Рішення

від 29.03.2024 по справі 676/2248/22

КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 676/2248/22

Номер провадження 2/676/137/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2024 р. Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,

секретаря судового засідання Мазуркевич О.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Терещенко В.М.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача адвоката Поляк М.В.

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам`янець-Подільський справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дітей, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення способів участі у спілкуванні з дітьми, третя особа - виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради,-

ВСТАНОВИВ:

представник позивача ОСОБА_1 адвокат Терешенко В.М. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей, вказавши третьою особою виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради як орган опіки та піклування. В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що 22.09.2007 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб. Від шлюбу сторони мають трьох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 . 26.01.2022 р. рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду шлюб між позивачем і відповідачем було розірвано. 21.01.2022 р. Кам`янець-Подільським міськрайонним судом було прийнято судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісяця починаючи з 30.12.2021 р. до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Відповідач неналежно виконує свій обов`язок та в повній мірі не надає матеріальної допомоги по утриманню дітей, внаслідок чого утворилась заборгованість в період з лютого 2022 р. по травень 2022 р., яка станом на 03.05.2022 р. становить 3834,00 грн. Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати із позивачем, що підтверджується довідкоювідділу реєстрації місця проживання Департаменту правового супроводу та контролю Кам`янець-Подільської міської ради від 22.12.2021 р. Станом на 23.05.2022 р. позивач разом зі своїми дітьми тимчасово (на час воєнного стану) проживає в будинку своєї сестри. Позивачу та її батькам належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 . 3 грудня 2020 р. відповідач в квартирі АДРЕСА_1 фактично не проживає, так як подружжя припинило шлюбні відносини та ведення спільного господарства з цього часу. Особистих речей відповідача в квартирі немає, оплату комунальних послуг та оплату за користування квартирою він не сплачує. З грудня 2020 р. відповідач проживає в будинку своїх батьків за адресою АДРЕСА_2 . З грудня 2020 р. позивач повністю взяла на себе відповідальність за дітей, забезпечує їх усім необхідним для належного розвитку та становлення їх як особистостей. Вдома діти забезпечені належним харчуванням, одягом, взуття, шкільним приладдям та усім необхідним у питаннях побуту: у них є свої кімнати, учнівські місця, вони мають можливість проводити своє дозвілля із друзями дитинства та шкільними друзями, які проживають за адресою дітей. Відповідно до витягу з наказу №21 від 21.04.2022 р. позивача було призвано на військову службу за призовом під час мобілізації. З 2016 р. за час спільного проживання з ОСОБА_2 він підіймав руку до позивача, висловлювався нецензурною лайкою, завдав їй тілесних ушкоджень в присутності неповнолітніх дітей, внаслідок чого вона декілька разів викликала поліцію, про що було зафіксовано вказані обставини. Постійні побиття, психологічний тиск, образи, погрози життю і здоров`ю з боку ОСОБА_2 на очах у неповнолітніх дітей стали підставою розриву відносини в грудні 2020 р. та підставою складання протоколів працівниками поліції про адміністративні правопорушення за вчинення відповідачем домашнього насильства, за ст. 173-2 КУпАП. За наслідками розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо домашнього насильства стосовно ОСОБА_1 та неповнолітніх дітей Кам`янець-Подільським міськрайонним судом було винесено постанову від 05.04.2022 року, в якій ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст..ст. 172-3 та 170 КУпАП за насильство в сім`ї та за дрібне хуліганство. 16.02.2022 р. рішенням Кам`янець-Подільської міськрайонного суду було видано обмежувальний припис відносно відповідача та встановлені заходи тимчасового обмеження його прав строком 6 місяців. Станом на 23.05.2022 р. у провадженні Кам`янець-Подільського міськрайонного суду перебуває кримінальна справа №676/275/22 по обвинуваченню відповідача за ст.125 КК України за нанесення умисного легкого тілесного ушкодження сестрі ОСОБА_1 . З січня 2022 р. діти почали відвідувати психолога в Кам`янець-Подільському міському Центрі соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Кам`янець-Подільської міської ради. Листом №272/-1-10 від 17.05.2022 р. Кам`янець-Подільський міський Центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді повідомив за наслідками роботи з дітьми, що діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 почали відчувати безпеку в зв`язку з тимчасовим зникненням батька із життя сім`ї та у них сформувалась стійка думка стосовно власного батька, а саме, що він може бути небезпечним як для них самих, так і для їх матері. Тому служба рекомендувала позивачу вжити усіх необхідних заходів, необхідних для усунення психотравмуючого впливу насильницького характеру відповідача до дітей. Діти мешкають з позивачем, з відповідачем не дійшли згоди щодо місця проживання дітей. Останнім часом відповідач погрожує позивачу, що вивезе дітей за кордон на постійне місце проживання без згоди матері (в зв`язку з військовим станом). Перебуваючи у батька, діти стають більш замкнутими, у зв`язку з чим у неї складається враження, що вони чогось бояться. Також діти скаржилися позивачу, що відповідач намагається переконати їх, впливаючи психологічно та погрожуючи тим, що забере їх у матері, про необхідність проживання з ним, в тому числі налаштовує доньок проти неї. Позивач категорично не згідна з такою позицією відповідача, а тому змушена звернутися до суду з даним позовом. Позивач просить суд винести рішення яким: визначити місце проживання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - за місцем її реєстрації або проживання, стягнути з відповідача судові витрати по справі. В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, просять його задовольнити. В судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу по первісному позову, зобов`язалася надати суду протягом п`яти днів з дня винесення рішення докази обгрунтовуючі розмір понесених позивачем витрат на правову допомогу. В суді позивач та його представник зустрічний позов відповідача не визнали, просять відмовити в його задоволенні в повному обсязі. Представник позивача подала до суду відзив на зустрічну позовну заяву від 28.07.2022 року (Т.1 а.с.108-132). В обгрунтування заперечень представник позивача вказує, що ОСОБА_1 категорично не погоджується з запропонованим порядком так, як встановлення саме такого порядку участі батька у вихованні доньок не враховує припини закріплені конвенцією, які регламентують врахування найкращих інтересів дитини, зокрема, спокій, стабільність та стійке середовище; позовні вимоги ОСОБА_2 мають на меті встановлення порядку проживання дітей з батьком і матір`ю, а не встановлення способу участі у вихованні та спілкуванні; вказує, що діти не мають бажання спілкування з позивачем чому передує ряд обставин які мали місце під час спільного проживання сторін завдання тілесних ушкоджень, вчинення домашнього насильства, що підтверджується копією рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 16.02.2022 року про видачу обмежувального припису, постановою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 05.04.2022 року про визнання винним ОСОБА_2 за ст.ст. 172-3, 170 КУпАП, вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 31.05.2022 року відносно вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, та іншими документами; звертає увагу суду, що ОСОБА_2 своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвитку дітей. Суду позивач та його представник пояснили, що діти бояться відповідача, внаслідок отриманих ними психологічних травм в зв`язку із протиправною поведінкою відповідача відносно позивача та дітей, просять суд врахувати, що органом опіки та піклування надано негативний висновок щодо вирішення зустрічного позову.

Відповідач та його представник в суді позов не визнали, просять відмовити в його задоволенні. Суду відповідач та його представник пояснили, що після розлучення діти фактично залишитися проживати із позивачем а тому спір про їх місце проживання відсутній. 08.07.2022 р. відповідач подав до суду відзив на первісний позов ОСОБА_1 (Т.1 а.с.59-72) в якому не визнає позовну вимогу позивача, вважає її безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення оскільки: вказівка про самостійне утримання дітей не відповідає дійсності так як ним надано докази про матеріальне забезпечення дітей, роздруківки розмов про покупки, квитанції про оплати занять з репетиторами, гуртків дітей; станом на 05.07.2022 р. заборгованість по аліментах відсутня; виконував встановлений судом обмежувальний припис; змінив місце проживання; за адресою: АДРЕСА_3 зареєстрованим не значиться; на момент подання відзиву по справі йому не відомо місце перебування дітей; факт погроз про вивіз дітей за кордон не відповідає дійсності оскільки пропонував виїхати за кордон після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України; причиною розірвання шлюбу у сторін була подружня зрада з боку дружини; в рішенні суду про розірвання шлюбу вказано, що спору про місце проживання дітей у сторін; позивач заборонила йому у спілкуванні з дітьми, що порушує норми сімейного законодавства; за адресою його проживання АДРЕСА_3 створені усі належні умови проживання його з дітьми; доказів про неможливість проживання за адресою АДРЕСА_3 , позивачем не надано. Представник ОСОБА_2 адвокат Поляк М.В. 11.07.2022 року подала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про визначення способів участі у спілкуванні з дітьми, вказавши третьою особою у справі службу у справах дітей Кам`янець-Подільської міської ради (Т.1 а.с.73-96). Ухвалою суду від 19.07.2022 р. зустрічна позовна заява об`єднана в одне провадження із первинним позовом та замінено в ній третю особу по справі службу у справах дітей Кам`янець-Подільської міської ради на виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради(Т.1 а.с.103). В обгрунтування зустрічного позову представник позивача вказує, що після розірвання шлюбу сторін, за усною домовленістю було визначено, що їх малолітні діти проживатимуть за зареєстрованим місцем проживання матері: АДРЕСА_3 . ОСОБА_2 є законним батьком своїх доньок, любить їх і вважає своїм основним обов`язком забезпечення інтересів дітей та здійснення турботи про них; він усвідомлює, що доньки у малолітньому віці більше потребують спілкування саме з матір`ю, а тому вважає, що проживання дітей з ОСОБА_1 . максимально відповідатиме інтересам гармонійного духовного та фізичного розвитку доньок. Однак він також бажає брати участь у вихованні дітей і здійснювати свої батьківські обов`язки, а у зв`язку із постійними непорозуміннями між сторонами, відповідач чинить перешкоди у спілкуванні та вихованні доньок. Всі намагання позивача мирним шляхом врегулювати спір призводять лише до нових конфліктів. З метою досудового врегулювання спору 03.06.2022 року він звернувся до служби у справах дітей Кам`янець-Подільської міської ради з заявою про визначення способу участі у вихованні дітей. Розгляд заяви мав відбутись 30.06.2022 року за обов`язкової участі сторін, однак відповідачка не з`явилась, розгляд було відкладено. 30.06.2022 року з метою врегулювання відносин між батьками, що стосуються питань участі у вихованні спільних дітей ним було направлено на поштову адресу ОСОБА_1 проект договору щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дітей з проханням з`явитись 30.06.2022 року о 14.00 до служби у справах дітей Кам`янець-Подільської міської ради. 30.06.2022 року АО «Поляк і партнери» на офіційну електронну пошту Кам`янець-Подільської міської ради направлено повідомлення про направлення вищевказаного проекту договору ОСОБА_1 .. У визначений час ОСОБА_1 не з`явилась до службу справах дітей Кам`янець-Подільської міської ради, що свідчить про її небажання в досудовому порядку врегулювати спір про визначення способу його участі у вихованні і спілкуванні з доньками. Враховуючи, що до теперішнього часу між сторонами не врегульовано питання щодо визначення способу участі батька у вихованні і спілкуванні із доньками, небажання відповідачки в досудовому порядку вирішити спір, він змушений звернутись до суду із позовною заявою про визначення способу участі у вихованні дітей. Ухвалою суду від 15.03.2023 р. за клопотанням відповідача та його представника було закрито провадження в частині позовних вимог по зустрічному позову: «Кожні вівторок, середу та четвер та п`ятницю другого та четвертого тижнів кожного календарного місяця Діти спільно проживатимуть з Батьком за його місцем проживання; У літній період протягом одного календарного місяця Діти спільно проживатимуть з Батьком за його місцем проживання з правом виїзду за кордон; Першу половину осінніх канікул Діти спільно проживатимуть з Батьком за його місцем проживання; Другу половину зимових канікул Діти спільно проживатимуть з Батьком за його місцем проживання; Другу половину весняних канікул Діти спільно проживатимуть з Батьком за його місцем проживання; Під час святкування Пасхи та Різдва Діти спільно проживатимуть з Батьком за його місцем проживання; Під час святкування Нового Року Діти спільно проживатимуть з Матір`ю за її місцем проживання; У кожен день народження Батька Діти спільно проживатимуть з Батьком за його місцем проживання; У кожен день народження Матері Діти спільно проживатимуть з Матір`ю за її місцем проживання; День народження Дітей, День знань, випускні вечори Дітей святкуються спільно Дітьми та Батьками; Хвороба Дітей не є перешкодою для їх перебування та або проживання, спілкування з Батьком». В зв`язку із цим на вирішенні суду залишилися позовні вимоги за зустрічним позовом: «Визначити спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з малолітніми доньками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом того, що кожну суботу та неділю першого та третього тижнів кожного календарного місяця діти спільно проживатимуть з батьком за його місцем проживання. Сторони домовились, що у випадку якщо відпочинок дітей планується за кордоном, кожен із батьків зобов`язаний надати передбачене чинним законодавством України погодження для виїзду дітей за кордон з один із батьків строком на 1 календарний місяць. Умови участі батьків в матеріальному забезпеченні та утриманні дітей визначається за попередньою домовленістю. Батьки не звільняються від обов`язку приймати спільну і рівну участь у додаткових витратах на дітей що викликані особливими обставинами. Інші питання виховання дітей вирішуються між сторонами виходять з інтересів дітей, принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства; вирішити питання судових витрат. В суді відповідач та його представник зустрічний позов підтримали, просять його задовольнити. Суду відповідач та його представник пояснили, що дійсно він відбув покарання за вчиненні ним протиправні дії відносно позивача та її сестри, а також дотримався обмежувального припису; він любить своїх дітей та бажає з ними спілкуватися; він розуміє, що вчиняв неправомірно оскільки вчиняв дії під час емоційного зриву в зв`язку з конфліктами, що мали місце в сім`ї з позивачем по справі; позбавлення дітей можливості спілкуватися з батьком може призвести до того, що стійкий психологічний зв`язок доньок з ним так і не буде відновлений, діти не зможуть сприймати його як батька; після всіх конфліктів з відповідачем він усвідомив необхідність відгородження своїх негативних емоцій та складних стосунків з ОСОБА_1 від відносин з дітьми; за час що минув після розлучення він пройшов курс психологічної реабілітації. Він розуміє, що для налагодження відносин між ним та дітьми необхідний час, протягом якого поступово буде відбуватись налагодження відносин, вважає за необхідне та можливе встановити порядок участі у спілкуванні з дітьми, оскільки право батька на спілкування з дитиною є його незаперечливим правом, а спілкування малолітніх дітей з батьком відповідає їх інтересам, не заперечує проти проведення зустрічей з дітьми в присутності представників органів опіки та піклування. В суді представник відповідача зустрічний позов підтримав, просить його задовольнити, просить стягнути з позивача понесені її довірителем витрати на правову допомогу в розмірі 20000,00 грн.

Представник третьої особи Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради в судовому засіданні вважає первинний позов таким, що підлягає до задоволення, зустрічний позов вважає таким, що задоволенню не підлягає. Суду представник пояснив, що рішенням виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради від 23.03.2023 р. затверджено висновок яким визнано доцільним визначити місце проживання дітей з матір`ю, ОСОБА_2 відмовити у спілкуванні з дітьми оскільки це шкодить їхнім інтересам. Суду представник третьої особи пояснив, що дійсно ОСОБА_2 звертався до служби у справах дітей Кам`янець-Подільської міської ради для визначення способів участі батька у вихованні дітей, однак рішення за його зверненням не приймалося оскільки в суді перебувала вже на розгляді судова справа, з врахуванням обставин справи та віку дітей, можливий був би спосіб участі батька у вихованні дітей шляхом побачень.

Допитана в судовому засіданні малолітня ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в присутності представника служби у справах дітей Кам`янець-Подільської міської ради, проявивши власну згоду на допит, суду пояснила, що вона категорично заперечує проти спілкування з батьком, а тим більше щодо проживання із ним в зв`язку із вчиненим ним відносно матері та її і сестер протиправними діями під час їх спільного проживання; дійсно один раз дзвонила ОСОБА_2 на початку повномасштабного вторгнення рф на територію України оскільки мати не дозволяла їй гуляти, про що жалкує.

20.06.2022 року ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

19.07.2022 року ухвалою суду об`єднано в одне провадження із первинним позовом ОСОБА_1 зустрічний позов ОСОБА_2 Замінено третю особу по зустрічному позову з служби у справах дітей Кам`янець-Подільської міської ради на Виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради.

03.10.2022 року ухвалою суду в задоволенні клопотання представник позивача по первісному позову адвоката Терещенко В.М. про призначення по справі судово-психологічної експертизи відмовлено.

16.11.2022 року ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено до судового розгляду, зобов`язано виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради надати висновок щодо розв`язання спору за первісним та зустрічним позовами.

16.01.2023 року ухвалою суду в задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Поляк М.В. про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дітей, - відмовлено.

20.09.2023 року ухвалою суду в задоволенні клопотання представника позивача про виклик представника Кам`янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Кам`янець-Подільської міської ради для участі в судовому засіданні при допиті малолітнього свідка ОСОБА_4 - відмовлено, зобов`язано Службу у справах дітей Кам`янець-Подільської міської ради забезпечити явку в судове засідання представника з дорученням для участі в допиті малолітнього свідка.

15.03.2024 року ухвалою суду закрито провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_2 в частині позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З 22.09.2007 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (Т.1 а.с.12). За час шлюбу у сторін народилось троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 19.02.2019 року а/з №782 (Т.1 а.с.9), серії НОМЕР_2 від 19.02.2019 року а/з №472 (Т.1 а.с.10), серії НОМЕР_3 від 19.02.2019 року а/з №840 (Т.1 а.с.11), батьками дітей в свідоцтвах вказані сторони по справі.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 26.01.2022 року по справі № 676/676/7325/21(Т.1 а.с.13) шлюб між сторонами розірвано. Рішення набрало законної сили 28.02.2022 року.

Згідно витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 22.12.2021 р. відділу реєстрації місця проживання Департаменту правового супроводу та контролю Кам`янець-Подільської міської ради(Т.1 а.с.20) сторони по справі та їх малолітні діти зареєстровані за адресою: кв. АДРЕСА_1 . Згідно довідки КП «УК «Південь» від 07.07.2022 р.(а.с.68 т.1) відповідач ОСОБА_2 не проживає за вказаною адресою з грудня 2020 р.

Після розірвання шлюбу діти проживають із позивачем.

ОСОБА_1 працює на посаді бухгалтера фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_4 (Т.1 а.с.28).

Згідно довідки сімейного лікаря (Т.1 а.с.29) мати ОСОБА_1 піклується про дітей, виключно вона приходила на прийом до сімейного лікаря, батько ОСОБА_2 жодного разу не приходив на прийом, не цікавився про стан їхнього здоров`я. ОСОБА_1 приймає участь в навчальному процесі дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про що свідчить довідка з НВК №14 від 03.05.2022 року, Кам`янець-Подільської міської дитячої музичної шкоди ім. Ф.Д.Ганіцького від 29.04.2022 року №42/01-16 (а.с.31-33).

21.01.2022 року Кам`янець-Подільським міськрайонним судом винесено судовий наказ, справа №676/7654/21 (Т.1 а.с.14) про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 в розмірі /2 частини усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку щомісяця починаючи з 30.12.2021 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Судовий наказ набрав законної сили 09.03.2022 року.

Суд критично оцінює доказ про наявність заборгованості по сплаті аліментів на утримання дітей станом на 03.05.2022 року, оскільки ОСОБА_2 подав до суду докази про своєчасну сплату аліментів, що підтверджується розрахунком заборгованості виданого Відділом ДВС у місті Кам`янець-Подільському Кам`янець-Подільського району Хмельницької області ЦЗМУ МЮ (м.Хмельницький) станом на 05.07.2022 року (Т.1 а.с.67).

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 16.02.2022 року по справі №676/719/22 за заявою ОСОБА_1 про винесення обмежувального припису заяву було задоволено частково (Т.1 а.с.21-23). Вказаним рішення було видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , тимчасово обмежено його права строком на 6 (шість) місяців, а саме: заборонено перебувати у місці проживання (перебування) ОСОБА_1 та її неповнолітніх дітей у квартирі за номером АДРЕСА_1 ; заборонено наближатися на відстань 50 метрів до місця проживання ОСОБА_1 та її неповнолітніх дітей; тимчасового обмежено його прав строком на 3 (три) місяці, а саме: обмежено спілкування з постраждалою малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем її перебування та навчання; обмежено спілкування з постраждалою малолітньою донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем її перебування; заборонено вести листування, телефонні переговори з малолітньою донькою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. Рішення набрало законної сили 24.03.2022 року.

Постановою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 05.04.2022 року по справі №676/7428/21, ОСОБА_2 було визнано винним за ст. 173 КУпАП та ч.1 ст. 173-2 КУпАП у вчинені протиправних дій відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП які мали місце 03.12.2021 р. та 05.12.2021 р. по місцю спільного проживання сторін із дітьми: АДРЕСА_3 , та 13.12.2021 р. біля НВК АДРЕСА_4 , в т.ч. 03.12.2021 р. та 14.12.2021 р. в присутності малолітньої доньки. Вказаною постановою провадження в справі було закрито на підставі п.7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених ст.38 КУпАП. (Т.1 а.с.24-26).

Вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 31.05.2022 року по справі №676/275/22 (а.с.113-115, Т.1) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 125 КК України відносно ОСОБА_9 (рідної сестри позивача по справі ОСОБА_1 ) та призначено покарання у вигляді трьох місяців арешту. Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 01.08.2022 року вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 31.05.2022 року залишено без змін. (а.с.180-182, Т.1).

В період з 15.06.2022 року по 15.07.2022 року ОСОБА_2 проходив діагностику та реабілітацію у практичного психолога консультанта Гнатюк А.В .. Психологом проведено ряд психологічних досліджень, консультацій, за результатами яких встановлено, що ОСОБА_2 страждає на тривалий психологічний розлад., спричинений стресом, що загострюється в період спілкування з ОСОБА_1 та її родичами. В той самий час встановлено, що до дітей ставиться з любов`ю, повагою, довірою, проявляє бажання розуміти їх потреби та прагнення. Вказане підтверджується висновком практичного психолога-консультанта Гнатюк А.В. від 01.08.2022 року та характеристикою ОСОБА_2 за результатами проходження курсу психологічної реабілітації (а.с.143-151, Т.1). ОСОБА_2 на обліку у нарколога, психітра не перебуває, що підтверджується копіями довідок КНП «ЛДКЦ`Кам`янець-Подільської міської ради від 26.08.2022 року (а.с.152, 153 Т.1).

ОСОБА_11 згідно характеристики (Т.1,а.с.154) має вищу освіту, працює по генеральному дорученню ОСОБА_12 як дизайнер та монтажник пластикових вікон, дверей та приміщень. За 2015-2022 рр. продемонстрував свої професійні здібності, виконував роботу бездоганно, претензій від замовників не було. Висока робоча здатність допомагає йому утримувати сім`ю в достатку, надавати допомогу 95-річній бабусі, опікуном якої він є.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 прагне брати участь у вихованні дітей та виконувати свої батьківські обов`язки, проте ОСОБА_1 не бажає, щоб батько бачився з дітьми та всіляко перешкоджає їхньому спілкуванню.

03.06.2022 р. ОСОБА_2 було направлено заяву директору служби у справах дітей Кам`янець-Подільської міської ради в якому він просив опікунську раду встановити йому порядок його побачень з дітьми(а.с.84-85 т.1). Вказана заява згідно пояснень представника третьої особи в суді розглянута по суті не була.

29.06.2022 р. ОСОБА_2 було складено проект Договору між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дітей, який було направлено позивачу по місцю проживання, що підтверджується копією договору та супровідного листа(а.с.86-88 т.1). ОСОБА_2 вчиняв дії для отримання інформації про місце перебування своїх дітей, оскільки був позбавлений можливості у спілкуванні з ними, що підтверджується заявою до начальника районного управління поліції ГУНП Хмельницької області від 16.07.2022 року (а.с.141, Т.1). За результатами розгляду заяви ОСОБА_2 Кам`янець-Подільське РУП ГУНП в Хмельницькій області, листом від 21.07.2022 року №Л-604121/108-2022 (а.с.142, Т.1), батька дітей, повідомлено, що ОСОБА_1 та її малолітні доньки за кордон не виїжджали. Наразі проживають в АДРЕСА_5 . У діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного чи кримінального правопорушення.

На виконання ухвали суду від 16.11.2022 року надано суду Висновок органу опіки та піклування щодо розв`язання спорів про визначення місця проживання дітей та визначення способу участі батька у спілкуванні з ними затвердженого Рішенням 27 сесії 8-го скликання Кам`янець-Подільської міської ради від 23.03.2023 року №38/27 (Т.2 а.с.4-5) . Відповідно до п.5 ст.19 СК України враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини виходячи з інтересів малолітніх дітей, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 з матір`ю ОСОБА_1 , батькові ОСОБА_2 відмовити у спілкуванні з дітьми, оскільки це шкодить їхнім інтересам.

Судом досліджено Акт обстеження житлово-побутових умов від 19.04.2022 року за адресою : АДРЕСА_5 (а.с.36, Т.1). Будинок належить сестрі ОСОБА_1 - ОСОБА_9 .. Під час обстеження в будинку перебувала ОСОБА_13 , мати ОСОБА_1 , яка допомагає у вихованні малолітніх. За вказаною адресою проживають тимчасово: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 .. Діти мають окремі спальні місця, шафу для зберігання одягу, забезпечені всім необхідним відповідно до віку та потреб.

Згідно з ч. 2, 8, 9 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст.. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя ст.. 11 ЗУ «Про охорону дитинства»).

Згідно зі ст.. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до ч.1 ст. 18, ч.1.ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У ч.1 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно п.2,3,4 ст. 29 ЦК України, фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

На час розгляду справи судом діти сторін досягли віку: донька ОСОБА_14 - 13 років, донька ОСОБА_15 - 10 років, ОСОБА_16 - 8 років.

Згідно зі ст.. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до ч.1,2 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76).

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

У постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 727/3856/18 висловлено позицію, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини вирішальним є визначення місця проживання з кимось із батьків, а не сама адреса зазначеного місця, оскільки особа має право змінювати постійне місце проживання на свій розсуд. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 461/3144/17.

Враховуючи обставини справи, надані суду сторонами докази, пояснення в суді свідків сторін, пояснення сторін в суді в якості свідків, дослідивши надані суду докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей з позивачем підлягає до задоволення. В той же час суд враховує, що відповідно до ст.2 закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» позивачу гарантовано свободу пересування та вільний вибір місця проживання на території України, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом. Відповідно до закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», який набрав чинності 01.12.2021 р., в Україні запроваджено також декларування місця проживання особою - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі. В зв`язку із цим, на переконання суду, позовні вимоги підлягають задоволенню частково. При цьому суд критично оцінює заперечення відповідача та його представника щодо відсутності спору про місце проживання дітей оскільки діти і так фактично проживають із нею враховуючи зміст первинних позовних вимог відповідача до позивача по зустрічному позову в яких він фактично просив суд визначити значний період часу протягом року проживання дітей разом із ним. Враховує суд також і висновок органу опіки та піклування по справі. В зв`язку із цим в порядку ч.1 ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору підлягають частковому стягненню з відповідача на користь позивача.

Ст. 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема, він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

В судовому засіданні відповідач по справі пояснив, що любить своїх доньок та бажає спілкуватися із ними, перебуває з ними в гарних відносинах. Зазначені обставини в суді підтвердили свідки відповідача ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , а також він сам допитаний в якості свідка. Зазначені обставини щодо існування в минулому, під час спільного проживання сторін у шлюбі підтверджуються також наданими суду відповідачем копіями спільних фотографій, оглянутими в судовому засіданні відеозаписами, записаними на СД дисках, які приєднані судом до матеріалів справи за клопотанням відповідача та його представника.

В той же час суд враховує, що допитаний судом в якості свідка психолог Кам`янець-Подільського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді ОСОБА_21 суду пояснив, що під час проведення із дітьми сторін психологічних консультувань та досліджень він встановив, що діти бояться батька, вважають його небезпечним як для них самих так і до матері. Допитана в якості свідка начальник сектору ювентальної превенції Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_22 суду прояснила, що під час відібрання пояснень у старшої та середньої доньок сторін діти пояснили що бояться батька, що він бути вчиняти відносно них протиправні дії. Зазначені обставини підтверджуються копіями протоколів пояснень від 10.11.2022 р. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с.26-27 т.1). Враховує також суд пояснення в суді старшої доньки сторін малолітньої ОСОБА_4 яка категорично відмовилася підтримувати з батьком спілкування, а тим більше проживати в нього враховуючи його протиправні дії вчинені відносно матері, неї та сестер. Допитані в суді свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_23 суду пояснили, що під час спільного проживання сторін ОСОБА_2 неодноразово вчиняв протиправні дії як відносно дружини так і відносно дітей, діти залякані його поведінкою. Зазначені обставини також підтверджуються наданим позивачем по первинному позову звукозаписом розмови сторін, який був заслуханий судом під час розгляду справи. Відповідно до висновку органу опіки та піклування (а.с.5 Т.2) останній вважає за доцільне відмовити ОСОБА_2 у спілкуванні з дітьми оскільки це шкодить їхнім інтересам.

За вказаних обставин, на переконання суду, уточнені вимоги відповідача по зустрічному позову визначити його спосіб у вихованні та спілкуванні з малолітніми доньками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом того, що кожну суботу та неділю першого та третього тижнів кожного календарного місяця діти спільно проживатимуть з батьком за його місцем проживання, задоволенню не підлягає оскільки зазначений спосіб суперечить інтересам дітей. З врахуванням обставин справи, враховуючи вік дітей, психологічний стрес отриманий ними під час спільного проживання батьків, особливо під час вчинення відповідачем протиправних дій за які він на час розгляду цієї справи в суді вже фактично поніс покарання, враховуючи пояснення в суді свідка ОСОБА_21 , представника третьої особи, налагодження стосунків із дітьми було б допустимо шляхом визначення як того передбачає положення ст.159 СК України періодичних побачень протягом кількох годин в день протягом тижня, в т.ч. при необхідності за участі представників служби у справах дітей, можливість короткострокового спільного відпочинку, а не шляхом проживання всіх дітей із ним в окремі дні тижня. Суд позбавлений можливості самостійно визначити інші способи участі відповідача у вихованні дітей ніж зазначені ним в зустрічному позові в силу положень ч.1 ст.13 ЦПК України. В той же час, на переконання суду, відповідач не позбавлений права звернутися до суду із іншим позовом визначивши інші ніж в зазначеному позові способи його участі у вихованні дітей.

Крім цього не підлягають до задоволення вимоги позивача по зустрічному позову, зазначені в первинній позовній заяві: « Сторони домовились, що у випадку якщо відпочинок дітей планується за кордоном, кожен із батьків зобов`язаний надати передбачене чинним законодавством України погодження для виїзду дітей за кордон з один із батьків строком на 1 календарний місяць. Умови участі батьків в матеріальному забезпеченні та утриманні дітей визначається за попередньою домовленістю. Батьки не звільняються від обов`язку приймати спільну і рівну участь у додаткових витратах на дітей що викликані особливими обставинами. Інші питання виховання дітей вирішуються між сторонами виходять з інтересів дітей, принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства». При цьому суд враховує, що змістом вказані вимоги не є позовними, фактично вони дублюють положення п.2.17, п.2.18, п.2.19 проекту Договору між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дітей від 29.06.2022 р., який було направлено ОСОБА_2 колишній дружині ОСОБА_1 (відповідачу по зустрічному позову) для мирного врегулювання спору.

За вказаних обставин зустрічний позов задоволенню не підлягає в повному обсязі, в т.ч. в порядку ч.1 та ч.2 ст. 141 ЦПК України з відповідача по зустрічному позову не підлягають до стягнення на користь позивача по зустрічному позову витрати по сплаті судового збору та витрати понесені на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 76, 81, 82, 135, 141, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 7, 141, 157, 159, 161 СК України

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дітей, - задовольнити частково.

Визначити місце проживання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , - разом із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ) 950,00 грн. судового збору.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення способів участі у спілкуванні з дітьми, третя особа - виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради, - відмовити в повному обсязі.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу по первісному позову на 15.00 год. 12.04.2024 р.

Зобов`язати позивача по первісному позову та його представника надати суду в строк до 04.04.2024 р. включно докази щодо розміру понесених витрат на правову допомогу та поштову квитанцію про направлення їх копій відповідачу.

На рішення учасниками судового розгляду може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 08.04.2024 р.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Вдовичинський А.В.