Рішення

від 03.04.2024 по справі 128/843/22

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/843/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2024 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шевчук Л.П.,

при секретарі судового засідання Ружицькій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про визнання нерухомого майна особистою приватною власністю, знаття з нього арешту, за зустрічним позовом Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визначення частки боржника у нерухомому майні,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про визнання нерухомого майна особистою приватною власністю, знаття з нього арешту.

В позовній заяві та заяві про усунення недоліків позову викладено наступну позицію.

В провадженні Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) перебуває виконавче провадження №66534745. 11.05.2022 у даному виконавчому провадженні державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, а саме на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та на земельну ділянку з кадастровим номером 0520688900:04:002:0680, які розташовані в АДРЕСА_1 . Вказане нерухоме майно є особистою приватною власністю позивача, а тому державним виконавцем протиправно винесено вказану постанову, якою порушуються права та інтереси позивача. Окрім того, вказане нерухоме майно перебуває під арештом згідно договору іпотеки від 09.04.2019, а тому накладення на нього арешту порушує права та інтереси третьої особи. При накладенні арешту на 1/2 частку вказаного нерухомого майна не було перевірено, чи боржник має право власності на них, що виключало можливість накладення арешту. Нерухоме майно придбано позивачем за особисті кошти, які у неї були ще до шлюбних відносин із ОСОБА_2 .. Тому на таке майно не поширюється право спільної сумісної власності. Лише після вирішення питання про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю, виділення конкретних часток кожному зі співвласників, таке майно набуває статусу спільної часткової власності чи особистої приватної власності. Презумпція права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу, відповідно до ст. 60 СК України, є оспорюваною. У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві влсності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом, згідно Закону України «Про виконавче провадження». Також, вказаним Законом передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. На підставі викладеного просить визнати за ОСОБА_1 особистою приватною власністю житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку з кадастровим номером 0520688900:04:002:0580, які розташовані в АДРЕСА_1 , та зняти з вказаного нерухомого майна арешт, що накладений постановою від 11.05.2022 у виконавчому провадження №66534745 (т. 1 а.с. 2-8, 39-42).

Відповідачем Вінницьким відділом державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Хмельницький) подано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 56-64), у якому викладено наступну позицію.

17.08.2021 на виконання надійшла заява стягувача про прийняття до виконання виконавчого документа та виконавчий лист №127/24767/20, виданий 10.08.2021 Вінницьким міський судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суми боргу 19650 доларів США, що в еквіваленті на гривні становить 557274,00 грн. та 5572,74 грн. судового збору. Також до заяви стягувачем додано інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зареєстрованого спільного майна подружжя в АДРЕСА_1 . 17.08.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову направлено сторонам виконавчого провадження АСВП №66534745. 17.08.2021 державним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, копію постанови направлено боржнику. Також, 17.08.2021 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору, копію постанови направлено боржнику. Також, 17.08.2021 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, копію постанови направлено боржнику. Відомості про арешт майна боржника внесено до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження та до державного реєстру обтяжень рухомого майна; винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення та направлено за допомогою ЕЦП до АТ КБ «Приватбанк», АТ «Універсал Банк», АТ «ОКСІ банк», АТ «ТАСкомбанк», ПАТ КБ «Індустріалбанк», ПАТ «Банк Восток», АТ «АКБ «Львів», АТ Кредобанк», АТ «ОТП Банк», АТ «Ідея Банк», АТ «МетаБанк», АТ Банк «Український Капітал». 17.08.2021 створено інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №270897213 за боржником. Відповідно до відомостей, за ОСОБА_2 зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 6820685500:02:003:0003, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства на території Осламівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області. Також, державним виконавцем направлено запит до Пенсійного фонду України, Державної податкової служби України, про те запитувані відомості відсутні. Державним виконавцем направлено запит до МВС України про наявність зареєстрованих транспортних засобів та згідно відповіді за боржником зареєстрований автомобіль марки «ВАЗ 21104», 2007 року випуску. Транспортний засіб за місцем проживання боржника ( АДРЕСА_1 ) не виявлений, а тому з метою належного виконання рішення суду, 19.10.2021 державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, яку направлено до Національної поліції України. 27.09.2021 державним виконавцем здійснено перевірку майнового стану боржника за адресою: АДРЕСА_1 , в присутності боржника ОСОБА_2 , проте під час виходу на дільницю ліквідного майна, на яке можливо звернути стягнення, належного боржнику не виявлено, про що складено відповідний акт державного виконавця. 29.09.2021 до відділу повернувся конверт з постановою про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника від 17.08.2021 з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Вжитими державним виконавцем заходами встановлено, що згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку площею 2 га, на території Осламівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області. Проте, боржником не вжито жодних заходів щодо виконання рішення суду. У зв`язку із цим, 06.10.2021 державним виконавцем направлено доручення до Віньковецького відділу ДВС у Хмельницькій області з метою здійснення опису вказаної земельної ділянки. 11.11.2021 до відділу надійшла постанова про опис та арешт майна боржника та акт державного виконавця від 04.11.2021. Згідно акту встановлено, що боржник за адресою: АДРЕСА_2 , не проживає. Майно, на яке можливо звернути стягнення відсутнє. Також, згідно відібраних пояснень у матері боржника ОСОБА_5 , боржник ОСОБА_2 за вказаною адресою зареєстрований, але не проживає, місце його проживання невідоме, належного майна за адресою не має. 18.11.2021 повернуті до Віньковецького відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області повернуто складені державним виконавцем постанова про опис та арешт майна боржника від 04.11.2021 та акт державного виконавця від 04.11.2021 для їх належного оформлення (у складених процесуальних документах відсутні поняті та зберігач арештованого майна). 24.11.2021 до Вінницького міського суду Вінницької області надіслано подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 без вилучення паспортного документа. 06.12.2021 до Відділу від державного виконавця Віньковецького відділу ДВС повернуті доопрацьовані документи. Відповідно до витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, від 22.09.2021 №00032709195, міститься інформація про наявність актового запису про шлюб №18 від 10.05.2009 відносно громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .. Будь-які записи про розірвання шлюбу відсутні. Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.12.2021 за дружиною боржника зареєстрований житловий будинок з господарськими спорудами, загальною площею 106,6 кв.м, житловою площею 58,7 кв.м, що в АДРЕСА_1 . Підстава для державної реєстрації декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія ВН №141182320959, виданий 20.08.2018, видавник сектор ДАБК Якушинецької сільської ради, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження (з відкриттям розділу), індексний номер 42714056 від 27.08.2018. Окрім того, відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №268680318 від 24.11.2020 за ОСОБА_1 зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 0520688900:04:002:0680, площею 0,05 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що по АДРЕСА_1 . Підстава набуття договір купівлі-продажу, номер 780, виданий 01.06.2018, посвідчений приватним нотаріусом Павліченко Г.В.. 07.12.2021 до Вінницького міського суду надіслано подання про визначення частки у спільній сумісній власності щодо визначення частки боржника ОСОБА_2 у нерухомому майні земельній ділянці з кадастровим номером 0520688900:002:0680, площею 0,05 га, та житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться по АДРЕСА_1 в розмірі 1/2 частки. 08.12.2021 з метою встановлення оцінки майна боржника, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 6820685500:02:003:0003, площею 2 га, що на території Осламівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. 25.01.2022 до відділу надійшла ухвала Вінницького міського суду від 25.11.2021 щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 , яка набрала законної сили 11.12.2021. 25.01.2022 до Державної прикордонної служби України надіслано ухвалу суду від 25.11.2021 для виконання. 11.02.2022 до відділу надійшло повідомлення із ДПС України щодо внесення відповідних відомостей про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 виїзду за кордон. 21.02.2022 державному виконавцю передано звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, вартість об`єкта оцінки становить 132820,00 грн.. 21.02.2022 на адресу сторін виконавчого провадження надіслано лист (повідомлення) про вартість описаного майна боржника. 29.03.2022 до відділу надійшла ухвала Вінницького міського суду від 24.01.2022 про задоволення подання про визначення частки у спільній сумісній власності. Визначено частку боржника ОСОБА_2 у нерухомому майні земельній ділянці з кадастровим номером 0520688900:04:002:0680, площею 0,05 га, та житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами, що по АДРЕСА_1 , в розмірі 1/2. 11.05.2022 винесено постанову про арешт майна боржника, арешт накладено на визначене ухвалою суду нерухоме майно ОСОБА_2 , а саме на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 0520688900:04:002:0680, площею 0,05 га, та житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що по АДРЕСА_1 . Відомості про арешт майна боржника внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження, а також іпотекодержателю ОСОБА_3 12.05.2022 в АСВП через ЕЦП надіслано до АТ КБ «Приватбанк» та АТ «Універсал Банк» вимогу про отримання інформації, яка містить банківську таємницю. Згідно відповіді з АТ КБ «Приватбанк» на рахунках виявлено кошти в сумі 2046,43 грн. та 273,68 грн. та цього ж дня в АСВП створено платіжні вимоги і 18.05.2022 надіслано до АТ КБ «Приватбанк» для виконання. Станом на 24.06.2022 кошти на депозитний рахунок відділу не надходили. З огляду на вищевикладене, вважає, що позивач за первісним позовом не довів порушення свого права, яке підлягає судовому захисту, а державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження діяв в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений Законом України «Про виконавче провадження». Також зазначає, що позивачем за первісним позовом не наведено жодного доказу та аргументів про те, що спірне нерухоме майно, що було набуте ОСОБА_1 під час шлюбу із ОСОБА_2 є її особистою приватною власністю, як і не надано доказів того, що кошти, за які було придбано спірне нерухоме майно, належали виключно ОСОБА_1 .. З огляду на викладене, просить в задоволенні позову відмовити.

Відповідачем - Вінницьким відділом державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Хмельницький) подано зустрічний позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визначення частки боржника у нерухомому майні.

Зустрічна позовна заява мотивована наступним.

На виконанні у Вінницькому РВ ДВС перебуває виконавче провадження №66534745 по виконанню виконавчого листа №127/24767/20, виданого 10.08.2021 Вінницьким міським судом про стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 19650 доларів США, що в еквіваленті у гривні становить 557274,00 грн. та 5572,74 грн. судового збору. 17.08.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку направлено боржнику. Також з метою виконання рішення суду відділом ДВС направлено запити про наявність майна, зареєстрованого за боржником. 17.08.2021 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника в межах суми боргу. Відповідно до відповіді на запит, наданої 17.08.2021 ДПС України, відсутні відомості про наявність у боржника відкритих рахунків. Згідно витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 22.09.2021, міститься інформація про наявність актового запису про шлюб №18 від 10.05.2009 відносно громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .. Будь-які записи про розірвання шлюбу станом на грудень 2022 року відсутні. Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.12.2021 за дружиною боржника ОСОБА_1 зареєстрований житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 . Також, за інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.11.2020 за ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 01.06.2018, зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 0520688900:04:002:0680, площею 0,05 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 . Укладення даного договору купівлі-продажу відбувалося за згодою ОСОБА_2 , про що вказано в п. 5.2 Договору. Відповідно до інформаційної довідки про нерухоме майно відомо, що 10.04.2019 приватним нотаріусом Плахотнюк О.В. було посвідчено договір іпотеки за номером 943 та винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відносно будинку. Іпотекодержателем вказаний ОСОБА_3 , а іпотекодавцем вказана ОСОБА_1 .. Договір іпотеки укладений відповідно до договору позики б/н від 10.04.2019 щодо отримання в борг ОСОБА_1 коштів в сумі 2216000,00 грн.. Строк виконання зобов`язання 10.04.2023. Постановою Вінницького апеляційного суду від 13.12.2022 у справі №127/24767/20 скасовано ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 24.01.2022, якою було задоволено подання державного виконавця про визначення частки боржника ОСОБА_2 у спірному нерухомому майні, оскільки заявлені державним виконавцем вимоги мають розглядатися в порядку позовного провадження, а не в порядку, передбаченому Розділом VI «Процесуальні питання пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України. Посилаючись на норми матеріального права, а саме ст.ст. 356, 366, 368, 370 ЦК України, ст.ст. 60, 70 СК України, просить визначити: частку боржника ОСОБА_2 у нерухомому майні земельній ділянці з кадастровим номером 0520688900:04:002:0680, площею 0,05 га, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що по АДРЕСА_1 , в розмірі 1/2; частку боржника ОСОБА_2 у нерухомому майні житловому будинку з господарськими спорудами, загальною площею 106,6 кв.м, житловою площею 58,7 кв.м, що по АДРЕСА_1 , в розмірі 1/2 (т. 2 а.с. 11-15).

Ухвалою суду від 23.05.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, визначено недоліки позову, порядок та строк їх усунення (т. 1 а.с. 31-32).

Ухвалою суду від 03.06.2022 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , розгляд якої вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (т. 1 а.с. 53).

Ухвалою суду від 29.12.2022 зустрічну позовну заяву Вінницького відділу ДВС у Вінницькому районі Вінницької області ЦЗМРУЮ (м.Хмельницький) залишено без руху, визначено недоліки зустрічного позову, порядок та строк їх усунення (т. 2 а.с. 35-36).

Ухвалою суду від 10.01.2023 продовжено строк позивачу за зустрічним позовом для усунення недоліків зустрічного позову, визначеного ухвалою суду від 29.12.2022, до 20.01.2023 (т. 2 а.с. 50).

Ухвалою судувід 23.01.2023задоволено клопотанняВінницького відділудержавної виконавчоїслужби уВінницькому районіВінницької областіЦентрально-Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Хмельницький)про поновленнястроку длязвернення іззустрічним позовом;поновлено Вінницькоговідділу державноївиконавчої службиу Вінницькомурайоні Вінницькоїобласті Центрально-Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Хмельницький)строк длязвернення іззустрічним позовом;прийнято допровадження зустрічнийпозовВінницького відділудержавної виконавчоїслужби уВінницькому районіВінницької областіЦентрально-Західногоміжрегіонального управлінняюстиції (м.Хмельницький)до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,за участітретіх осіб,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,про визначеннячастки боржникау нерухомомумайні;об`єднанозустрічний позовВінницького відділудержавної виконавчоїслужби уВінницькому районіВінницької областіЦентрально-Західногоміжрегіонального управлінняюстиції (м.Хмельницький)про визначеннячастки боржникау нерухомомумайні зпервіснимпозовом ОСОБА_1 про визнаннянерухомого майнаособистою приватноювласністю,знаття знього арешту (т. 2 а.с. 65-66).

Ухвалою суду від 06.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті (т. 2 а.с. 126-127).

В судовому засіданні 06.09.2023 позивачка за первісним позовом та відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 та її представник адвокат Корнійчук С.А. власний позов підтримали за викладених в позовній заяві обставин, просили його задовольнити, в задоволенні зустрічного позову просили відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) після реорганізації Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Штельмах Д.В. просив в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовити, а зустрічний позов задовольнити з підстав, що викладені у відзиві на первісний позов та у зустрічному позові.

Відповідач за первісним та зустрічним позовами ОСОБА_2 первісний позов ОСОБА_1 визнав повністю, просив його задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову просив відмовити.

Представник третьої особи за зустрічним позовом ОСОБА_4 адвокат Олійник А.М. заперечив щодо задоволення первісного позову ОСОБА_1 , підтримав зустрічний позов Державної виконавчої служби та просив його задовольнити.

В судовому засіданні 13.03.2024 третя особа ОСОБА_3 підтримав первісний позов ОСОБА_1 , зустрічний позов Державної виконавчої служби не підтримав. Додатково вказав, що ним позичалися ОСОБА_1 грошові кошти. Окрім того, в забезпечення договору позики вони уклали нотаріально посвідчений договір іпотеки. Під час укладення договору іпотеки йому було відомо, що спріний будинок належить лише ОСОБА_1 .. Коли він дізнався про те, що ДВС намагається поділити власність ОСОБА_1 , то для нього це була новина, що його шокувала. Під час укладення договору іпотеки у нотаріуса був присутній чоловік ОСОБА_1 ОСОБА_2 .. Нотаріус з`ясовував чи майно дійсно належить лише ОСОБА_1 .. Чи підписував у нотаріуса будь-які документи чоловік ОСОБА_1 ОСОБА_2 йому не відомо. Вважає, що накладенням арешту на спірний будинок порушуються його права як іпотекодержателя.

Також, в судовому засіданні 13.03.2024 було допитано в якості свідка ОСОБА_5 , яка є матір`ю відповідача ОСОБА_2 та знає ОСОБА_1 , як колишню невістку. Так, ОСОБА_5 суду показала, що їй відомо, що приїздила мати ОСОБА_1 з-за кордону та придбала дочці будинок, про земельну ділянку свідку нічого не відомо. Де знаходиться будинок свідку не відомо, вона там ніколи не була. Також свідок повідомила, що спочатку родина ОСОБА_7 проживала в м. Вінниці, винаймали квартиру. Свідок їм нічим не допомагала, оскільки не мала можливості. Щуцькі одружилися приблизно 15 років тому. Мати ОСОБА_1 проживала і працювала за кордоном та вона і її другий чоловік придбали ОСОБА_1 будинок. Чи перебували ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на час купівлі будинку та земельної ділянки в шлюбі свідку невідомо. Відомо, що вони подавала на розлучення, проте, коли саме вона не знає. Чи проживали ОСОБА_7 на час купівлі будинку разом свідку також невідомо. Із сином та його сім`єю вона спілкувалася дуже рідко.

Допитаний в судовому засіданні 13.03.2024 свідок ОСОБА_8 суду показав, що знає родину ОСОБА_7 давно, оскільки із ОСОБА_2 вони разом працювали. Свідку відомо, що мати ОСОБА_1 та її вітчим допомагали їм придбати земельну ділянку в с. Зарванці Вінницького району Вінницької області. Точної дати він не пам`ятає, це було приблизно в 2010 році. Зі слів ОСОБА_7 свідку відомо, що батьки ОСОБА_1 допомагали розпочати будівництво будинку приблизно в 2009-2010 роках. ОСОБА_2 розповідав свідку, що йому було дуже соромно, що він не має власних коштів для будівництва, кошти надавали батьки дружини. Сам ОСОБА_2 приймав участь у будівництві своєю працею. Коли вперше свідок потрапив на цю земельну ділянку, то вже були зведені стіни в будинку. Також свідок вказав, що для будівництва будинку бралася іпотека. Коли бралася іпотека будинок вже стояв.

В судове засідання 25.03.2024 учасники справи та їх представники не з`явилися, подали до суду заяви, в яких просили провести розгляд справи у їх відсутність, підтримали позиції, викладені у первісній позовній заяві, у зустрічній позовній заяві та відзиві на первісну позовну заяву.

Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 223 ЦПК України не вбачається, нез`явлення сторін не перешкоджає вирішенню спору, а відтак судом ухвалено проводити судове засідання у відсутність сторін.

Відповідно до частини другоїстатті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки розгляд справи відповідно до положень цьогоКодексупроводиться судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши пояснення сторін, покази свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , всебічно проаналізувавши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи в їх сукупності, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданими учасниками справи.

Відповідно до вимог ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» враховуючи принцип безпосередності судового розгляду (стаття 159 ЦПК), рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява N 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Судом встановлено, що відповідно до копії нотаріально посвідченого Договору купівлі-продажу від 01.06.2018 ОСОБА_9 , від імені якої діє ОСОБА_10 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) уклали договір купівлі-продажу, за яким продавець продав (передав) у власність, а покупець купив (прийняв) у власність земельну ділянку, площею 0,05 га, кадастровий номер 0520688900:04:002:0680, яка розташована в АДРЕСА_1 , цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (т. 1 а.с. 18-19).

Відповідно до п. 5.2 Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.06.2018, предмет цього договору, земельна ділянка, площею 0,05 га, кадастровий номер 0520688900:04:002:0680, яка розташована в АДРЕСА_1 , цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, придбавається за письмовою згодою чоловіка покупця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 19).

Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0,05 га, кадастровий номер 0520688900:04:002:0680, яка розташована в АДРЕСА_1 , цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №126040190 від 01.06.2018, власником вказана ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 20).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №135614420 від 27.08.2018, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на цілий житловий будинок з господарськими спорудами загальною площею 106,6 кв.м, житловою площею 58,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава виникнення права власності: декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер ВН 141182320959, видана 20.08.2018, видавник сектор ДАБК Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області (т. 1 а.с. 13).

Відповідно до копії нотаріально посвідченого Договору іпотеки від 10.04.2019 ОСОБА_1 , як іпотекодавець, передала ОСОБА_3 , як іпотекодержателю, в іпотеку нерухоме майно: житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві приватної власності, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на вказане майно; земельну ділянку, площею 0,05 га, кадастровий номер 0520688900:04:002:0680, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 01.06.2018. Зазначена нерухомість передана в іпотеку, як забезпечення виконання зобов`язання щодо повернення грошей, переданих за договором позики від 10.04.2019 (т. 1 а.с. 11-12).

В пункті 18 Договору міститься вказівка, що даний договір укладено за згодою чоловіка іпотекодавця ОСОБА_2 , викладена у вигляді заяви, справжність підпису на якій посвідчено приватним нотаріусом Плахотнюк О.В.. Окрім того, в даному Договорі міститься заборона нотаріуса на відчуження зазначеного в Договорі майна (т. 1 а.с. 11-12).

Згідно копії постанови про арешт майна боржника від 11.05.2022 у виконавчому провадженні №66534745 заступником начальника відділу Вінницького відділу ДВС у Вінницькому районі Вінницької області Штельмахом Д.В. накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2 , а саме на 1/2 частку житлового будинку з господарськими спорудами та на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 0520688900:04:002:0680, які розташовані по АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 10).

З копії виконавчого провадження №66534745 по виконанню виконавчого листа №127/24767/20 від 10.08.2021, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь стягувача ОСОБА_4 коштів в сумі 562846,74 грн. (т. 1 а.с. 69-192) вбачається, що за заявою стягувача ОСОБА_4 , на підставі виконавчого листа №127/24767/20, виданого Вінницьким міським судом 10.08.2021 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошових коштів сумі 19650 дол. США, що еквівалентно 557274,00 грн. та 5572,74 грн. судового збору, заступником начальника відділу Вінницького відділу ДВС у Вінницькому районі Вінницької області Штельмахом Д.В. 17.08.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Також, державним виконавцем 17.08.2021 було винесено постанови: про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника. Копії вказаних постанов рекомендованим відправленням було направлено боржнику ОСОБА_2 для відома та для виконання. Відповідно до відповіді МВС України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів на запит №111349152 від 17.08.2021 за боржником ОСОБА_2 зареєстрований автомобіль марки «ВАЗ-21104», 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору. Згідно інформації Пенсійного фонду України ОСОБА_2 пенсію не отримує, за трудовими та цивільно-правовими договорами не працює, останнє місце роботи невідоме. Постановою державного виконавця про арешт майна боржника від 09.09.2021 накладено арешт на транспортний засіб автомобіль «ВАЗ-21104», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить боржнику ОСОБА_2 .. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №275359200 від 17.09.2021 за боржником ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6820685500020030003, для ведення особистого селянського господарства на території Осламіської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області. згідно Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00032709195 від 22.09.2021 між громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_11 10.05.2009 у Відділі РАЦС Віньковецького РУЮ Хмельницької області зареєстровано шлюб, актовий запис №18; після реєстрації шлюбу ОСОБА_11 змінила прізвище на « ОСОБА_7 ». Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №276002949 від 22.09.2021 за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 та право приватної власності на земельну ділянку площею 0,05 га з кадастровим номером 0520688900:04:002:0680, за цією ж адресою. Згідно відповіді Якушинецької сільської ради №10-02/1386 від 22.09.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З акту заступника начальника Вінницького відділу ДВС у Вінницькому районі Вінницької області від 27.09.2021 вбачається, що 27.09.2021 здійснено виїзд в АДРЕСА_1 ; на момент перевірки ОСОБА_2 перебував у будинку, майно на яке можливо звернути стягнення відсутнє; в будинку також присутні двоє малолітніх дітей та ОСОБА_1 .. Державним виконавцем Вінницького відділу ДВС у Вінницькому районі Вінницької області видано доручення від 06.10.2021, яким доручено здійснити опис земельної ділянки кадастровий номер 6820685500:02:003:0003 площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства за адресою: Хмельницька область, Віньковецький район, с/рада Осламіська, яка належить ОСОБА_2 .. Постановою заступника начальника відділу Вінницького відділу ДВС Штельмаха Д.В. від 19.10.2021 оголошено розшук майна боржника ОСОБА_2 , а саме автомобіля «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 . Постановою заступника начальника відділу Вінницького відділу ДВС Штельмаха Д.В. від 10.11.2021 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника ОСОБА_2 .. Постановою про опис та арешт майна боржника від 04.11.2021 описано та накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 6820685500:02:003:0003 площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства за адресою: Хмельницька область, Віньковецький район, с/рада Осламіська, яка належить ОСОБА_2 .. Постановою заступника начальника відділу Вінницького відділу ДВС Штельмаха Д.В. від 08.12.2021 призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання ТОВ «Приватна експертна служба». Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.11.2021 задоволено подання начальника Вінницького ВДВС у Вінницькому районі Вінницької області Голубєва С.В. про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2 до погашення заборгованості за виконавчим документом №127/24767/20 в повному обсязі. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.01.2022 задоволено подання заступника начальника відділу Вінницького відділу ДВС Штельмаха Д.В. про визначення частки у спільній сумісній власності, визначено що частка боржника ОСОБА_2 у нерухомому майні земельній ділянці, кадастровий номер 0520688900:04:002:0680, площею 0,05 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, а також у житловому будинку, які знаходяться по АДРЕСА_1 становлять 1/2. Згідно висновку ТОВ «Приватна експертна служба» від 08.02.2022 вартість земельної ділянки, кадастровий номер 6820685500:02:003:0003, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства за адресою: Хмельницька область, Віньковецький район, с/рада Осламіська, яка належить ОСОБА_2 , становить 132820,00 грн.. Постановою заступника начальника відділу Вінницького відділу ДВС Штельмаха Д.В. від 11.05.2022 накладено арешт на 1/2 частку земельної ділянки, кадастровий номер 0520688900:04:002:0680, площею 0,05 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, а також на 1/2 частку житлового будинку, які знаходяться по АДРЕСА_1 .

Постановою Вінницького апеляційного суду від 13.12.2022 у справі №127/24767/20 скасовано ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 24.04.2022 про визначення частки боржника ОСОБА_2 у спільній сумісній власності у нерухомому майні земельній ділянці, кадастровий номер 0520688900:04:002:0680, площею 0,05 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, а також у житловому будинку, які знаходяться по АДРЕСА_1 становлять по 1/2, а подання заступника начальника Вінницького відділу ДВС у Вінницькому районі Вінницької області Штельмаха Д.В. залишено без розгляду, з підстав того, що заявлені вимоги мають розглядатися за правилами позовного провадження, а не в порядку вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) (т. 2 а.с. 19-32).

Наказом Міністерства юстиції України №5133/5 від 16.11.2022 виведено відділи державної виконавчої служби зі складу Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), яке реорганізовується шляхом приєднання до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), та введено їх до складу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) з підпорядкуванням цьому міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції, збереженням статусу юридичних осіб та перейменуванням згідно з Переліком відділів ВДС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), що змінюють підпорядкування (т. 2 а.с. 48).

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №35003932 Вінницький відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області змінив підпорядкування та назву на «Вінницький відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)» (т. 2 а.с. 49).

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reestr.court.gov.ua/Review/109012584) заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 15.02.2023 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_14 »), зареєстрований 10.05.2009Відділом реєстрації актів цивільного стану Віньковецького районного управління юстиції Хмельницької області, актовий запис № 18,розірвано. Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишено прізвище « ОСОБА_15 ». Рішення суду набуло законної сили 20.03.2023.

На будь які інші докази сторони не посилаються, суду не надавалися та сторонами не було заявлено відповідних клопотань щодо їх витребування.

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає прийняті судом до уваги докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Вказаний спір регулюється положеннямиЦивільного кодексу України, Сімейного кодексу України.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першоїстатті 16 ЦК України, частини першоїстатті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У статті 321 ЦК України закріплено конституційний принцип непорушності права власності. За частинами першою та другою цієї статті ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За вимогами частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Згідно з вимогами статті 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (стаття 190 цього Кодексу).

До речей як складової поняття майна, зокрема нерухомих, відповідно до положень статті 181 ЦК України належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Права та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (частина перша статті 182 ЦК України).

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (аналогічні положення містить і норма частини третьої статті 368 ЦК України).

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

За частиною першою статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними (частина перша статті 70 СК України).

У частині другій статті 372 ЦК України вказано, що в разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц (провадження № 61-2446св18), від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц (провадження № 61-8518св18) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18), від 22 лютого 2022 року у справі № 642/8107/14-ц (провадження № 14-108звц21), від 14 лютого 2023 року у справі № 759/864/20 (провадження № 61-10998св21).

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 СК України).

Тобто критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є: час набуття такого майна; кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 127/18349/20.

Предметом позовних вимог за позовом ОСОБА_1 є визнання за ОСОБА_1 особистою приватною власністю житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки, площею 0,05 га з кадастровим номером 0520688900:04:002:0680, що розташовані по АДРЕСА_1 , зняття арешту з вказаного майна, що накладено постановою державного виконавця від 11.05.2022 у виконавчому провадженні №66534745. Предметом зустрічного позову є визначення частки боржника ОСОБА_2 у спільній сумісній власності на вищевказане нерухоме майно в розмірі 1/2.

При цьому, суд не бере до уваги доводи позивачки-відповідачки ОСОБА_1 , а також покази свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_8 про те, що спірне нерухоме майно було придбано за особисті кошти ОСОБА_1 (за кошти, які були надані її батьками), оскільки будь-яких належних та допустимих доказів такому твердженню стороною не надано.

Окрім того, як встановлено судом, сторони з 10.05.2009 по 15.02.2023 перебували у зареєстрованому шлюбі, спірна земельна ділянка була придбана 01.06.2018 та відповідач ОСОБА_2 , як чоловік покупця ОСОБА_1 , надавав письмову згоду на укладення даного правочину. Також в 2018 році за позивачкою-відповідачкою ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на спірний житловий будинок, тому з цих підстав суд не бере до уваги покази свідка ОСОБА_8 про те, що в 2009-2010 роках родина ОСОБА_7 починала будувати будинок, на вже придбаній земельній ділянці.

Також, 10.04.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , в забезпечення виконання умов договору позики від 10.04.2019, було укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, за яким в іпотеку було передано спірну земельну ділянку та спірний житловий будинок. За домовленістю сторін заставна вартість майна, що передана в іпотеку, становить 1614600,00 грн.. ОСОБА_2 ,як чоловіком ОСОБА_1 (іпотекодавцем) було надано згоду на передачу спірного нерухомого майна в іпотеку.

Тобто, стороною позивачки-відповідачки ОСОБА_1 , яка заперечує презумпцію спільної сумісної власності подружжя та на яку в такому випадку покладається тягар доказування обставин, необхідних для спростування цієї презумпції, не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів того, що спірне нерухоме майно, яке було придбано під час їх перебування у зареєстрованому шлюбі, не являється спільною сумісною власністю подружжя її та відповідача ОСОБА_2 ..

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.ст. 79, 80 ЦПК України).

Частиною першою, шостою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, судом встановлено, що спірна земельна ділянка та житловий будинок, хоча й зареєстровані на праві власності за позивачкою-відповідачкою ОСОБА_1 , проте, були придбані в період перебування сторін у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, які в силу приписів ст. 60 СК України мають статус спільного майна подружжя та стороною позивачки-відповідачки не спростовано даний факт, тому суд доходить висновку, що первісний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог за зустрічним позовом суд зазначає насутпне.

Відповідно достатті 129-1 Конституції Українисудове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначеніЗаконом України «Про виконавче провадження».

Відповідно достатті 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадовихосіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Підставою звернення державного виконавця до суду із цим поданням стало те, щобездіяльність боржника ускладнює виконання рішення та на переконання державного виконавця є необхідність у зверненні стягнення на майно боржника, яким він володіє спільно з іншими особами. Таке майно є спільною сумісною власністю боржника та його дружини, набуте ними в шлюбі, частку боржника в цьому майні не визначено.

За змістом частини шостоїстатті 48 Закону України «Про виконавче провадження»стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Конституційний Суд України послідовно наголошує у своїх рішеннях на зобов`язанні держави забезпечувати конституційні права і свободи:

- «конституційні права і свободи є фундаментальною основою існування та розвитку Українського народу, а тому держава зобов`язана створювати ефективні організаційно-правові механізми для їх реалізації. Відсутність таких механізмів нівелює сутність конституційних прав і свобод, оскільки призводить до того, що вони стають декларативними, а це є неприпустимим у правовій державі» (абзац четвертийпідпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини рішення від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012);

- «держава, виконуючи свій головний обов`язок утвердження і забезпечення прав і свобод людини (частина другастатті 3 Конституції України) - повинна не тільки утримуватися від порушень чи непропорційних обмежень прав і свобод людини, але й вживати належних заходів для забезпечення можливості їх повної реалізації кожним, хто перебуває під її юрисдикцією. З цією метою законодавець та інші органи публічної влади мають забезпечувати ефективне правове регулювання, яке відповідає конституційним нормам і принципам, та створювати механізми, необхідні для задоволення потреб та інтересів людини» (абзац першийпункту 3 мотивувальної частини рішення від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).

Конституційний Суд України неодноразово підкреслював, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третійпункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (перше реченняабзацу другогопункту 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист (абзац п`ятийпідпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013).

Обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання(абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини рішення від 15 травня 2018 року № 2-р (ІІ)/2019).

З практики Європейського суду з прав людини вбачається, що визначенестаттею 6Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; водночас ухиленням від виконання цього обов`язку є перекладення державою відповідальності за фінансове забезпечення організації виконавчого провадження на особу, на користь якої ухвалене судове рішення; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава і її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (§ 43 рішення у справі«Shmalkov.Ukraine»від 20 липня 2004 року, § 84 рішення у справі«Fuklevv.Ukraine»від 07 червня 2005 року, § 64 рішення у справі «Apostolv.Georgia»від 28 листопада 2006 року, §§ 46, 51, 54 рішення у справі«YuriyNikolayevichIvanovv.Ukraine»від 15 жовтня 2009 року).

Таким чином,визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

Відповідно до положень частини четвертої статті 9 Закону України «Про виконавче провадження»укладення протягом строку, зазначеного в частині третій цієї статті, правочину щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна, є підставою для визнання такого правочину недійсним.

В юридичній науці та судовій практиці договори, дії, бездіяльність та рішення органів, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору і така мета досягнута, називаютьфраудаторними правочинами.

Правочин, вчинений боржником у період виникнення у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину як такого, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.

Порядок вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах, спрямований на розв`язання суто процесуальних суперечок та здійснення судового контролю за ключовими аспектами виконавчого провадження, при цьому спір, що існував між боржником та стягувачем, вже вирішений судовим рішенням, що виконується.

Як встановлено частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Між тим,фраудаторний правочин укладається боржником у період проведення виконавчого провадження з метою виведення свого майна з-під стягнення.

У зв`язку з наведеним та з урахуванням відкритого виконавчого провадження виникає питання щодо порядку звернення до суду щодо визначення частки боржника у спільному майні(позовне провадження, подання державного виконавця).

Практика ЄСПЛ свідчить, що за наявності спору про право цивільне держава повинна забезпечити учасникам судового провадження дієву, реальну можливість надання суду своїх доказів та аргументів.

На досягнення цієї мети спрямовані правила процесуальногозакону, що регламентують позовне провадження.

Розгляд подання державного чи приватного виконавця за правилами статті 443 ЦПК України не забезпечує учасникам судового провадження дієву, реальну можливість надання суду своїх доказів та аргументів, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за наявності спору про право.

Виконавець вправі звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від того, чи відсутній спір про право, чи він наявний. Водночас в останньому випадку виконавець звертається з таким позовом в порядку позовного провадження.

В аспекті гарантування на конституційному рівні права кожного на судовий захист та забезпечення державою виконання судового рішення відсутність у виконавця окремо визначеного повноваження звертатися до суду із позовною заявою про оспорення фраудаторного правочину, вчиненого боржником на шкоду кредитору, не повинна перешкоджати реалізації права цього кредитора на виконання судового рішення.

Покладення тягаря щодо повернення майна боржника (спонукання до оспорення фраудаторного правочину, тобто ініціювання наступних судових процесів)на кредитора, який уже виграв попередній судовий процес щодо стягнення суми боргу і правомірно очікує від Держави вчинення усіх можливих дій на забезпечення виконання судового рішення компетентними органами,нівелює сутність конституційного права кредитора на судовий захист та суперечить положеннямстатей 3,8,частин першої,другої статті 55,частин першої,другої статті 129-1Конституції України.

Обов`язок ініціювання будь-якого наступного судового процесу з метою виконання попереднього судового рішення Законом України «Про виконавче провадження» покладено на компетентні органи, уповноважені Державою на забезпечення виконання судових рішень, а не на кредитора, який правомірно очікує від Держави належного виконання остаточного судового рішення про стягнення боргу.

Повноваження виконавця на звернення з позовною заявою про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, в порядку позовного провадження є повноваженням звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга статті 4, частина четверта статті 42 ЦПК України), в тому числі за позовом про визнання недійсним правочинущодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна(оспорення фраудаторного правочину).

За наявності спору щодо визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, його вирішення судом не є вирішенням процесуального питання, а є вирішенням матеріального спору. Такий спір може виникати, зокрема, тоді, коли відповідно до частини першої статті 368 ЦК України майно належить двом або більше особам на праві спільної власності без визначення часток кожного з них у праві власності (право спільної сумісної власності).

Процесуальні норми виконавчого провадження (частина шостастатті 48 Закону України «Про виконавче провадження») передбачають, що у разі, якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові15 січня 2020 року (справа №367/6231/16-ц,провадження № 14-529цс19)поняття «визначення частки» і «виділення частки в натурі» є різними за своїм змістом правовими поняттями, а частиною шостою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачена лише необхідність визначення частки боржника у спільному майні, якщо така частка не визначена; частка у праві спільної часткової власності є самостійним об`єктом цивільних прав, яка може бути об`єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об`єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.

За зверненням державного виконавцясуд визначає частку боржника з метою подальшого звернення стягнення на неї.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що звертаючись до суду із позовом про визнання нерухомого майна особистою приватною власністю та зняття з нього арешту позивачка-відповідача ОСОБА_1 в першу чергу прагнула у такий спосіб уникнути звернення стягнення на частину спірного нерухомого майна за відкритим виконавчим провадженням, у якому боржником виступає її чоловік відповідач ОСОБА_2 ..

Проте, враховуючи, що заявлені позивачкою-відповідачкою ОСОБА_1 позовні вимоги в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження належними, допустимими та достовірними доказами та суд дійшов висновку, що вони не підлягають задоволенню, суд доходить висновку, що позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 139, 141 ЦПК України, враховуючи, що первісні позовні вимоги задоволенню не підлягають, понесені позивачкою-відповідачкою ОСОБА_1 судові витрати слід залишити за нею, а понесені позивачем за зустрічним позовом судові витрати слід порівну стягнути із відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача за зустрічними позовом.

Відповідно до ст. 41, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 331, 368 ЦК України, ст.ст. 60, 61,69, 70 СК України, ст.ст. 1, 4, 10, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центральногого міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про визнання нерухомого майна особистою приватною власністю, знаття з нього арешту відмовити.

Судові витрати залишити за позивачкою ОСОБА_1 ..

Позовні вимоги за зустрічним позовом Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення частки боржника у нерухомому майні задовольнити.

Визначити, що частка боржника ОСОБА_2 у нерухомому майні земельній ділянці, кадастровий номер 0520688900:04:002:0680, площею 0,05 га, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становить 1/2.

Визначити, що частка боржника ОСОБА_2 у нерухомому майні житловому будинку з господарськими спорудами, об`єкт нерухомості, загальною площею 106,6 кв.м, житловою площею 58,7 кв.м, що складається з житлового будинку «А», криниці №1, вигрібної ями №2, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становить 1/2.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1240,50 грн. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду складено 03 квітня 2024 року.

Учасники справи:

Позивачка-відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканка АДРЕСА_3 ;

Відповідач-позивач Вінницький відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ), адреса: м. Вінниця, вул. Винниченка, буд. 29, код ЄДРПОУ 35003932;

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований в АДРЕСА_2 ;

Третя особа ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , мешканець АДРЕСА_4 ;

Третя особа ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , мешканець АДРЕСА_5 .

Суддя Л.П. Шевчук