Постанова

від 09.04.2024 по справі 904/3981/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2024 року м. Дніпро Справа № 904/3981/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів Мороза В.Ф., Коваль Л.А.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехмаш"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2023р. (повний текст рішення складений та підписаний 01.12.2023, суддя Фещенко Ю.В.) у справі № 904/3981/23

за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехмаш", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 238 832 грн 93 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Криворізька міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехмаш" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 238 832 грн 93 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням інтересів територіальної громади міста Кривого Рогу як власника земель міста, що зумовлено неповною сплатою відповідачем коштів за фактичне користування у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 земельною ділянкою комунальної форми власності площею 0,4007 га, з кадастровим номером 1211000000:06:175:0011 по вулиці Бикова, 23 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, у розмірі 238 832 грн. 93 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2023 у даній справі позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехмаш" на користь Криворізької міської ради 238 785 грн 99 коп. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:175:0011, розташованою по вулиця Бикова, 23 у м.Кривому Розі Дніпропетровської області, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та 3 581 грн 79 коп. - частину витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Кривбастехмаш звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема, зазначає наступне:

- господарський суд тривалий час надсилав поштову кореспонденцію у даній справі на адресу, яка жодним чином не відносилась та не відноситься до юридичної адреси відповідача;

- у зв`язку з неповідомленням про час та місце розгляду справи у попередньому провадженні, ТОВ Кривбастехмаш просило встановити процесуальний строк для надання відповідних доказів та повернутися до стадії розгляду у попередньому провадженні, однак суд першої інстанції позбавив відповідача можливості надати будь-які докази у справі та прийняв рішення виключно в інтересах позивача;

- призначаючи проведення судового засідання на 29.11.2023 в режимі відеоконференції для усіх учасників справи суд, не перевірив дані про іншого учасника справи - відповідача, який не подавав заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду, не є зареєстрованою особою в підсистемі ЄСІТС, не має власного електронного кабінету учасника судових справ і не може брати за цих обставин участі в засіданні у формі визначеній судом. Такі дії суду є нічим іншим як позбавленням права сторони судової справи на безпосередню участь в її розгляді, що в сукупності з іншими обставинами свідчить про наявність обґрунтованих підстав вважати, що суд не забезпечив об`єктивність, безсторонність та неупередженість, рівність та змагальність сторін судової справи;

- посилання суду першої інстанції на те, що відповідач в силу внесення відповідних змін до процесуального законодавства України мав забезпечити реєстрацію електронного кабінету в системі ЄСІТС суперечить положенням Господарського процесуального кодексу України, де визначено, що справи, які розпочаті судом до 18.10.2023 мають розглядатися відповідно до вимог процесуального законодавства України, яке не передбачало обов`язковість реєстрації електронного кабінету для учасників справи;

- нормами процесуального законодавства України не передбачено надіслання процесуальних документів учасникам справи телефонограмою;

- телефонні номери, які були визначені позивачем у справі як номери зв`язку з відповідачем, тривалий час не працюють з підстав реформування телефонної мережі в місті Кривому Розі і відключення АТС за цими номерами з мережі телефонного зв`язку в Україні;

- розглядаючи заяву відповідача про повернення справи до розгляду зі стадії розгляду по суті на стадію попереднього провадження, з метою надання відповідачу можливості подати відзив на позовну заяву та докази на підтвердження певних обставин, суд першої інстанції, за відсутністю доказів отримання відповідачем процесуальних документів у цій справі, дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви;

- відповідачем було подано заяву про відвід судді, у задоволення якої судом було відмовлено. При цьому, мотиви, з яких суд виходив суд першої інстанції, були викладені лише 30.11.2023, тобто після ухвалення оскаржуваного рішення від 29.11.2023;

- судом першої інстанції не встановлений дійсний стан спірних правовідносин, висновки суду про задоволення позовних вимог позивача ґрунтується лише на доводах позивача;

- відсутні підстави задоволення позовних вимог на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України, оскільки на стадії розгляду справи в суді першої інстанції позивач листом повідомив відповідача про необхідність подальшого виконання договірних зобов`язань з оренди земельної ділянки в частині сплати коштів в розмірах встановлених положеннями договору оренди земельної ділянки, тим самим підтвердивши існування між сторонами домовленостей по окремим умовам договору, а не перемовин,про які помилково зазначив господарський суд в оскаржуваному судовому рішенні;

- Криворізькою міською радою та ТОВ КРИВБАСТЕХМАШ на момент укладання договору оренди земельної ділянки від 04.09.2014 №6924899 було досягнуто домовленість за однією з істотних умов договору - орендною платою за користування земельною ділянкою та платою за її використання після закінчення дії договору в разі не вчинення сторонами дій, пов`язаних з поверненням земельної ділянки з оренди;

- сторони, в порядку визначеному законом, за взаємною згодою, визначили розмір плати за користування земельною ділянкою, яка відповідає розміру орендної плати в договорі, Криворізька міська рада в незаконний спосіб відступила від таких домовленостей, безпідставно нараховуючи кошти, які вважає начебто такими, шо збережені відповідачем без достатньої правової підстави;

- витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданий позивачем з метою обґрунтування позовних вимог, не відповідає за своїм змістом даним Державного земельного кадастру України, в якому не обліковується відповідні дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що визначений в цьому витязі;

- з метою забезпечення однакового підходу до практичного застосування норм податкового законодавства наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.01.2014р. №25 була затверджена Узагальнююча податкова консультація щодо орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, в якій зазначено, зокрема, що враховуючи норми чинного законодавства, якщо договір оренди земель державної та комунальної власності підлягає поновленню і платник продовжує користуватися такою земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та не отримав письмового заперечення від орендодавця щодо використання земельної ділянки, то до поновлення у встановленому порядку договору оренди земельної ділянки такий платник буде сплачувати орендну плату відповідно до умов попереднього договору.

У відзиві на апеляційну скаргу Криворізька міська рада просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду залишити без змін.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначає:

- в ухвалі від 26.09.2023 судом вмотивовано причини опущення описки в адресі відповідача, після чого вся судова кореспонденція надсилалася на вірну адресу за місцем реєстрації відповідача та останній отримував її, був обізнаний про наявність справи, оскільки надсилав до суду процесуальні заяви, тоді як відзив на позовну заяву в матеріалах справи відсутній;

- така процесуальна дія як повернення до стадії підготовчого провадження, не передбачена чинним процесуальним законом;

- судом вжито достатніх та можливих заходів для належного сповіщення відповідача, який повинен проявляти достатню зацікавленість щодо перебігу судового розгляду, адже право на справедливий суд включає, у тому числі, право на розгляд справи упродовж розумного строку;

- участь сторони в судовому засіданні в режимі відеоконференції є її правом, а не обов`язком;

- відсутність зареєстрованого електронного кабінету виключає участь у судовому засіданні у on-line форматі, проте не позбавляє права особистої участі в приміщенні суду;

- в межах заявленого предмета позову і спору суд першої інстанції вірно встановив усі істотні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи про стягнення коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на неї в порядку ст.1212 Цивільного кодексу України;

- Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, достовірність якого піддає сумніву відповідач, є офіційним документом, сформованим Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, як компетентним державним органом, що не передбачає окремої перевірки судом їх достовірності;

- доводи відповідача про продовження у нього обов`язку зі сплати орендної плати на підставі відповідної умови договору оренди земельної ділянки, який закінчив свою дію у 2016 році безпідставні, оскільки стягнення орендної плати можливе лише до моменту припинення дії договору, а після припинення договору, належним способом захисту прав та інтересів орендодавця може бути відшкодування збитків або стягнення безпідставно набутих коштів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2023 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Чередка А.Є., судді Коваль Л.А., Мороз В.Ф.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.12.2023 витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/3981/23; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2024 апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання до апеляційного суду відомостей про наявність/відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехмаш" електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, зазначено про обов`язок апелянта зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, що забезпечує обмін документами, у відповідності до вимог статті 6 Господарського процесуального кодексу України, подання належних доказів доплати судового збору у сумі 1,03 грн.

На виконання вказаної ухвали від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення до матеріалів апеляційної скарги витребуваних судом доказів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехмаш" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2023 у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Інформації з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривбастехмаш" 10.07.2012 зареєстроване право приватної власності на об`єкт нерухомого майна: комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Бикова, 23. Підставою виникнення права власності є свідоцтво про право власності САЕ № 674500 від 27.06.2012, рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради "Про оформлення прав власності на об`єкти нерухомого майна від 13.06.2012 № 192.

Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0,4007 га за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Бикова, 23 в Саксаганському районі м.Кривого Рогу, кадастровий номер 121100000:06:175:0011), яка у відповідності до інформаційної довідки від 04.05.2023 №331151820 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна належить до комунальної форми власності та зареєстрована за Криворізькою міською радою.

28.08.2014 між Криворізькою міською радою (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Кривбастехмаш (надалі - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №2014301, за умовами п.1 якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 30.04.2014 №2679 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для реконструкції комплексу нежитлових будівель (А-2 будівля побутового комбінату, Б господарське приміщення, В приміщення гаража, Г- цех вулканізації) у комплекс будівель з ремонту гірничо-шахтного обладнання, яка знаходиться на вул.Бикова, 23 у Саксаганському районі м.Кривого Рогу.

В оренду передається земельна ділянка площею 0,4007 га (п.2 договору).

На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: комплекс нежитлових будівель відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.02.2007 №13540794, а також інші об`єкти інфраструктури (п.3 договору).

Кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:06:175:0011 (п.4 договору).

Пунктом 6 договору встановлено, що договір укладено на 2 роки. Після закінчення строку договору орендар, у разі належного виконання обов`язків відповідно до умов договору, має переважне право на укладання договору оренди землі на новий строк. Орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про намір поновити договір оренди земельної ділянки на два місяця (але не пізніше ніж) за місяць до спливу строку договору оренди, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди. Поновлення договору здійснюється на підставі ухваленого орендодавцем відповідного рішення.

Річна орендна плата починаючи з 1 січня 2014 вноситься орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України з урахуванням рішення міської ради від 26.06.2013 №2088 Про ставки податку за земельні ділянки на території м.Кривого Рогу (п.7 договору).

Відповідно до п.18 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних зі зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

Повернення земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі (повернення) (п.19 договору).

Згідно з п.21 договору неповернення земельної ділянки не звільняє орендаря від сплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата з фактичне користування земельною ділянкою вноситься у розмірах, визначених розділом орендна плата цього договору. Нарахування орендної плати припиняється з дати оформлення акта приймання-передачі (повернення) земельної ділянки.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди, яка поширюється на зазначену земельну ділянку (п.45 договору).

Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 08.09.2014 за №26525608 свідчить про те, що право оренди земельної ділянки зареєстровано 04.09.2014; номер запису про інше речове право: 6924899; строк дії: 04.09.2016.

Отже, строк дії договору закінчився 04.09.2016.

30.09.2022 Криворізькою міською радою прийнято рішення №1460 Про надання в оренду земельних ділянок, на яких розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності заявників (користувачів), яким надано заявникам (користувачам) в оренду строком на 1 рік, без зміни меж та цільового призначення, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі або споруди, що перебувають у їх власності (додаток), з можливістю поновлення договорів оренди на умовах, передбачених ст.126-1 Земельного кодексу України.

У додатку до рішення міської ради від 30.06.2022 №1460 зазначено про надання ТОВ Кривбастехмаш в оренду земельної ділянки площею 0,4007 га за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Бикова, 23 в Саксаганському районі м.Кривого Рогу, кадастровий номер 121100000:06:175:0011.

У п.3 вказаного рішення зазначено про необхідність заявникам укласти з міською радою договори оренди земельних ділянок (п.п.3.1); зареєструвати право оренди, що підлягає державній реєстрації, відповідно до закону (п.п.3.2).

Відповідачем договір оренди спірної земельної ділянки не укладено та право оренди не зареєстровано.

Позивач стверджує, що відповідач у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 користувався земельною ділянкою площею 0,4007 га з кадастровим номером 1211000000:06:175:0011, розташованою за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Бикова, 23 без будь-яких правовстановлюючих документів. При цьому, використання означеної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавило Криворізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

З урахуванням наведеного, позивач звернувся до місцевого господарського суду з даним позовом.

Частиною 1 ст.2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Частина перша статті 93 Земельного Кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

В силу ст.206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (ч.1 ст.21 Закону України Про оренду землі).

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (ч.1 ст.96 Земельногог кодексу України).

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Плата за землю відповідно до пункту 10.1 Податкового кодексу України належить до місцевих податків, які згідно зі статтею 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

Таким чином, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що безоплатне землекористування призводить до втрат місцевого бюджету.

Згідно з вимогами статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі №922/3463/19.

Так, відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру, земельна ділянка площею 0,4007 га, розташована у м. Кривому Розі по вулиці Бикова, 23, є сформованою та зареєстрованою в Державному земельному кадастрі 28.03.2014; вид цільового призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Правовстановлюючі документи на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:175:0011 відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідач не є орендарем спірної земельної ділянки з 05.09.2016, у зв`язку з закінченням 04.09.2016 строку дії договору оренди земельної ділянки №2014301 від 28.08.2014.

Водночас, відповідач є фактичним користувачем земельної ділянки в силу права власності на розміщену на ділянці нерухомість.

Враховуючи приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди, зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій цей будинок, будівля, споруда розташовані.

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) у якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи пов`язані із безпідставним збереженням майна розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі?

За таких обставин відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у ТОВ Кривбастехмаш не може бути визнане як її самовільне використання, однак не дає права на її безоплатне використання.

Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18 та у постанові від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи було безпідставне набуття або збереження майна результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком певної події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом статті 1212 Глави 83 Цивільного кодексу України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" для кондикційних зобов`язань характерним є приріст майна у набувача без достатніх правових підстав.

Зокрема частина друга вказаної норми регламентує, що при цьому вина набувача майна, потерпілого чи інших осіб не має значення, а визначальним є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 Земельного кодексу України).

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічні висновки неодноразово наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17).

Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України).

Отже фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Вказаний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідач у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 використовував спірну земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності, без належних правових підстав (без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав), а Криворізька міська рада, як власник спірної земельної ділянки, мала обгрунтовані сподівання на отримання орендної плати за використання спірної земельної ділянки, однак не змогла їх реалізувати внаслідок відсутності між сторонами відносин щодо її використання в порядку, встановленому законом, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України.

Що стосується розміру безпідставно отриманих коштів, колегія суддів враховує наступні обставини.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19).

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України).

Отже, законодавець визначив можливість розрахунку річного платежу орендної плати за певними алгоритмом, передбаченим пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, зокрема для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Пунктом 289.2 статті 289 Податкового кодексу України встановлено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Статтею 12 Закону України Про оцінку землі встановлено, що нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання. Нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ч.1 ст.13 Закону України Про оцінку землі).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років (ч.1 ст.18 Закону України Про оцінку землі).

Відповідно до статті 20 Закону України Про оцінку земель за результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (ч.2 ст.20 Закону України Про оцінку землі).

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (ч.3 ст.23 Закону України Про оцінку землі).

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земельну населених пунктів (надалі Порядок №489).

Пункт 1 розділу ІІ Порядку № 489 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн=(В*Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп норма прибутку (6%); Нк норма капіталізації (3%); Кф коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК (пункт 3 розділу II Порядку № 489 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 7, 9,10 Порядку № 489 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн = (В * Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК України (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 489). Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов`язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів.

Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 затверджено Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України Про оцінку земель. Об`єктом нормативної грошової оцінки є земельні ділянки усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини).

За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема, вказано: Витяг сформовано із зазначенням дати його формування.

Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок № 1051), про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України Про адміністративні послуги та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 №835 Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг, що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.

Згідно з підпунктами 8, 14, 15 пункту 24 Порядку № 1051 до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема, відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку.

Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земельних прав.

Пунктом 162 Порядку №1051 визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України Про електронні документи та електронний документообіг мають однакову юридичну силу.

Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативну грошову оцінку земель.

Відповідно до пункту 179 Порядку № 1051 довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надаються органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.

Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України Про оцінку земель, також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

Таким чином, власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

Відповідно до Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № 97-4-0.110.4-12607/301-22 від 14.11.2022, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:175:0011 складає 9 182 641 грн 55 коп. Саме цей показник нормативної грошової оцінки застосовано позивачем при розрахунку.

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Рішенням Криворізької міської ради № 506 від 26.05.2021 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу", яке набрало чинності з 01.01.2022, встановлено ставки плати за землю та пільги із земельного податку на території м. Кривого Рогу, відповідно до яких ставка для земель 11.02 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) становить 3% від нормативної грошової оцінки земель міста.

За розрахунком позивача, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти за користування земельною з кадастровим номером 1211000000:06:175:0011 у розмірі 275 479 грн 25 коп.

Розрахунок здійснено наступним чином: 9 182 641,55 х 3% = 275 479,25, де 9182641,55 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:175:0011; 3% - ставка орендної плати від нормативної грошової оцінки земель міста, визначена рішенням Криворізької міської ради № 506 від 26.05.2021 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу".

Лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за вих.№1457/5/04-36-04-12-14 від 12.01.2023 свідчить про те, що в податковій звітності з орендної плати за землю у 2022 році ТОВ "Кривбастехмаш" (30498641) за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:175:0011, площею 0,4007 га по вулиці Бикова, 23 в Саксаганському районі було задекларовано 189 985 грн 53 коп., сплачено - 36 646 грн. 32 коп.

За оновленою інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 24.11.2023, відповідачем у 2022 році сплачено 36 693 грн 26 коп., отже більше, ніж у попередній інформації на 46 грн 94 коп.

Таким чином, заборгованість складає 238 785 грн 99 коп. (275 479,25 - 36 693,26).

З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 238 785 грн 99 коп. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника господарський суд тривалий час надсилав поштову кореспонденцію у даній справі на адресу, яка жодним чином не відносилась та не відноситься до юридичної адреси відповідача.

Так, статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

На підтвердження адреси відповідача судом першої інстанції долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: вулиця Бикова, будинок 23, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50036, на яку була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача, починаючи з 26.09.2023.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу відповідно до норм статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат вибув", "адресат за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Матеріали справи свідчать про те, що ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.08.2023, ухвала суду про виправлення описки в ухвалі суду від 26.09.2023 та ухвала про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження від 26.09.2023 були надіслані ТОВ "Кривбастехмаш" (відповідачу) на адресу його офіційного місцезнаходження: вулиця Бикова, будинок 23, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50036, яка вказана у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Поштове відправлення № 4930022571399 на адресу відповідача, в якому містилися вказані ухвали суду (ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.08.2023, ухвала суду про виправлення описки в ухвалі суду від 26.09.2023 та ухвала суду про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження від 26.09.2023), було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 від 06.10.2023 "Адресат відсутній за вказаною адресою", отже, кореспонденція суду не була отримана відповідачем з незалежних від суду причин.

При цьому, наявний в матеріалах справи поштовий конверт із поштовим відправленням № 4930022571399 свідчить про те, що судом було вірно зазначено найменування відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривбастехмаш", а також адресу його місцезнаходження: вулиця Бикова, будинок 23, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50036, яка вказана у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений місцевим господарським судом про розгляд даної справи; ухвали суду про відкриття провадження у справі від 02.08.2023, про виправлення описки від 26.09.2023 та про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження від 26.09.2023 вважаються врученими відповідачу 06.10.2023.

Ухвалою господарського суду від 02.08.2023, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

З огляду на те, що ухвала суду про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу - 06.10.2023, строк для надання відзиву на позовну заяву триває по 23.10.2023 включно, отже станом на 11.10.2023 не закінчився.

Ухвалою господарського суду від 11.10.2023 підготовче засідання відкладено на 25.10.2023.

У підготовче засідання 25.10.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Так, ухвала суду від 11.10.2023 була надіслана відповідачу - ТОВ "Кривбастехмаш" на адресу його офіційного місцезнаходження: вулиця Бикова, будинок 23, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50036, яка вказана у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення № 4930022269722 на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 11.10.2023, повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 від 18.10.2023 "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Отже, ухвала господарського суду від 11.10.2023 вважається врученою відповідачу 18.10.2023.

Таким чином, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що станом на 25.10.2023 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Апеляційний господарський суд відхиляє посилання скаржника про безпідставне відхилення судом першої інстанції клопотання відповідача про повернення до стадії розгляду у попередньому провадженні.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 зроблено висновок, що: відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження відповідач обґрунтовує посиланням на необхідність подання відзиву на позовну заяву та інших процесуальних документів на підтвердження правової позиції у справі.

Колегія суддів вважає, що у даному випадку, доводи відповідача, викладені в обґрунтування клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, не є вагомими обставинами, які б вказували на неможливість в процесі перебування даної справи на стадії підготовчого провадження вчинити відповідні процесуальні дії, у тому числі на подання відзиву на позовну заяву та інших процесуальних документів на підтвердження правової позиції у справі.

Таким чином, повернення до стадії підготовчого провадження призвело б до порушення принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, надало б одній зі сторін у справі, а саме відповідачу, значну процесуальну перевагу, що є неприпустимим зважаючи на принципи господарського судочинства.

Разом з цим, відповідач не був позбавлений можливості звернутися до місцевого господарського суду з клопотанням про поновлення строку подання відзиву на позовну заяву із зазначенням поважних причин пропуску цього строку.

Інші доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті.

З огляду на усе вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду у цій справі відсутні.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехмаш" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2023р. у справі №904/3981/23 - залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право на касаційне оскарження постанови та строк оскарження встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль