Постанова

від 21.03.2024 по справі 390/113/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2024 року м. Кропивницький

справа № 390/113/22

провадження № 22-ц/4809/453/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючогосудді: Дуковського О.Л.

суддів: Голованя А.М., Письменного О.А.

з участю секретаря: Демешко Л.В.

Учасникисправи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач- ОСОБА_2 ;

третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , від імені якого діє представник за довіреністю ОСОБА_3 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області 30 листопада 2023 року, у складі головуючого судді Квітки О.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення боргу та пені за несплату аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про стягнення боргу та пені за несплату аліментів.

Вказувала, що згідно рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.08.2008 ОСОБА_2 сплачує аліменти на користь ОСОБА_1 ..

З серпня 2008 року ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на вересень 2021 року складає 77244,35 грн.

Згідно довідки № 73941 від 27.10.2021 розмір заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів складає 77244,35 грн.

Просила стягнути із ОСОБА_2 на її користь заборгованість зі сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 77244,35 грн та неустойку (пеню) щодо несплати аліментів за період з 08.08.2008 по 16.01.2022 у розмірі 77244,35 грн в межах виконання виконавчого листа, виданого 07.10.2008 Кіровським районним судом м. Кіровограда у справі №2-5384/08 та судові витрати.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області 30 листопада 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) по несплаті аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 08.08.2008 по 16.01.2022 у розмірі 77244, 35 грн в межах виконання виконавчого листа, виданого 07.10.2008 Кіровським районним судом м. Кіровограда у справі №2-5384/08.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 3000,00 грн .

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 992,40 грн .

Не погодившись із вказаним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, з посиланням на те, що оскаржуване рішення суду в частині задоволених позовних вимог є незаконним та необґрунтованим.

Вказав, що він не має належного рівня доходів для сплати аліментів, а тому у його діях відсутня вина щодо виникнення заборгованості.

Крім того, посилається на те, що має двох дітей на яких сплачує аліменти та утримує третю дитину та її матір.

Вважає, що він вжив всіх заходів щодо належного виконання зобов?язання, а тому як платник аліментів не є винним у виникненні заборгованості і підстав стягувати неустойку (пеню) немає.

До апеляційної скарги додає розрахунок заборгованості по аліментах за період з 01.07.2023 до 30.09.2023 ,а також квитанції про сплату заборгованості за минулий час.

Представник позивача подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін ,а скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_3 та представника позивача ОСОБА_5 , обговоривши доводи апеляційної скарги та наявні докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судове рішення, в оскаржуваній його частині, відповідає зазначеним вимог чинного законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до виконавчого листа Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.10.2008 із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_4 стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів та заробітної плати, але не менше 30% прожиткового мінімуму, починаючи з 05 серпня 2008 року щомісячно до повноліття ОСОБА_2 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 15 том 1).

Із відповіді Кіровського відділу ДВС від 09.12.2009 видно, що державним виконавцем вживалися заходи спрямовані на виявлення майна ОСОБА_2 задля стягнення аліментів. Заборгованість по аліментам станом на 01.12.2009 складає 6163,07 грн (а.с. 16 т.1). Вказана ж інформація підтверджується довідкою (а.с. 16 на звороті т. 1).

Із копії виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №2-2550/11, виданого 04.11.2011 Ленінським районним судом м. Кіровограда, вбачається, що із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 на утримання доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.09.2011 і до досягнення Міленою повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 1-198 том 2).

Із копії виконавчого провадження НОМЕР_2 вбачається, що на підставі виконавчого листа №2-5384/08 від 07.10.2008 з ОСОБА_2 стягується на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання їхнього спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 1-213 т.3).

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 14.07.2010 ОСОБА_1 після реєстрації шлюбу із ОСОБА_10 змінила прізвище на ОСОБА_1 (а.с. 9 том 3).

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 26 грудня 2022 року рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 06 грудня 2021 року скасовано. Задоволено заяву неповнолітнього ОСОБА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_12 , про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_2 . Видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яким визначено заходи тимчасового обмеження його прав та покладено на нього обов`язки, а саме: заборонено ОСОБА_2 наближатися ближче ніж на 100 метрів до самого ОСОБА_4 , до місця його проживання (перебування), інших місць частого відвідування ОСОБА_4 , а саме: місця проживання, місця навчання ОСОБА_4 . Заборонено ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_4 , якщо він за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати його та в будь-який спосіб спілкуватися з ним. Заборонено ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори із ОСОБА_4 або контактування з ним через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. Встановлено строк дії обмежувального припису - 6 (шість) місяців, з часу проголошення судового рішення (а.с. 240-243 том 3).

Згідно із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 17.05.2022 Фортечного відділу ДВС у м. Кропивницькому за період з 01.04.2022 по 01.05.2022 за виконавчим листом №2-5384/08 від 07.10.2008 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження на 01.05.2022 складав 75729,30 грн (а.с. 44 т. 4), станом на 01.10.2022 - 73673,38 грн (а.с. 45 т.4).

У відповіді Головного управління статистики у Кіровоградській області від 16.05.2018 та від 07.06.2019 вказана інформація про середньомісячну заробітна плата одного штатного працівника (а.с. 46-49 том 4).

Із фотокопій долучених представником відповідача довідок про місця роботи ОСОБА_2 та копії його трудової книжки видно, в яких установах та підприємствах працював останній, а також його заробітна плата в той час (а.с. 50-56, 61-65 том 4).

У фотокопії індивідуальних відомостей про застраховану особу - ОСОБА_2 зазначені сума заробітку для зарахування пенсії (а.с. 57-60 том 4).

Із розрахунків заборгованості зі сплати аліментів від 06.06.2023 вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_7 на утримання доньки ОСОБА_14 станом на 31.03.2023 складає 56735,62 грн, а заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 складає 73,523,38 грн (а.с. 103-105 т. 4).

В розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 11.09.2023 зазначено, що заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_7 на утримання доньки ОСОБА_14 з моменту відкриття виконавчого провадження на 01.04.2023 складав 56735,62 грн (а.с. 130 т. 4), а на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 складає 73223,38 грн (а.с. 131-132 т. 4).

Звернувшись із даним позовом до суду позивачка просила стягнути неустойку (пеню) по сплаті аліментів , з урахуванням ч. 1 ст. 196 СК України.

Встановлено, що ОСОБА_2 згідно рішення суду зобов`язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 .

Матеріали справи свідчать про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем зі сплати аліментів.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За правовою природою аліментні зобов`язання - це періодичні платежі, які боржник зобов`язаний сплачувати щомісяця і несвоєчасна сплата яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені). Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов`язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов`язання окремо.

Згідно з частинами першою-третьою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення із ОСОБА_15 неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, саме в тому розмірі, який заявлено позивачкою.

З таким висновком суду погоджується і суд апеляційної інстанції.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про неможливість сплачувати відповідачем аліменти у повному розмірі.

Незначний рівень доходів відповідача не був сталою та довготривалою подією.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (частини сьома-восьма статті 7 СК України).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Можна зробити висновок, що обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.

Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків, як передбачено у частині четвертій статті 155 СК України.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно зі статтею 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Тлумачення статті 8 СК України та частини першої статті 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).

Системне тлумачення вказаних норм дає підстави дійти висновку, що стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

Сімейним законодавством не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то у платника аліментів відсутня вина у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості ,що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 грудня 2020 року у справі №661/905/19, провадження № 61-16670сво19.

У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Пленум Верховного Суду України в п.22 постанови № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснив, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

Аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

Так, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182, частина перша статті 200 СК України).

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

У разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Встановлене частиною першою статті 196 СК України правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Суд першої інстанції у відповідності до вимог чинного законодавства правильно визначив розмір неустойки (пені) та дійшов правильного висновку про її стягнення із відповідача.

Відповідач, у свою чергу не довів належними та допустимими доказами, що заборгованість за аліментами виникла з незалежних від нього причин.

Згідно частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскаржуване судове рішення містить вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи, та обґрунтування щодо доводів сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області 30 листопада 2023 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

05.04.2024 - складено постанову.

Головуючий суддя О.Л. Дуковський

Судді А.М.Головань

О.А. Письменний