Постанова

від 27.03.2024 по справі 921/172/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2024 р. Справа №921/172/21

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Акцент Банк" №47 від 19.02.2024 (вх. №01-05/570/24 від 26.02.2024)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 05.02.2024 (суддя Хома С.О., повний текст складено 08.02.2024)

у справі №921/172/21

за заявою боржника: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 від 14.02.2009 виданий Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області

про: відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства)

за участю представників:

від апелянта: не з`явився

від боржника: не з`явився

арбітражний керуючий: Шимечко А.Я.

Учаснику процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 05.02.2024 у справі №921/172/21 затверджено звіт керуючого реалізацією майна про завершення процедури погашення боргів №74 від 01.12.2023 (вх.№ 9832 від 06.12.2023) у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; завершено процедуру погашення боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 ; припинено повноваження керуючого реалізацією майна Шимечка А.Я.; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 19.04.2021 у справі № 921/172/21; звільнено боржника ОСОБА_1 від боргів, окрім боргів за вимогами, передбаченими ч.2 ст.134 Кодексу України з процедур банкрутства; вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом визнано погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами - такими, що не підлягають виконанню; провадження у справі №921/172/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 закрито; затверджено звіт арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди за проведення процедури погашення боргів ОСОБА_1 ; стягнуто з кредитора - Акціонерного товариства "Акцент-банк", на користь арбітражного керуючого Шимечка А.Я. основну грошову винагороду та витрати за проведення процедури неплатоспроможності боргів боржника в сумі 210 619,39 грн, з яких 205 595,39 грн - основна грошова винагорода арбітражного керуючого та 5 024,00 грн - витрати, понесені арбітражним керуючим.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, АТ "Акцент-банк" звернулося до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 05.02.2024 в частині стягнення винагороди та витрат з АТ "А-Банк" на користь арбітражного керуючого Шимечка А.Я. та прийняти нове рішення, яким відмовити арбітражному керуючому Шимечку А.Я. в стягненні неоплачених сум грошової винагороди та витрат з АТ "А-Банк", справу розглядати за відсутності представника скаржника.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2024 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 поновлено Акціонерному товариству "Акцент Банк" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Тернопільської області від 05.02.2024 у справі №921/172/21, відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 22.03.2024, призначено розгляд справи на 27.03.2024.

13.03.2024 арбітражний керуючий Шимечко А.Я. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити оскаржену ухвалу без змін.

В судовому засіданні 27.03.2024 апелянт та боржник не з`явились.

Враховуючи те, що явка учасників справи в судове засідання не визнавалась обов`язковою, апелянт та боржник були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в апеляційній скарзі кредитор просив розглядати справу за відсутності представника АТ «А-Банк», колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін, що не з`явились.

Арбітражний керуючий Шимечко А.Я. в судовому засіданні надав суду пояснення щодо фактичних обставин справи та щодо аргументів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив у задоволенні вимог скарги відмовити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення арбітражного керуючого, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

Розгляд справи в суді першої інстанції, короткий зміст оскарженої ухвали.

19.04.2021 Господарський суд Тернопільської області відкрив провадження у справі №921/172/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича.

16.06.2021 суд закрив провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст.90 КУзПБ у зв`язку з тим, що жоден з кредиторів боржника не звернувся до суду із заявою про визнання кредиторських вимог.

04.10.2021 постановою Західного апеляційного господарського суду скасовано ухвалу від 16.06.2021 про закриття провадження у справі та направлено справу до Господарського суду Тернопільської області для продовження розгляду.

11.08.2021 на адресу Господарського суду Тернопільської області надійшла заява АТ «Акцент-Банк» про визнання грошових вимог до боржника.

12.01.2022 ухвалою Господарського суду Тернопільської області за результатами попереднього засідання визнано грошові вимоги АТ «Акцент-Банк» до боржника в сумі 82 430,18 грн. та 4540,00 грн. судового збору.

20.07.2022 постановою Господарського суду Тернопільської області визнано фізичну особу ОСОБА_1 банкрутом, введено процедуру погашення боргів, призначено керуючим реалізацією майна банкрута арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича, оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника на офіційному веб-порталі судової влади України.

06.12.2023 керуючий реалізацією подав суду звіт про завершення процедури погашення боргів №74 від 01.12.2023 (вх.№9832) ОСОБА_1 , в якому також просив суд затвердити звіт арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди за проведення процедури погашення боргів та стягнути з кредитора у справі №921/172/21 оплату послуг відшкодування витрат арбітражного керуючого за процедур неплатоспроможності боргів боржника ОСОБА_1 в сумі 210 619,39 грн.

Місцевий господарський суд, постановляючи оскаржену ухвалу, врахував, що фонд для авансування грошової винагороди арбітражного керуючого кредитором не створювався, дії арбітражного керуючого Шимечка А.Я. кредитором не оскаржувалися, здійснити оплату грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого за рахунок наявних у боржника коштів або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) ОСОБА_1 неможливо, та дійшов висновку про обґрунтованість вимоги керуючого реалізацією про стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого, витрат, пов`язаних із виконанням повноважень за виконання повноважень в процедурі погашення боргів з єдиного кредитора боржника Акціонерного товариства «Акцент банк».

Узагальнені доводи апелянта (кредитора) та заперечення керуючого реалізацією.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржену ухвалу постановлено з порушенням норм матеріального права, на підтвердження чого апелянт вказує такі доводи:

- законодавча норма, яка б дозволяла стягнення винагороди арбітражного керуючого з конкурсного кредитора - відсутня;

- суд, в порушення норм профільного законодавства, стягнув з банку винагороду арбітражного керуючого, покликаючись на відповідну судову практику Верховного Суду, яка своєю чергою покликається на норми ч.2, ч.3, ч.6 ст.43 Конституції України про заборону використання примусової праці, право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, захищене законом право на своєчасне одержання винагороди за працю, а також на норму ч.2 ст.4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.1997), відповідно до якої ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю;

- якщо в процедурі банкрутства у банкрута є заборгованість за заробітною платою перед працівниками, то суд може визнати її погашеною в разі відсутності коштів для погашення, хоча така є першочерговою як і винагорода арбітражного керуючого, тому незрозумілою є позиція суду, за якою заборгованість банкрута за винагородою арбітражного керуючого стягується з кредиторів, а не визнається погашеною;

- гарантом виконання Конституції України є держава і, якщо жоден закон не зобов`язує платити інших осіб, а держава гарантує право на оплату праці, то саме держава повинна забезпечити це право;

- у боржника є дохід від господарської діяльності, однак суд в порушення абз.6-7 ч.2 ст.30 КУзПБ не стягнув винагороду з цього доходу;

- за змістом положень Кодексу України з процедур банкрутства повноваженнями арбітражного керуючого є саме активні дії, спрямовані на проведення інвентаризації фінансового та майнового стану боржника та інших дій з метою подальшого задоволення вимог кредиторів;

- відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №29/5005/486/2012 оплата послуг арбітражного керуючого під час виконання ним повноважень має здійснюватись за фактично виконану роботу (її обсяг), а не період часу, протягом якого триває означена процедура, і саме на господарський суд покладається обов`язок досліджувати, які фактичні дії вчинялись арбітражним керуючим та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, проте, суд фактично не досліджував час, який витратив арбітражний керуючий на вчинення тих дій, які він зазначав у звіті, та стягнув з кредитора оплату за проміжок часу, протягом якого тривала процедура;

- суд не врахував правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №29/5005/486/2012, від 06.06.2018 у справі №904/4863/13, від 28.11.2019 у справі №904/6144/16, від 10.12.2020 у справі №916/95/18, від 08.02.2022 у справі №916/100/20 щодо оплати винагороди арбітражного керуючого, та неповною мірою дослідив діяльність (обсяг дій) арбітражного керуючого, що стало підставою для ухвалення помилкового судового рішення про затвердження звіту.

У відзиві арбітражний керуючий Шимечко Я.А. заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та наводить такі аргументи на спростування доводів апелянта:

- апеляційна скарга подана поза межами 10-ти денного строку на апеляційне оскарження, адже відповідно до п. 11 оскаржуваної ухвали від 05.02.2024, ця ухвала була надіслана кредитору Акціонерному товариству «Акцент-банк» в Електронний кабінет ЄСІТС підсистеми «Електронний суд», як вбачається із розділу «Карта руху документу» ухвала була надіслана сторонам 08.02.2024, проте, скаржник у своїй апеляційній скарзі безпідставно та бездоказово зазначає, що ця ухвала отримана ним 10.02.2024, хоча навіть у такому разі останнім днем подання апеляційної скарги є 20.02.2024, а скаргу здано до відділення поштового зв`язку 21.02.2024 - тобто поза межами 10-ти денного строку на апеляційне оскарження;

- апеляційна скарга не містить доказів надіслання сторонам у справі апеляційної скарги та додатків до неї, зокрема, як вбачається з додатку 3 до апеляційної скарги, апелянт надав суду роздруківку ПП «ДКО-ЕКСПРЕС» про нібито надіслання апеляційної скарги з додатками сторонам у справі та Західному апеляційному господарському суду, проте, належним доказом надіслання копії заяви з доданими до неї документами заінтересованим особам є оригінал опису вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи, а саме оригінал поштової квитанції (чеку);

- вирішуючи питання про стягнення з кредиторів оплати грошової винагороди арбітражного керуючого, суд правильно врахував належність виконання арбітражним керуючим обов`язків, покладених на нього законодавством про банкрутство;

- відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14.12.2021 у справі №902/626/20 та від 22.08.2023 у справі №903/160/22, кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, і оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника;

- згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 01.08.2018 у справі №912/1783/16 та від 30.01.2019 №910/32824/15, якщо оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам; законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство;

- надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі, крім цього, отримання оплати за виконання повноважень є гарантією незалежності арбітражного керуючого під час провадження діяльності у справі про банкрутство;

- фонд для авансування грошової винагороди арбітражного керуючого кредитором не створювався, дії арбітражного керуючого Шимечка А.Я. кредитором не оскаржувалися, на збори кредиторів АТ «Акцент Банк» призначені на 02.12.2021, 23.06.2022, 01.07.2022 та інші, а також в судові засідання кредитор не з`являвся;

- враховуючи неможливість здійснити оплату грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого за рахунок наявних у боржника коштів або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) ОСОБА_1 , суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність задоволення вимоги керуючого реалізацією про стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого і витрат, пов`язаних із виконанням повноважень за виконання повноважень в процедурі погашення боргів, з єдиного кредитора боржника Акціонерного товариства «Акцент банк».

Фактичні обставини справи, встановлені за результатами оцінки доказів.

Як вбачається з матеріалів справи у процедурі погашення боргів не було виявлено жодних майнових активів банкрута, які підлягають реалізації.

Відповідно до звіту керуючого реалізацією №74 від 01.12.2023 з метою виявлення обсягів активів, які належать боржнику на праві власності у травні 2021 року до державних установ та організацій було направлено ряд запитів, за результатами чого отримано таку інформацію:

- відповідно до листа №691/07-2 від 25.05.2021 ТзОВ "Міське бюро технічної інвентаризації" боржник ОСОБА_1 є власником частки квартири АДРЕСА_1 ;

- відповідно до листа ГУ ДПС у Тернопільській області №7655/6/19-00-12-01-03/12282 від 21.05.2021 ОСОБА_1 як суб`єкт підприємницької діяльності на обліку не перебуває, за останні три роки інформації про сплату податків із купівлі-продажу майна - не встановлено, запитувана інформація стосовно відкритих рахунків у банківських установах громадянки ОСОБА_1 в ГУ ДІІС у Тернопільській області відсутня;

- відповідно до листа Тернопільської обласної прокуратури №25-28вих-21 від 26.05.2021 відомості стосовно боржника ОСОБА_1 в Єдиний реєстр досудових розслідувань не вносились та в статусі "Правопорушник" вказана особа не перебуває;

- відповідно до листа ПАТ "Укрзалізниця" №59/973 від 27.05.2021 інформації про зареєстровані вагони за ОСОБА_1 в Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів немає, боржник відсутній в довіднику "Собственники грузовых вагонов государств-участников Содружества", в інформаційних базах відсутні відомості про зареєстровані локомотиви зазначеного боржника, за даними Автоматизованої системи паспортизації, експлуатації, контролю, під?їзних колій промислових підприємств (АС ПЕКП) дані щодо наявності під?їзних колій власності боржника відсутні;

- відповідно до листа ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області №вих01-13/2071-21 від 28.05.2021 за боржником не зареєстрована сільськогосподарська, дорожньо-будівельна, меліоративна, причіпна та інша техніка;

- відповідно до листа Державної служби України з безпеки на транспорті №3524/2.2/15-21 від 26.05.2021, станом на 25.05.2021 ОСОБА_1 не отримувала дозвільні документи (не має діючих дозволів);

- відповідно до листа №10632/07/15-23 від 25.10.2021 Державної служби морського та річкового транспорту України у Державному судновому реєстрі України і Судновій книзі України, відсутні записи щодо суден, власниками або судновласниками яких є ОСОБА_1 ;

- відповідно до листа №31/19/5/315 від 29.05.2021 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Тернопільській області ТСЦ МВС за боржником транспортні засоби не зареєстровані, реєстраційних дій не вчинялося;

- відповідно до листа ГУ ПФУ в Тернопільській області №1900-0504-8/16905 від 04.06.2021 боржник ОСОБА_1 під час набуття права власності на легкові автомобілі та збір з операцій з придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна - не сплачувала;

- відповідно до листа №03.2-11/1302-21 від 28.05.2021 Головного управління статистики у Тернопільській області ОСОБА_1 не була і станом на 28.05.2021 не значиться керівником у жодному з суб`єктів господарювання Тернопільської області;

- відповідно до листа Галицької митниці Держмитслужби №7.4-1/238.19/12003 від 28.05.2021 боржник не перебуває на обліку в митних органах як особа яка здійснює операції з товарами, в АСМО "Інспектор" Галицької митниці Держмитслужби відсутня інформація щодо митного оформлення Львівською, Івано-Франківською, Тернопільською (крім м/п "Чортків") митницями ДФС в період з 01.01.2018 до 07.12.2019 та Галицькою митницею Держмитслужби в період з 08.12.2019 до 26.05.2021 зовнішньоекономічних операцій, що підлягають письмовому декларуванню та є об`єктами оподаткування митними платежами ОСОБА_1 ;

- відповідно до листа №40-1019-4.4-597-21 від 03.06.2021 Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) інформація щодо боржника ОСОБА_1 в реєстрі будівельних операцій відсутня.

Також, на запити від вересня 2023 року було отримано таку інформацію:

- відповідно до листа №Вих-10600/2023 від 28.09.2023 Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ) відомостей про об`єкти промислової власності, що зареєстровані за боржником ОСОБА_1 - не виявлено;

- відповідно до листа №10632/07/15-23 від 02.10.2023 Державної служби морського та річкового транспорту України у Державному судновому реєстрі України і Судновій книзі України, відсутні записи щодо суден, власниками або судновласниками яких є особи, зазначені в запиті;

- відповідно до листа Південно-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №113/2.2/4555-23 від 29.09.2023 за ОСОБА_1 великотоннажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування не реєструвалися.

Відповідно до довідки АТ «Акцент-Банк» від 09.10.2023 ОСОБА_1 має заборгованість перед банком на суму 127517,72 грн., відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» від 09.10.2023 ОСОБА_1 не має заборгованості перед банком.

В матеріалах справи наявні: Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 22.03.2021 за №249290166, згідно з якою за вказаними параметрами запиту (ідентифікаційний код ОСОБА_1 ) за частковим співпадінням у реєстрах відсутні будь-які відомості; Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 18.03.2021 Р90582 про відсутність інформації щодо обтяжень рухомого майна.

В процедурі погашення боргів проведено інвентаризацію майнових активів банкрута, за результатами якої складено акт інвентаризації основних фондів (засобів) від 22.08.2022 та виявлено частки у квартирі по АДРЕСА_1 , що не підлягає реалізації в порядку п.6 ст.131 КУзПБ.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиним кредитором банкрута є АТ «Акцент-Банк» з грошовими вимогами в загальному розмірі 82 430,18 грн. та 4510,00 грн. судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника, які не були погашені за результатами проведення процедури погашення боргів.

Таким чином, зі звіту керуючого реалізацією №74 від 01.12.2023, а також з матеріалів справи, вбачається, що протягом процедури реструктуризації боргів, яка тривала з 19.04.2021 до 20.07.2023 (із врахуванням, що 16.06.2021 було закрито провадження у справі, а 04.10.2021 постановою апеляційного суду скасовано ухвалу про закриття) та процедури погашення боргів, яка тривала з 20.07.2022 до 05.02.2024, активні заходи були здійснені у травні та червні 2021 року.

При цьому, відповідно до ухвал суду першої інстанції, за рахунок коштів, авансованих боржником, арбітражному керуючому Шимечку Я.А. сплачено:

- 15511,63 грн. за період з 19.04.2021 до 31.05.2021 (ухвала від 15.06.2021);

- 6053,28 грн. за період з 01.06.2021 до 16.06.2021 (ухвала від 17.06.2021);

- 12 485,39 грн. за період з 16.06.2021 до 19.07.2021 (ухвала від 20.02.2023).

Окрім того, в період з 19.12.2021 до 19.01.2022 керуючий реструктуризацією склав реєстр вимог кредиторів; в період з 19.01.2022 до 19.02.2022 провів інвентаризацію майна боржника; в період з 19.03.2022 до 19.04.2022 скликав збори кредиторів, підготував та подав суду клопотання про введення процедури погашення боргів; в період з 19.05.2022 до 19.06.2022 скликав збори кредиторів; в період з 19.06.2022 до 19.07.2022 підготував та подав суду звіт про виконану роботу та взяв участь в судовому засіданні; в період з 19.07.2022 до 19.08.2022 брав участь в судовому засіданні, подав суду докази надсилання кредитору повідомлення про збори кредиторів; в період з 19.08.2022 до 19.09.2022 надіслав запити до реєструючих органів; в період з 19.12.2022 до 19.01.2023 підготував звіт керуючого реструктуризацією майна про завершення процедури погашення боргів.

У звіті керуючого реалізацією про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат в процедурі неплатоспроможності боржника ОСОБА_1 від 05.12.2023 наведено розрахунок грошової винагороди за період з 19.04.2021 до 19.01.2023 на загальну суму 227 160,00 грн., в тому числі: 11 350,00 грн. за кожен місяць з 19.04.2021 до 19.07.2021, 11 895,00 грн. за кожен місяць з 19.07.2021 до 19.12.2021, 12405,00 грн. за кожен місяць з 19.12.2021 до 19.07.2022, 7800,00 грн. за кожен місяць з 19.07.2022 до 19.01.2023.

Також у звіті зазначено, що станом на 30.01.2023 арбітражний керуючий нарахував 5024,00 грн., з яких 524,00 грн. - поштові витрати, а 4500,00 грн - витрати на пальне, які арбітражний керуючий поніс в процедурі неплатоспроможності боржника і які не відшкодовувались.

До матеріалів справи долучено фіскальні чеки про оплату пального: №118823 без дати на суму 1678,63 грн., №85946 від 14.12.2021 на суму 1691,33 грн., №1462743 від 07.05.2021 на суму 1161,66 грн.; та фіскальні чеки про оплату поштових відправлень, датовані 17.05.2021 на загальну суму 375,00 грн, від 18.01.2022 на суму 4,00 грн., від 22.12.2021 на суму 60 грн., від 04.06.2021 на суму 17,00 грн.

Таким чином, загальна сума витрат на поштові відправлення становить 456 грн., а не 524,00 грн., при цьому зі звіту арбітражного керуючого та наданих фіскальних чеків неможливо встановити, що витрати понесено саме для здійснення повноважень у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , такі датовано 2021 роком (крім чеку від 18.01.2022 на суму 4,00 грн.), тобто до моменту набуття єдиним кредитором статусу учасника у справі (12.01.2022).

Загальна сума витрат на пальне становить 4531,63 грн., з доданих на підтвердження цих витрат доказів та наведеного у звіті обґрунтування неможливо встановити, що ці витрати понесено саме для здійснення повноважень у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , з фіскальних чеків вбачається, що такі понесено у 2021 році (крім чеку без дати), тобто до моменту набуття єдиним кредитором статусу учасника у справі (12.01.2022).

Відповідно до протокольних рішень від 10.11.2022 та від 03.02.2023 питання про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого та питання про завершення процедури погашення боргів не було погоджено, оскільки на збори кредиторів не з`явився єдиний кредитор.

Кредитор надав суду результати письмового голосування (вх.№1811 від 01.03.2023), відповідно до якого інформацію та звіт арбітражного керуючого про проведену роботу прийнято до відома, звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення на відшкодування витрат в процедурі погашення боргів не погоджено, вирішення питання про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого не погоджено, питання про завершення процедури погашення боргів та подання звіту в господарський суд про завершення процедури не погоджено.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Матеріалами справи підтверджено те, що під час провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 не було встановлено майна банкрута, яке підлягає включенню до ліквідаційної маси та продажу з метою погашення вимог кредитора.

Доказів отримання боржником доходів від здійснення господарської діяльності, про що зазначає апелянт у скарзі, матеріали справи не містять, кредитор таких доказів не надав та не покликається на їх існування.

Суд першої інстанції встановив, що керуючий реалізацією у справі арбітражний керуючий Шимечко Я.А. здійснив усі заходи, спрямовані на виявлення активів боржника, проведення інвентаризації, встановлення факту відсутності майна банкрута та неможливості задовольнити вимоги кредитора, у повній мірі провів заходи, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства, що відображено у звіті, який відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до норм ч.1 ст.30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

У ч.2 ст.30 КУзПБ передбачено, що:

- розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень;

- розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реалізацією становить три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень;

- право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень;

- сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі;

- у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Відповідно до ч.4 ст.30 КУзПБ витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

В ч.5 ст.30 КУзПБ передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду.

Таким чином, Кодексом визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Колегія суддів зазначає, що згідно з абзацом 7 статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно. Наведена правова позиція є усталеною в практиці Верховного Суду.

Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №5002-17/1718-2011 зазначено, що у разі якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу шостого частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, подаючи на затвердження звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури, ліквідатор не може бути позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на оплату його грошової винагороди за період виконання повноважень та відшкодування його витрат у справі. Беручи до уваги принцип пропорційності задоволення вимог кредиторів, суд покладає витрати на оплату послуг ліквідатора та його витрати на кредиторів у справі про банкрутство пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог за наявності на те правових підстав.

Така практика покладення судом на кредиторів витрат за оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) у справах про банкрутство залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ у випадках, якщо кредитори не утворюють за власною ініціативою фонду оплати послуг ліквідатора та відсутні кошти боржника від реалізації його активів, а провадження у справі про банкрутство має бути завершеним.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14.12.2021 у справі №902/626/20 та у постанові від 22.08.2023 у справі №903/160/22 кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

При цьому, можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, у разі якщо провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи триває після закінчення авансованих заявником коштів, повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов`язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи.

Відтак колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що звіт ліквідатора про нарахування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період виконання ним повноважень підлягає затвердженню і, з врахуванням неможливості здійснити оплату грошової винагороди арбітражного керуючого за рахунок наявних у боржника коштів, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) фізичної особи ОСОБА_1 , обґрунтованою є вимога арбітражного керуючого про стягнення грошової винагороди та витрат за виконання повноважень керуючого реалізацією у справі про неплатоспроможність з кредитора боржника.

Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.10.2021 у справі №4/42-Б(906/1210/20) щодо застосування норм Кодексу України з процедур банкрутства, при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час здійснення ним ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури, а й які фактичні дії вчинялись ліквідатором протягом процедури, та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №29/5005/486/2012, на яку покликається апелянт і яка стосується застосування норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», однак, не втратила актуальності після набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства.

