Постанова

від 09.04.2024 по справі 916/2508/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2508/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "ЗОНТ"

на рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2023 року, суддя в І інстанції Волков Р.В., повний текст якого складено 30.10.2023 в м. Одесі

у справі: №916/2508/23

за позовом: Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "ЗОНТ"

про стягнення 264 510,40 грн

ВСТАНОВИВ:

В червні 2023 року Ренійська міська рада Ізмаїльського району Одеської області звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю ЗОНТ про стягнення 264 510,40 грн, з яких: 253 542,49 грн коштів, одержаних від безпідставно набутого майна, 2 702,54 грн 3% річних, 8 265,37 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог посилається на використання відповідачем в період з 01.06.2022 по 31.05.2023 земельної ділянки за адресою: Одеська обл., м. Рені, вул. Соборна, 98, площею 0,6347 га (кадастровий номер 5124110100:02:007:0010) без достатньої правової підстави. Відповідач до Ренійської міської ради не звертався, договір оренди землі, строк дії якого завершився, на новий строк не укладав, речові права на земельну ділянку не зареєстрував, у зв`язку з чим не набув належного права користування земельною ділянкою по вул. Соборна, 98 у м. Рені Одеської області, а тому використовує її без достатніх правових підстав, що є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача коштів, одержаних від безпідставно набутого майна на підставі ст.1212 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.10.2023 у справі №916/2508/23 позов задоволено; стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "ЗОНТ" на користь Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області 253 542,49 грн коштів, одержаних від безпідставно набутого майна, 2 702,54 грн 3% річних, 8 265,37 грн інфляційних втрат, 3 174,13 грн витрат по сплаті судового збору.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що при розгляді іншої справи №916/1528/20 встановлена преюдиціальна обставина припинення договору оренди землі 08.02.2017 у зв`язку із закінченням строку його дії. Доказів укладення нового договору матеріали справи не містять.

Отже, оскільки відповідач, як власник нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, належним чином не пролонгував договір оренди землі №0407162700004 від 30.01.2006 та не уклав з відповідачем нового договору оренди землі, то у спірний період з 01.06.2022 по 31.05.2023 відповідач використовував земельну ділянку за кадастровим номером №5124100000020070010 без належних правових підстав.

За таких обставин, перевіривши розрахунки позивача, які визнані судом правильними та обґрунтованими, господарський суд вважає правомірними позовні вимоги Ренійської міської ради Ізмаїльського районного Одеської області про стягнення з відповідача 253 542,49 грн коштів, одержаних від безпідставно набутого майна, 2 702,54 грн 3 % річних, 8 265,37 грн інфляційних втрат, які нараховані в порядку ст. 625 ЦК України, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

20.11.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з додатковою відповідальністю "ЗОНТ", в якій останнє просить рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2023 у справі №916/2508/23 скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Зокрема, скаржник зазначає, що між сторонами наявні договірні відносини з оренди земельної ділянки, договір оренди від 30.01.2006 є поновленим на новий строк на тих же самих умовах, зважаючи на укладення додаткової угоди від 17.01.2017 року, розмір орендної плати, передбачений договором оренди, 3% від НГО. Відповідно позивач подав позов безпідставно, не довів наявність правових підстав до стягнення додаткових 5% від НГО, не довело отримання доходу апелянтом у розмірі 5% від НГО, не навело належних правових підстав для стягнення додаткових 5% від НГО, оскільки різниця між 8% та 3% у розмірі 5% від НГО не є доходом і відповідно не підлягає стягненню в порядку, передбаченому ст.1212 ЦК України. А суд першої інстанції, поверхнево та однобоко розглянув письмові докази по справі, не оцінив фактичні обставини справи щодо виконання сторонами додаткової угоди від 17.01.2017 року, незаконно зробив висновки про припинення договору оренди від 30.01.2006 року, про наявність повноважень Самбурського О., зробив невірні висновки та необгрунтовано виніс оскаржуване рішення, яке підлягає скасуванню.

Додатково зазначив, що суд першої інстанції, як належний доказ відправки на адресу ТДВ «ЗОНТ» листа- повідомлення від 10.02.2017 року про заперечення на поновлення договору оренди сприймає: ксерокопію листа «КНИГА РАССЫЛКИ», і при цьому не приймає до уваги, що вказаний лист з ксерокопію не завірений належним чином, не містить необхідних реквізитів, реквізитів установи видавника, не містить відомостей про відповідальну особу складання, період складання, тощо. На переконання апелянта, вказаний лист не може бути належним доказом.

