Вирок

від 23.02.2024 по справі 490/2155/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/2155/22

Провадження № 1-кп/490/222/2024

У Х В А Л А

15 лютого 2024 року

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі : головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участі прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

його захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 22022150000000834 про обвинувачення

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаєві, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 114-2 Кримінального Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

І……01 лютого 2024 року у цій справі судом було проведене незаплановане судове засідання через необхідність допиту свідка ОСОБА_7 , допит якого в інший день не є можливим.

За такого наразі (15 лютого 2024 року) судом здійснено розгляд клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою.

З огляду на обмеженість процесуального часу, обумовленого надмірним навантаженням у роботі головуючого, розгляд кримінального провадження буде продовжено у погоджений з учасниками кримінального провадження дату та час.

ІІ……Одночасно прокурор просив вирішити питання про застосування відносно обвинуваченої запобіжного заходу.

1. В зв`язку із таким просив продовжити строк дії обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування послався про те, що обвинувачений обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти основ національної безпеки України та існують ризики того, що, перебуваючи на волі, він може продовжити свою злочинну поведінку, чим продовжити вчинення злочину, у вчиненні якого підозрюється, або вчинити новий злочин. При цьому суспільна небезпека таких злочинів на теперішній час є надзвичайною.

2. Обвинувачений проти задоволення цього клопотання не заперечував спираючись про те, що перебуває під вартою протягом тривалого проміжку часу.

3. Захисник під час судового розгляду проти задоволення клопотання прокурора заперечував, посилаючись про те, що обвинувачений перебуває під вартою протягом тривалого проміжку часу, а належна процесуальна поведінка обвинуваченого може бути забезпеченою шляхом застосування до нього менш суворого запобіжного заходу.

Спираючись про таке, просили змінити обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід на не пов`язаний з триманням під вартою.

Встановлені судом обставини із посиланням на докази.

І......На розгляд суду надійшов складений 21 червня 2022 року слідчим в особливо важливих справах Слідчого Відділу Управління Служби Безпеки України в Миколаївській області ОСОБА_8 та у той же день затверджений прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_9 обвинувальний акт, у якому викладена версія обвинувачення щодо вчинення злочину ОСОБА_4 .

1.Як зазначив автор обвинувального акту:

04.04.2022, о 18 год. 23 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , де він зареєстрований і мешкає, використовуючи належний йому мобільний телефон марки Xiaomi, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 із встановленою СІМ-карткою оператора мобільного зв`язку Vdafone, за якою закріплений абонентський номер НОМЕР_3 , а також комп`ютерний системний блок Desktop-R6HRSH5 за допомогою персональної сторінки (акаунту) у соціальній Інтернет-мережі Вконтакте, де він зареєстрований під іменем (логіном) ОСОБА_10 (ідентифікатор сторінки ID НОМЕР_4 ), діючи з мотивів несприйняття діючої української влади та схвалення політики країни-агресора, а також з метою фізичного знищення військовослужбовців і військової техніки ЗСУ, у особистій переписці із користувачем Вконтакте під іменем (логіном) ОСОБА_11 » (ідентифікатор сторінки ID НОМЕР_5 ), який є активним проросійським блогером-активістом та має широку аудиторію підписників, відкрито виступаючи у мережі Інтернет за зміни меж території України та підтримкою проведення на території України спеціально військової операції Російською Федерацією, передав останному інформацію про перебування військовослужбовців Національної Гвардії України разом із військовою технікою на території ДП Миколаївський бронетанковий завод ДК Укроборонпром (код ЄДРПОУ 07856371), що розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. 1-Слобідська, 120, надавши при цьому карту з точними координатами зазначеного комплексу з метою здійснення обстрілу вказаного підприємства та знищення військовослужбовців Національної Гвардії України разом з військовою технікою, які на той час розташовувались на вказаній території.

Далі, 16.04.2022, о 06 год. 30 хв., невстановленими на даний час представниками Збройних Сил Російської Федерації, здійснено ракетний обстріл території ДП Миколаївський бронетанковий завод, що розташований за адресою: вул. 1-Слобідська, 120, а саме по місцю, вказаному ОСОБА_4 громадянину держави агресору РФ, який використовує установчі дані « ОСОБА_11 », внаслідок чого було знищено та частково пошкоджено об`єкти нерухомого та рухомого майна вказаного підприємства ДК Укроборонпром

2. Вказані дії ОСОБА_4 органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням кваліфіковані за частиною 2 статті 114-2 Кримінального Кодексу України як поширення інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалась у відкритому доступі Генеральним штабом ЗСУ, вчинене в умовах воєнного стану (в редакції Закону № 2160-ІХ від 24.03.2022)

ІІ......Наразі судом здійснюється судовий розгляд цього кримінального провадження.

1. Протягом судового розгляду прокурор оголосив обвинувальний акт та суд встановив особу обвинуваченого та з`ясував його ставлення до висунутого обвинувачення.

2. Далі суд допитав обвинуваченого. Під час допиту той зазначив по суті, що у своєму листуванні дійсно повідомив іншій особі місця своєїпопередньої роботи із зазначенням місця його розташування; при цьому наразі розуміє, що в умовах військового часу місце його роботи дійсно є утаємненим.

Далі зазначив, що твердження про його вину не може ґрунтуватись на припущеннях, якими, на його думку, буяє складений відносно нього обвинувальний акт.

Відповідати на подальші запитання обвинувачений відмовився, спираючись на статтю 63 Конституції України а також на те, що обов`язок щодо з`ясування обставин кримінального провадження є покладеним саме на прокурора, але не на нього /обвинуваченого/.

3. Далі суд дослідив наявні в розпорядженні сторін документи та допитав усіх запропонованих сторонами свідків.

Окрім того, за клопотанням прокурора суд повторно допитав свідка ОСОБА_7 .

4. Наразі суд має вирішити питання про наявність підстав для закінчення дослідження обставин справи та перехід до судових дебатів.

ІІІ......Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_12 від 06 травня 2022 року відносно ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 03 липня 2022 року.

Цією ж ухвалою був визначений розмір застави у сумі 173.670 грн., у разі внесення якої ОСОБА_4 підлягав звільненню з-під варти.

Подальшими ухвалами Центрального районного суду міста Миколаєва строк тримання обвинуваченого під вартою продовжувався неодноразово; востаннє ухвалою від 19 грудня 2023 року до 17 лютого 2024 року включно.

Під час обрання цього запобіжного заходу та продовження строку його дії слідчий суддя та суд виходили з наявності ризиків того, що обвинувачений може вдатись до дій щодо переховування від слідства та суду, а також вчинення ним іншого кримінального правопорушення або продовження раніше розпочатої ним злочинної діяльності.

ІV…... Відповідно до статті 1 Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року (затвердженого Законом України № 2102- ІХ від 24 лютого 2022 року) /із змінами, внесеними Указами: від 14 березня 2022 року № 133/2022 (затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ); від 18 квітня 2022 року № 259/2022 (затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), від 17 травня 2022 року № 341/2022 (затвердженим Законом України від 23 травня 2022 року № 2263-ІХ), від 12 серпня 2022 року № 573/2022 (затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ), від 07 листопада 2022 року (затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738 - ІХ); від 06 лютого 2023 року № 58/2023 (затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-ІХ); від 01 травня 2023 року (затвердженим Законом України від 02 травня 2023 року № 3057-ІХ), від 26 липня 2023 року № 451/2023 (затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-ІХ), від 05 лютого 2024 року № 49/2024 (затвердженим Законом України від 06 лютого 2024 року № 3564-ІХ)/ з 24 лютого 2022 року й до теперішнього часу в Україні безперервно діє військовий стан.

Положення закону, якими керувався суд під час постановлення ухвали.

Що регулюють подальший розгляд кримінального провадження.

1. Відповідно до частини 6 статті 9 Кримінального Процесуального Кодексу України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, суд, керуючись загальними засадами кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, застосовує, зокрема, процесуальний закон, що регулює аналогічні правовідносини.

Велика Палата Верховного Суду сформулювала правову позицію щодо визначення подібності правовідносин, визначивши, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). /пункт 32 постанови від 27.03.2018 року у справі № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 року у справі № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 року у справі № 910/24257/16.

2. Відповідно до статті 240 Цивільного Процесуального Кодексу України

…

Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

/частина 2/

…

Якщо в судовому засіданні було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголошено перерву.

/частина 6/

3. Відповідно до статті 336 Кримінального Процесуального Кодексу України

Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі, зокрема:

-неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин (пункт 1);

-необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження (пункт 4);

-наявності інших підстав, визначених судом достатніми (пункт 5).

/частина 1/

Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.

/частина 2/.

Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки, передбачені цим Кодексом.

/частина 3/.

Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, тримається в установі попереднього ув`язнення або установі виконання покарань, дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, здійснюються службовою особою такої установи.

/частина 6/.

Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксуються за допомогою технічних засобів відеозапису.

/частина 7/.

Що регулюють порядок застосування запобіжного заходу.

1. Відповідно до частини 1 статті 331 Кримінального Процесуального Кодексу України

Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

2. Відповідно до частини 1 статті 5 Кримінального Процесуального Кодексу України

Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

При цьому відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України: При прийняттінових законівабо внесеннізмін дочинних законівне допускаєтьсязвуження змістута обсягуіснуючих праві свобод.

3. Відповідно до статті 177 Кримінального Процесуального Кодексу України

метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені дії.

4. Норми статті 176 Кримінального Процесуального Кодексу України приписують таке.

4.1. Відповідно до приписів цієї статті /в редакції Закону від 13 квітня 2012 року, що діяла намомент початку застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 / відносно нього могли бути застосовані такі запобіжні заходи:

-особисте зобов`язання;

-особиста порука;

-застава;

-домашній арешт;

-тримання під вартою.

4.2. Відповідно до приписів цієї статті в редакції Закону від 16 серпня 2022 року, що діє на момент розгляду цього кримінального провадження судом:

Запобіжними заходами є:

-особисте зобов`язання;

-особиста порука;

-застава;

-домашній арешт;

-тримання під вартою.

/частина 1/

...

Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1142 ... Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

/частина 6/

5. Порядок застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є врегульованим таким чином.

5.1. Відповідно до приписів статті 183 Кримінального Процесуального Кодексу України /в редакції Закону від 27 квітня 2021 року, що діяла на момент початку застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 /

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу

/частина 1/

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

/частина 3/

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

-щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

-щодо злочину, який спричинив загибель людини;

-щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

-щодо злочину, передбаченого статтями 255 - 255-3 Кримінального кодексу України;

-щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

/частина 4/

5.2. Відповідно до приписів статті 183 Кримінального Процесуального Кодексу України /в редакції Закону від 16 серпня 2022 року, що діє на момент розгляду цього кримінального провадження судом/

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою ...статті 176 цього Кодексу.

/частина 1/

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

/частина 3/

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1.щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2.щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3.щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4.щодо злочину, передбаченого статтями 255 - 255-3 Кримінального кодексу України;

5.щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

...

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 114 2 Кримінального кодексу України.

/частина 4/

5.3. Зі змісту статті 7 Закону України "Про попереднє ув`язнення" сутність цього запобіжного заходу полягає у триманні осіб у встановлених для цього місцях, які забезпечують їх ізоляцію, постійний нагляд за ними і роздільне тримання їх у порядку, передбаченому статтею 8 цього Закону.

6. Відповідно до статті 199 Кримінального Процесуального Кодексу України строк тримання під вартою може бути продовженим у разі наявності підстав для застосування такого запобіжного заходу та додаткового доведення того, що завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали не є можливим, а раніше заявлені ризики не зменшились або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

7. Відповідно до статті 8 Кримінального Процесуального Кодексу України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім того, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року Конвенція про захист прав та основоположних свобод /далі - Конвенція/ та практика Європейського суду з прав людини визнаються в Україні джерелом права

Відповідно до визначеного Європейським судом з прав людини поняттям під час вирішення питання щодо запобіжного заходу під обґрунтованою підозрою слід розуміти добросовісне припущення про вчинення особою певного діяння, яке ґрунтується на об`єктивних відомостях, які:

1.можна перевірити у судовому розгляді;

2.спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Добросовісним можна вважати припущення, яке висунуте компетентним органом у встановленому законом порядку та ґрунтується на підході до справи, що характеризується правдивістю, сумлінністю та ретельністю.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.

Стосовно подальшого руху кримінального провадження.

1. Наразі подальше здійснення кримінального провадження відносно ОСОБА_13 за ефективної участі сторін не є можливим.

Відносини, що виникли в зв`язку із таким, та ті, що врегульовані у статті 240 Цивільного Процесуального Кодексу України, є повністю подібними, адже мають тотожні суб`єктний склад учасників відносин, об`єкт та предмет правового регулювання, а також умов застосування правових норм.

Таке доводить, що за обставин, що склались в межах цього кримінального провадження, у судовому засіданні слід оголосити перерву.

2. Далі, суд має визначити дату та час наступного судового засідання.

З урахуванням навантаження суду та сторін у справі, суд вважає за необхідне оголосити перерву до 04 квітня 2024 року до 10:00 години.

Стосовно суті питання про доцільність подальшого перебування обвинуваченого під вартою.

І......Аналіз процитованих вище норм права доводить таке.

1. Зміст процитованих вище норм статті 5 Кримінального Процесуального Кодексу України та статті 22 Конституції України, до кримінально-процесуальних правовідносин застосовується та норма права, що діяла на момент виникнення, зміни та припинення таких правовідносин.

2. Системний аналіз процитованих вище приписів статей 176, 183 Кримінального Процесуального Кодексу України /в редакції Закону від 16 серпня 2022 року доводить, що під час дії військового стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 114-2 Кримінального Кодексу України, не може бути застосований інший запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

Та, з огляду на категоричну вказівку у статті 176 Кримінального Процесуального Кодексу України, посилання у статті 183 цього Кодексу лише на відсутність обов`язку визначати суму застави наведеного вище висновку про неможливість її застосування не спростовує.

ІІ......З огляду на таке, стосовно обставин цього кримінального провадження, суд зауважує про таке.

1. Як зазначалось вище, 06 травня 2022 року відносно ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави; цей запобіжний захід застосовується до нього до теперішнього часу.

З огляду на таке, 06 травня 2022 року виникли процесуальні правовідносини за участі ОСОБА_4 , зміст яких полягав у застосуванні до нього передбачених для тримання під вартою обмежень та можливість зміни таких обмежень у разі внесення суми застави.

2. На момент виникнення цих процесуальних правовідносин діяли процесуальні норми, які передбачали можливість застосування до нього менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, а також зобов`язували визначити розмір застави, за умови внесення якої він підлягав звільненню з під варти.

3. Зміна правовідносин, що виникли в зв`язку із застосуванням запобіжного заходу, відповідно до норм, що діяли до 16 серпня 2022 року, суперечать процитованим вище приписам статті 5 Кримінального Процесуального Кодексу України.

4. Наразі ж зміна цих правовідносин у випадку, не пов`язаному із зникненням підстав для їх виникнення (такими є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину та хоча б одного з передбачених законом ризику) діючим законодавством не передбачена.

Наведене у сукупності доводить, що в цьому випадку у разі наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину обвинуваченим та бодай одного з передбачених законом ризиків строк його тримання під вартою має бути продовженим.

IІІ…...З огляду на процитовані приписи діючого законодавства суд, повертаючись до обставин розгляду цього кримінального провадження, відзначає таке.

Стосовно наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину обвинуваченим.

1. Оскільки по справі здійснюється судовий розгляд, наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_4 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, на даній стадії судового розгляду не перевіряється, а встановлення його вини/невинуватості можливо лише під час ухвалення вироку по суті пред`явленого обвинувачення.

Метою ж застосування запобіжного заходу відносно неї наразі є забезпечення можливості подальшого розслідування кримінальної справи, яке /подальше розслідування/ повинно підтвердити або розвіяти підозру.

2. Разом з цим, стосовно обставин цього кримінального провадження, суд відзначає таке.

Припущення органів досудового про причетність ОСОБА_4 /тією чи іншою мірою/ до несанкціонованого поширення відомостей про місце знаходження ДП "Миколаївський бронетанковий завод" самим обвинуваченим не заперечується.

Обвинувачений заперечує лише мету розповсюдження таких відомостей та зміст відомостей, що були ним розповсюджені (чи то це були відомості лише про місце його роботи, чи то про місце розташування підрозділів Збройних Сил України).

Але твердження органів досудового розслідування про те, що обвинувачений розповсюдив ці відомості саме бажаючи повідомити про місце розташування Збройних Сил України, наразі не може бути ані - спростованим, ані - відкинутим.

Що ж стосується заперечень обвинуваченого, то результати їх перевірки можуть знайти своє втілення лише у вироку суду по суті висунутого йому обвинувачення та не можуть аналізуватись під час вирішення питання про доцільність його перебування під вартою.

Отже, висунута ОСОБА_4 "підозра" для мети вирішення питання про обрання запобіжного заходу є "обґрунтованою".

Стосовно наявності передбачених законом ризиків.

1. Попередніми ухвалами слідчого судді та суду встановлена наявність ризику того, що обвинувачена, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду.