В оскарженій ухвалі суд першої інстанції, дійшов висновку про стягнення з кредитора на користь арбітражного керуючого 210 619,39 грн., з яких 205 595,39 грн. - основна винагорода арбітражного керуючого та 5 024 грн. - витрати, понесені арбітражним керуючим.

Колегія суддів апеляційної інстанції, дослідивши які фактичні дії вчинялись арбітражним керуючим протягом процедури неплатоспроможності ОСОБА_1 , встановила, що активні заходи були здійснені в період травень-червень 2021 року, за який арбітражному керуючому здійснено оплату за рахунок авансових платежів, сплачених боржником на рахунок господарського суду, а також в періоди: з 19.12.2021 до 19.01.2022; з 19.01.2022 до 19.02.2022; з 19.03.2022 до 19.04.2022; з 19.05.2022 до 19.06.2022; з 19.06.2022 до 19.07.2022; з 19.07.2022 до 19.08.2022; з 19.08.2022 до 19.09.2022; з 19.12.2022 до 19.01.2023, за які з розрахунку п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого реструктуризацією та трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого реалізацією, загальна сума грошової винагороди арбітражного керуючого, яка підлягає стягненню з кредитора на користь арбітражного керуючого становить 81 020,00 грн.

Щодо понесення витрат на загальну суму 5024,00 грн., апеляційний суд дійшов висновку про те, що витрати понесено у 2021 році, тобто до моменту набуття єдиним кредитором статусу учасника у справі, арбітражний керуючий не обґрунтував жодним чином у звіті та не довів належними та вірогідними доказами, що витрати було понесено саме для здійснення заходів в процедурі неплатоспроможності ОСОБА_1 , відтак в задоволенні вимоги про стягнення таких витрат з кредитора на користь арбітражного керуючого слід відмовити.

Відповідно до п.п. 3, 4 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги Акціонерного товариства «Акцент Банк» слід задовольнити частково, ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 05.02.2024 у справі №921/172/21 в оскарженій частині скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з кредитора АТ «Акцент-банк» на користь арбітражного керуючого Шимечка А.Я. основну грошову винагороду за проведення процедури неплатоспроможності боргів боржника ОСОБА_1 в сумі 81 020,00 грн.

Щодо викладених у відзиві на апеляційну скаргу доводів арбітражного керуючого про те, що апеляційна скарга подана поза межами строку на апеляційне оскарження та не містить доказів надіслання сторонам у справі, колегія суддів звертає увагу на те, що у відповідності до ч.2 ст.262 ГПК України учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття апеляційного провадження до відкриття такого апеляційного провадження, а не у відзиві на апеляційну скаргу. Відповідно до відомостей з Автоматизованої системи діловодства суду копію апеляційної скарги доставлено до електронного кабінету арбітражного керуючого Шимечка А.Я. 26.02.2024 о 22:59, тобто з 27.02.2024 до 04.03.2024 (останній день 5-денного строку, передбаченого у ч.3 ст.262 ГПК України на вирішення питання про відкриття апеляційного провадження) учасник справи мав можливість подати заперечення на відкриття апеляційної скарги, однак не скористався таким правом. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження, ухвала набрала законної сили з моменту її підписання.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Вимоги апеляційної скарги Акціонерного товариства «Акцент Банк» - задоволити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 05.02.2024 у справі №921/172/21 - скасувати в частині пункту 9 резолютивної частини та прийняти нове рішення, яким стягнути з кредитора Акціонерного товариства «Акцент-банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ідентифікаційний номер 14360080) на користь арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича (свідоцтво арбітражного керуючого №738 від 08.04.2013, 48500 вул. Копичинецька 124 Є, м. Чортків, Тернопільська обл. на рахунок АТ «Кредобанк», Код Банку отримувача: 325365, Код ЄДРПОУ: 3118901012, IBAN: НОМЕР_3 ) основну грошову винагороду за проведення процедури неплатоспроможності боргів боржника ОСОБА_1 в сумі 81 020,00 грн. (вісімдесят одна тисяча двадцять гривень нуль копійок).

4. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 08.04.2024.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.