Вказує, що суд першої інстанції незаконно відмовив апелянту у задоволені клопотання про зупинення даного провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Зокрема, зазначає, що враховуючи відсутність укладеної між сторонами додаткової угоди про поновлення договору, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те, що сторони не дійшли згоди щодо укладання додаткових угод та договір оренди землі №0407162700004 від 30.01.2006 станом на спірний період припинив свою дію. Помилковим є твердження апелянта про те, що підписання і фактичне виконання додаткової угоди до договору про внесення змін в частині розміру орендної плати, яка була направлена Ренійською міською радою на адресу ТДВ «ЗОНТ» 20.01.2017 за вих. №06/57, для обох сторін вважається поновленням договору оренди і не потребує вчинення яких небудь додаткових дій. ???Твердження апелянта про неправильно обраний позивачем спосіб захисту та неправильно визначену правову підставу позову жодним чином не обґрунтовані, а тому не заслуговують на увагу. У разі вирішення Одеським окружним адміністративним судом спору у справі №420/25844/23 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «ЗОНТ», останній, за наявності певних обставин, не позбавлений права у встановленому процесуальним законодавством порядку звернутись з відповідною заявою до суду про перегляд прийнятого у даній справі судового рішення за нововиявленими обставинами.

Колегія суддів зазначає, що за правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження). Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що предметом розгляду у даній справі є вимога про стягнення 264 510,40 грн, то вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України та має проводитись в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "ЗОНТ" на рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2023 у справі №916/2508/23; розгляд вказаної апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

З метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду апеляційної скарги, враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням в Україні воєнного стану, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, апеляційна скарга Товариства з додатковою відповідальністю "ЗОНТ" на рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2023 у справі №916/2508/23 розглядається поза межами строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення належного судового захисту.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, 10.04.2002 між Відкритим акціонерним товариством "Зонт" (нині - Товариство з додатковою відповідальністю "Зонт") (покупець) та Відкритим акціонерним товариством Техоснастка (продавець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти та сплатити госпрозрахунковий виробничий цех ВАТ Техоснастка-Рені, розташований за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Леніна, 98, загальною площею 2138,70 кв.м., що розташований на земельній ділянці площею 6347 кв. м. (об`єкт). Об`єкт належить продавцю на підставі Свідоцтва про право власності на будову від 17.12.2001 №693, який видав рішення Ренійського міськвиконкому від 29.11.2001 №404. Об`єкт зареєстровано в Бюро технічної інвентаризації м. Рені Одеської області, у реєстраційній книзі під реєстровим №34-131.

За актом від 10.04.2002 приймання-передачі госпрозрахункового виробничого цеху ВАТ Техоснастка-Рені (складений на виконання умов договору купівлі-продажу від 10.04.2002) Відкрите акціонерне товариство Техоснастка передав, а Відкрите акціонерне товариство "Зонт" (нині - Товариство з додатковою відповідальністю ЗОНТ) прийняло госпрозрахунковий виробничий цех ВАТ Техоснастка-Рені, загальною площею 2138,70 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 6347 кв. м., який перейшов у власність Відкритого акціонерного товариства "Зонт" (нині - Товариство з додатковою відповідальністю ЗОНТ) відповідно до договору купівлі-продажу від 10.04.2002.

Згідно з архівною копією рішення дев`ятої сесії ХХІV-ого скликання від 30.12.2003 №285 Ренійської міської ради Про передачу земельної ділянки ВАТ "Зонт" в оренду строком на 10 років, виданою Ренійською районною державною адміністрацією 18.09.2019, розглянувши технічну документацію за станом договору оренди земельної ділянки, розроблену ДП Одеський центр ДЗК, рада вирішила:

- затвердити технічну документацію з передачі земельної ділянки в довгострокову оренду строком на десять років Відкритому акціонерному товариству Зонт для експлуатації та обслуговування виробничих приміщень у м. Рені по вул. Леніна, 98 на території Ренійської міської ради;

- передати Відкритому акціонерному товариству Зонт у довгострокову оренду строком на 10 (десять) років земельну ділянку загальною площею 0,6347 га забудованих земель промисловості для експлуатації та обслуговування виробничих приміщень, розташованих у м. Рені на вул. Леніна, 98 на території Ренійської міської ради;

- зобов`язати ВАТ Зонт у місячний строк укласти з міською радою договір на оренду землі у встановленому законом порядку;

- попередити ВАТ Зонт, що використання земельної ділянки не за цільовим використанням спричиняє припинення права користування ним відповідно до ст.ст.21, 144 Земельного Кодексу України.

Відповідно до акту від 14.01.2004 Встановлення (відновлення) в натурі меж земельної ділянки, переданої ВАТ "Зонт" в довгострокову оренду, терміном на 10 років, на виконання рішення ІХ сесії ХХІV скликання Ренійської міської ради Ренійського району Одеської області від 30.12.2003 №285 проведено встановлення в натурі меж земельної ділянки загальною площею 0,6347 га забудованих земель промисловості, переданої ВАТ Зонт в довгострокову оренду терміном на 10 років для експлуатації та обслуговування виробничих приміщень за адресою: м. Рені, вул. Леніна, 98, на території Ренійської міської ради Ренійського району Одеської області. В акті зазначено, що: в натурі межі ділянки закріплені межовими знаками, всі присутні ознайомлені з ними; ніяких заперечень з боку представників щодо меж ділянки не заявлено; розміри, місцерозташування земельної ділянка і її межі показані на плані, що прикладається; межові знаки передані на зберігання землекористувачу.

30.01.2006 між Ренійською міською радою (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством Зонт (нині - Товариство з додатковою відповідальністю "Зонт") (орендар) укладено договір оренди землі №0407162700004, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку не сільськогосподарського використання - землі підприємств з обробки металу, для експлуатації і обслуговування виробничих приміщень, в м. Рені, вул. Леніна, 98. Кадастровий №5124100000020070010.

Згідно з п.п.2, 5 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею - 0,6347 га, у тому числі: землі промисловості - 0,6347 га, розташування та межі якої визначені на плані земельної ділянки, який додається до цього договору і є його невід`ємною частиною. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена.

У відповідності до п.8 договору останній укладено на десять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п.п.9-14 договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірах - 4,65 грн. за 1 метр квадратний або 29513,55 грн. щорічно в грошовій формі. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням (без урахування) індексів інфляції. Орендна плата вноситься щомісячно по 2459,46 грн. Передача продукції та надання послуг, в рахунок орендної плата, оформляється відповідними актами. Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно з п.п.21-25 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець, у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку. Здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню. Поліпшення стану земельної ділянки, проведені орендарем за письмовою згодою з орендодавцем землі, підлягають відшкодуванню. Умови, обсяги і строки відшкодування орендарю витрат за проведені ним поліпшення стану земельної ділянки визначаються окремою угодою сторін. Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбаченнях цим договором. Збитками вважаються: Фактичні втрати , яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права. Доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

У відповідності до п.п.37, 38 договору дія цього договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; переходу права власності на земельну ділянку до Орендаря; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін, внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення. Пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Ренійська міська рада направила на адресу ТДВ Зонт лист-повідомлення від 10.02.2017 №06/122 про те, що Ренійська міська рада заперечує проти поновлення договору оренди землі, укладеного 30.01.2006 між Ренійською міською радою (орендодавець) та ТДВ ЗОНТ (орендар) та зареєстрованого у Ренійській районній філії ДЗК 07.02.2007 за №0407162700004, на умовах, передбачених цим договором, строк дії якого закінчився 07.02.2017. В листі зазначено, що поновлення вказаного договору можливе за умови укладення додаткової угоди до договору про внесення змін в частині розміру орендної плати, яка була направлена для підписання виконавчим комітетом Ренійської міської ради 20.01.2017 за вих.№06/57.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5114353952020 від 18.05.2020, земельна ділянка за кадастровим номером №5124110100:02:007:0010, яка розташована за адресою: Одеська обл., Ренійський р-н, м. Рені, вул. Леніна, 98 площею 0,6347 га належить до комунальної форми власності.

Розпорядженням Виконавчого комітету Ренійської міської ради Одеської області №19/ГИК-2016 від 24.03.2016 Про внесення змін до розпорядження від 18.02.2016 №14/ГИК-2016 Про перейменування вулиць та провулків у місті Рені, зокрема, перейменовано вул. Леніна на вулицю Соборну.

