Ухвала

від 09.04.2024 по справі 521/4386/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/4386/24

Номер провадження № 2/521/3430/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси, Бобуйок І.А., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2024 року позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 28.03.2024 року вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано 10-ти денний строк для усунення недоліків.

Вищевказана ухвала Малиновського районного суду м. Одеси була отримана позивачем 29.03.2024 року, про що свідчить довідка про успішну доставку електронного листа.

01.04.2024 року позивач надав до суду заяву про усунення недоліків, однак, станом на 09.04.2024 року недоліки позовної заяви не усунені, а саме: позивач не вказав відомі номери засобів зв`язку відповідача та адреси електронної пошти позивача та відповідача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в усіх учасників справи, не надав зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, не надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Невиконання позивачкою п. п. 2, 8, 9 ч. 3 ст. 175, не може тлумачитися як надмірний формалізм, щодо обмеження доступу до суду відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, бо ці вимоги є обов`язковими вимогами до позовної заяви, та у разі усунення усіх недоліків позовна заява буде прийнята до розгляду судом.

Ст. 8, 9 Конституції України вказано, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.

На підставі чого суд робить висновки, що норми ЦПК України, які прийняті на основі Конституції України, не суперечать Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а враховуючи ст. 9 Конституції України при ратифікації вказаної Конвенції, зміни до Конституції не вносились, а тому не можуть безпідставно визнаватися деякі положення ЦПК України фіктивними, як надмірний формалізм посилаючись лише на Конвенцію ігноруючи при цьому не лише норми ЦПК, а і норми Конституції України.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права на доступ до суду.

Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175і177цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви, не є перешкодою для повторного звернення до суду після усунення усіх недоліків.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ст.ст. 8, 9 Конституції України, ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства вважати неподаною та повернути позивачці.

Ухвала набираєзаконної силинегайно післяїї проголошення,якщо іншене передбаченоцим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СУДДЯ: Бобуйок І.А.