Постанова

від 07.03.2024 по справі 908/2812/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2024 року м.Дніпро Справа № 908/2812/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Михайлова К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 12362" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.11.2023 (прийняту суддею Зінченко Н.Г., повне судове рішення складено 27.11.2023) у справі № 908/2812/23

за позовом Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 12362"

до відповідача 1 Приватного підприємства "Термінал"

до відповідача 2 Запорізької міської ради

до відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУД МАРК"

до відповідача 4 Державного реєстратора Ткаліч Вікторії Олегівни

до відповідача 5 Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області

до відповідача 6 Державного реєстратора приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Едемської-Фастовець Ольги Олександрівни

про визнання протиправними та скасування наказу, скасування рішень державних реєстраторів

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовної заяви.

07.09.2023 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н від 04.09.2023 (вх. № 3048/08-07/23 від 07.09.2023) Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 12362" до Приватного підприємства "Термінал" до Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУД МАРК", до державного реєстратора Ткаліч Вікторії Олегівни, до Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області, і до державного реєстратора приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Едемської-Фастовець Ольги Олександрівни про:

1. визнання протиправним та скасування наказу Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради № 125р(а) від 23.09.2021;

2. скасування рішення державного реєстратора Запорізької районної державної адміністрації Ткаліч Вікторії Олегівни індексний номер: 61576194 від 15.11.2021 про державну реєстрацію права власності Приватного підприємства "Термінал" на будівлю охорони літ. В-2, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2505363423060 з закриттям розділу в Державному реєстрі прав;

3. скасування рішення державного реєстратора департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Бачуріна О.Ю. індексний номер: 60234329 від 08.09.2021 10:502:46 про державну реєстрацію права власності Приватного підприємства "Термінал" на земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:04:001:0176, реєстраційний номер об`єкту нерухомості 2449979623101 з закриттям розділу в Державному реєстрі прав;

4. скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Едемської-Фастовець Ольги Олександрівни індексний номер: 62159253 від 09.12.2021 про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "ГУД МАРК" на будівлю автозаправної станції з магазином супутніх товарів (літ. С), реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2505245923060 з закриттям розділу в Державному реєстрі прав;

5. скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Едемської-Фастовець Ольги Олександрівни індексний номер: 62159253 від 09.12.2021 про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "ГУД МАРК" на земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:04:001:0177 реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2449962623101 з закриттям розділу в Державному реєстрі прав.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.11.2023 у справі № 908/2812/23 позов залишено без розгляду.

Приймаючи ухвалу, місцевий господарський суд зазначив, що враховуючи повторну неявку уповноваженого представника позивача без поважних причин, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, у призначене підготовче засідання у справі, ненадходження від позивача будь-яких заяв про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку, що даний позов на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України підлягає залишенню без розгляду.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Публічне акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство 12362" подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.11.2023 у справі № 908/2812/23, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати; направити справу до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що ухвалу вмотивовано тим, що представник позивача двічі не з`явився до підготовчого судового засідання. З цього суд дійшов висновку про те, що позивач не зацікавлений в розгляді справи. Цей висновок, на думку апелянта, є хибним з огляду на наступне. Ухвалою суду від 23.10.2023 року строк підготовчого провадження був продовжений до 25.12.2023 року. Від представника позивача через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до суду надходили заяви: 19.10.2023 року про відкладення підготовчого засідання для вивчення матеріалів відзивів сторін; 17.11.2023 року про повторне відкладення підготовчого засідання у зв`язку із поданням апеляційної скарги на судове рішення, яке є підґрунтями заперечень відповідача ПП "Термінал".

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Інші учасники справи своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 07.03.2024 о 14:15 год.

В судовому засіданні 07.03.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.09.2023 після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2812/23 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 4/182/23, підготовче засідання призначено на 23.10.2023.

19.10.2023 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла заява від представника позивача адвоката Войтович Є.М. про відкладення підготовчого засідання, яка містила посилання на необхідність надання позивачу часу для належної підготовки до розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/2812/23 до 25.12.2023, підготовче засідання відкладалося на 20.11.2023.

Підготовче судове засіданні від 23.10.2023 відкладалося судом у зв`язку із неявкою в судове засідання позивача та відповідачів 2, 3, 4, 5, і 6, а також для надання можливості сторонам надати всі письмові пояснення по суті спору.

В підготовче судове засідання 20.11.2023 уповноважений представник позивача повторно не з`явився.

17.11.2023 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до господарського суду Запорізької області від представника позивача адвоката Войтович Є.М. надійшло клопотання вих. № б/н, сформовано в систему "Електронний суд" 17.11.2023, (вх. № 24720/08-08/23 від 17.11.2023) про відкладення підготовчого засідання у справі № 908/2812/23 в межах строку, який визначений в ухвалі суду від 23.110.2023. Подане клопотання мотивовано тим, що у відзиві на позов ПП "Термінал" (відповідач 1) посилається на рішення господарського суду Запорізької області від 15.01.2008 у справі № 22/96-10/90/08 за позовом Запорізького міжрайонного природоохоронного прокурора до ПП "Термінал"", Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області та інших про визнання недійсним договору купівлі-продажу. 01.11.2023 ПАТ "АТП 12362" подало апеляційну скаргу на зазначене судове рішення. 08.11.2023 Центральний апеляційний господарський суд сформував склад суду, проте питання про відкриття апеляційного провадження станом на день подання клопотання не вирішено. У випадку відкриття такого апеляційного провадження виникнуть підстави для зупинення провадження у справі № 908/2812/23 в силу вимог 227 ГПК України. За таких обставин, позивач вважає наявними підстави для відкладення підготовчого засідання у даній справі.

Ухвали суду по цій справі і від 25.09.2023, і від 23.10.2023 в електронному вигляді надіслані позивачу та представнику позивача адвокату Войтович Є.М. в їх електронні кабінети в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа. Отже, про судові засідання у справі позивач був повідомлений належним чином.

В подальшому судом першої інстанції було прийнято ухвалу про залишення без розгляду позову на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Як вбачається зі змісту вищенаведеної ухвали, яка і є предметом апеляційного оскарження, у якості підстави для залишення без розгляду позовної заяви місцевий господарський суд навів ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України (позивач не з`явився у судове засідання та не повідомив про причини його неявки, від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності).

Так, відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача був повідомлений судом про призначені судові засідання, проте не з`явився для участі у них, жодних заяв та клопотань з приводу розгляду справи за відсутності представника не подав.

Також, у клопотаннях представником позивача не наведено обґрунтування поважності причин неявки уповноваженого представника позивача в судові засідання.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність підстав для залишення позову позивача без розгляду.

При цьому, колегія суддів враховує, що на відміну від пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України, в редакції, чинній до 15.12.2017, яка як підставу залишення позовної заяви без розгляду передбачала неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або неявку представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору, наведені положення статей 202, 226 ГПК України в чинній редакції не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду.

Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Аналогічна правова позиція наведена, зокрема Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.09.2019 у справи № 916/3616/15, Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 06.11.2019 у справі № 904/2423/18 та від 02.12.2021 у справі № 905/460/21.

У межах даної справи позивач не звертався до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, з огляду на що, враховуючи наведені висновки Верховного Суду, правові підстави для надання оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача у справі № 904/809/22 (922/581/21), який належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, відсутні.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.

У теорії права одним з критеріїв, за яким прийнято розрізняти норми права, є метод правового регулювання правових норм. За цим критерієм норми права можуть бути імперативними та диспозитивними.

Імперативні (зобов`язуючі) норми права характеризуються категоричністю приписів. Такі норми реалізуються виконанням, дотриманням або застосуванням. Диспозитивні норми реалізуються використанням, яке, як правило, передбачає його реалізацію на власний розсуд.

Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.

Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов`язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи "імперативна" заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, господарський суд зазначає про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до пункту 1 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Разом з цим у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

Втім, як вбачається з матеріалів справи, представник позивача не повідомив суд про поважні причини своєї неявки, а ні в судове засідання призначене на 23.10.2023, а ні в судове засідання призначене на 20.11.2023. У поданих клопотаннях позивач лише зазначав про необхідність відкладення розгляду справи спочатку у зв`язку з необхідністю надання позивачу часу для належної підготовки до розгляду справи, в подальшому посилався на можливе виникнення підстав для зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення законодавства, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи, наведені в обґрунтування вимог апеляційної скарги.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

10. Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 12362" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.11.2023 у справі № 908/2812/23 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.11.2023 у справі № 908/2812/23 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору, понесені у суді апеляційної інстанції, віднести на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08.04.2024

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко