Рішення

від 27.03.2024 по справі 908/3846/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/328/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2024 Справа № 908/3846/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Краснікової С.І.,

розглянувши матеріали справи № 908/3846/23

за позовом: Головного управління держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м.Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, ЄДРПОУ 39820689)

до відповідача: Приватного підприємства Стан (70501, м. Оріхів, Пологівський район, Запорізька область, вул. Приходька, б. 83, ЄДРПОУ 31128316)

про стягнення 7524,00 грн.

за участю представників:

від позивача: Гурильов А.С., довіреність № 0-8-0.62-2/62-24 від 02.01.2024 (в режимі відео конференції)

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Головного управління держгеокадастру у Запорізькій області до Приватного підприємства Стан про стягнення 7524,00 грн шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2023, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначає, що за результатом проведеної перевірки дотримання вимог земельного законодавства Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області було виявлено факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 2323910100:02:014:0004, яка розташована на території Оріхівської міської об`єднаної територіальної громади Пологівського району Запорізької області, про що складено акт від 02.08.2021 № 384-ДК/362/АП/09/01-21. За розрахунком, здійсненим на підставі п. 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затв. постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007, розмір шкоди, заподіяної ПП Стан внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, становить 7524,00 грн. Зазначену суму позивач просив стягнути з відповідача на користь держави.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3846/23 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/328/23. Судове засідання для розгляду справи призначено на 18.01.2024 о 12 год. 20 хв.

09.01.2024 через систему «Електронний суд» від Головного управління держгеокадастру у Запорізькій області надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 908/3846/23 з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку.

Ухвалою суду від 15.01.2024 заяву Головного управління держгеокадастру у Запорізькій області про участь у судовому засіданні 18.01.2024 о 12 год. 20 хв. в режимі відеоконференції у справі №908/3846/23 задоволено.

18.01.2024 в системі Електронний суд відповідачем сформовано відзив на позовну заяву та клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву. А також подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на те, що ПП «Стан» надавав дані по земельній ділянці в Державне статистичне спостереження (Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду), подавав Декларацію з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), де зазначено як річна сума оренди, так і щомісячний платіж. Своєчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою до бюджету Оріхівської міської ради. Відповідач вважає, що факт використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів не є достатньої підставою кваліфікувати такі дії як самовільне зайняття земельної ділянки.

Ухвалою суду від 18.01.2024 відкладено розгляд справи на 05.02.2024 о 10 год. 30 хв.

25.01.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому останній вказує на те, що обов`язок сплачувати орендну плату виникає лише після укладання договору оренди землі. Відповідачем не надано доказів укладання між ним та відповідним органом, уповноваженим розпоряджатися земельною ділянкою, договору оренди землі.

Ухвалою суду від 05.02.2024 перенесено слухання справи на 12.02.2024 о 14год. 30 хв.

12.02.2024 в системі Електронний суд позивачем сформовано клопотання про доручення доказів (рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.09.2023 по справі №323/2863/21 та від 24.04.2023 по справі № 323/2861/21.

Ухвалою суду від 12.02.2024 відкладено розгляд справи на 27.02.2024

13.02.2024 позивачем подані суду додаткові письмові пояснення.

Ухвалою суду від 27.02.2024 відкладено розгляд справи на 27.03.2024.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 27.03.2024 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує, свою правову позицію виклав у відзиві на позовну заяву.

В засіданні 27.03.2024 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи позивача, відповідача, суд

УСТАНОВИВ:

Листом за вих. №0-8-0.45-996/90-21 від 21.07.2021 Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області звернулось до Оріхівської міської ради з проханням надати копії договорів оренди, копії рішень щодо передачі земельних ділянок у власність (користування), зокрема, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2323910100:02:014:0004.

Листом за вих. №03-05/1844 від 23.07.2021 виконавчий комітет Оріхівської міської ради повідомив ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області про те, що, зокрема щодо вказаної земельної ділянки договори оренди міською радою не укладались, рішення щодо її передачі у власність (користування) не приймалось, державний акт на земельну ділянку в міській раді відсутній.

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області №384-юк від 02.08.2021 Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, наказано здійснити державний контроль (нагляд) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства стосовно земельної ділянки, як об`єкта перевірки, з кадастровим номером 2323910100:02:014:0004.

Перевіркою дотримання вимог земельного законодавства (акт обстеження земельної ділянки від 02.08.2021 №384-ДК/327/АО/10/01/-21 щодо огляду земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим № 2323910100:02:014:0004, яка знаходиться на території Оріхівської міської об`єднаної територіальної громади Пологівського району Запорізької області), проведеної державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Запорізькій області Завірухою Т.В. та начальником відділу державного контролю за використанням та охороною земель №3 Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області Іваненко Т.О., встановлено, що при візуальному обстеженні вищезазначеної земельної ділянки вбачається, що земельна ділянка піддається сільськогосподарській обробці ґрунту, наявні посіви жита.

За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки від 02.08.2021 №384-ДК/362/АП/09/01/-21.

02.08.2021 інспектором було складено протокол про адміністративне правопорушення № 384-ДК/0097П/07/01/-21, згідно якого особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, є Страхов В.М.

04.08.2021 ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області надіслано на адресу відповідача повідомлення №384-ДК/0076ИК/11/01/-21 про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу на суму 7524,00 грн, а також розрахунок розміру заподіяної шкоди.

01.10.2021 інспектором складено постанову № 384-ДК/0285По/08/01/-21 про накладення адміністративного стягнення, якою керівника ПП Стан Страхова В.М. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 53-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Як вже зазначалося, 04.08.2021 інспектором було розраховано розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, відповідно до якого розмір шкоди складає 7524,00 грн.

Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963.

В силу п. 7 названої Методики розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держгеокадастру на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 №1619.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (шкоди).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтями 1, 2 Земельного кодексу України та статтями 13, 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави та є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи влади і органи місцевого самоврядування, а земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Згідно інформаційної довідки №359998718 від 26.12.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер 2323910100:02:014:0004 належить територіальній громаді в особі Оріхівської міської ради.

Згідно із ст.ст. 68, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

У відповідності із ст. 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Вказані правові норми кореспондуються з положеннями ст. 56 Закону України "Про охорону земель", згідно якої юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

В силу ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ч. 1 ст. 317 цього кодексу, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 324 ЦК України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Застосування вищенаведених норм матеріального права в їх сукупності дає змогу дійти переконливого висновку про те, що правопорушником було заподіяно шкоду державі як власнику майна, права якого порушені.

Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених ч. 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Статтею 386 ЦК України визначені засади захисту права власності. Так, однією зі згаданих засад є те, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди (ч. 3 наведеної норми).

Крім того, в контексті наявності вищевикладених доказів та встановлених на їх підставі обставин, слід зазначити, що відповідно до приписів ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно із ст. 3 цього ж Закону, основними принципами здійснення державного контролю за використанням та охороною земель є повне відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю внаслідок порушення земельного законодавства України.

З положень ст. 14 Конституції України вбачається, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Статтею 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Відносно земельної ділянки, яка була об`єктом перевірки, відсутні будь-які рішення органу виконавчої влади про її передачу у власність, надання у користування (оренду) ПП Стан. Натомість, факт використання зазначеної земельної ділянки відповідачем підтверджено в ході перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 211 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності;

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

г) остання складова - вина завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Частина 2 ст. 1166 ЦК України встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

За результатами дослідження наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що у діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення.

Розрахунок завданої шкоди виконано вірно.

Оскільки, при вирішенні даного спору слід виходити з презумпції вини правопорушника, то саме відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідач не подав доказів відсутності вини у вчиненні правопорушення.

Посилання відповідача на сплату ним орендної плати за використання земельної ділянки судом не приймаються до уваги виходячи з наступного.

В силу ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 14.1.136. Податкового кодексу України, орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

В п. 288.1. Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну, ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

З аналізу викладених норм слідує, що обов`язок сплачувати орендну плату виникає лише після укладання договору оренди землі, в якому визначається площа орендованої земельної ділянки, розмір орендної плати та інші істотні умови.

Відповідачем не надано доказів укладання договору оренди щодо спірної земельної ділянки.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не надані докази належного оформлення права користування чи власності щодо спірної земельної ділянки, а відтак відповідач самовільно використовував земельну ділянку, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

На підставі викладеного суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про стягнення з ПП Стан шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 7524,00 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства Стан (70501, Запорізька область, Пологівський район, м. Оріхів, вул. Приходька, буд. 82, код ЄДРПОУ 31128316) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, код ЄДРПОУ 39820689) шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 7524 (сім тисяч п`ятсот двадцять чотири) грн 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з приватного підприємства Стан (70501, Запорізька область, Пологівський район, м. Оріхів, вул. Приходька, буд. 82, код ЄДРПОУ 31128316) на користь Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, код ЄДРПОУ 39820689) - 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 09.04.2024.

СуддяТ.А. Азізбекян