Повістка

від 27.03.2024 по справі 909/1130/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1130/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О.В.,

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" від 15.03.2024 (вх. №4721/24 від 19.03.2024) про відшкодування судових витрат у справі

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго"

вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплогенерація"

вул. Індустріальна, 34/4, м. Івано-Франківськ, 76014

про стягнення 3 166 270 грн 46 коп. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: Загайкевич Світлана Михайлівна;

від відповідача: не з`явилися

ВСТАНОВИВ: рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2024 частково задоволено позов Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплогенерація"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплогенерація" на користь Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" 3 140 478 грн 09 коп. заборгованості, з яких: 2752776 грн 60 коп. основного боргу, 37 841 грн 83 коп. пені, 43 389 грн 09 коп. 3% річних, 106 470 грн 57 коп. інфляційних втрат та 47 107 грн 17 коп. судового збору та призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 27.03.2024.

19.03.2024 до відділу документального забезпечення, канцелярії Господарського суду Івано-Франківської області від позивача надійшла заява (вх. №4721/24 від 19.03.2024) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція заявника (позивача). Представник Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" зазначила, що у позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи. При цьому, вказала на те, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн підтверджуються договором про надання професійної правничої допомоги № 2023/11 від 02.01.2023, додатковим правочином №2 від 01.12.2023, актом приймання-передачі послуг від 14.03.2024 за договором про надання професійної правничої допомоги № 2023/11 від 02.01.2023 та платіжною інструкцією №V35213/1 від 18.03.2024.

Позиція відповідача. Правом передбаченим Господарським процесуальним кодексом України на участь у судовому засіданні не скористався, хоча, у відповідності до ст.ст.120, 242 ГПК України, належним чином повідомлений про день, час і місце судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

У позовній заяві позивач зазначив про те, що витрати, які він поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи становлять 30 000 грн.

У заяві від 15.03.2024 (вх. №4721/24 від 19.03.2024) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу представник позивача просила суд стягнути з відповідача на користь позивача 30 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано:

- копію договору про надання професійної правничої допомоги від 02.01.2023 №2023/11;

- копію додаткового правочину №2 від 01.12.2023 до договору про надання професійної правничої допомоги від 02.01.2023 № 2023/11;

- копію акту приймання-передачі послуг від 14.03.2024 за договором про надання професійної правничої допомоги № 2023/11 від 02.01.2023;

- платіжну інструкцію №V35213/1 від 18.03.2024.

Як вбачається зі змісту договору про надання професійної правничої допомоги від 02.01.2023 №2023/11, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Прикарпаттяобленерго" (клієнт) та адвокатом Загайкевич Світланою Михайлівною (адвокат), адвокат зобов`язався надавати послуги з професійної правничої допомоги по захисту прав та законних інтересів клієнта під час цивільного, господарського, адміністративного та кримінального провадження, юридичної консультації, правового інформування та іншої юридичної допомоги, пов`язаної з діяльністю клієнта та його посадових осіб, а клієнт заобов`язався прийняти та своєчасно оплатити надані адвокатом послуги (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 3.3 договору, вартість 1 людино-години роботи виконавця до 1000 грн без ПДВ. Остаточний розмір витрат клієнта та фактично надані адвокатом послуги відповідно до умов цього договору підтверджуються оформленими сторонами у встановленому законодавством порядку актами приймання-передачі наданих послуг.

01.12.2023 Приватне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" (клієнт) та адвокат Загайкевич Світлана Михайлівна (адвокат) уклали додатковий правочин №2 до договору про надання професійної правничої допомоги від 02.01.2023 № 2023/11 (Додатковий правочин), відповідно до п.1 якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання щодо представництва прав та законних інтересів клієнта у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплогенерація" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій по договору оренди будівель та споруд котельні, а також надання клієнту необхідної професійної правничої допомоги під час даного провадження з дотриманням умов договору про надання професійної правничої допомоги від 02 січня 2023 року № 2023/11.

В п. 3 Додаткового правочину сторони визначили найменування адвокатських послуг та їх вартість, а саме:

- вивчення документів по справі, аналіз нормативно-правової бази, судової практики та підготовка позовної заяви - 15 000 грн;

- правовий аналіз відзиву на позовну заяву та складання відповіді на відзив та інших заяв по суті справи, а також заяв, клопотань з процесуальних питань в даній господарській справі- 5 000 - 12 000 грн;

- участь адвоката у судових засіданнях суду першої інстанції - 5 000 - 7000 грн;

- участь адвоката у судових засіданнях суду апеляційної інстанції - 7 000 - 10 000 грн;

- участь адвоката у судових засіданнях суду касаційної інстанції - 10 000 - 12 000 грн;

- покриття транспортних витрат адвоката для забезпечення його участі в судових засіданнях - згідно із цінами на перевезення.

Відповідно до п. 4 Додаткового правочину, остаточне визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу в даній справі за фактично надані послуги підтверджуються оформленими між сторонами актами приймання-передачі наданих послуг, на підставі яких проводиться розрахунок протягом п`яти днів з моменту їх оформлення.

14.03.2024 сторони підписали акт приймання-передачі послуг за договором про надання професійної правничої допомоги №2023/11 від 02.01.2023ї, відповідно до якого адвокатом надано професійну правничу допомогу по справі №909/1130/23 на загальну суму 30 000 грн без ПДВ, а саме: вивчення документів по справі, аналіз нормативно-правової бази, судової практики та підготовка позовної заяви 15 000 грн та забезпечення участі адвоката у судових засіданнях суду першої інстанції - 15 000 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №V35213/1 від 18.03.2024, позивач оплатив адвокату за надання професійної правничої допомоги кошти в розмірі 30 000 грн.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Згідно зі ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в т.ч. якщо: 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

За приписами ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Заява від 15.03.2024 (вх. №4721/24 від 19.03.2024) про відшкодування судових витрат подана в межах строку, встановленого ч.8 ст.129 ГПК України на подання такої заяви.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Надання адвокатом послуг на професійну правничу допомогу при розгляді справи №909/1130/23 підтверджується: договором про надання професійної правничої допомоги від 02.01.2023 № 2023/11; додатковим правочином №2 від 01.12.2023 до договору про надання професійної правничої допомоги від 02.01.2023 № 2023/11; актом приймання-передачі послуг від 14.03.2024 за договором про надання професійної правничої допомоги № 2023/11 від 02.01.2023 та платіжною інструкцією №V35213/1 від 18.03.2024.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, суд вважає за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішення від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

При визначені розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу суд взяв до уваги ту обставину, що спір у цій справі для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом. Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом, і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час.

Отже, оцінивши заявлені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 30000 грн та подані на їх підтвердження докази, з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають вимогам щодо реальності, розумності їх розміру, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору (критерії, визначені статтею 126 та частиною п`ятою статті 129 ГПК України).

Згідно з частинами 1-2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи складність справи, виконані представником позивача роботи (надані послуги), принципи реальності, співрозмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку покласти на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу частково - у розмірі 15 000 грн.

Враховуючи, що спір між сторонами у даній справі вирішено шляхом часткового задоволення позову, витрати позивача на професійну правничу допомогу, у відповідності до ст. 129 ГПК України, суд покладає на сторони пропорційно задоволених вимог (99,19%).

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 14 878 грн 50 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо заяви позивача (вх.№4336/24 від 13.03.2024) в частині повернення надміру сплаченого судового збору в розмірі 404 грн 97 коп.

При зверненні до суду позивач у зв`язку із неправильно вказаною ціною позову - 3 193 268 грн 46 коп. замість 3 166 270 грн 46 коп. сплатив за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 47 899 грн 03 коп. відповідно до платіжної інструкції №V31459/1 від 12.12.2023, тоді як мав сплатити 47 494 грн 06 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи наведене, зайво сплачений позивачем судовий збір у розмірі 404 грн 97 коп. слід повернути АТ "Прикарпаттяобленерго" з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

заяву Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" від 15.03.2024 (вх. №4721/24 від 19.03.2024) про відшкодування судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплогенерація" (вул. Індустріальна, 34/4, м. Івано-Франківськ, 76014, код ЄДРПОУ 43778591) на користь Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" (вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014, код ЄДРПОУ 00131564) 14878 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн 50 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повернути Приватному акціонерному товариству "Прикарпаттяобленерго" (вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014, код ЄДРПОУ 00131564) з Державного бюджету України 404 (чотириста чотири) грн 97 коп. судового збору, сплаченого відповідно до платіжної інструкції №V31459/1 від 12.12.2023.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції в порядку розділу 4 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 08.04.2024

Суддя О.В. Рочняк