Постанова

від 08.04.2024 по справі 953/1712/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 953/1712/24

н/п 3/953/905/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2024 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Губська Я.В., вивчивши адміністративний матеріал, що надійшов з Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який є директором ТОВ «Харківський машинобудівний завод «ФЕД», податкова адреса: м. Харків, вул. Сумська, буд. 132,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 31/35-00-04-02-15 від 28.02.2024 19.02.2024 при проведенні камеральної перевірки Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків ТОВ «Харківський машинобудівний завод «ФЕД», код ЄДРПОУ 14310052, за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 132, встановлено порушення ведення податкового обліку, а саме несвоєчасне подання до контролюючого органу податкової декларації з податку на додану вартість за (податковий) період: травень 2023 р., в порушення вимог п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, встановлено актом камеральної перевірки від 19.02.2024 р. №111/35-00-04-02-14/14310052.

На підтвердження факту вчинення правопорушення до протоколу додано акт від 19.02.2024 р. №111/35-00-04-02-14/14310052.

Тобто, згідно даного протоколу головний бухгалтер ТОВ «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить підпис в явочному листі, на адресу суду подала клопотання про закриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження в зазначеній справі з наступних підстав.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. В ньому, зокрема, повинно бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, які наведені на обґрунтування наявності складу правопорушення і правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема: пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу. При складання протоколу особі роз`яснюються її права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП.

Як вбачається з протоколу № 31/35-00-04-02-15 від 28.02.2024, що надійшов до суду у відношенні ОСОБА_1 , підпису останнього у складеному протоколі немає.

Тобто при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не роз`яснені процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП, а матеріали справи не містять інформації про одержання саме ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення. Також матеріали справи не містять належних даних щодо відмови ОСОБА_1 від отримання копії протоколу.

Ані з протоколу, ані з матеріалів справи не зрозуміло, чи повідомлена ОСОБА_1 взагалі про складання такого протоколу, чи подавалися ним зауваження щодо складання протоколу, чи роз`яснювалися йому його права та обов`язки.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, суд має повно, всебічно і об`єктивно з`ясувати обставини кожної справи, вирішуючи її в точній відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

У якості доказу, крім протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, було надано акт від 19.02.2024 р. №111/35-00-04-02-14/14310052 про результати камеральної перевірки щодо несвоєчасного подання податкової звітності ТОВ «Харківський машинобудівний завод «ФЕД», код ЄДРПОУ 14310052, згідно якого ТОВ «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» несвоєчасно подало податкову звітність з податку на додану вартість за період травень 2023 р., чим порушено вимоги пп. 49.18.1 п.49.18 ст.49 розділу ІІ Податкового кодексу України.

10.09.2013 колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України при розгляді справи № 21-237а13 зазначено, що акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії.

Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків.

Частина 1 ст. 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Крім того, відповідно до ст. 69 та ст. 69.1 Податкового кодексу України Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України. Згідно Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 годин 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено до 13 травня 2024 року.

Інших доказів скоєння адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КупАП України матеріали справи не містять.

Крім того, до суду особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала копію рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 18.11.2022 №1901/6/35-00-04-02-2, відповідно до розділу ІІ пункту 6 Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених в п.69.1 Перехідних положень ПКУ, а саме : через перебування на території населеного пункту, у якому ведуться бойові дії.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція є нормами прямої дії, а згідно ч.2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцію, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з вищезазначеного, жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили, про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.163-1 КУпАП матеріали справи не містять.

Таким чином, сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє спростувати сумніви у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 неправомірних дій, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Так, ЄСПЛ у справі "Карелін проти Росії" дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Таким чином, суд не вбачає в діях ОСОБА_1 факту порушення ведення податкового обліку, а саме несвоєчасного подання податкової звітності з податку на додану вартість за період травень 2023 р.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст.163-1,221,247,251,276-280,283-285 КУпАП, - суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити у зв`язку з відсутністю в її діях події та складу вказаного адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя- Я.В. Губська