Рішення

від 19.03.2024 по справі 195/1703/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 195/1703/23

Провадження № 2/209/281/24

РІШЕННЯ

Іменем України

19 березня 2024 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шендрика К.Л.,

за участі секретаря Драгунцевої С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам`янської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Михайло Рудий, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

Адвокат Шкутова Я.В. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою, в якій просить: визначити позивачу додатковий строк для подачі ним до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за позивачем право власності на спадкове майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка є спадковим майном після спадкодавця ОСОБА_2 .

На обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померламати позивача- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,Свідоцтво проїї смертьпозивач отримав ІНФОРМАЦІЯ_3 .Останні рокийого матибула прописаната проживалав КЗ«Володимирівський психоневрологічнийінтернат» ДОРНікопольського районуДніпропетровської обл.,вона перебувалана повномудержавному утриманніз 15квітня 2013року домоменту смертіта булазнята здержавного утримання ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,відкрилася спадщина,до складуякої входитьквартира,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 . Постановою приватногонотаріуса Нікопольськогорайонного нотаріальногоокругу Дніпропетровськоїобласті РудогоМ.Є.від 07липня 2023року назвернення позивачащодо прийняттяспадщини,йому буловідмовлено увидачі свідоцтвапро правона спадщинуна вказануквартиру узв`язкуіз пропускомтерміну дляподачі відповідноїзаяви,та зазначено,що цей термінможливо продовжитилише всудовому порядку. У встановлений законом шестимісячний строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку з тим, що на момент смерті матері, його не було сповіщено про її смерть. Позивача повідомили про смерть матері ІНФОРМАЦІЯ_3 . В той день йому зателефонували із органів опіки і піклування м. Кам`янського та попрохали прийти закрити справу. На його питання про яку справу мова, він отримав відповідь, що треба закрити справу після смерті його матері. Таким чином позивачу стало відомо про смерть матері. Наступного ж дня він поїхав до КЗ «Володимирівський психоневрологічний інтернат», щоб поспілкуватися із керівництвом та отримати пояснення відносно того, чому його не повідомляли про смерть матері. Відповіді він так і не отримав. Серед пояснень лише звучала фраза про те, що йому телефонували з цього приводу. Однак довести цей факт КЗ «Володимирівський психоневрологічний інтернат» не зміг. Через недбале ставлення до своїх службових обов`язків та через ігнорування людських почуттів та норм моралі службовими особами інтернату, позивач змушений звертатися до суду за захистом свої порушених прав.У путівці№ 336від 25березня 2013року пронаправлення надержавне забезпечення ОСОБА_2 ,яка перебуваєв особовійсправі померлої ОСОБА_2 ,містяться застаріліномери йоготелефону.Однак,актуальний номертелефону укерівництва КЗ«Володимирівський психоневрологічнийінтернат» був,бо віннеодноразово ізними зв`язувавсяз цьогономеру телефону.Чому позивачане сповістилипро смертьматері невідомо,але такідії єслужбовою недбалістю.Наголошує,що письмовогосповіщення просмерть матеріпозивачу такожне надходило.Оскільки письмовогоповідомлення просмерть ОСОБА_2 він неотримував,а відвідуваввін інтернатостанній разу липні2018року,то незнав іне мігзнати просмерть матері. Наголошує,шо матипозивача хворілана шизофреніюбагато роківі спілкуванняіз неювикликало унього погіршенняморального тапсихічного стануздоров`я.Він дужеважко переживавфакт хворобиматері,а томучасті візитине здійснював.Однак вінбув назв`язку ізпрацівниками інтернатуі утой період,коли йогойого мамивже небуло уживих,він такожтелефоном зв`язувавсяіз закладом,де вонаперебувала. ОСОБА_2 була прописаната проживала вКЗ «Володимирівський психоневрологічний інтернат» ДОР» Нікопольського району Дніпропетровської обл. на повному державному утриманні з 15 квітня 2013 року до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейні відносини в кожній родині і суспільстві різні, та залежать від таких факторів, як погляди на життя, звичаї, принципи, манери поведінки , заведені в родині норми, досвід і багато іншого. Тому те, що позивач є кровним родичем, сином ОСОБА_2 , але не знав про її смерть через відсутність спілкування із померлою останні кілька років її життя, не може бути однією із підстав для відмови йому у реалізації його права на спадкування. Він єєдиним спадкоємцемпісля померлої ОСОБА_2 . Він постійнопроживав істаном насьогодні продовжуєпроживати уквартирі заадресою: АДРЕСА_1 .Позивач не відмовлявся від спадщини у шестимісячний строк, а був переконаний, що його мама жива, що вона перебуває на забезпечені держави, у спец.інтернаті, а він в цей час продовжував проживати у квартирі, що належала спадкодавцю, охороняти, обслуговувати майно, здійснюючи його охорону та зберігання. Відумерлою спадщина не визнавалася та інших спадкоємців у спадкодавця не існує.

Ухвалою від 20 грудня 2023 року відкрито провадження у даній цивільній справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У позові представниця позивача заявляла клопотання про розгляд справи без участі позивача.

Заяв чи клопотань від інших учасників процесу, а також відзиву (заперечення) на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків:

Судом встановлено, що позивач є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження (а.с. 10, 31), свідоцтва про смерть (а.с. 7) та лікарського свідоцтва про смерть № 17 від 22 вересня 2018 року (а.с. 34).

ОСОБА_2 була прописана та проживала в КЗ «Володимирівський психоневрологічний інтернат» ДОР» Нікопольського району Дніпропетровської обл. на повному державному утриманні з 15 квітня 2013 року до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою (а.с. 40).

Згідно листа директора КЗ «Володимирівський психоневрологічний інтернат» ДОР» Нікопольського району Дніпропетровської обл. за вих. № 2507/0/05-23 від 02 серпня 2023 року (а.с. 32), факт повідомлення позивача про смерть його матері ОСОБА_2 не підтверджено.

Після померлої ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_1 , у якій позивач постійно проживає та зареєстрований з 17 березня 1998 року, що підтверджується копіями договору купівлі-продажу нерухомого майна № 217 від 22 грудня 1997 року, зареєстрованого у Дніпродзержинському філіалі Придніпровської товарної біржі (а.с. 12), реєстраційного посвідчення (а.с. 11) та довідкою про реєстрацію та склад сім`ї № 563 від 08 вересня 2023 року (а.с. 14).

Позивач звернувся до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рудого М.Є. із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , однак йому було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій через пропуск строку для прийняття спадщини, що підтверджується постановою (а.с. 13).

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Враховуючи , що позивач пропустив строк для звернення з заявою про прийняття спадщини з поважних причин, а саме через необізнаність про факт смерті його матері, суд вважає, що йому потрібно надати додатковий строкпротягом трьох місяців для подання ним заяви проприйняттяспадщини,яка відкрилася післясмертійого матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тож позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання за позивачем права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка є спадковим майном після спадкодавця ОСОБА_2 , суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 року, біржовою операцією визнається угода, якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Згідно ч. 1 ст. 45 ЦК України (в редакції 1963 року), недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі.

Відповідно до ст. 47 ЦК України (вредакції 1963року), нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Відповідно ч. 4 ст. 203 ЦК України (в редакції 2004 року), правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно ч. 1 ст. 209 ЦК України (в редакції 2004 року), правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно ч. 2 ст. 220 ЦК України (в редакції 2004 року), якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно ст. 227 ЦК України (в редакції 1963 року) та ст. 657 ЦК України (в редакції 2004 року), договір купівлі-продажу нерухомого майна повинен бути нотаріально посвідченим.

Судом встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_2 та має право на спадщину, що відкрилася після її смерті, однак квартира АДРЕСА_2 придбана останньою за договором купівлі-продажу нерухомого майна № 217 від 22 грудня 1997 року, зареєстрованим у Дніпродзержинському філіалі Придніпровської товарної біржі (а.с. 12), не посвідченим нотаріально, через що право власності на зазначену квартиру не зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Позивачем не заявлялася позовна вимога про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна № 217 від 22 грудня 1997 року, зареєстрованого у Дніпродзержинському філіалі Придніпровської товарної біржі.

Відповідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи, що спадкодавцем право власності на квартиру АДРЕСА_2 не оформлене належним чином у встановленому законом порядку, у суду відсутні підстави для визнання за спадкоємцем права власності на вказану квартиру, як на спадкове майно.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 47, 227 ЦК України (в редакції 1963 року), ст. ст. 203, 209, 220, 657, 1216, 1217, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 80, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Кам`янської міської ради (ЄДРПОУ 24604168, юридична адреса: 51900, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, майдан Петра Калнишевського, 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Михайло Рудий (юридична адреса: 53500, Дніпропетровська обл., Томаківський р-н, смт. Томаківка, пров. Лікарняний, 7), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк для звернення до нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном у три місяця з дати набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Л. Шендрик