1.1. Наявність цього ризику підтверджується тим, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, у разі підтвердження вини у яких до нього може бути застосоване покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 05 до 08 років, що цілком здатне спонукати його до вчинення дій щодо втечі.

1.2. Наразі строк перебування обвинуваченого під вартою не є домірним тому, що загрожує йому у разі визнання його винуватим.

Наведене у сукупності доводить, що ризик втечі з боку ОСОБА_4 наразі не зник та не зменшився.

2. Попередніми ухвалами слідчого судді та суду встановлена наявність ризику того, що ОСОБА_4 може продовжити свою злочинну поведінку.

Наявність такого ризику узгоджується зі змістом висунутої йому підозри, а саме із вказаними в обвинувальному акті мотивами його дій та обставинами їх вчинення.

Та з цього приводу суд відзначає, що наразі обставини, що доводять наявність цього ризику, не змінились.

Отже, наявність ризику вчинення ОСОБА_4 нового злочину суд вважає доведеною.

Стосовно запобіжного заходу, який має бути застосованим відносно ОСОБА_4 .

1. Як доведено вище, в цьому випадку наявною є обґрунтована підозра у вчиненні злочину ОСОБА_4 та передбачені законом ризики, запобігти яким покликане застосування запобіжного заходу.

За такого зміна обраного раніше відносно нього запобіжного заходу на більш м`який наразі діючим законодавством не передбачена.

2. Оскільки, як доведено вище, наразі відносно нього існує обґрунтована підозра у вчиненні злочину та декілька передбачених законом ризиків, задля запобігання яким застосовується запобіжні заходи, підстави для скасування обраного відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу наразі також є відсутніми.

3. Суд також відзначає, що з огляду на характер висунутої йому підозри саме його подальше тримання в умовах обмеження свободи (під вартою) поза розумним сумнівом відповідає вимогам суспільного інтересу, а його звільнення є цілком здатним порушити публічний порядок, який наразі дійсно перебуває під загрозою.

4. Стосовно ж посилань захисту суд відзначає, що відомостей, спроможних спростувати наведені вище посилання суду, вони не містять.

За такого підстави для зміни обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наразі є відсутніми.

Отже, заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою підлягає задоволенню.

Щодо умов тримання ОСОБА_4 під вартою.

Наказом Міністерства юстиції України № 3292/5 від 15 вересня 2023 року передбачене надання особам, до яких застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, платної послуги з доступу до Інтернету та голосової електронної комунікації за допомогою засобів ІР-телефонії.

При цьому пунктом 2 розділу ІІІ цього Наказу передбачене, що перешкодою для надання такої послуги є лише відсутність дозволу суду, у провадженні якого перебуває справа.

З огляду на таке суд наголошує, що матеріали цього провадження не дають підстав для відмови у наданні ОСОБА_4 доступу до такої послуги.

В зв`язку з таким суд вважає за можливе ухвалити про надання обвинуваченому дозволу на користування платною послугою з доступу до Інтернету та голосової електронної комунікації за допомогою засобів ІР-телефонії.

Стосовно організації наступного судового засідання. провадження.

Враховуючи, що обвинувачений постійно перебуває у місцях попереднього ув`язнення, на території України запроваджений військовий стан, а ситуація на території міста Миколаєва не дозволяє здійснити його доставку у судове засідання, вважаю за необхідне на підставі статті 336 Кримінального Процесуального Кодексу України забезпечити його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Керуючись статтями 369-372; 376 Кримінального Процесуального Кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.У судовому засіданні з розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 114-2 Кримінального Кодексу України, оголосити перерву до 04 квітня 2024 року до 10:00 години.

2.Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 - до 15 квітня 2024 року включно.

Надати ОСОБА_4 дозвіл на користування платною послугою з доступу до Інтернету та голосової електронної комунікації за допомогою засобів ІР-телефонії.

3.У задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу відмовити.

4.Забезпечити участь обвинуваченого ОСОБА_4 у цьому засіданні в режимі відеоконференції.

Доручити адміністрації Державної Установи "Миколаївський слідчий ізолятор" забезпечити 04квітня 2024року о10-00годині участь обвинуваченого ОСОБА_6 у судовому засіданні у режимі відео конференції, а також виконати дії, передбачені частиною 1 статті 345 КПК України.

Ухвала в частині продовження строку тримання обвинуваченого під вартою може бути оскарженою безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів, в решті ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя = ОСОБА_14 =