Рішення

від 08.04.2024 по справі 902/128/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" квітня 2024 р.Cправа № 902/128/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницясервіспостач" (вул. Гонти, буд. 22, м. Вінниця, 21022)

про стягнення 159043,73 грн безпідставно збережених коштів,

В С Т А Н О В И В :

Вінницькою міською радою подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницясервіспостач" про стягнення 159043,73 грн безпідставно збережених коштів.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що відповідачем використовується земельна ділянка Вінницької міської територіальної громади площею 0,0718 га з кадастровим номером 0510136300:01:011:0008 по вул. Гонти, 22А в м. Вінниця за відсутності зареєстрованого у встановленому законодавством порядку відповідного речового права на неї.

Ухвалою суду від 07.02.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/128/24 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

01.02.2024 засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву (вх. №01-34/2040/24), за змістом якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницясервіспостач" вважає недоведеним позивачем належними засобами доказування, що спірна земельна ділянка є об`єктом цивільних прав в розумінні ст. 79-1 ЗК України, що в свою чергу виключає можливість обчислювати розмір безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю.

29.02.2024 в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив, якому зазначено, що на підставі рішення Вінницької міської ради від 27.02.2009 року №2280 з ТОВ "Вінницясервіспостач" був укладений договір оренди від 05.05.2009 року, зареєстрований за №04090020053 від 22.06.2009 року, на земельну ділянку площею 0,0718га, кадастровий номер 0510136300:01:011:0008, цільове призначення: іншої комерційної діяльності для комерційних потреб, за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 22А, строком на 5 років.

Комунальну ділянку не повернуто у належному стані орендодавцю після закінчення строку дії договору оренди ділянки, яка була передана йому за актом приймання-передачі та не відшкодовано Вінницькій міській раді втрати (безпідставно збережені кошти) у розмірі орендної плати за тимчасове зайняття ділянки без правовстановлюючого документа.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

05.05.2009 між Вінницькою міською радою (Орендодавець, позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Вінницясервіспостач" (згодом організаційно-правову форму змінено з ВАТ на ТОВ) (Орендар, відповідач) укладено Договір оренди земельної ділянки №б/н (Договір), за умовами розділу 1 якого (п.п. 1-5) Орендодавець Вінницька міська рада на підставі рішення від 27.02.2009 за № 2280 надає, а орендар набуває право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 22а. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. В оренду надається земельна ділянка площею 0,0718 га (в тому числі площею 0,0351 га в межах "червоних ліній") для комерційного використання у якісному стані без техногенної забрудненості. На земельній ділянці об`єкти нерухомого майна є в наявності. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,0718 га - 717985,23грн (для комерційного використання).

Відповідно до п.п. 10.1. п. 10 Договору плата за оренду землі обчислюється в розмірі 5% від грошової оцінки 717985,23 грн = 35899,26 грн (для комерційного використання) в рік.

Згідно із п. 9 Договору останній укладається терміном на 5 (п`ять) років з моменту прийняття рішення Вінницькою міською радою. Договір набуває чинності з дня його державної реєстрації та діє протягом встановленого терміну.

Договір оренди земельної ділянки №б/н від 05.05.2009 зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 22.06.2009 за №040900200053.

Факт отримання відповідачем у користування земельної ділянки за Договором підтверджується Актом прийому-передачі земельної ділянки від 22.06.2009. Доказів повернення відповідачем такої земельної ділянки позивачу матеріали справи не містять.

Департаментом земельних ресурсів Вінницької міської ради проведено обстеження земельної ділянки Вінницької міської територіальної громади за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 22А (земельна ділянка з кадастровим номером 0510136300:01:011:0008), за результатами якого складено Акт обстеження земельної ділянки Вінницької міської територіальної громади №75 від 04.11.2022.

Під час обстеження встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницясервіспостач" за вищевказаною адресою використовує земельну ділянку комунальної власності площею 0,0718 га (кадастровий номер 0510136300:01:011:0008) на підставі договору оренди земельної ділянки від 22.06.2009 за №040900200053, який діяв до 27.02.2014. На ділянці розташовано належне ТОВ "Вінницясервіспостач" нерухоме майно (нежитлова будівля, павільйон) загальною площею 334,2 кв.м, яке використовується для комерційних потреб.

Обстеження спірної земельної ділянки проведено у присутності керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницясервіспостач" Андрійченка Віктора Анатолійовича, який від підпису в Акті обстеження відмовився.

Примірник Акту обстеження земельної ділянки Вінницької міської територіальної громади №75 від 04.11.2022 з додатками було направлено керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницясервіспостач" 09.11.2022 (а.с. 24-27).

Актом по визначенню розміру збитків від 08.02.2023, складеним Комісією по визначенню розміру збитків власникам землі та землекористувачам Вінницької міської ради, розмір збитків завданих відповідачем територіальній громаді внаслідок використання земельної ділянки без оформлення у встановленому порядку речового права на неї встановлено в сумі 159 043,73 грн. Сума збитків визначена на підставі Розрахунку департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради від 08.02.2023 за період з 22.09.2021 до 08.02.2023.

Рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради №363 від 16.02.2023 затверджено вищевказаний Акт по визначенню розміру збитків від 08.02.2023.

Несплата відповідачем у добровільному порядку завданих збитків слугувала підставою для звернення Вінницької міської ради із відповідним позовом до суду.

Слід зазначити, що відповідно до рішення Господарського суду Вінницької області від 19.07.2022 у справі № 902/287/22 ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницясервіспостач" на користь Вінницької міської ради безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0510136300:01:011:0008 за період з 22.09.2018 до 22.09.2021 (по 21.09.2021 включно. Таке рішення набрало законної сили 20.11.2023, про що у ЄДРСР міститься відповідна відмітка.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у вказаній редакції).

Отже, чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Як слідує зі змісту вказаних положень Цивільного та Земельного кодексів України, відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

В силу приписів частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).

Натомість предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Отже, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/18 викладено правовий висновок про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів оформлення ним права користування спірною земельною ділянкою за період нарахування збитків з 22.09.2021 до 08.02.2023. Водночас такий період нарахування не охоплює період стягнення, визначений у рішенні Господарського суду Вінницької області від 19.07.2022 у справі № 902/287/22.

Поряд з цим Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницясервіспостач", як фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки (Вінницької міської ради) зберіг у себе кошти, що мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2017 у справі № 922/3412/17).

За змістом визначення, наведеного у частині 1 статті 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 цього Кодексу формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (а.с. 12) підтверджується, що спірна земельна ділянка є сформованою з присвоєнням кадастрового номеру 0510136300:01:011:0008 та визначеною площею - 0,0718 га, що відповідає адресі розташування та площі земельної ділянки, яка передавалася у тимчасове користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницясервіспостач" за Договором оренди земельної ділянки 05.05.2009, який діяв до 27.02.2014.

Наведене спростовує заперечення відповідача, що спірна земельна ділянка не є об`єктом цивільних прав.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі").

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17.

Про необхідність встановлення судом обставин щодо визначення розміру орендної плати на підставі затвердженої у встановленому законом порядку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, підтвердженої належними та допустимими доказами, що, у свою чергу, є необхідним для визначення розміру недоотриманого доходу за фактичне користування земельною ділянкою вказано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.04.2019 у справі № 922/981/18.

Відповідно до частини 2 статті 20 і частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до заявлених Вінницькою міською радою вимог загальний розмір недоотриманих останньою доходів, які заявлено до стягнення з відповідача за період з 22.09.2021 до 08.02.2023, становить 159 043,73 грн.

Такий розмір нарахувань є обґрунтованим, враховуючи наявні у матеріалах справи копії витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 0510136300:01:011:0008 з визначенням річної нормативно-грошової оцінки в сумі 2 243 692,56 грн за 2022 рік та в сумі 2 697 526 грн за 2023 рік (а.с. 29-30). Розмір нормативно-грошової оцінки за 2021 рік склав 2 371 935,5 грн, як встановлено у рішенні Господарського суду Вінницької області у справі №902/287/22.

Відтак правомірним є нарахування збитків згідно проведеного комісією розрахунку (а.с. 32), виходячи з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (оскільки прийнятий для розрахунку річний розмір орендної плати становить 5% від нормативно-грошової оцінки, що відповідає п.п. 10.1 п.10 Договору оренди земельної ділянки №б/н від 05.05.2009; кількість днів нарахування в періоді - 504).

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши усі обставини та надавши оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з мотивів наведених вище. Поряд з цим заперечення відповідача не знайшли свого відображення матеріалами справи.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку із задоволенням позову повністю, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницясервіспостач" в сумі 3028 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницясервіспостач" (вул. Гонти, буд. 22А, м. Вінниця, 21022; код ЄДРПОУ 21730613) на користь Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 25512617) безпідставно збережені кошти в сумі 159043,73 грн та 3028 грн - витрат на сплату судового збору.

3. Згідно із приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 08 квітня 2024 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи.