Ухвала

від 09.04.2024 по справі 308/3858/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/3858/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2024 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки і піклування Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, -

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 , а інтересах якої діє адвокат Краснощок Олександр Григорович, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою, у якій просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною фізичної особи з інвалідністю третьої групи загального захворювання третьої групи без терміну перегляду, встановити над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опіку та призначити заявника ОСОБА_1 опікуном над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною, за поданням органу опіки та піклування.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.03.2024 року заяву залишено без руху. Заявнику надано строк п`ять днів, з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків та роз`яснено, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява буде вважатися неподаною та повертається заявнику.

Відповідно до ч.5 ст.272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Згідно до п.2 ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Заявнику ОСОБА_1 надіслано ухвалу про залишення позовної заяви без руху на поштову адресу, яку зазначено в позовній заяві, що підтверджується супровідним листом наявним в матеріалах справи.

Згідно трекінгу поштового відправлення №0600256692047 поштове відправлення 08.04.2024 року повернулося за зворотною адресою з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Представник заявника ОСОБА_3 отримав 05.03.2024 року ухвалу про залишення заяви без руху від 04.03.2024 року, про що міститься розписка в матеріалах справи.

Крім цього, ухвала Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.03.2024 року опублікована у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/, а відтак заявник та його представник не були позбавлені можливості ознайомитись з її змістом, оскільки ухвала суду наявна у вільному доступі.

При цьому у період з 04.03.2024 до 09.04.2024 року, заяник та його представник не були позбавлені можливості безпосередньо через відділ забезпечення розгляду звернень та надання інформації або цивільну канцелярію Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області отримати інформацію щодо стану розгляду поданої ними заяви.

Наявна така інформація і у відкритому доступі на офіційному веб-сайті судової влади України в розділі «Стан розгляду справ».

Однак жодна з цих дій заявником вчинена не була.

З урахуванням викладених обставин вважаю, що заявник недобросовісно користується наданими йому процесуальними правами, оскільки в розумні інтервали часу не вживає заходів з метою отримання інформації про стан ініційованого ним судового провадження.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, необхідно розуміти таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності. Суд звертає увагу на те, що в своєму рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, не допускати свідомих маніпуляцій, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

За наведеного приходжу до висновку, що у період з 04.03.2024 до 09.04.2024 року заявник та його представник мали можливість отримати копію ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.03.2024 року про залишення заяви без руху та усунути зазначені в ухвалі недоліки заяви.

Однак, станом на 09.04.2024 року вимоги ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.03.2024 року не виконані, недоліки заяви не усунуті.

Також приймаю до уваги, що за змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена права на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

У рішенні у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та у рішенні у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Водночас встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Звертаю увагу, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур.

Відповідно до ч. ч. 3, 5 ст. 185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи, що копію ухвали від 04.03 2024 року про залишення позовної заяви без руху представник позивача отримав 05.04.2024 року, станом на 09.04 2024 року, недоліки заяви не усунуті, встановлений судом строк на усунення недоліків закінчився, приходжу до висновку, що вказану заяву слід вважати неподаною та повернути заявнику.

При цьому, слід роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі наведеного, керуючись ст.185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки і піклування Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, - вважати неподаною та повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило