Постанова
від 06.03.2024 по справі 908/2570/20
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2024 року м.Дніпро Справа № 908/2570/20 (908/2988/20)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники учасників провадження:

від арбітражного керуючого: Верещагін М.В., адвокат розпорядника майна (поза межами суду);

від відповідача-1: Акуленко А.В., адвокат (поза межами суду);

від Компанії "ТНТ Експрес Ворлдвайд, Спол, С.Р.О.": Дубовський П.В., адвокат (поза межами суду);

від третьої особи: Лисенко О.П., адвокат (поза межами суду);

експерти: ОСОБА_8; ОСОБА_9 (поза межами суду);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ Експрес" та Акціонерного товариства "Вест Файненс Енд Кредит Банк" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.01.2021 у даній справі

за позовом розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" арбітражного керуючого Нікітенка Микити Олександровича

до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ Експрес"

до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - Акціонерне товариство "Вест Файненс Енд Кредит Банк"

про визнання недійсними договору купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти від 24.11.2017; договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.11.2017

в межах справи №908/2570/20 про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес",

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Запорізької області знаходиться справа №908/2570/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" (69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 16).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.10.2020 відкрито провадження у справі №908/2570/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном банкрута. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Нікітенко Микиту Олександровича (свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого №1243 від 10.07.2013).

19.11.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" арбітражного керуючого Нікітенка Микити Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ Експрес" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес", про визнання недійсними договору купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти від 24.11.2017 та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.11.2017 для розгляду в межах справи №908/2570/20 про банкрутство відповідача-2.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.01.2021 у даній справі заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" арбітражного керуючого Нікітенка Микити Олександровича - задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти від 24.11.2017, зареєстрований в реєстрі за номером 1920, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕРО-ЕКСПРЕС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТММ ЕКСПРЕС".

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 24.11.2017, зареєстрований в реєстрі за номером 1919, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕРО-ЕКСПРЕС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТММ ЕКСПРЕС".

Скасовано записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "ТММ ЕКСПРЕС" як власником, згідно договору купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти від 24.11.2017, зареєстрованого в реєстрі за номером 1920, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕРО-ЕКСПРЕС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТММ ЕКСПРЕС", та поновлено запис про право власності за попереднім власником Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕРО-ЕКСПРЕС" щодо наступного майна: вантажний термінал міжнародної кур`єрської пошти, загальною площею 22 089,00 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Проліски, вулиця Броварська. Будинок 1 (один).

Скасовано записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "ТММ ЕКСПРЕС" як власником, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.11.2017, зареєстрований в реєстрі за номером 1919, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕРО-ЕКСПРЕС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТММ ЕКСПРЕС", та поновлено запис про право власності за попереднім власником Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕРО-ЕКСПРЕС" щодо наступного майна: земельна ділянка, кадастровий номер 3220888000:03:002:0004, площею 2,6147 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Щасливська сільська рада, село Проліски.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ ЕКСПРЕСС" на користь розпорядника майна ТОВ "Аеро-Експресс" арбітражного керуючого Нікітенка Микити Олександровича 8 408,00 грн судового збору за подання заяви.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТММ Експрес", не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати повністю та ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким відмовити розпоряднику майна у задоволенні заявлених вимог.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник вказує, що судом першої інстанції при постановленні ухвали порушені норми матеріального права, а саме безпідставно не застосовані до спірних правовідносин положення ч.1 ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які підлягали застосуванню, а застосовані норми ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства, якою встановлена можливість визнання господарським судом недійсними правочинів, які були вчинені протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство.

Так, оскільки оспорювані договір купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти та договір купівлі-продажу земельної ділянки були укладені 24.11.2017 на момент дії Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до даної події (факту), а також до всіх правовідносин, що виникають у зв`язку із укладанням та виконанням вказаних договорів, необхідно застосовувати саме положення цього Закону, а не КУзПБ, який було введено в дію 21.10.2019. Приписи ч. 1 ст. 20 Закону про банкрутство встановлювали можливість у межах провадження у справі про банкрутство визнання господарським судом недійсними правочинів, які були укладені боржником протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство. Справу про банкрутство було порушено 27.10.2020, а спірні договори купівлі-продажу укладені 24.11.2017, тобто майже за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Як вбачається із Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, ним не передбачено надання зворотної дії в часі положенням ст. 42 цього Кодексу, як і будь-яким іншим положенням Кодексу. З огляду на таке, до договорів, які укладені до моменту набрання чинності КУзПБ застосовуються загальні та спеціальні норми матеріального права, які визначають підстави недійсності цих договорів та існували на момент укладення договору (вчинення правочину). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №911/956/17.

Заявник апеляційної скарги вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що боржник здійснив відчуження майна за цінами, значно меншими від ринкових, що є порушенням ч.1 ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства.

За твердженням скаржника, обов`язковою умовою визнання правочинів недійсними з підстав, визначених ч.1 ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства є наявність завдання збитків боржнику або кредиторам.

Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували реальний розмір збитків, завданих кредитору під час укладення договорів купівлі-продажу від 24.11.2017, а висновки суду першої інстанції, що продаж нерухомого майна був направлений на ухилення ТОВ "Аеро-Експрес" від виконання прийнятим судом м. Амстердам рішення від 13.09.2017 у справі №С/13/611337/HA ZA 16-665, відповідно до якого з ТОВ "Аеро-Експрес" було стягнуто грошові кошти на користь Компанії "TНT Експрес Ворлдвайд, Спол, С.Р.О." TNT EXPRESS WORLDWIDE, SPOL, S.R.О. та висновок, що нібито після продажу нерухомого майна борг ТОВ "Аеро-Експрес" повинен був зменшитись перед Компанією «ТНТ Експрес Ворлдвкйд, Спол, С.Р.О.» (TNT EXPRESS WORLDWIDE, SPOL, S.R.O.) є не вірним та спростовується наявними доказами у справі.

Зокрема, рішення суду м. Амстердам від 13.09.2017 по справі №С/13/611337/HA ZA 16-665 про стягнення з боржника заборгованості на користь Компанією «ТНТ Експрес Ворлдвайд, Спол, С.Р.О.» (TNT EXPRESS WORLDWIDE, SPOL, S.R.О.) на момент укладення спірних договорів: було піддано процедурі апеляційного оскарження; на момент укладення спірних договорів означене рішення не було визнано та допущено до примусового виконання в Україні в порядку, визначеному розділом IX "Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів в Україні, надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів" Цивільного процесуального кодексу України.

Як було відомо суду першої інстанції, рішення суду м. Амстердам від 13.09.2017 по справі №С/13/611337/HA ZA 16-665 було змінено (скасовано) рішенням Апеляційного суду м.Амстердам від 04.02.2020 у справі 200.240.637/01, яке станом на цей час досі не визнано в Україні у встановленому чинним законодавством порядку.

Рішення суду м. Амстердам від 13.09.2017 по справі №С/13/611337/HA ZA 16- 665 про стягнення з боржника заборгованості на користь кредитора визнано в установленому чинним законодавством України порядку 18.06.2019 відповідно до постанови Запорізького апеляційного суду у справі №335/7978/18.

Отже, на думку скаржника, на момент укладення спірних договорів у боржника, по-перше, не існувало зобов`язання по сплаті суми боргу на користь Компанії «ТНТ Експрес Ворлдвайд, Спол, С.Р.О.» (TNT EXPRESS WORLDWIDE, SPOL, S.R.O.) через відсутність відповідної ухвали компетентного суду про визнання в Україні рішення іноземного суду; по-друге, непередбачуваним був результат самого розгляду клопотання кредитора про визнання в Україні рішення іноземного суду, і, по-третє, непередбачуваним був результат апеляційного оскарження рішення суду м. Амстердам від 13.09.2017.

Крім того, судом першої інстанції не прийнято до уваги, що на момент укладення договору купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти від 24.11.2017 та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.11.2017 ці об`єкти нерухомого майна виступали предметом іпотеки за договором іпотеки №174-6536/17-ІЮ від 27.04.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голій Л.І. та зареєстрованого в реєстрі за №418, який забезпечував виконання зобов`язань ТОВ "ТММ ЕКСПРЕС" за договором про відкриття кредитної лінії №174-6536/17-КЮ від 27.04.2017, що укладений з АТ "КРЕДИТВЕСТ БАНК".

При цьому договори купівлі-продажу укладались за згодою іпотекодержателя AT "КРЕДИТВЕСТ БАНК" на продаж предмета іпотеки, що підтверджувалось листом №10765 від 24.11.2017. Однією з умов відчуження предмета іпотеки, визначеною листом було збереження дійсності заборон та обтяжень на предмети іпотеки, встановлених на користь AT "КРЕДИТВЕСТ БАНК" згідно з договором іпотеки.

Судом першої інстанції під час розгляду заяви позивача не враховано положення статей 3 та 23 Закону України "Про іпотеку".

Диспозиція абзацу 3 частини 1 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що обов`язковою умовою для визнання договору недійсним, у цьому випадку, є сукупність обставин продажу майна за ціною нижчою/вищою від ринкової, що призвело до неможливості задоволення вимог кредиторів. Тобто боржник став неоплатний в результаті укладення саме цього договору. Позивачем не надано жодних доказів у вигляді фінансових документів, документів аналізу фінансово-господарської діяльності, які б свідчили про збитковість саме цих договорів купівлі-продажу від 24.11.2017 для боржника.

Висновок суду першої інстанції, про те, що саме укладення спірних договорів купівлі-продажу за ціною нижчою від ринкової, призвело до неоплатності боржника, ґрунтувався тільки на підставі звітів про ретроспективну оцінку нерухомого майна від 06.11.2020, виконаних ТОВ "Оцінка-Консалт" на замовлення позивача, які носять вірогідний характер та жодним чином не встановлюють наявність причинно-наслідкового зв`язку між фактом укладення договорів купівлі-продажу відповідача-1 з відповідачем-2 та неможливістю боржника задовольнити вимоги кредиторів.

Скаржник звертає увагу, що доводи позивача про укладення договорів за заниженими цінами спростовуються тим, що на момент укладення оспорюваних правочинів між боржником та відповідачем-1 ціна була визначена на підставі звітів про оцінку майна від 06.11.2017, складених ТОВ "Гебора", та зареєстрованих у Фонді державного майна України з присвоєнням відповідних ідентифікаторів. Таким чином, на момент укладення спірних договорів відповідність ціни договорів купівлі-продажу ринковим умовам була підтверджена належними та допустимими доказами.

Під час здійснення ретроспективної оцінки у оцінювача не було жодної об`єктивної інформації про стан об`єктів оцінки на листопад 2017 року. Суб`єкт оціночної діяльності, здійснюючи ретроспективну оцінку, взагалі не відвідував об`єкт нерухомості, не мав будь-якої інформації про його технічні характеристики, стан, не мав можливості врахувати всі та будь-які зміни щодо об`єктів оцінки

Заявник апеляційної скарги вважає безпідставним висновок господарського суду про укладення договорів купівлі-продажу із заінтересованою особою, оскільки на момент укладення 24.11.2017 оспорюваних договорів діяв Закон про банкрутство, яким не передбачалося такої підстави для визнання недійсним договору, як його укладення заінтересованими особами. Укладаючи відповідні договори купівлі-продажу сторони не порушували будь-який нормативно-правовий акт, чинний на той час, що виключає можливість визнання недійсними цих договорів та скасування відповідних записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за відповідачем-1.

Акціонерне товариство "Вест Файненс Енд Кредит Банк", не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати повністю та прийняти у відповідній частині нове рішення, яким у задоволенні заяви розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" арбітражного керуючого Нікітенка Микити Олександровича до товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРО-ЕКСПРЕС" та товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ ЕКСПРЕС" про визнання не дійсним договору купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти від 24.11.2017 та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.11.2017 відмовити у повному обсязі.

Аргументуючи апеляційну скаргу, заявник посилається на те, що господарським судом всупереч конституційному принципу незворотності при постановленні ухвали порушені норми матеріального права, а саме безпідставно не застосовані до спірних правовідносин положення ч.1 ст.20 Закону України про банкрутство.

Всупереч ч.1 ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражним керуючим не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували реальний розмір збитків, завданих кредитору під час укладення договорів купівлі-продажу від 24.11.2017. Для підтвердження настання збитків господарський суд повинен був дослідити та встановити: дії щодо укладення правочинів суперечать інтересам боржника чи кредиторів; що визначений конкретний розмір збитків зазнав боржник або кредитор; розмір збитків пов`язаний з укладенням оспорюваного правочину; наявність вини сторін правочину у збитках. Проте цього зроблено не було.

Висновки суду першої інстанції, що продаж нерухомого майна був направлений на ухилення ТОВ "Аеро-Експрес" від виконання прийнятим судом м. Амстердам рішення від 13.09.2017 у справі №С/13/611337/HA ZA 16-665, відповідно до якого з ТОВ "Аеро-Експрес" було стягнуто грошові кошти на користь Компанії «TНT Експрес Ворлдвайд, Спол, С.Р.О.» (TNT EXPRESS WORLDWIDE, SPOL, S.R.О.) не відповідають дійсності й не підтверджені належним чином.

Скаржник вважає, що звіти про ретроспективну оцінку нерухомого майна є неналежними доказами й не повинні були враховуватись під час прийняття рішення за наслідками розгляду заяви арбітражного керуючого.

Твердження арбітражного керуючого про вчинення оспорюваних правочинів за цінами нижче ринкових не підтверджується належним чином у встановленому порядку.

Положення Кодексу України з процедур банкрутства не містять застережень про надання йому зворотної дії в часі. Отже, станом на час укладення оскаржуваних договорів купівлі-продажу від 24.11.2017 така самостійна підстава (укладення договору між заінтересованими особами), які господарський суд застосував для визнання його недійсним, не існувала. На момент укладення 24.11.2017 оспорюваних договорів діяв Закон про банкрутства в редакції Закону України №2343-ХІІ.

Скаржник вказує, що укладаючи відповідні договори купівлі-продажу сторони не порушували будь-який нормативно-правовий акт, чинний на той момент, що виключає можливість визнання недійсними цих договорів та скасування відповідних записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за відповідачем-1.

Господарським судом не досліджувалось порушене заявником у відзиві питання щодо врахування при розгляді заяви арбітражного керуючого положень ст.23 Закону України "Про іпотеку" та прав банку як іпотекодержателя.

Розпорядником майна боржника подано відзив на апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ ЕКСПРЕС", в якому заявник просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу господарського суду залишити без змін.

Заявник вважає, що боржником здійснено відчуження нерухомого майна за цінами меншими від ринкових, що є порушенням ч.1 ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Спірні договори ТОВ "АЕРО-ЕКСПРЕС" укладено із заінтересованою особою ТОВ "ТММ ЕКСПРЕС".

Розпорядник майна зазначає, що твердження апелянта про необхідність застосування положень ч.1 ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є безпідставними та необґрунтованими, оскільки провадження у справі про банкрутство було порушено на підставі ухвали господарського суду від 27.10.2020, тобто після введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, тому у розпорядника майна були відсутні правові підстави керуватися під час виконання своїх обов`язків нечинними правовими актами України.

Внаслідок укладених правочинів з продажу спірного майна, кредитору спричинено збитки в частині недоотримання останнім 91 464 720,00 грн, а внаслідок розрахунків за простими векселями, кредитор взагалі не отримав ніяких коштів від здійснених правочинів.

За твердженням розпорядника майна, посилання апелянта на апеляційне оскарження рішення суду м. Амстердам від 13.09.2017 у справі №С/13/611337/HA ZA 16-665, про те, що дане рішення на момент вчинення правочинів не було виконано та допущено до виконання на території України в порядку передбаченому Законом, не має значення для вирішення даної справи, оскільки грошові вимоги компанії "ТНТ Експрес Ворлдвайд, Спол, С.Р.О" були визнані ухвалою господарського суду від 27.10.2020.

Посилання апелянта на порушення Закону України "Про іпотеку" є необґрунтованими, оскільки норми Кодексу України з процедур банкрутства є переважними над іншими нормативно-правовими актами, які регулюють правовідносини в провадженні у справі про банкрутство.

Додатково розпорядник майна зазначає, що при визнанні договорів відчуження спірного майна недійсними, права іпотекодержателя не будуть порушені, оскільки обтяження майна іпотекою відбувається незалежно від зміни власника такого майна, тому стосовно кожного наступного власника іпотечного майна виникають ризики настання відповідальності перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання, зокрема, звернення стягнення на предмет іпотеки. Перебування майна в іпотеці не перешкоджає поданню заяви про визнання правочину недійсним в порядку ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Таким чином, посилання апелянта на продаж майна на підставі згоди іпотекодержателя, не є підставою для відмови у задоволенні заяви про визнання правочину недійсним, оскільки заяву подано з підстав, передбачених ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства, і дані підстави не порушують права іпотекодержателя та норми Закону України "Про іпотеку".

Твердження скаржника про відповідність ціни оспорюваних договорів купівлі-продажу ринковим умовам спростовується звітами про ретроспективну оцінку проданого майна.

Компанія "ТНТ Експрес Ворлдвайд, Спол, С.Р.О" у поданому відзиві просить апеляційну скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ Експрес" та акціонерного товариства "Вест Файненс Енд Кредит Банк" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду залишити без змін.

В обґрунтування своєї правової позиції, скаржник вказує, що судом першої інстанції правомірно застосовано норми ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства при розгляді заяви розпорядника майна про визнання недійсними правочинів, оскільки провадження у справі про банкрутство ТОВ "Аеро-Експрес" було порушено 27.10.2020 (після набрання чинності КУзПБ), а розпорядник майна звернувся із заявою про визнання недійсними правочинів 19.11.2020.

Вчинення ТОВ "Аеро-Експрес" фраудаторних правочинів щодо відчуження нерухомого майна 24.11.2017 виключно з метою ухилення від розрахунків з кредитором, що призвело до зменшення обсягу платоспроможності боржника має наслідком завдання шкоди кредитору, оскільки такий кредитор позбавлений можливості отримання задоволення своїх вимог за рахунок майна боржника.

Враховуючи участь представника ТОВ "Аеро-Експрес" у судовому процесі у справі №С/13/611337/HA ZA 16-665, зазначене товариство не могло не знати про судове рішення про стягнення заборгованості у розмірі 3 033 864,34 євро, яке прийнято 13.09.2017 та підлягало негайному виконанню.

Незважаючи на це, 24.11.2017 ТОВ "Аеро-Експрес" укладено договори купівлі-продажу всього нерухомого майна, яке перебувало у власності боржника.

Зазначені правочини укладені із ТОВ "ТММ Експрес", яке є пов`язаною особою із ТОВ "Аеро-Експрес".

Після неправомірного відчуження нерухомого майна компанія "ТНТ Експрес Ворлдвайд, Спол, С.Р.О" позбавлена можливості отримати грошові кошти в рахунок погашення заборгованості, що виникла на підставі угоди про спільну діяльність від 14.09.1998.

Заявник звертає увагу, що відчуження нерухомого майна свідчить про завдання шкоди також ТОВ "Аеро-Експрес", оскільки мало наслідком неплатоспроможність такої юридичної особи в результаті її ліквідації.

Відчуження ТОВ "Аеро-Експрес" 24.11.2017 нерухомого майна, що було єдиним ліквідним активом такої юридичної особи, мало наслідком неможливість виконання своїх зобов`язань перед кредиторами та призвело до прийняття рішення про ліквідацію ТОВ "Аеро-Експрес" його учасниками. Зазначене, на думку заявника, безумовно свідчить про завдання збитків боржнику внаслідок укладення оспорюваних правочинів.

У свою чергу, судом першої інстанції вірно встановлено відчуження ТОВ "Аеро-Експрес" нерухомого майна на підставі оспорюваних правочинів від 24.11.2017 за цінами меншими від ринкових.

Зазначені обставини підтверджуються ретроспективною оцінкою нерухомого майна відчуженого ТОВ "Аеро-Експрес" за оспорюваними договорами, яка проведена за замовленням розпорядника майна ТОВ "Аеро-Експрес" арбітражного керуючого Нікітенко М.О.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2021 (у складі колегії суддів: головуючий суддя - Кузнецов В.О. (доповідач), судді - Чередко А.Є., Мороз В.Ф.) скасовано ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.01.2021р. у справі №908/2570/20(908/2988/20), заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" арбітражного керуючого Нікітенка Микити Олександровича №01/63-НД від 09.11.2020 залишено без задоволення.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.06.2022 у справі №908/2570/20(908/2988/20) постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2021 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2022 для розгляду даної справи визначено наступну колегію суддів: головуючий суддя - Вечірко І.О. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.

Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 27.06.2022 визначеним складом суду прийнято апеляційні скарги до свого провадження, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 17.08.2022.

Судове засідання, призначене на 17.08.2022. не відбулось, у зв`язку з відпусткою суддів Верхогляд Т.А. і Паруснікова Ю.Б., розгляд справи призначено на 21.09.2022.

У судовому засіданні 21.09.2022 оголошено перерву до 26.10.2022.

26.10.2022 у судовому засіданні оголошено перерву до 16.11.2022.

У судовому засіданні 16.11.2022 оголошувалась перерва до 23.11.2022.

Судові засідання призначені у цій справі на 23.11.2022 та в подальшому на 07.12.2022 не відбулися, оскільки у зв`язку з аварійними/екстреними відключеннями енергопостачання в м. Дніпрі в Центральному апеляційному господарському суді була відсутня електроенергія.

Ухвалою суду від 07.12.2022 розгляд справи призначено на 21.12.2022.

У судовому засіданні 21.12.2022 оголошувалась перерва до 16.01.2023.

Ухвалою суду від 16.01.2023 призначено у справі комплексну судову оціночно-будівельну та оціночно-земельну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково - дослідного інституту судових експертиз. Зупинено провадження у справі до закінчення проведення судової експертизи та/або повернення матеріалів справи до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 22.05.2023 клопотання судового експерта Київського науково - дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів та відомостей, а також про погодження строків виконання судової експертизи задоволено. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ТММ Експрес" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" надати судовому експерту необхідні для проведення експертизи додаткові документи; погоджено виконання призначеної ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2023 комплексної судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи у термін, що перевищує 90 календарних днів; зупинено провадження у справі до закінчення проведення судової експертизи та повернення матеріалів справи до Центрального апеляційного господарського суду.

22.09.2023 від Київського науково - дослідного інституту судових експертиз на адресу суду повернулись матеріали справи №908/2570/20(908/2988/20) з висновком експертів від 06.09.2023 №4751/23-42.

04.07.2023 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та пункту 2.7.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/2570/20(908/2988/20) у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади судді Центрального апеляційного господарського суду за рішенням ВРП від 29.06.2023, у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2023, справу №908/2570/20(908/2988/20) передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А., якою ухвалою від 02.10.2023 справу прийнято до свого провадження, поновлено апеляційне провадження; призначено судове засідання у справі на 11.12.2023.

08.12.2023 до суду від представника відповідача-1 адвоката Зоріна О.В. надійшло клопотання про виклик судових експертів ОСОБА_8 та ОСОБА_9, яке обумовлено тим, що при ознайомленні з висновком експертизи заявником виявлені розбіжності та незрозумілість розрахунків, з яких виходив експерт при проведенні експертизи.

В судовому засіданні 11.12.2023 оголошена перерва до 24.01.2024.

Ухвалою суду від 24.01.2024 задоволено клопотання представника відповідача-1 адвоката Зоріна О.В. про виклик судових експертів; викликано в судове засідання судових експертів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 для дачі пояснень стосовно висновку експертів №4751/23-42 від 06.09.2023; оголошено перерву до 06.03.2024.

В судовому засіданні 06.03.2024 заслухано пояснення судових експертів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 стосовно висновку експертів №4751/23-42 від 06.09.2023; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-2 про призначення у справі повторної комплексної судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи; Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

24 листопада 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю "АЕРО-ЕКСПРЕС" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТММ ЕКСПРЕС" (покупець) укладено договір купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти.

Відповідно до п. 1.1. Договору продавець передає майно, вказане в п. 1.2. цього Договору, у власність покупцю, а покупець приймає майно і сплачує за нього обумовлену грошову суму у розмірі та в порядку, передбаченому цим Договором.

Згідно п. 1.2. Договору предметом купівлі-продажу за цим Договором є нерухоме майно, а саме - вантажний термінал міжнародної кур`єрської пошти, загальною площею 22 089,00 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Проліски, вулиця Броварська. Будинок 1 (один).

Нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, кадастровий номер 3220888000.03.002:0004, площею 2,6147 га.

До складу нерухомого майна входять:

- будівля вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти, А-V - загальна площа 21 902,7 кв.м.;

- КНС дощових стоків, Б-І - загальна площа 37,9 кв.м.;

- КНС господарсько-побутових стоків, В-І - загальна площа 148,4 кв.м.;

- шкафний розподільчий пункт, Г;

- вузол обліку газу, Д;

- КТП, Ж;

- колонка питна, К;

- яма вигрібна (16 шт.), Е, Є, З, И, І, Ї, Й, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У;

- пожежний резервуар (2 шт.), Ф, Ц;

- підпірна стіна, №1.

Нерухоме майно належить продавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності №1971 (серія бланка САЕ №287779), виданого 11.09.2012 року Щасливською сільською Радою Бориспільського району Київської області на підставі рішення виконкому від 11.09.2012 року №215 (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п. 1.7. Договору цей договір укладається за згодою Іпотекодержателя - ПАТ "ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК" на продаж предмета іпотеки, що підтверджується Листом №10765 від 24.11.2017.

Пунктом 2.1. Договору визначено його ціну, а саме: продаж нерухомого майна за домовленістю сторін вчиняється за 33 564 000,00 (тридцять три мільйони п`ятсот шістдесят чотири тисячі) гривень 00 копійок з ПДВ.

Згідно зі Звітом оцінки майна, ідентифікатор за базою ФДМУ №2423543_21112017_90-17, виданим 06.11.2017 ТОВ "ГЕБОРА", ринкова вартість нерухомого майна становить 27 970 000,00 (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 2.3. Договору оплата вартості за вищевказане нерухоме майно, визначена у п. 2.1. цього Договору, здійснюється шляхом видачі продавцем покупцю простого векселя АА №1549167 зі строком платежу 30.11.2017.

Відповідно до п. 4.1. Договору право власності на нерухоме майно у Покупця підлягає обов`язковій державній реєстрації і виникає з моменту такої державної реєстрації у відповідності до статті 334 Цивільного кодексу України, статей 3. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Передача нерухомого майна здійснюється за Актом приймання-передачі в день укладення (підписання) Сторонами та нотаріального посвідчення цього Договору із одночасною передачею Покупцю технічної документації на нерухоме майно, зокрема, технічного паспорту (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов`язується передати нерухоме майно у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти нерухоме майно і сплатити за нього обговорену суму.

Згідно п. 1.2 Договору нерухомим майном, що відчужується за цим Договором є земельна ділянка, кадастровий номер 3220888000:03:002:0004, площею 2,6147 га., що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Щасливська сільська рада, село Проліски, з цільовим призначенням - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, далі - "нерухоме майно".

Право власності продавця на нерухоме майно підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку (серія КВ №021076), виданим 03.03.2003 Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.10.2002 №3970 та зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю за №10.

Державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за продавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено Миронюк Т.Р., державним реєстратором Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області, згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 23667797 від 14.08.2015, номер запису про право власності 10814588, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 703821332208.

Відповідно до п. 1.9 Договору цей договір укладається за згодою Іпотекодержателя - ПАТ "ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК" на продаж предмета Іпотеки, що підтверджується Листом №10765 від 24.11.2017.

Пунктом 2.1 Договору визначено його ціну, а саме: продаж нерухомого майна за домовленістю сторін вчиняється за 1 475 640,00 гривень 00 копійок з ПДВ.

Згідно із Звітом оцінку майна, ідентифікатор за базою ФДМУ №2423601_21112017_90-17, виданим 06.11.2017 ТОВ "ГЕБОРА", ринкова вартість земельної ділянки становить 1 229 700,00 гривень 00 копійок без ПДВ (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 2.3 Договору оплата вартості за вищевказане нерухоме майно, визначена у п. 2.1 цього Договору, здійснюється шляхом видачі продавцем покупцю простого векселя АА №1549166 зі строком платежу 30.11.2017.

Відповідно до п. 5.3. Договору право власності на відчужене нерухоме майно у Покупця підлягає обов`язковій державній реєстрації і виникає з моменту такої державної реєстрації у відповідності до статті 334 Цивільного кодексу України, статей 3. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Передача нерухомого майна здійснюється за Актом приймання-передачі в день укладення (підписання) Сторонами та нотаріального посвідчення цього Договору (п. 5.4. Договору).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта вантажний термінал міжнародної кур`єрської пошти, загальною площею 22089 кв. м., який знаходиться: Київська обл., Бориспольський р., с. Проліски, вул. Броварська, б. 1 належить на праві приватної власності ТОВ "ТММ ЕКСПРЕСС" на підставі договору купівлі-продажу №1920 від 24.11.2017, зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голій Л.І.

Також відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта земельна ділянка, кадастровий номер 3220888000:03:002:0004, загальною площею 2.6147 га (цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, під існуючу забудову (вантажний термінал міжнародної кур`єрської пошти)), яка знаходиться: Київська обл., Бориспольський р., с. Проліски належить на праві приватної власності ТОВ "ТММ ЕКСПРЕСС" на підставі договору купівлі-продажу №1919 від 24.11.2017, зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голій Л.І.

Отже, як стверджує заявник дані договори укладені з порушенням ч. 1 та ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме: боржником здійснено відчуження майна за цінами нижчими від ринкових, а також боржником укладено договори з зацікавленими особами.

Відтак, порушенням відповідачами ч. 1 та ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства стало підставою звернення розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" арбітражного керуючого Нікітенка Микити Олександровича з відповідною заявою до суду.

Задовольняючи заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес", місцевий господарський суд виходив з того, що:

- боржником здійснено відчуження спірного нерухомого майна за цінами значно меншими від ринкових, що є порушенням ч. 1 ст. 42 КУзПБ;

- ТОВ "ТММ Експрес" є зацікавленою особою відносно ТОВ "Аеро-Експрес", оскільки на день укладання договорів купівлі-продажу від 24.11.2017 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були одночасно засновниками обох юридичних осіб. Крім того, ОСОБА_2 був ще і керівником ТОВ "ТММ Експрес" та саме за його підписом укладено договір купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти від 24.11.2017 та договір купівлі-продажу земельної ділянки від 24.11.2017. Також ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають однакові адреси місцезнаходження, що є порушенням ч. 2 ст. 42 КУзПБ;

- продаж нерухомого майна (земельної ділянки та вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти) відбувся 24.11.2017 одразу після винесення Судом м. Амстердам рішення від 13.09.2017 у справі №С/13/611337/НА ZA 16-665, відповідно до якого з ТОВ "Аеро-Експрес" стягнуто грошові кошти на користь Компанії «ТНТ Експрес Ворлдвайд, Спол, С.Р.О.» (TNT EXPRESS WORLDWIDE, SPOL, S.R.O), тому місцевий господарський суд дійшов висновку, що продаж нерухомого майна направлений на ухилення ТОВ "Аеро-Експрес" від виконання прийнятим Судом м. Амстердам рішення;

- оплата вартості нерухомого майна здійснена шляхом видачі простих векселів, що також критично оцінюється судом і свідчить про свідомі дії боржника, направлені на ухилення від виконання своїх обов`язків перед кредитором. Також матеріали справи не містять жодних доказів, що після продажу нерухомого майна борг ТОВ "Аеро-Експрес" зменшився перед Компанією «ТНТ Експрес Ворлдвайд, Спол, С.Р.О.» (TNT EXPRESS WORLDWIDE, SPOL, S.R.O);

- суд дійшов висновку, що підлягають визнанню недійсними договір купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти №1920 від 24.11.2017, зареєстрований Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голій Л.І., та договір купівлі-продажу земельної ділянки №1919 від 24.11.2017, зареєстрований Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голій Л.І.;

- з метою відновлення стану, який існував до укладення недійсних договорів, відповідно до ст. 216 ЦК України, вимоги про застосування наслідків недійсності спірних договорів шляхом скасування записів про ТОВ "ТММ Експрес", як власника вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти за договором купівлі-продажу від 24.11.2017 та земельної ділянки за договором купівлі-продажу від 24.11.2017, що внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі недійсних договорів, повинні бути задоволені. Водночас поновленню підлягають відомості про попереднього власника - ТОВ "Аеро-Експрес".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Згідно ч. 1 ст. 42 Господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи.

Отже, визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимальне та справедливе задоволення вимог кредиторів.

Частиною 1статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути визнання правочину недійсним.

Згідно із ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

У постанові від 30.01.2019 у справі № 911/5358/14 Верховний Суд висловив правову позицію щодо реальності господарської операції, вказав на те, що для з`ясування правової природи як господарської операції, так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов`язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті цієї операції.

Водночас будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (постанова Верховного Суду у справі №405/1820/17 від 24.07.2019, №910/8357/18 від 28.11.2019).

Великою Палатою Верховного Суду викладено у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) висновок про те, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що оскільки арбітражний керуючим є розпорядником майна боржника (Відповідача-2), останній виступає заінтересованою особою у визнанні оспорюваних договорів недійсним.

Скасовуючи ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.01.2021 у цій справі, Центральний апеляційний господарський суд в постанові від 07.09.2021 зазначив, що спірні договори укладено 24.11.2017, а провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" відкрито ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2020.

На основі наведеної фактичної обставини, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові дійшов висновку про те, що станом на час укладення спірних договорів 24.11.2017 такої норми як стаття 42 Кодексу України з процедур банкрутства не існувало, тому відсутні підстави для визнання недійсними цих договорів на підставі наведеної правової норми. Також відсутні підстави і для застосування до спірних правовідносин приписів ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки спірні правочини вчинені поза межами "підозрілого періоду" (одного року, що передував порушенню справи про банкрутство).

Наведений висновок судом апеляційної інстанції був зроблений на основі посилання на пункти 164-165 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16.

В той же час, Верховний Суд у постанові від 01.06.2022 у цій справі, скасовуючи постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2021 та направляючи справу № 908/2570/20 (908/2988/20) на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду, зазначив наступне:

« 19. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

20. У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 28.10.2021 по справі № 911/1012/13 зроблено висновок про застосування норм права, суть якого полягає в наступному:

- З метою формування єдиної правозастосовчої практики, беручи до уваги підставу для передачі даної справи № 911/1012/13 на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, остання дійшла висновку про уточнення правової позиції судової палати щодо застосування ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час вирішення спорів про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, викладеної у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16.

- Так, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду не вбачає підстав для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16 про те, що темпоральним критерієм застосування норми ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства є дата відкриття провадження у справі про банкрутство, що повністю узгоджується з наведеним вище правовим висновком, що критерієм для застосування норм ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у тому числі і до заяв, поданих після набрання чинності Кодексу України з процедур банкрутства, є дата відкриття провадження у справі про банкрутство.

- Водночас, палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне уточнити викладений у постанові палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16 правовий висновок про те, що при застосуванні ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства слід керуватися загальновизнаним принципом щодо дії законів у часі під час визнання правочину недійсним, згідно з яким відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

- Так, дійсно, за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, згідно з якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

- Проте, на відміну від загальних норм (ЦК України та ГК України), як зазначено вище, застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство можливо лише при наявності відкритого провадження у справі про банкрутство боржника, коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, а відтак правочин (договір), укладений до відкриття провадження у справі про банкрутство, не може оцінюватись судом на предмет його відповідності/невідповідності вимогам законодавства про банкрутство, чинного на час укладення цього правочину.

- Крім цього, потребує уточнення і висновок Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, стосовно того, що передбачений ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства трирічний строк у будь-якому разі відраховується від дати відкриття провадження у справі про банкрутство.

- Аналіз норм ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що приписами цієї норми чітко визначено, що ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства підлягає застосуванню до правочинів, вчинених боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, а відтак, норма ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства, щодо відрахування трирічного строку, розширеному тлумаченню не підлягає.

21. Наведені висновки про застосування норм права (а саме застосування приписів ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства), які викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 28.10.2021 по справі № 911/1012/13 свідчать про неправильне застосування судом апеляційної інстанції приписів ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства в постанові від 07.09.2021 у справі № 908/2570/20 (908/2988/20).

22. Неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства зумовило ухвалення постанови про скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 19.01.2021 та прийняття нового рішення у справі про відмову у задоволенні заяви розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" арбітражного керуючого Нікітенка Микити Олександровича № 01/63-НД від 09.11.2020.

23. Наведене свідчить про те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не дослідив зібрані докази у справі для встановлення обставин відповідності чи не відповідності спірних правочинів боржника положенням ч. ч. 1, 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

З огляду на викладене, доводи апеляційних скарг про те, що господарським судом всупереч конституційному принципу незворотності при постановленні ухвали порушені норми матеріального права, а саме безпідставно не застосовані до спірних правовідносин положення ч.1 ст.20 Закону України про банкрутство; передчасно застосовані норми ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки цим доводам вже дана оцінка Верховним Судом, вказівки якого є обов`язковими для суду апеляційної інстанцій під час нового розгляду цієї ж справи.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

В обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Тому усі боржники мають на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.

Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.07.2019 № 405/1820/17.

Метою доброчесного боржника повинне бути добросовісне виконання всіх своїх зобов`язань, а в разі неможливості такого виконання - надання своєчасного та справедливого задоволення (сатисфакції) прав і правомірних інтересів кредитора, зокрема у процедурі банкрутства.

Договір, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як оплатним, так і безоплатним. Він може бути як одностороннім, так і багатостороннім за складом учасників, які об`єднуються спільною метою щодо вчинення юридично значимих дій.

Застосування конструкції фраудаторності при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатиш договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент (контрагенти), з яким (якими) боржник учиняє оспорюваний договір; ціна договору (ринкова / неринкова), наявність / відсутність оплати ціни договору контрагентом боржника; дотримання процедури (черговості) при виконанні зобов`язань, якщо така процедура визначена законом імперативно. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 02 червня 2021 року у справі № 904/7905/16 (пункт 155).

Учинення власником майна правочину на шкоду своїм кредиторам може полягати як у виведенні майна боржника власником на третіх осіб, так і у створенні преференцій у задоволенні вимог певного кредитора на шкоду іншим кредиторам боржника, внаслідок чого виникає ризик незадоволення вимог інших кредиторів.

Укладення фраудаторних правочинів є характерним для боржників у процедурах банкрутства, позаяк неплатоспроможність боржника означає ситуацію, коли не вистачає коштів для задоволення всіх вимог кредиторів і, діючи недобросовісно, боржник намагається створити переваги для задоволення вимог "дружнього" кредитора на шкоду іншим своїм кредиторам, порушивши встановлену законом черговість або пропорційність задоволення вимог окремого класу кредиторів.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

Відповідно до ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з підстав, зокрема:

- боржник уклав договір із заінтересованою особою.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 24.11.2017, тобто на день укладання договорів купівлі-продажу від 24.11.2017, засновниками ТОВ "АЕРО-ЕКСПРЕС" були наступні учасники:

- ОСОБА_2 (69% статутного капіталу, АДРЕСА_1 );

- ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 );

- ОСОБА_3 (16% статутного капіталу АДРЕСА_3 );

- кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ).

- керівник - ОСОБА_6 .

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 24.11.2017, тобто на день укладання договорів купівлі-продажу від 24.11.2017, засновниками ТОВ "ТММ ЕКСПРЕС" були наступні учасники:

- ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 );

- ОСОБА_2 (51% статутного капіталу АДРЕСА_4 );

- ОСОБА_7 ( АДРЕСА_5 );

- та ОСОБА_3 (29% статутного капіталу АДРЕСА_3 ). Керівник - ОСОБА_2 .

Станом на 27.10.2020 відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань кінцевим бенефіціарним власником (контролер) ТОВ "АЕРО-ЕКСПРЕС" є ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 ).

Станом на 27.10.2020 відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками (учасниками) ТОВ "ТММ ЕКСПРЕС" є ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), які є також кінцевими бенефіціарними власниками юридичної особи з наступними частками: ОСОБА_7 - 26%, ОСОБА_2 - 34%, ОСОБА_3 - 29%.

Отже, аналізуючи викладене, постає висновок, що ТОВ "ТММ ЕКСПРЕС" є зацікавленою особою відносно ТОВ "АЕРО-ЕКСПРЕС", оскільки на день укладання договорів купівлі-продажу від 24.11 2017 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були одночасно засновника обох юридичних осіб. Крім того, ОСОБА_2 був ще і керівником ТОВ "ТММ ЕКСПРЕС" та саме за його підписом укладено договір купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти від 24.11.2017 та договір купівлі-продажу земельної ділянки від 24.11.2017. Також ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають однакові адреси місцезнаходження, а саме: АДРЕСА_3 , що є порушенням ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Вищезазначені обставини, підтверджують, що оспорювані договори не мали за мету здійснити відчуження майна для отримання коштів та отримати прибуток, а були вчинені для переведення ліквідних активів на пов`язану особу, для продовження здійснення господарської діяльності без виконання грошових зобов`язань.

- боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість, за яку продано вантажний термінал міжнародної кур`єрської пошти, складає 33 564 000,00 грн. Відповідно до звіту, на підставі якого визначала вартість вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти, ринкова вартість нерухомого майна становила 27 970 000,00 грн.

Однак, відповідно до звіту про ретроспективну оцінку нерухомого майна від 06.11.2020 вартість нерухомого майна за договором купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти від 24.11.2017 становить - 95 591 700,00 грн.

Вартість, за яку було відчужено земельну ділянку, складає 1 475 640,00 грн. Відповідно до звіту, на підставі якого визначалася вартість земельної ділянки, ринкова вартість земельної ділянки становила 1 229 700,00 грн.

Однак, відповідно до звіту про ретроспективну оцінку нерухомого майна від 06.11.2020 вартість об`єкта оцінки за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 24.11.2017 становить 9 828 600,00 грн.

Враховуючи викладене, господарським судом зроблено правильний висновок, що боржником здійснено відчуження нерухомого майна, а саме: вантажний термінал міжнародної кур`єрської пошти, загальною площею 22 089,00 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Проліски, вулиця Броварська. Будинок 1 (один), та земельна ділянка, кадастровий номер 3220888000:03:002:0004, площею 2,6147 га., що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Щасливська сільська рада, село Проліски, за цінами значно меншими від ринкових, що є порушенням ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

ТОВ "ТММ Експрес" в апеляційній скарзі, зокрема, вказує на те, що надані позивачем звіти про ретроспективну оцінку об`єктів нерухомості, що є предметами спірних договорів, жодним чином не спростовують висновки про ринкову вартість цих предметів, визначені на підставі звітів про оцінку майна від 06.11.2017. Під час здійснення ретроспективної оцінки у оцінювача не було жодної об`єктивної інформації про стан об`єктів оцінки на листопад 2017 року. Суб`єкт оціночної діяльності, здійснюючи ретроспективну оцінку, взагалі не відвідував об`єкт нерухомості, не мав будь-якої інформації про його технічні характеристики, стан, не мав можливості врахувати всі та будь-які зміни щодо об`єктів оцінки. Тому, копії перших сторінок звітів про оцінку об`єктів нерухомості та копії висновків про вартість об`єктів оцінки, які містяться в матеріалах справи, не можуть вважатися належними та допустимими доказами.

При цьому, апелянт вважає, що доводи позивача про укладення договорів за заниженими цінами спростовуються тим, що на момент укладення оспорюваних правочинів між боржником та відповідачем-1 ціна була визначена на підставі звітів про оцінку майна від 06.11.2017, складених ТОВ "Гебора" та зареєстрованих у Фонді державного майна України з присвоєнням відповідних ідентифікаторів. Таким чином, на момент укладення спірних договорів відповідність ціни договорів купівлі-продажу ринковим умовам була підтверджена належними та допустимими доказами.

У свою чергу, АТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк" в апеляційній скарзі також зазначає, що звіти про ретроспективну грошову оцінку нерухомого майна є неналежними доказами й не повинні були враховуватись під час прийняття рішення за наслідками розгляду заяви арбітражного керуючого.

Таким чином, питання реальної вартості нерухомого майна на момент укладання оспорюваних правочинів входить до предмету судового дослідження.

Враховуючи, що для з`ясування обставин даної справи щодо вартості спірного майна необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити ці обставини неможливо, та зважаючи на відсутність в матеріалах справи висновку судового експерта з цих питань, колегія суддів дійшла висновку, що для правильного вирішення справи необхідні спеціальні знання та про доцільність призначення у справі комплексної оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи.

Відповідно до висновку експертів Київського науково - дослідного інституту судових експертиз від 06.09.2023 №4751/23-42 за результатом проведення судової оціночно-земельної та оціночно-будівельної експертизи:

1) ринкова вартість земельної ділянки, кадастровий номер 3220888000:03:002:0004, площею 2,6147 га., що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Щасливська сільська рада, село Проліски в цінах станом на дату укладення між ТОВ «Аеро-Експрес» та ТОВ «ТММ Експрес» договору купівлі-продажу земельної ділянки, а саме на 24.11.2017 складала без врахування ПДВ 12 003 000 грн;

2) ринкова вартість комплексу нежитлових будівель та споруд вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти, загальною площею 22089, кв.м. (в тому числі площі спеціалізованих об`єктів), що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Проліски, вул. Броварська, буд. 1, в цінах станом на дату укладення між ТОВ «Аеро-Експрес» та ТОВ «ТММ Експрес» договору купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти, а саме на 24.11.2017 без врахування земельної ділянки площею 2,6147 га та без врахування ПДВ становила 104 905 044 грн., з урахуванням ПДВ становила 125 886 053 грн., а з урахуванням ПДВ та вартості земельної ділянки становила 137 889 036 грн.

Зазначений висновок експертів Київського науково - дослідного інституту судових експертиз від 06.09.2023 №4751/23-42 узгоджується із доказами щодо вартості нерухомого майна, які наявні у матеріалах цієї справи:

- згідно із Звітом про ретроспективну оцінку нерухомого майна комплексу нежитлових будівель та споруд вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти, який належить ТОВ «ТММ ЕКСПРЕС», та знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, 1 А, від 06.11.2020, складеного ТОВ «Оцінка-Консалт» - ринкова вартість вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти становить 95 591 700,00 грн. без ПДВ (114 710 040,00 грн. з ПДВ);

- відповідно до Звіту про ретроспективну експертну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 3220888000:03:002:0004, площею 2,6147 га., яка знаходиться у власності ТОВ «ТММ ЕКСПРЕС» та знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Щасливська сільська рада, село Проліски від 06.11.2020, складеного ТОВ «Малеас» - ринкова вартість об`єкта оцінки за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 24.11.2017 становить 9 828 600,00 грн. без ПДВ (11 794 320,00 грн. з ПДВ).

Крім того, у квітні 2017 року ТОВ «Аеро-Експрес» уже оцінювало нерухоме майно з метою передання такого майна в іпотеку АТ «Вест Файненс Енд Кредит Банк».

Зокрема, 27.04.2017 між ТОВ «Аеро-Експрес» та АТ «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК» укладено Договір іпотеки № 174-6536/17-ІЮ.

Предметом іпотеки за вищезазначеним договором є майно, яке відчужувалось за спірними договорами:

1) вантажний термінал міжнародної кур`єрської пошти загальною площею 22 089 кв.м., що знаходиться за адресою Київська область, село Проліски, буд.1 та

2) земельна ділянка загальною площею 2,6147 га., що знаходиться за адресою: Київська область, село Проліски.

Відповідно до пункту 1.5.1. Договору іпотеки, вартість предмета іпотеки визначена у сумі 134 258 100 (сто тридцять чотири мільйона двісті п`ятдесят вісім тисяч сто) гривень на підставі Звіту про незалежну оцінку предмету іпотеки, що складений суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «НІКА-ЕКСПЕРТ».

Проте, відповідно до оспорюваних правочинів від 24.11.2017, вищезазначене нерухоме майно відчужено за ціною 35 039 640 грн. з ПДВ, а саме:

- відповідно до п. 2.1 Договору купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти, продаж нерухомого майна за домовленістю сторін вчиняється за 33 564 000 грн. з ПДВ.;

- відповідно до п. 2.1 Договору купівлі-продажу земельної ділянки продаж нерухомого майна за домовленістю сторін вчиняється за 1 475 640,00 (один мільйон чотириста сімдесят п`ять тисяч шістсот сорок) гривень 00 копійок з ПДВ.

Тобто, докази щодо дійсної вартості нерухомого майна підтверджують обставини відчуження нерухомого майна за цінами, значно нижчими від ринкових (вартість занижена більше ніж на 102 849 396 грн.), що свідчить про відсутність у ТОВ «Аеро-Експрес» будь-якої економічного мети для вчинення правочинів, на підставі яких відчужені єдині ліквідні активи боржника, та наявність підстав для визнання недійсними таких правочинів відповідно до ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Вищенаведеним спростовуються доводи апеляційних скарг про те, що звіти про ретроспективну оцінку нерухомого майна є неналежними доказами й не повинні були враховуватись під час прийняття рішення за наслідками розгляду заяви арбітражного керуючого; твердження арбітражного керуючого про вчинення оспорюваних правочинів за цінами нижче ринкових не підтверджується належним чином у встановленому порядку.

Стосовно моменту укладення оспорюваних договорів.

13.09.2017 згідно з Рішенням Суду м. Амстердам у справі №С/13/611337/НА ZA 16 665 було стягнуто із ТОВ «Аеро-Експрес» на користь Кредитора заборгованість у розмірі 3 033 864,34 Євро за Угодою про спільну діяльність від 14.09.1998 та вирішено, що таке рішення підлягає негайному виконанню з правом подальшого оскарження (п. 5.3. рішення від 13.09.2017).

При цьому, виходячи з Рішення Суду м. Амстердам від 13.09.2017, у справі №С/13/611337/НА ZA 16-665 (п.п. 1, 3.3, ) брав участь представник ТОВ «Аеро-Експрес» - адвокат Г. Хук (Нідерланди) (п.1 рішення), який заперечував проти задоволення позову Кредитора (п.3.3.), заперечував проти негайного виконання судового рішення з правом подальшого оскарження (п. 4.9.) та представляв інтереси ТОВ «Аеро-Експрес» за проміжним позовом до Кредитора.

Враховуючи участь представника ТОВ «Аеро-Експрес» у судовому процесі у справі №С/13/611337/НА ZA 16-665, ТОВ «Аеро-Експрес» не могло не знати про судове рішення про стягнення заборгованості у розмірі 3 033 864,34 євро, яке прийнято 13.09.2017 та підлягало негайному виконанню.

Оспорювані договори укладено 24.11.2017, тобто протягом декількох місяців після винесення судом м. Амстердам рішення від 13.09.2017 по справі №C/13/611337 / HA ZA 16-665, що свідчить про те, що боржник розумів необхідність виконання такого рішення та поспішав позбутись єдиного майна за рахунок якого проводилась господарська діяльність боржника та можливо було виконати зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором.

Отже, з наведеного можливо зробити висновок, що продаж нерухомого майна направлений на ухилення ТОВ "Аеро-Експрес" від виконання прийнятим Судом м. Амстердам рішення.

Посилання заявника апеляційної скарги на апеляційне оскарження рішення суду м. Амстердам від 13.09.2017 у справі №С/13/611337/HA ZA 16-665, про те, що дане рішення на момент вчинення правочинів не було виконано та допущено до виконання на території України в порядку передбаченому Законом, не має значення для вирішення даної справи, оскільки грошові вимоги компанії "ТНТ Експрес Ворлдвайд, Спол, С.Р.О" були визнані ухвалою господарського суду від 27.10.2020.

Стосовно наявності/відсутності оплати ціни придбаного майна контрагентом боржника за оспорюваними договорами та подальшої неплатоспроможності боржника.

Відповідно до п. 2.3. Договору купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти від 24.11.2017, зареєстрований в реєстрі за номером 1920, оплата вартості за вищевказане нерухоме майно, визначена у п. 2.1. цього Договору, здійснюється шляхом видачі продавцем покупцю простого векселя АА №1549167 зі строком платежу 30.11.2017.

Відповідно до п. 2.3 Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.11.2017, зареєстрований в реєстрі за номером 1919 оплата вартості за вищевказане нерухоме майно, визначена у п. 2.1 цього Договору, здійснюється шляхом видачі продавцем покупцю простого векселя АА №1549166 зі строком платежу 30.11.2017.

Проте, жодних доказів пред`явлення таких векселів до оплати та перерахування на рахунок ТОВ «Аеро-Експрес» грошових коштів за придбання нерухомого майна боржником не надано.

Зазначеним ще раз підтверджується, що ТОВ «Аеро-Експрес» не отримало жодної економічної вигоди від вчинення оспорюваних правочинів відчуження нерухомого майна.

Також матеріали справи не містять жодних доказів, що після продажу нерухомого майна борг ТОВ "Аеро-Експрес" зменшився перед Компанією «ТНТ Експрес Ворлдвайд, Спол, С.Р.О.» (TNT EXPRESS WORLDWIDE, SPOL, S.R.O.).

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що дата укладання спірних договорів купівлі-продажу та оплата вартості нерухомого майна здійснена шляхом видачі простих векселів, свідчить про свідомі дії боржника, направленні на ухилення від виконання своїх обов`язків перед кредитором.

Посилання апелянтів на порушення Закону України "Про іпотеку" є необґрунтованими, оскільки норми Кодексу України з процедур банкрутства є переважними над іншими нормативно-правовими актами, які регулюють правовідносини в провадженні у справі про банкрутство.

При визнанні договорів відчуження спірного майна недійсними, права іпотекодержателя не будуть порушені, оскільки обтяження майна іпотекою відбувається незалежно від зміни власника такого майна, тому стосовно кожного наступного власника іпотечного майна виникають ризики настання відповідальності перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання, зокрема, звернення стягнення на предмет іпотеки. Перебування майна в іпотеці не перешкоджає поданню заяви про визнання правочину недійсним в порядку ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Таким чином, посилання апелянта на продаж майна на підставі згоди іпотекодержателя, не є підставою для відмови у задоволенні заяви про визнання правочину недійсним, оскільки заяву подано з підстав передбачених ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства і дані підстави не порушують права іпотекодержателя та норми Закону України "Про іпотеку".

15.06.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено рішення учасників ТОВ «Аеро-Експрес» про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Органами управління ТОВ «Аеро-Експрес» прийнято рішення про добровільну ліквідацію у зв`язку із незадовільним фінансовим становищем та відсутністю майна для задоволення вимог кредиторів.

Тобто, відчуження ТОВ «Аеро-Експрес» 24.11.2017 нерухомого майна, що було єдиним ліквідним активом такої юридичної особи, мало наслідком неможливість виконання своїх зобов`язань перед кредиторами та призвело до прийняття рішення про ліквідацію ТОВ «Аеро-Експрес» його учасниками.

Наведені обставини та докази, які наявні у матеріалах справи, однозначно підтверджують фіктивність оспорюваних правочинів, оскільки вони не укладалися з метою досягнути позитивного економічного ефекту, а задля:

- переведення єдиного ліквідного майна на іншу пов`язану особу ТОВ «ТММ ЕКСПРЕС» для подальшого його використання у господарській діяльності без виконання грошових зобов`язань. Зазначене підтверджується тим, що ціна продажу не відповідає ринковій, а також відсутністю доказів переведення грошових коштів на користь ТОВ «Аеро-Експрес»;

- уникнення виконання грошових зобов`язань перед кредиторами - зокрема перед Компанією «ТНТ ЕКСПРЕС ВОРЛДВАЙД, СПОЛ, С.Р.О.», що виникло на підставі рішення Суду м. Амстердам від 13.09.2017 по справі №С/13/611337 / НА ZA 16-665;

- відчуження нерухомого майна ТОВ «Аеро-Експрес» призвело до неплатоспрожності такої юридичної особи - 15.06.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено рішення засновників (учасників) ТОВ «Аеро-Експрес» про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Враховуючи викладене, договір купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти №1920 від 24.11.2017, зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голій Л.І., та договір купівлі-продажу земельної ділянки №1919 від 24.11.2017, зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голій Л.І., господарським судом правомірно визнано недійсними.

Крім того, заявником разом із визнанням недійсним договорів заявлено вимогу про скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про ТОВ "ТММ ЕКСПРЕСС" як власника за договорами купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти №1920 та земельної ділянки № 1919 від 24.11.2017, а також про поновлення запису про попереднього власника - ТОВ "Аеро-Експрес".

Відповідно до ч. 3 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства у разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути до складу ліквідаційної маси майно, яке він отримав від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Відповідно до преамбули та положень ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. ст. 3, 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п. 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Вимога щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є похідною вимогою.

Підставами виникнення права власності ТОВ "ТММ ЕКСПРЕС" є договори купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти від 24.11.2017 та купівлі-продажу земельної ділянки від 24.11.2017.

Отже, у зв`язку з визнанням недійсними оспорюваних договорів, чинні документи, які були правовою підставою вказаної реєстрації, будуть відсутні.

За змістом ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

За таких підстав, з метою відновлення стану, який існував до укладення недійсних договорів, відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, вимоги про застосування наслідків недійсності спірних договорів шляхом скасування записів про ТОВ "ТММ ЕКСПРЕС", як власника вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти за договором купівлі-продажу від 24.11.2017 та земельної ділянки за договором купівлі-продажу від 24.11.2017, що внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі недійсних договорів, повинні бути задоволені.

Водночас, поновленню підлягають відомості про попереднього власника - ТОВ "АЕРО-ЕКСПРЕС".

Таким чином, господарський суд прийшов до правильного висновку про задоволення заяви розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" арбітражного керуючого Нікітенка Микити Олександровича.

24.01.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача-2 надійшло клопотання про призначення у справі повторної комплексної судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи, проведення якої слід доручити судовому експерту Маркусу Якову Ісааковичу (свідоцтво №1573 від 03.08.2021).

На вирішення експертизи поставити наступні питання:

1) яка дійсна (ринкова) вартість комплексу нежитлових будівель та споруд вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти, загальною площею 22 089 кв. м, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 1, станом на дату укладення між ТОВ «Аеро-Експрес» та ТОВ «ТММ Експрес» договору купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти, а саме на 24.11.2017?

2) яка дійсна (ринкова) вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3220888000:03:002:0004, площею 2,6147 га, розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Щасливська сільська рада, село Проліски, станом на дату укладення між ТОВ «Аеро-Експрес» та ТОВ «ТММ Експрес» договору купівлі-продажу земельної ділянки, а саме на 24.11.2017?

Також просить визнати поважними причини неподання Висновку експерта за результатами оціночно-будівельного експертного дослідження від 22.01.2024 № 1/1-24 та долучити його до матеріалів справи.

Зупинити провадження у справі №908/2570/20(908/2988/20) до закінчення проведення повторної судової експертизи та/або повернення матеріалів справи до Центрального апеляційного господарського суду.

Клопотання обґрунтовано тим, що Висновок експертів від 06.09.2023 №4751/23-42 містить суперечності в частині Висновків та їх мотивування, а також приймаючи до уваги те, що у даному Висновку, всупереч п. 5.2.2. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5), взагалі не надано оцінки, не досліджено, не враховано та не відображено вихідні дані щодо показників (функціонального використання, об`ємно-планувального рішення, технічного стану тощо) об`єкта на дату оцінки, як те вимагається у разі проведення ретроспективних оцінок.

Щодо зазначеного клопотання колегія суддів зазначає наступне.

Згідно статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Статтею 107 ГПК України передбачено право суду призначити додаткову або повторну експертизу.

Якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

За наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Наявність заперечень та сумнівів щодо висновків експерта не є безумовною підставою для проведення повторної експертизи, оскільки такі сумніви мають бути підтверджені та обґрунтовані доказами.

Аналогічний правовий висновок викладено у пункті 18 постанови Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 912/3872/17 та у постанові Верховного Суду від 20.08.2019 у справі № 925/195/17.

Призначення відповідної експертизи є можливим, а не обов`язковим, а наявність підстав для такого призначення визначається господарським судом з урахуванням обставин і матеріалів конкретної справи.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15518/17.

Проте, доводи, які наводить ТОВ «ТММ Експрес» у своєму клопотанні не свідчать про наявність підстав для призначення повторної експертизи у цій справі.

Так, у своєму клопотанні ТОВ «ТММ Експрес» стверджує, що ринкова вартість об`єктів нерухомого майна, яка визначена у Висновку експертів КНДІСЕ, значно відрізняється від попередніх оцінок, наявних в матеріалах справи.

В той же час, вартість нерухомого майна, яка встановлена Висновком експертів КНДІСЕ узгоджується із вартістю нерухомого майна, яка зазначається у Звітах про ретроспективну оцінку нерухомого майна, що здійснена за замовленням розпорядника майна ТОВ «Аеро-Експрес», та вартістю, яка вказана у Договорі іпотеці, що укладений 27.04.2017 між ТОВ «Аеро-Експрес» та ПАТ «Вест Файненс Енд Кредит Банк», про що було зазначено вище.

Отже, Висновок експертів КНДІСЕ від 06.09.2023 узгоджується із Звітами про ретроспективну експертну грошову оцінку нерухомого майна, відомостями щодо вартості майна, які викладені у договорі іпотеки та підтверджує реалізацію нерухомого майна за цінами значно нижчими від ринкових.

ТОВ «ТММ Експрес» стверджує, що всупереч п. 5.2.2. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень експертами не досліджено, не враховано та не відображено у Висновку експертів вихідні дані щодо показників (функціонального використання, об`ємно-планувального рішення, технічного стану тощо) об`єкта на дату оцінки.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами з огляду на наступне.

Відповідно до ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2023 у цій справі № 908/2570/20 (908/2988/20) зобов`язано ТОВ «ТММ Експрес» та ТОВ «Аеро-Експрес» надати судовому експерту необхідні для проведення експертизи додаткові документи станом на 24.11.2017, а саме:

- схематичний план розташування будівель і споруд комплексу нежитлових будівель і споруд вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти, загальною площею 22 089 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, 1 (надалі - об`єкт оцінки №1) станом актуальним на 24.11.2017;

- правовстановлюючу документацію (документи, що посвідчують право власності, користування, розпорядження) на будівлі і споруди об`єкта оцінки № 1, актуальну станом на 24.11.2017;

- правовстановлюючу документацію на земельну ділянку на якій розташовані будівлі і споруди, що підлягають визначенню вартості згідно поставленого питання № 1 (документи, що посвідчують право власності (користування) на земельну ділянку, з кадастровим номером 3220888000:03:002:0004. площею 2,6147 га, що розташовані за адресою: Київська область. Бориспільський район, Щасливська сільська рада, село Проліски (надалі об`єкт оцінки №2), актуальну станом на 24.11.2017;

- технічну документацію БТІ (матеріали технічної інвентаризації БТІ (Інвентаризаційну справу БТІ) або технічний паспорт БТІ) на будівлі і споруди, що підлягають визначенню вартості станом на 24.11.2017 та актуальну станом на вказану дату для об`єкта оцінки № 1.

- технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку (об`єкт оцінки №2), на якій розміщуються будівлі і споруди що підлягають визначенню вартості (станом на 24.11.2017) та актуальну станом на вказану дату (24.11.2017);

- матеріали з вихідними даними щодо показників технічного стану (відсотку фізичного та функціонального зносу) об`єкта нерухомого майна - об`єкта оцінки №1, з актуальним станом наближеним до дати визначення вартості (24.11.2017);

- дані щодо можливого поліпшення (або погіршення) технічного стану об`єктів дослідження за період з 24.11.2017 (дата визначення вартості, зазначена в ухвалі суду від 16.01.2023) по сьогоднішній день (момент проведення дослідження). У разі виконання робіт з поліпшення технічного стану об`єкта оцінки надати перелік робіт та відповідну документацію (договірну, погоджувальну, проектно-кошторисну, звітну, виконавчу на їх виконання (у повному обсязі);

- документи, що підтверджують фізичні параметри земельної ділянки на яких розташований об`єкт оцінки № 1 (витяги з Державного земельного кадастру, кадастрові плани тощо);

- відомості (витяг) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, на якій розташований об`єкти оцінки №1, станом актуальним на дату визначення вартості об`єкта оцінки - 24.11.2017;

- розрахунок земельного податку (плати за землю) станом, що актуальний на дату визначення вартості об`єкта оцінки №2 - 24.11.2017;

- інформацію про вартість (залишкову, балансову) будівель і споруд об`єкта оцінки №1, станом на дату, близьку до дати оцінки - до 24.11.2017;

- фрагмент містобудівної документації, із нанесенням місця розташування земельної ділянки на яких розміщені будівлі і споруди об`єкта оцінки №1 (із відповідними умовними позначеннями та коментарями щодо функціонального використання території"), яка була актуальною (або близькою) на 24.11.2017

- матеріали з вихідними даними щодо якості та типу оздоблення приміщень будівель і споруд об`єкта оцінки №1, що актуальні станом на 24.11.2017

- інші звіти про оцінку нерухомого майна - об`єктів №№ 1, 2 /за наявності таких/;

- висновок (висновки) про технічний стан об`єкта оцінки № 1 /за наявності такого (таких)/;

- дані (довідки, акти обстеження, висновки, тощо) щодо технічних показників та технічного стану об`єктів нерухомого майна - об`єкта оцінки № 1 /за наявності такого/

- відомості щодо функціонування кожного приміщення об`єкта оцінки №1 (прейскурант цін відповідно до категорії приміщень; середньорічну завантаженість приміщень; відомості про фактичні доходи, пов`язані із функціонуванням об`єкта оцінки №1 (на звітній період 2015- 20217 років), наприклад: розрахунок доходу від оренди нежитлового фонду та т.ін.;

- відомості щодо експлуатаційних витрат об`єкта оцінки №1, станом на дати близькі до дати визначення вартості (структурою витрат може бути: земельний податок, адміністративні витрати, заробітна плата обслуговуючого персоналу, витрати на енергоресурси, витрати на проведення ремонтних робіт) за період останніх трьох років до дати визначення вартості - 24.11.2017.

- у разі експлуатації будівель, як здавання їх в оренду як складських приміщень (для об`єкта оцінки №1), надати балансову та фінансову звітність, яка передавалась в органи статистики та фіскальної служби (з відмітками про прийняття та квитанціями), наприклад: Звіт про фінансові результати підприємства та Баланс за 2015-2017 роки, Звіт про фінансовий стан за 2015-2017 роки, тощо.

Як свідчать матеріали цієї справи, на виконання вищезазначеної ухвали ТОВ «ТММ Експрес» були надані додаткові документи для проведення експертизи.

Таким чином, доводи ТОВ «ТММ Експрес», що експертами не враховано вихідні дані щодо показників (функціонального використання, об`ємно-планувального рішення, технічного стану тощо) об`єкта станом на 24.11.2017 не відповідають дійсності, оскільки експертам надано документацію щодо об`єкту дослідження.

У свою чергу, відповідно до Висновку КНДІСЕ від 06.09.2023, експертами враховано функціональне використання, об`ємно-планувальні рішення, технічний стан об`єкта на дату оцінки.

Так, характеристики об`єктів дослідження (об`єктів оцінки) зазначено на сторінках 39-154 Висновку експертів КНДІСЕ від 06.09.2023.

Зокрема, в якості інформаційної бази для виконання технічного аналізу об`єкту оцінки використані документи, що надані на дослідження. У тому числі, матеріали технічної інвентаризації БТІ, які надані у додатках до Звіту про оцінку майна та матеріали технічної інвентаризації БТІ, які надані додатково (стор. 50 Висновку експертів КНДІСЕ).

З висновку експертів КНДІСЕ вбачається, що експертами враховано об`ємні-планувальні характеристики досліджуваного об`єкта: будівлі вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти А-У (21902,7 кв.м.), КНС дощових стоків Б-1 (37,9 кв.м.), КНС господарсько-побутових стоків В-1 (148, 4 кв.м.), шкафний розподільчий пункт, вузол обліку газу Д, КТП Ж, колонка питна К, яма вигрібна (16 шт.), пожежний резервуар (2 шт.), підпірна стіна №1, тощо.

Окрім того, враховано технічний стан об`єкту дослідження. Зокрема, на сторінці 154 Висновку експертів КНДІСЕ зазначається, що для будівель і споруд досліджуваного комплексу вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти при експлуатації будівлі 5 років при аналогічному впливі фізичний знос міг складати 20%. Показник фізичного зносу у 20% вираховується і при застосуванні іншого методу врахування фізичного зносу станом на 2017 рік, а саме порівняння надлишкового зносу.

З іншого боку, ТОВ «ТММ Експрес» стверджує, що у Висновку експертів КНДІСЕ відсутні дані щодо істотних відомостей про об`єкт дослідження, технічні та інші характеристики станом на 24.11.2017.

Проте, ТОВ «ТММ Експрес» не зазначає, які конкретно істотні відомості про об`єкт дослідження, технічні та інші характеристики станом на 24.11.2017 не враховано, що свідчить про необґрунтованість таких тверджень.

Експертами КНДІСЕ вірно визначено класифікацію комплексу нежитлових будівель та споруд терміналу міжнародної кур`єрської доставки. Як вбачається із Висновку експертів КНДІСЕ від 06.09.2023, вартість 1 кв.м. в цінах станом на 24.11.2017 складала:

- для складських приміщень класу «В» - 339 дол. США/кв.м. (перший поверх вантажного терміналу);

- для складських приміщень класу «С» (офісні, допоміжні приміщення, другий- п`ятий поверх) - 206 дол. США/кв.м.;

- для складських приміщень класу «Д» (підземні поверхи вантажного терміналу) - 99 дол. США/кв.м.

Тобто, класифікація приміщень комплексу складських приміщень на класи «В», «С», «Д» була здійснена в залежності від різного технічного та функціонального призначення приміщень, зокрема приміщення першого поверху вантажного терміналу із погрузочними рампами віднесений до класу «В», складські та офісні приміщення (2-5 поверхи) до класу «С», підземні поверхи вантажного терміналу до класу «Д».

Вбачається, що здійснена класифікація надає можливість достовірно оцінити вартість комплексу нежитлових будівель та споруд терміналу міжнародної кур`єрської доставки.

З іншого боку, твердження ТОВ «ТММ Експрес», що весь складський комплекс площею 22 089 кв.м. слід класифікувати, як комплекс класу «В» є суб`єктивною думкою апелянта і не свідчить про недотримання експертами КНДІСЕ будь-яких вимог законодавства.

Колегія суддів вважає, що експертами КНДІСЕ враховано технічний стан об`єкта дослідження.

Зокрема, на сторінці 154 Висновку експертів КНДІСЕ зазначається, що у будівлях вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти, станом на момент проведення обстеження, найймовірніше були такі види впливу (затоплення підвалів ґрунтовими водами, а також підвищення рівня ґрунтових вод, з осередками вологості, грибка, плісняви на стінах, стелях; підтоплення підвалів паводковими водами; постійні осередки плісняви, грибка, плями вогкості на стінах та стелях, волога на підлогах через незадовільну якість гідроізоляції).

Як наслідок, експертами КНДІСЕ для подальших розрахунків було застосовано показник фізичного зносу 20%.

Як вбачається із розрахункової частини Висновку експертів КНДІСЕ від 06.09.2023, експертами було враховано технічний стан досліджуваного об`єкта при визначенні його вартості.

Так, при здійсненні розрахунку ринкової вартості земельних поліпшень у рамках порівняльного підходу, експертами КНДІСЕ застосовано коригування вартості об`єктів- аналогів в частині технічного стану, об`ємно-планувальних показників, місцерозташування, тощо (зокрема, таблиця 22 стор. 215).

При застосуванні витратного методу (методу відтворення), визначено залишкову вартість будівель і споруд вантажного терміну міжнародної кур`єрської пошти з урахуванням фізичного зносу, функціонального та економічного зносу об`єкту дослідження (стор. 238 - 246 Висновку експертів КНДІСЕ).

З урахуванням викладеного, не відповідають дійсності доводи, що експертами КНІДСЕ не враховано технічний стан комплексу (наявність у підвалі води).

При визначенні вартості комплексу застосовано достовірні аналоги об`єкту оцінки. Зокрема, експертам КНДІСЕ здійснювався розрахунок вартості у рамках порівняльного підходу шляхом порівняння оцінюваного об`єкта з цінами отриманими за інші подібні об`єкти.

В якості вихідної інформації були використані об`яви щодо цін пропонування до продажу об`єктів нежитлової нерухомості, опубліковані на сайтах у мережі Інтернет (зокрема експертами було використано 36 аналогів, які зазначаються у таблиці на стор. 200-209 Висновку експертів КНДІСЕ).

Розрахунок коригування ринкової вартості виконується методом зіставлення цін пропонування, а приведення цін пропонування подібних об`єктів до типових умов угоди і до характеристик оцінюваного об`єкту виконується шляхом внесення відповідних коригувань.

Як вбачається із таблиці 22 (стор. 215-219) експертами КНДІСЕ було скориговано розрахунок вартості об`єктів аналогів (у тому числі пропозицій №2, 5, 8) з урахуванням таких факторів, як: розташування, площа приміщень, технічний стан, організації території парковки, конструктив, комунікація, охорона, інші поліпшення, торг.

У подальшому проведено розрахунок вартості пропозицій 1 кв.м. загальної площі виробничих (промислових, логістичних та інших комплексів будівель та споруд), які станом на дату оцінки пропонувалися до продажу в районі місцезнаходження об`єкта досліджень без врахування земельної ділянки (таблиця 23, стор. 221, 222).

Як наслідок, експертами КНДІСЕ було здійснено визначення ринкової вартості для складських приміщень класу «А», «В+», «В», (таблиця 25а), складських приміщень класу «С» (таблиця 256) (офісних приміщень, адміністративно складських, допоміжних приміщень), складських приміщень класу «Д» (таблиця 25в) (адміністративно складських, допоміжних приміщень підземних поверхів).

З огляду на викладене, не відповідають дійсності доводи ТОВ «ТММ Експрес» щодо неналежних пропозицій аналогів об`єкту оцінки, оскільки:

Відповідно до Висновку експертами КНДІСЕ використано 36 аналогів об`єкта-оцінки, вартість об`єктів-аналогів (у тому числі пропозицій №№2,5,8) були скориговані з урахуванням таких факторів, як: розташування, площа приміщень, технічний стан, організації території парковки, конструктив, комунікація, охорона, інші поліпшення, торг. При цьому, пропозиція №2 не увійшла до кінцевої вибірки.

У судовому засіданні у суді апеляційної інстанції судові експерти ОСОБА_9 та ОСОБА_8 підтвердили свій Висновок від 06.09.2023, пояснили, що ринкову вартість комплексу нежитлових будівель і споруд вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти, загальною площею 22089 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 1, станом на дату укладення між ТОВ «Аеро-Експрес» та ТОВ «ТММ Експрес» договору купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти, а саме на 24.11.2017 виконано двома методичними підходами, передбаченими нормативно - правовими актами з оцінки нерухомого майна:

- порівняльного;

- витратного (метод прямого відтворення).

При чому вартість порівняльним методичним підходом розраховано двома методами:

- методом співставлення аналогів продажу подібних об`єктів;

- методом розбивки на складники, відповідно до фактичного використання приміщень комплексу.

Розрахунок такими методами обумовлений перш за все технічним станом об`єкта оцінки, який станом на момент проведення огляду за місцем розташування, в цілому мав ознаки фізичного зносу в розмірі 25%, що характерні для будівель і споруд з нормативним строком експлуатації 35-50 років (відповідно до показників ефективного строку використання будівель і споруд, згідно інструкцій різного міжгалузевого та відомчого рівня).

На момент проведення огляду будівлі, строк експлуатації складав лише 10 років (будівля побудована в 2012 році). Тому експертами додатково враховані фактори, які б могли впливати на експлуатацію, і додатково розраховано фізичний знос з врахуванням додаткових чинників, які могли вплинути на технічний стан об`єкта (зазначені в таблиці на сторінці 153 висновку, та розрахунково складав до 20% (за п`ять років експлуатації). Розрахунки наведені на сторінці 154 даного висновку. Ознак, які свідчили про проведення додаткових поліпшень на момент обстеження візуальним оглядом не встановлено, а також не підтверджено ніякими документами, що може лише свідчити про те, що ніяких ремонтно-будівельних робіт на об`єкті оцінки, які покращували технічний стан приміщень комплексу з листопада 2017 року по травень 2023 року, не проводилось, а отже технічний стан приміщень найймовірніше не покращувався.

За результатом проведеного дослідження отримані такі показники:

- порівняльним методичним підходом (методом співставлення аналогів продажу подібних об`єктів з врахуванням вартості земельної Ділянки) - 134 593 000 грн. (сто тридцять чотири мільйони п`ятсот дев`яносто три тисячі гривень);

- порівняльним підходом (методом розбивки на складники - земельну ділянку, земельні поліпшення з різним функціональним призначенням, технічними характеристиками, об`ємно-планувальним вирішенням висотою, технічним станом, якістю оздоблення приміщень, тощо) - 137 889 036 грн. (сто тридцять сім мільйонів вісімсот вісімдесят дев`ять тисяч тридцять шість гривень);

- витратним підходом - 136 707 794 грн. (сто тридцять шість мільйонів сімсот сім тисяч сімсот Дев`яносто чотири гривні).

Отримані в результаті застосування витратного та порівняльного підходів значення вартості утворюють досить узгоджений діапазон - розходження оцінок між найменшою та найбільшою визначеною вартістю становить орієнтовно 2% (2,45%)

Остаточно ринкову вартість прийнято за порівняльним методичним підходом (методом розбивки на відповідні складники), обґрунтування прийнятого рішення викладене на сторінці 247-248 Висновку).

Дійсно, у вищезазначеному висновку експертами зроблено технічну описку, яка жодним чином не вплинула на результати проведеної експертизи та може бути усунена шляхом виклику експерта (експертів) для надання усних пояснень щодо вказаного висновку в порядку, передбаченому чинним законодавством. Визначена ринкова вартість зазначена в таблиці 26 до розрахунку на сторінці 226 є правильною та достовірною, що підтверджується розрахунками. Зазначена технічна описка жодним чином не вплинула на результати проведеної експертизи. Зазначена описка скоріш за все виникла у зв`язку з обсягом вказаного висновку, який перевищує 100 аркушів, об`ємністю проведеного дослідження, а також поточною понаднормовою завантаженістю експертів.

З огляду на це колегія суддів не вважає за необхідне призначати у справі повторну комплексну судову оціночно-будівельну та оціночно-земельну експертизи, оскільки вищезазначений Висновок експертів КНДІСЕ від 06.09.2023 здійснено у повному обсязі, відповідно до поставлених на вирішення дослідження питань, об`єктивно, з урахуванням всіх чинників, що могли вплинути на висновки експертів, та можливості, наявні у експерта.

Цей висновок є повним та зрозумілим, логічно вмотивованим, не суперечить іншим матеріалам справи, через що у колегії суддів відсутні сумніви у його правильності.

Сама лише незгода ТОВ «ТММ Експрес» із Висновком експерта, не може бути підставою для задоволення клопотання останнього про призначення повторної судової експертизи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ Експрес" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.01.2021 у справі №908/2570/20(908/2988/20) - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Вест Файненс Енд Кредит Банк" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.01.2021 у справі №908/2570/20(908/2988/20) - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.01.2021 у справі №908/2570/20(908/2988/20) - залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ Експрес" та Акціонерного товариства "Вест Файненс Енд Кредит Банк" за подання апеляційних скарг на ухвалу суду покласти на заявників апеляційних скарг.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08.04.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков


Суд	Центральний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	06.03.2024
Оприлюднено	10.04.2024
Номер документу	118217006
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них: спори про визнання недійсними правочинів, укладених боржником

Юлдашев О.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 06.03.2024 по справі 908/2570/20ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —908/2570/20

Постанова
від 06.03.2024 по справі 908/2570/20
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД