345, в АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,8657 га, кадастровий номер - 7123185501:01:001:0344, в АДРЕСА_1 , 24 липня 2023 р. виконав геодезичні роботи по відновленню координат точок меж земельної ділянки GNSS - приймачем Еmlіd Reасh RS2, з використанням мережі перманентних базових GNSS - станцій.

По матеріалах вирахування координат точок повороту зовнішніх меж земельних ділянок та угідь складено кадастрові плани земельної ділянок в масштабі 1:2000 з визначенням площі, периметру, лінійних промірів по межі ділянки, існуючих будівель та споруд. Кадастрові плани земельних ділянок складені у відповідності з вимогами ст. 34 Закону України "Про Державний земельний кадастр".

В результаті виконаних робіт було встановлено, що розташування нерухомого майна на земельних ділянках землевласників не відповідає правовстановлюючим документам по їх фактичному адресному розміщенню.

Так, нерухоме майно, а саме житловий будинок та господарські споруди, які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 розташовані на земельній ділянці де у правовстановлюючих документах власником є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У свою чергу, нерухоме майно, а саме житловий будинок та господарські споруди які належать на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розташовані на земельній ділянці де у правовстановлюючих документах власником є ОСОБА_1 .

У даному листі ФОП ОСОБА_4 , повідомив, що технічної можливості виправити дану помилку не має.

Отже, житловий будинок позивачки розташований на земельній ділянці відповідно до правовстановлюючих документів із кадастровим номером 7123185501:01:001:0345 та площею 0,8157 га. а фактично розташований на земельній ділянці із кадастровим номером 7123185500:01:001:0344 та площею 0,8657 га.

Разом із тим, власниками земельної ділянки із кадастровим номером 7123185500:01:001:0344 та площею 0,8657 га. є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Дана земельна ділянка належить їм на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом за № 662 та свідоцтва про право на спадщину за заповітом за № 659 виданих 11 листопада 2020 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г.

Дійсно, якщо відповідно до правовстановлюючих документів позивачці належить земельна із кадастровим номером 7123185501:01:001:0345 та площею 0,8157 га. то відповідно до кадастрового плану та відомостей із ДЗК які додаються щодо даної ділянки на ній розташовані 5 об`єктів нерухомості, у той час, як відповідно до технічного паспорту на житловий будинок позивача належить 2 об`єкти нерухомості.

Якщо взяти земельну ділянку із кадастровим номером 7123185500:01:001:0344 де власниками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом, то відповідно до кадастрового плану та відомостей із ДЗК на ній розташовані 2 об`єкти нерухомості які належить позивачу.

Якщо взяти розташування відповідно до даних Технічного паспорту 2-х об`єктів нерухомого майна і порівняти із розташуванням їх на кадастровому плані та у відомостях із ДЗК на земельній ділянці із кадастровим номером 7123185500:01:001:0344 то вбачається, що їх місце розташування є ідентичним, а тому позивачу має належати земельна ділянка із кадастровим номером 7123185500:01:001:0344 та площею 0,8657 що буде відповідати її фактичному місце розташуванню.

Із метою перевірки інформації, де була допущена помилка адвокатом було зроблено адвокатський запит на Молодецьку сільську раду із метою отримати витяг із поземельної книги та на Архівний відділ № 2 Уманської районної державної адміністрації із метою отримати копію Рішення Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області від 19 жовтня 2007 року за № 19-4.

Згідно отриманої відповіді із Молодецької сільської ради, а саме копії поземельної книги встановлено, що за позивачем рахується земельна ділянка площею 0,8157 га.

Відповідно до архівного витягу із книги протоколів ХІІ-ХХ сесій 5 скликання Молодецької сільської ради та її виконавчого комітету ОСОБА_1 надано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,8157 га.

На підставі даного рішення позивачу було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 118927 Маньківським районним відділом земельних ресурсів Черкаської області 16 жовтня 2008 року, кадастровий номер земельної ділянки - 7123185501:01:001:0345 із цільовим призначенням земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства та площею 0,8157 га.

Отже, із даних відповідей на адвокатський запит неможливо встановити, хто допустив помилку під час процесу передачі земельної ділянки у приватну власність та видачі державного акту на земельну ділянку у тому числі неможливо встановити хто переплутав земельні ділянки та вніс неправильні відомості до погосподарської книги.

У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, угоди на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Визнання недійсними тільки державних актів на право власності може мати місце у разі їх видання з порушенням вимог закону, усупереч рішень чи угод.

Відповідно ч. 1ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Позивач у даному випадку не може довести, що державний акт серії ЯЖ № 118927 виданий Маньківським районним відділом земельних ресурсів Черкаської області 16 жовтня 2008 року усупереч закону на час його видачі у 2008 році, а тому спірний державний акт виданий органом, який мав на це законні повноваження, тому відсутні підстави для визнання його недійсним.

Також, відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

В зв`язку з набранням чинності з 01.01.2013 року Закону України «Про Державний земельний кадастр» та відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», повноваження територіальних органів Держземагентства у частині державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди), земельних ділянок, земельного сервітуту, користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) було припинено, у зв`язку з чим, внести зміни у діючі акти не має можливості та законних підстав, так як видача державних актів на землю нормами законодавства не передбачена.

Отже, можливість внесення змін чи виправлень до державного акта на право власності на земельну ділянку законодавством не передбачена.

Позивач вважає, що єдиним можливим захистом порушеного її права є визнання права власності на земельну ділянку із кадастровим номером 7123185500:01:001:0344 та площею 0,8657 га., що і змусило її звернутись з відповідним позовом до суду.

Позивачка до суду не з`явивлась, однак надала суду заяву, в якій просить справу слухати в її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідачів в підготовче засідання не з`явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивача визнає та просять справу слухати у їх відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із того, що як дійсно встановлено в судовому засіданні, що відповідно до державного акта серія ЯЖ № 118927 виданого 16 жовтня 2008 року та зареєстрованого за № 010879000063 у книзі записів державних актів на право приватної власності позивачу ОСОБА_1 належить земельна ділянка із кадастровим номером 7123185501:01:001:0345 та площею 0,8157 га. яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

На даній земельній ділянці розташований житловий будинок позивача загальною площею 41,1 кв.м. який належить її на праві приватної власності.

Сусідами позивача є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Її сусіди під час приготування документів для реалізації свого нерухомого майна, а саме земельної ділянки та нерухомості розташованій на ній провели топографічну зйомку.

Під час проведення топографічної зйомки ФОП ОСОБА_4 , з метою визначення поворотних точок будівель та угідь земельної ділянки площею 0,8157 га, кадастровий номер -7123185501:01:001:0345, в АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,8657 га, кадастровий номер - 7123185501:01:001:0344, в АДРЕСА_1 , 24 липня 2023 р. виконав геодезичні роботи по відновленню координат точок меж земельної ділянки GNSS - приймачем Еmlіd Reасh RS2, з використанням мережі перманентних базових GNSS - станцій.

По матеріалах вирахування координат точок повороту зовнішніх меж земельних ділянок та угідь складено кадастрові плани земельної ділянок в масштабі 1:2000 з визначенням площі, периметру, лінійних промірів по межі ділянки, існуючих будівель та споруд. Кадастрові плани земельних ділянок складені у відповідності з вимогами ст. 34 Закону України "Про Державний земельний кадастр".

В результаті виконаних робіт було встановлено, що розташування нерухомого майна на земельних ділянках землевласників не відповідає правовстановлюючим документам по їх фактичному адресному розміщенню.

Так, нерухоме майно, а саме житловий будинок та господарські споруди, які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 розташовані на земельній ділянці де у правовстановлюючих документах власником є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У свою чергу, нерухоме майно, а саме житловий будинок та господарські споруди які належать на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розташовані на земельній ділянці де у правовстановлюючих документах власником є ОСОБА_1 .

У даному листі ФОП ОСОБА_4 , повідомив, що технічної можливості виправити дану помилку не має.

Отже, житловий будинок позивачки розташований на земельній ділянці відповідно до правовстановлюючих документів із кадастровим номером 7123185501:01:001:0345 та площею 0,8157 га. а фактично розташований на земельній ділянці із кадастровим номером 7123185500:01:001:0344 та площею 0,8657 га.

Разом із тим, власниками земельної ділянки із кадастровим номером 7123185500:01:001:0344 та площею 0,8657 га. є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Дана земельна ділянка належить їм на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом за № 662 та свідоцтва про право на спадщину за заповітом за № 659 виданих 11 листопада 2020 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г.

Дійсно, якщо відповідно до правовстановлюючих документів позивачці належить земельна із кадастровим номером 7123185501:01:001:0345 та площею 0,8157 га. то відповідно до кадастрового плану та відомостей із ДЗК які додаються щодо даної ділянки на ній розташовані 5 об`єктів нерухомості, у той час, як відповідно до технічного паспорту на житловий будинок позивача належить 2 об`єкти нерухомості.

Якщо узяти земельну ділянку із кадастровим номером 7123185500:01:001:0344 де власниками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом, то відповідно до кадастрового плану та відомостей із ДЗК на ній розташовані 2 об`єкти нерухомості які належить позивачу.

Якщо узяти розташування відповідно до даних Технічного паспорту 2-х об`єктів нерухомого майна і порівняти із розташуванням їх на кадастровому плані та у відомостях із ДЗК на земельній ділянці із кадастровим номером 7123185500:01:001:0344 то вбачається, що їх місце розташування є ідентичним, а тому позивачу має належати земельна ділянка із кадастровим номером 7123185500:01:001:0344 та площею 0,8657 що буде відповідати її фактичному місце розташуванню.

Із метою перевірки інформації, де була допущена помилка адвокатом було зроблено адвокатський запит на Молодецьку сільську раду із метою отримати витяг із поземельної книги та на Архівний відділ № 2 Уманської районної державної адміністрації із метою отримати копію Рішення Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області від 19 жовтня 2007 року за № 19-4.

Згідно отриманої відповіді із Молодецької сільської ради, а саме копії поземельної книги встановлено, що за позивачем рахується земельна ділянка площею 0,8157 га.

Відповідно до архівного витягу із книги протоколів ХІІ-ХХ сесій 5 скликання Молодецької сільської ради та її виконавчого комітету ОСОБА_1 надано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,8157 га.

На підставі даного рішення позивачу було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 118927 Маньківським районним відділом земельних ресурсів Черкаської області 16 жовтня 2008 року, кадастровий номер земельної ділянки - 7123185501:01:001:0345 із цільовим призначенням земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства та площею 0,8157 га.

Отже, із даних відповідей на адвокатський запит неможливо встановити, хто допустив помилку під час процесу передачі земельної ділянки у приватну власність та видачі державного акту на земельну ділянку у тому числі неможливо встановити хто переплутав земельні ділянки та вніс неправильні відомості до погосподарської книги.

У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, угоди на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Визнання недійсними тільки державних актів на право власності може мати місце у разі їх видання з порушенням вимог закону, усупереч рішень чи угод.

Відповідно ч. 1ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Позивач у даному випадку не може довести, що державний акт серії ЯЖ № 118927 виданий Маньківським районним відділом земельних ресурсів Черкаської області 16 жовтня 2008 року усупереч закону на час його видачі у 2008 році, а тому спірний державний акт виданий органом, який мав на це законні повноваження, тому відсутні підстави для визнання його недійсним.

Також, відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

В зв`язку з набранням чинності з 01.01.2013 року Закону України «Про Державний земельний кадастр» та відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», повноваження територіальних органів Держземагентства у частині державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди), земельних ділянок, земельного сервітуту, користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) було припинено, у зв`язку з чим, внести зміни у діючі акти не має можливості та законних підстав, так як видача державних актів на землю нормами законодавства не передбачена.

Отже, можливість внесення змін чи виправлень до державного акта на право власності на земельну ділянку законодавством не передбачена.

Єдиним можливим захистом порушеного права позивачки є визнання права власності на земельну ділянку із кадастровим номером 7123185500:01:001:0344 та площею 0,8657 га

Великою Палатою Верховного Суду була винесена Постанова від 4 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16, в якій суд прийшов до наступного висновку: «...Перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній..».

Так, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень » державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі:

судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості;

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

За змістом ч. 2 ст. 373 ЦК України, право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно ч.2 ст.90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно ч.2 ст..152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно ч. 1ст.. 153 ЗК України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до частини другої, третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 321 ЦК України встановлено непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом ст. 391 ЦК України та ст. 155 ЗК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

За таких обставин можна зробити висновок про те, що порушення, невизнання або оспорювання права власності особи на земельну ділянку є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тобто, із вищевказаних письмових доказів вбачається, що позивач не має можливості розпоряджатися своєю земельною ділянкою, оскільки за даними державного земельного кадастру на місці розташування на місцевості земельної ділянки останній присвоєно кадастровий номер 7123185501:01:001:0345 площею 0,8157 га. що не відповідає дійсності що призвело в свою чергу до того, що позивач не може використовувати та розпоряджатись своєю земельною ділянкою, а тому змушена звернутися до суду.

Статтею 16 ЦК України надано право кожній особі звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав може бути визнання права.

У відповідності до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, тому суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають до повного задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 141, 200, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 16, 321, 373, 391 ЦК України, ст. 41 Конституції України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Визнати право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 7123185500:01:001:0344 площею 0,8657 га для ведення особистого селянського господарства за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя В.Л. Маренюк