Матеріали справи містять довідку Виконавчого комітету Ренійської міської ради Одеської області від 01.06.2023 № 25/2043 про те, що у період з 01.06.2022 по 31.05.2023 у Виконавчому комітеті Ренійської міської ради Одеської області правовстановлюючі документи на право користування Товариством з додатковою відповідальністю ЗОНТ земельною ділянкою по вул. Соборна, 98 у м. Рені не обліковувалися.

Згідно з довідкою № 67 від 02.06.2023 щодо сплати орендної плати до міського бюджету, згідно з проведеним аналізом надходжень орендної плати за землю до міського бюджету м. Рені встановлено, що за користування земельною ділянкою у період з 01.06.2022 по 31.05.2023 від ТДВ "Зонт" (код за ЄДРПОУ 00310249) надходжень не було.

Згідно з п.1 Положення про сплату орендної плати за землю, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Ренійська міська рада до 1 лютого подає контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформує відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди землі між орендодавцем (власником) та орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди землі, згідно додатку 1 до рішення Ренійської міської ради від 14.07.2022 року №578-VIІI.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.05.2020 №179, наданим Відділом у Ренійському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області - нормативна грошова оцінка (НГО) земельної ділянки по вул. Леніна, 58 у м. Рені, кадастровий номер 5124110100:02:007:0010, якою користується ТДВ ЗОНТ, складає 3737727,15 грн.

Рішенням Ренійської міської ради від 26.06.2019 № 688-VІІ, зі змінами внесеними рішеннями Ренійської міської ради від 24.12.2019 № 783-VІІ та від 03.07.2020 № 847-VІІ, на території Ренійської міської ради з 01.01.2020 року для земель промисловості для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код 11.02) встановлено розмір орендної плати за землю 4 % нормативної грошової оцінки.

Рішенням Ренійської міської ради від 14.07.2022 № 578-VІІІ, на території Ренійської міської територіальної громади з 01.01.2023 року та по теперішній час для земель промисловості для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код 11.02) встановлено розмір орендної плати за землю 8 % нормативної грошової оцінки.

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №13-28-0.222-275/2-22 від 11.01.2022, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення становить 1,1.

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 6-28-0.222-323/2-23 від 12.01.2023 значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) становить 1,15.

Згідно з розрахунком розміру доходу (у вигляді орендної плати), отриманого ТДВ ЗОНТ за користування (без укладання договору оренди землі) земельною ділянкою загальною площею 0,6347 га, яка знаходиться за адресою: м. Рені, вулиця Соборна, 98, за період з 01.06.2022 по 31.05.2023 загальний розмір доходу (у вигляді орендної плати), отриманого ТДВ ЗОНТ за користування (без укладання договору оренди землі) земельною ділянкою загальною площею 0,6347 га, яка знаходиться за адресою: м. Рені, вулиця Соборна, 98, складає 253 542,49 грн, з яких: 95 935,00 грн за період з 01.06.2022 по 31.12.2022; 157 607,49 грн за період з 01.01.2023 по 31.05.2023.

Використання відповідачем земельної ділянки без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим загальний розмір доходу (у вигляді орендної плати), отриманого ТДВ ЗОНТ за користування (без укладання договору оренди землі) земельною ділянкою склала 253 542,49 грн і не сплачена останнім і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 80 Земельного Кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного Кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

В силу статті 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частина перша статті 93 Земельного Кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного Кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 цього Кодексу власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

З огляду на викладене, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19 неодноразово зазначалося, що оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України).

Отже фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

Вказаний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є власником госпрозрахункового виробничого цеху ВАТ Техоснастка-Рені, розташованого за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Соборна (стара назва - Леніна), 98, загальною площею 2138,70 кв.м., що розташована на земельній ділянці площею 6347 кв. м. на підставі договору купівлі-продажу від 10.04.2002, укладеного між Відкритим акціонерним товариством ЗОНТ (нині - Товариство з додатковою відповідальністю ЗОНТ) (покупець) та Відкритим акціонерним товариством Техоснастка (продавець).

Право користування земельною ділянкою під зазначеним об`єктом нерухомості Відкрите акціонерне товариство Зонт (нині - Товариство з додатковою відповідальністю ЗОНТ) оформило на підставі договору оренди землі №0407162700004 від 30.01.2006, укладеного між Ренійською міською радою (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством Зонт (орендар), відповідно до якого орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, не сільськогосподарського використання - землі підприємств з обробки металу, для експлуатації і обслуговування виробничих приміщень, в м. Рені, вул. Леніна, 98. Кадастровий №5124100000020070010.

У відповідності до п.8 договору останній укладено на десять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Втім, у передбачений ст. 33 Закону України «Про оренду землі» строк ТДВ «ЗОНТ» не скористалося переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та не повідомило про це Ренійську міську раду.

Тому вищезазначений договір оренди землі припинив свою дію 08.02.2017 року, у зв`язку із закінченням десятирічного строку.

Крім цього, 10.02.2017 року Ренійською міською радою на адресу ДВ «ЗОНТ» був направлений лист-повідомлення про заперечення у поновленні вищезазначеного договору оренди, на який ТДВ «ЗОНТ» будь-яким чином не відреагувало.

Отже, оскільки відповідач, як власник нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, належним чином не пролонгував договір оренди землі №0407162700004 від 30.01.2006 та не уклав з відповідачем нового договору оренди землі, то у спірний період з 01.06.2022 по 31.05.2023 відповідач використовував земельну ділянку за кадастровим номером №5124100000020070010 без належних правових підстав, про що вірно було зазначено місцевим господарським судом.

Доводи апелянта про те, що укладений між сторонами договір оренди землі від 31.01.2006 є поновленим на новий строк на тих же самих умовах, зважаючи на укладення додаткової угоди від 17.01.2017 колегія суддів не приймає до уваги, оскільки без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору відповідно до ст.33 Закону України Про оренду землі є неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з п.1 ч.1 ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме із цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (ст. 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі, є автоматичною пролонгацією орендних правовідносин (п. 41 постанови ВПВС від 31.08. 2021 у справі №903/1030/19).

Тобто в матеріалах справи відсутня підписана сторонами додаткова угода про поновлення договору оренди, строк дії якої закінчився.

Окрім того, господарськими судами розглядались справи №916/1528/20 та №916/1205/22 за позовами Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області звернулась до Товариства з додатковою відповідальністю "Зонт" про стягнення доходу, одержаного від безпідставно набутого майна.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.10.2022 у справі №916/1205/22, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Зонт» на користь Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області 141 834 грн 09 коп безпідставно утриманого доходу та 2280 грн 66 коп судового збору.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.11.2021 у справі №916/1528/20, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 позовні вимоги задоволено в повному обсязі та стягнуто з ТДВ «ЗОНТ» на користь Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області 43 702,05 грн. та 2 102 грн. судового збору.

Судами при розгляді справ №916/1528/20 та №916/1205/22 встановлена преюдиціальна обставина припинення договору оренди землі 08.02.2017 у зв`язку із закінченням строку його дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002 року; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, § § 42 та 60, від 22.11.2007 року).

Отже, доказів укладення нового договору матеріали справи не містять, у зв`язку з чим наведені вище аргументи скаржника щодо поновлення договору судова колегія відхиляє.

Враховуючи вимоги чинного законодавства та встановлені обставини даної справи та справ №916/1528/20 та №916/1205/22, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку не доведено дотримання процедури поновлення договору оренди землі на новий строк відповідно до вимог положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у відповідній редакції), оскільки після закінчення 08.02.2017 строку дії договору оренди відсутні докази укладення між сторонами угоди про поновлення договору оренди.

У зв`язку з викладеним, суд в оскаржуваному рішенні вірно вказав, що орендні правовідносини за договором від 31.01.2006 року є припиненими та підстави для поновлення такого договору відсутні.

Доводи апелянта про те, що не є належним доказом надсилання позивачем відповідачу листа повідомлення від 10.02.2017 про заперечення поновлення договору оренди, надана ним копія аркушів з книги розсилки не спростовують висновку про те, що сторони не дійшли згоди щодо укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 30.01.2006 про продовження строку його дії.

З урахуванням встановлених господарським судом обставин, судова колегія погоджується з висновками суду про те, що за використання земельної ділянки у спірний період по вул. Соборна (стара назва - вул. Леніна), 98 у м. Рені, кадастровий номер 5124110100:02:007:0010, Товариство з додатковою відповідальністю ЗОНТ повинно було здійснити оплату за землю (у вигляді орендної плати) у законодавчо встановленому розмірі (по звичайним цінам).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років (ст.18 Закону України "Про оцінку земель").

Частинами 1, 2 ст. 20 цього Закону передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з п. 288.4, пп. 288.5.1, 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 % нормативної грошової оцінки і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки. З 01.01.2017 у зв`язку із внесенням змін до зазначених положень Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою від розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, та не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.05.2020 №179, наданим Відділом у Ренійському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області - нормативна грошова оцінка (НГО) земельної ділянки по вул. Леніна, 58 у м. Рені, кадастровий номер 5124110100:02:007:0010, якою користується ТДВ ЗОНТ, складає 3737727,15 грн.

Відповідно до п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Пунктом 289.3. ст.289 Податкового кодексу України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні. Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Рішенням Ренійської міської ради від 14.07.2022 № 578-VІІІ, на території Ренійської міської територіальної громади з 01.01.2023 року та по теперішній час для земель промисловості для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код 11.02) встановлено розмір орендної плати за землю 8 % нормативної грошової оцінки.

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 6-28-0.222-323/2-23 від 12.01.2023 значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) становить 1,15.

Згідно з розрахунком розміру доходу (у вигляді орендної плати), отриманого ТДВ ЗОНТ за користування (без укладання договору оренди землі) земельною ділянкою загальною площею 0,6347 га, яка знаходиться за адресою: м. Рені, вулиця Соборна, 98, за період 01.06.2022 по 31.05.2023 загальний розмір доходу (у вигляді орендної плати), отриманого ТДВ ЗОНТ за користування (без укладання договору оренди землі) земельною ділянкою загальною площею 0,6347 га, яка знаходиться за адресою: м. Рені, вулиця Соборна, 98, складає 253 542,49 грн, виходячи з наступного:

95935 грн - розмір доходу за період з 01.06.2022 - 31.12.2022 року, виходячи з наступного розрахунку: 3737727,15 х 1,1 x 4% : 12 Ч 7 = 95935 грн, де:

3737727,15 - НГО у 2020 році;

1,1 - коефіцієнт індексації НГО земель за 2021 рік;

4% - розмір встановленої орендної плати;

12 - кількість місяців у році;

7 - кількість місяців користування земельною ділянкою у 2022 році;

157607,49 грн - розмір доходу за період з 01.01.2023 - 31.05.2023 рік, виходячи з наступного розрахунку: 3737727,15 Ч 1,1 Ч 1,15 х 8% : 12 Ч 5 = 157607,49 грн.; де:

3737727,15 - НГО у 2020 році;

1,1 - коефіцієнт індексації НГО земель за 2021 рік;

1,15 - коефіцієнт індексації НГО земель за 2022 рік;

8% - розмір встановленої орендної плати;

12 - кількість місяців у році;

5 - кількість місяців користування земельною ділянкою у 2023 році;

95935 грн + 157607,49 грн - 253542,49 грн

Таким чином враховуючи, що відповідач у період з 01.06.2022 по 31.05.2023 використовував земельну ділянку без належних правових підстав та сплачував за неї до бюджету міської ради платежі у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, місцевий господарський суд, перевіривши розрахунок позивача, правомірно встановив його обґрунтованість, у зв`язку з чим підставно задовольнив позовні вимоги Ренійської міської ради Ізмаїльського районного Одеської області про стягнення з відповідача решти належних платежів на суму 253 542,49 грн, а також 2 702,54 грн 3 % річних, 8 265,37 грн інфляційних втрат, які нараховані в порядку ст. 625 ЦК України.

Щодо посилань апелянта на те, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту та невірно визначено правову підставу позову то вони колегією суддів відхиляються, оскільки вони жодним чином не обґрунтовані.

Аргументи скаржника, що суд першої інстанції, незаконно відмовив відповідачу у задоволені клопотання про зупинення даного провадження колегія суддів відхиляє, оскільки в процесі розгляду даної справи з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, яких достатньо для вирішення даного спору по суті, суд має можливість самостійно встановити всі фактичні дані та обставини.

Також слід зазначити, що у разі вирішення Одеським окружним адміністративним судом спору у справі №420/25844/23 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «ЗОНТ», останній не позбавлений права у встановленому процесуальним законодавством порядку звернутись з відповідною заявою до суду про перегляд прийнятого у даній справі судового рішення за нововиявленими обставинами.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду справи №420/25844/23 судова колегія не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права.

З огляду на викладене, враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені фактичні обставини справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням того, що наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2023 у справі №916/2508/23.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст.275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "ЗОНТ" на рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2023 у справі №916/2508/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2023 у справі №916/2508/23 - залишити без змін.

Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Судді Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська