Справа № 419/2677/21
Номер провадження № 2/194/79/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2024 року м.Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Корягіна В.О.,
за участю секретаря судового засідання Коркіної Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в загальному провадженні цивільну справу за позовною заявою Голови Фермерського господарства «КУДЕНКО» до Новоайдарської селищної ради, ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, припинення речових прав на земельну ділянку, -
В С Т А Н О В И В:
Голова Фермерського господарства «КУДЕНКО» звернувся до суду з позовною заявою до Новоайдарської селищної ради, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, припинення речових прав на земельну ділянку. Свою позовну вимогу мотивує тим, що 14 липня 2004 року відповідачем ОСОБА_1 в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) по КСП ім. Пархоменко (с. Штормове Новоайдарського району Луганської області) ЛГ №0131304 та розпорядження Новоайдарської районної державної адміністрації №303 від 21 жовтня 2003 року було набуто право власності на земельну ділянку площею 2,0900 га (№74-1, право власності посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку ЛГ №130784, кадастровий номер ділянки 4423188500:12:002:0022), а також на земельну ділянку площею 3,4900 га (№74-2, право власності посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку ЛГ №130785, кадастровий номер ділянки 4423188500:12:003:0001). Отже, ОСОБА_1 було в повному обсязі реалізовано право вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Натомість, 22 липня 2021 року ОСОБА_1 в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) по КСП ім. Пархоменко ЛГ №0131304 та рішення Новоайдарської селищної ради №18/1-5 було набуто право власності на земельну ділянку площею 7,2368 га (№40, номер ділянки 4423188500:12:001:0006). Зазначає, що відповідачем ОСОБА_1 було двічі реалізоване право на виділення земельної ділянки в натурі із земель колективної власності колишнього КСП ім. Пархоменко, що призвело до безпідставного задоволення Новоайдарською селищною радою вимоги ОСОБА_1 щодо виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки в 2021 році. Рішенням Новоайдарської селищної ради від 22 липня 2021 року було порушено право позивача на використання на умовах оренди безпідставно виділеної в натурі відповідачу ОСОБА_1 земельної ділянки, оскільки 25 травня 2020 року між Штормівською сільською радою Новоайдарського району Луганської області та фермерським господарством «Куденко» було укладено договір оренди землі, предметом якого було право оренди земельної ділянки №4423188500:12:001:0006 на строк до моменту державної реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку. Під час реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку право оренди фактично було припинено, відповідно наявна безпідставність передачі земельної ділянки у власність відповідачу ОСОБА_1 свідчить про фактичну безпідставність припинення права оренди земельної ділянки позивачем, яка спричинила протиправне позбавлення позивачем права користування земельною ділянкою. Просить визнати частково недійсним (в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки №4423188500:12:001:0006) рішення Новоайдарської селищної ради №18/1-5 від 22 липня 2021 року; припинити речове право - право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно, а саме земельну ділянку №4423188500:12:001:0006, площею 7,2368 га.
Представник позивача ФГ «Куденко» в судове засідання не з`явився, але надав суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позов підтримує.
Представник позивача адвокат Мицак Н.Т. в судове засідання не з`явилася, але надала суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, позов підтримує.
Представник відповідача Новоайдарської селищної ради в судове засідання не з`явився, але надав суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги не визнає.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом оголошення на сайті судової влади.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши та оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних по справі доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Так,в судовомузасіданні встановлено,що розпорядженням Новоайдарської районної державної адміністрації Луганської області від 21 жовтня 2003 року № 303 складено списки громадян, яким передаються у власність земельні ділянки (паї) на території Штормівської сільської ради (КСП ім. Пархоменко), у тому числі ОСОБА_1 передано у власність пай № 74-1 площею 2,09 га, з яких рілля 2,09 га, та передано у власність пай № 74-2 площею 3,49 га, з яких рілля 3,49 га, про що видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ЛГ № 0131304.
Відповідно до відповіді Держгеокадастру ГУ Держгеокадастру у Луганській області від 16 вересня 2021 року, яка додана до позовної заяви, за даними Управління у Щастинському районі ГУ Держгеокадастру у Луганській області на ім`я ОСОБА_1 зареєстровано один сертифікат на право на земельну частку (пай) по КСП ім. Пархоменко с. Штормове Новоайдарського району Луганської області, а саме: сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ЛГ № 0131304, про що 08.04.2003 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) зроблено запис №5 на підставі свідоцтва на право спадщини від 20.03.2003 року ВАЕ № 035523. Згідно Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ЛГ № 0131304, громадянином ОСОБА_1 були отримані наступні Державні акти на право власності на земельну ділянку: серія ЛГ № 130784, земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 2,0900 га, кадастровий номер 4423188500:12:002:0022, угіддя рілля, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний № 15/66 від 14.07.2004 року; серія ЛГ № 130785, земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 3,4900 га, кадастровий номер 4423188500:12:003:0001, угіддя рілля, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний № 15/67 від 14.07.2004 року. Вищезазначені Державні акти видано відповідно до розпорядження Новоайдарської районної державної адміністрації від 21.10.2003 року № 303.
Відповідно до рішення Новоайдарської селищної ради № 18/1-5 від 22 липня 2021 року, виділено ОСОБА_1 , власнику сертифіката серія ЛГ № 0131304 на право на земельну частку (пай) земель колишнього КСП ім. Пархоменко: земельну ділянку № 1507, угіддя пасовища, площею 1,1806 га, кадастровий номер 4423188500:10:006:0075; земельну ділянку № НОМЕР_3 , угіддя рілля, площею 7,2368 га, кадастровий номер 4423188500:12:001:0006.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, сформованої 10 вересня 2021 року, земельна ділянка № НОМЕР_3 кадастровий номер 4423188500:12:001:0006 площею 7,2368 га. на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .
Відповідно до договору оренди землі від 25 травня 2020 року, укладеного між орендодавцем Штормівською сільською радою Новоайдарського району Луганської області та орендарем ФГ «Куденко», орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку № НОМЕР_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4423188500:12:001:0006, площею 7,2368 га, у тому числі рілля 7,2368 га, яка розташована на території Штормівської сільської ради Новоайдарського району Луганської області. Договір укладено на строк до моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку власником земельної частки (паю).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, сформованої 02 жовтня 2023 року, земельна ділянка № НОМЕР_2 кадастровий номер 4423188500:12:003:0001 площею 3,487 га. на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, сформованої 02 жовтня 2023 року, земельна ділянка № НОМЕР_4 кадастровий номер 4423188500:10:006:0075 площею 1,1806 га. на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, сформованої 02 жовтня 2023 року, земельна ділянка № НОМЕР_3 кадастровий номер 4423188500:12:001:0006 площею 7,2368 га. на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, сформованої 02 жовтня 2023 року, земельна ділянка № 74/1 кадастровий номер 4423188500:12:002:0022 площею 2,0921 га. на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .
Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2023 року витребувано з Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (93404, Луганська область м. Сєвєродонецьк проспект Центральний буд. 17 корп. 2) інформацію: на якій підставі (спадщина, в натурі, тощо) на ім`я ОСОБА_1 надано два Державні акти на землю відповідно до сертифіката на право на земельну ділянку (пай) серія ЛГ № 0131304: серія ЛГ № 130784, земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 2,0900 га, кадастровий номер 4423188500:12:002:0022, угіддя рілля, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний № 15/66 від 14.07.2004 року; серія ЛГ № 130785, земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 3,4900 га, кадастровий номер 4423188500:12:003:0001, угіддя рілля, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний № 15/67 від 14.07.2004 року.
На виконання ухвали суду Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2023 року Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області 25 грудня 2023 року надано наступну інформацію: державні акти на земельні ділянки на ім`я ОСОБА_1 видано відповідно до розпорядження від 21 жовтня 2003 року №303 Новоайдарської районної державної адміністрації. За даними Управління у Щастинському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) зроблено запис №5 на підставі свідоцтва на право спадщини від 20 березня 2003 року ВАЕ №035523. Іншою інформацією Головне управління Держгеокадастру не володіє та не є розпорядником цих документів.
Відповідно до листа Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області від 04 жовтня 2023 року за вих. №1852, Рішення Новоайдарської селищної ради №18/1-5 від 22 липня 2021 року приймалось колегіально з додержанням норм, правил та законів України.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 4ст. 60 ЦПК Українив редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Паювання земель сільськогосподарського призначення проходило у декілька етапів, і нормативно-правовою базою для врегулювання таких правовідносин, зокрема, єЗемельні кодекси України у редакціях, чинних на момент виникнення правовідносин, Указ Президента України від 10 листопада 1994 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» № 666/94, Указ Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям», постанова Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2004 р. № 122 «Про організацію робіт і методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)», Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 «Про затвердження форми сертифікату на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)», Закон України «Про оренду землі», Закон Українивід05 червня 2003 року № 899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»; Методичні рекомендації щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій, затверджені наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Української академії аграрних наук від 04 червня 1996 року № 47/172/48.
За пунктом 2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акт на право колективної власності на землю.
За змістом пункту 1 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).
Таке паювання сільськогосподарських земель здійснювалось у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Про організацію робіт і методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)» та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)».
Зміст цих нормативних актів свідчить по те, що після паювання земель сільськогосподарського підприємства або сільськогосподарської організації у його членів виникає майнове право на виділення своєї частки в натурі (на місцевості).
Отже, зазначені норми матеріального права з самого початку визначали право громадянина на пай як право власності і майнове право.
Така правова оцінка права у подальшому підтвердженаЗаконом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», за загальним змістом якого право осіб, що мають право на пай, визначається як право власності на земельну частку (пай).
За положеннями статті 2 ЗК України (2001 року) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Відтак право на земельну частку (пай), у тому числі отримане у порядку спадкування, є окремим об`єктом земельних відносин, а правовідносини щодо права власності на нього та перетворення права на земельну частку (пай) у право власності на земельну ділянку як річ є цивільними правовідносинами щодо зміни прав та обов`язків власника таких прав.
За таких обставин спори, що виникають з приводу наявного права на земельну частку (пай) та його перетворення у право власності на земельну ділянку, є спорами щодо цивільних прав та обов`язків і мають розглядатися судами цивільної юрисдикції.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" право на земельну частку (пай) мають: колишні члениколективних сільськогосподарськихпідприємств,сільськогосподарських кооперативів,сільськогосподарських акціонернихтовариств,у томучислі створенихна базірадгоспів таінших державнихсільськогосподарських підприємств,а такожпенсіонери зїх числа,які отрималисертифікати направо наземельну частку(пай)у встановленомузаконодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни таюридичні особиУкраїни,які відповіднодо законодавстваУкраїни набулиправо наземельну частку(пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості. Громадянам, зазначеним вабзаці п`ятомучастини першої цієї статті, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами,що посвідчуютьправо наземельну частку(пай),також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Згідно ст.5Закону України"Пропорядок виділенняв натурі(намісцевості)земельних діляноквласникам земельнихчасток (паїв)",сільські,селищні,міські радив межахїх повноваженьщодо виділенняземельних часток(паїв)у натурі(намісцевості): розглядаютьзаяви власниківземельних часток(паїв)щодо виділенняїм внатурі (намісцевості)земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); тощо.
Відповідно дост.13Закону України"Пропорядок виділенняв натурі(намісцевості)земельних діляноквласникам земельнихчасток (паїв)", нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).
Разом із тим, на відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначено в умовних кадастрових гектарах.
Згідно п.ґ ч.1ст.81ЗК України,громадяни Українинабувають прававласності наземельні ділянкина підставі: ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ч.1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно п.17розділу Хперехідних положеньЗК України,сертифікати направо наземельну частку(пай),отримані громадянами,вважаються правовстановлюючимидокументами приреалізації нимиправа вимогина відведенняземельної частки(паю)в натурі(намісцевості)відповідно дозаконодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Суд з урахуванням вимог ст. 13 ЦПК України розглядає цивільний спір в межах заявлений вимог позивачем.
Так, позивачем оспорюється рішення Новойдарської селищної ради №18/1-5 від 22 липня 2021 року в частині виділення земельної ділянки ОСОБА_1 лише з тих підстав, що останнім було вже реалізовано право вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі, а тому не було підстав для виділення йому повторно земельної частки (паю) в натурі - №4423188500:12:001:0006, площею 7,2368 га.
Судом враховуєтьсяте,що Головнимуправлінням Держгеокадаструу Луганськійобласті 25грудня 2023року наданонаступну інформацію: державні акти на земельні ділянки на ім`я ОСОБА_1 видано відповідно до розпорядження від 21 жовтня 2003 року №303 Новоайдарської районної державної адміністрації. За даними Управління у Щастинському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) зроблено запис №5 на підставі свідоцтва на право спадщини від 20 березня 2003 року ВАЕ №035523. Іншою інформацією Головне управління Держгеокадастру не володіє та не є розпорядником цих документів.
Отже, позивачем не спростовано те, що відповідач ОСОБА_1 отримав державні акти на землю відповідно до сертифіката на право на земельну ділянку (пай) серія ЛГ № 0131304: серія ЛГ № 130784, земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 2,0900 га, кадастровий номер 4423188500:12:002:0022, угіддя рілля, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний № 15/66 від 14.07.2004 року; серія ЛГ № 130785, земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 3,4900 га, кадастровий номер 4423188500:12:003:0001, угіддя рілля, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний № 15/67 від 14.07.2004 року на підставі свідоцтва на право спадщини від 20 березня 2003 року ВАЕ №035523.
Таким чином,суд невбачає,що порушеноправо позивача на використанняна умовахоренди безпідставновиділеної внатурі відповідачу ОСОБА_1 земельної ділянки,оскільки 25травня 2020року міжШтормівською сільськоюрадою Новоайдарськогорайону Луганськоїобласті тафермерським господарством«Куденко» булоукладено договіроренди землі,предметом якогобуло право орендиземельної ділянки№4423188500:12:001:0006на строкдо моментудержавної реєстраціїправа власностіна зазначенуземельну ділянку,так як відповідачем ОСОБА_1 було двічі реалізоване право на виділення земельної ділянки в натурі із земель колективної власності колишнього КСП ім. Пархоменко, що призвело до безпідставного задоволення Новоайдарською селищною радою вимоги ОСОБА_1 щодо виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки в 2021 році.
Отже,суд вважає,що позовнівимоги Голови Фермерського господарства «КУДЕНКО» до Новоайдарської селищної ради, ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, припинення речових прав на земельну ділянку, задоволенню не підлягають.
На підставі ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з тим, що судом відмовлено в повному обсязі в задоволенні позовних вимог, тому судовий збір не підлягає стягненню на користь позивача ФГ «Куденко».
Керуючись ст. ст. 19, 49, 76, 77, 81, 131, 141, 247, 256 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
В задоволеніпозову ГоловиФермерського господарства«КУДЕНКО» доНовоайдарської селищноїради, ОСОБА_1 ,про визнанняпротиправним таскасування рішенняоргану місцевогосамоврядування,припинення речовихправ наземельну ділянку-відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повне судове рішення складено 08 квітня 2024 року.
Головуючий суддя: В.О. Корягін
Суд | Тернівський міський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 29.03.2024 |
Оприлюднено | 10.04.2024 |
Номер документу | 118211679 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Тернівський міський суд Дніпропетровської області
Корягін В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні