Ухвала

від 09.04.2024 по справі 907/277/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

про залишення позовної заяви без руху

"09" квітня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/277/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,

розглянувши матеріали за позовом

Керівника Хустської окружної прокуратури Закарпатської області, м. Хуст Закарпатської області в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації, м. Ужгород Закарпатської області

до відповідача 1 Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, смт. Міжгір`я Хустського району Закарпатської області

до відповідача 2 Комунального підприємства Спеціалізоване комунальне лісогосподарське підприємство Ліси Міжгірщини Міжгірської селищної ради, смт. Міжгір`я Хустського району Закарпатської області

про витребування у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації з незаконного володіння Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області та користування Комунального підприємства Спеціалізоване комунальне лісогосподарське підприємство Ліси Міжгірщини Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області земельних ділянок лісогосподарського призначення із кадастровими номерами 2122480600:02:001:0007, 2122482800:03:001:0015, 2122482800:01:005:0017, 2122483300:02:002:0035, 2122482800:03:001:0019, 2122482800:03:001:0021, 2122482800:03:001:0022, 2122483300:02:002:0027, 2122484800:04:001:0028, 2122484800:04:001:0029, 2122483300:02:002:0030, 2122483300:02:002:0031, 2122483300:02:002:0032, 2122483300:02:002:0033 та 2122483300:02:002:0037,

ВСТАНОВИЛА:

Позовна заява №07.54-1550ВИХ-24 від 12.03.2024 (вх. №02.3.1-05/291/24 від 15.03.2024) підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Розглянувши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що прокурором у порушення п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини (не долучено документальних доказів у підтвердження накладення спірних земельних ділянок на земельні ділянки державного лісового фонду).

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно із ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19, у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.12.2020 у справі №905/105/20 майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.

Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 12.08.2021 у справі №910/2675/21.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, прокурором у якості однієї з вимог заявлено витребування у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації з незаконного володіння Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області 15 земельних ділянок лісогосподарського призначення.

За приписами ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України Про судовий збір, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір).

Заявлена прокурором позовна вимога про витребування майна (земельних ділянок) із чужого незаконного володіння є матеріально-правовою вимогою, яка має вартісну оцінку, носить майновий характер і розмір ставок судового збору за її подання визначається на підставі статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру вартості зазначеного майна.

Судовий збір із позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, водночас прокурор доказів актуальної вартості (нормативної грошової оцінки) спірних земельних ділянок із кадастровими номерами 2122480600:02:001:0007, 2122482800:03:001:0015, 2122482800:03:001:0019, 2122482800:03:001:0021, 2122482800:03:001:0022, 2122484800:04:001:0028 та 2122484800:04:001:0029 станом на день подання позову до суду не долучив, що, у свою чергу, унеможливлює визначення судом правильності сплати судового збору за вказану позовну вимогу.

Водночас за змістом ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

В даному випадку, прокурором у позовній заяві об`єднано 15 немайнових вимог (витребування з користування Комунального підприємства Спеціалізоване комунальне лісогосподарське підприємство Ліси Міжгірщини Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області 15 земельних ділянок лісогосподарського призначення), а також майнову вимогу (витребування 15 земельних ділянок із незаконного володіння Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області), із огляду на що належний до сплати судовий збір повинен визначатися наступним чином: 3028 х 15 = 45 420 грн (судовий збір за пред`явлення вимог немайнового характеру) + сукупна вартість спірних земельних ділянок х 1,5% (судовий збір за пред`явлення вимоги майнового характеру).

Однак, прокурором до матеріалів позовної заяви додано докази сплати судового збору у розмірі 4245,52 грн.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Приписами ст. 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених ст. 162, 164, 172 ГПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити прокурору спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду заяви про усунення недоліків та наданням:

- доказів накладення спірних земельних ділянок на земельні ділянки державного лісового фонду;

- документальних доказів актуальної вартості (нормативної грошової оцінки) спірних земельних ділянок із кадастровими номерами 2122480600:02:001:0007, 2122482800:03:001:0015, 2122482800:03:001:0019, 2122482800:03:001:0021, 2122482800:03:001:0022, 2122484800:04:001:0028 та 2122484800:04:001:0029 станом на день подання позову до суду;

- документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

3. Встановити прокурору строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви, який не може перевищувати 10 днів із дня вручення даної ухвали.

4. Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвалу складено та підписано 09.04.2024.

Суддя Пригара Л.І.