Ухвала

від 04.04.2024 по справі 910/14548/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

04.04.2024Справа № 910/14548/23Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УММК-СТРОЙ" від 18 березня 2024 року про розподіл судових витрат у справі № 910/14548/23 за його позовом до Фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України про стягнення 7 412 138,27 грн,

за участю представників:

позивача: Юрченко К.А.;

відповідача: Власенко І.І.;

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УММК-СТРОЙ" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України (далі - Товариство) 16 287 068,70 грн, з яких: 8 874 930,43 грн - основний борг, 5 608 951,93 грн - пеня, 1 457 325,78 грн - інфляційні втрати, 345 860,55 грн - три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати виконаних Підприємством будівельних робіт за договором підряду від 26 квітня 2022 року № 8.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 6 жовтня 2023 року відкрито провадження в справі № 910/14548/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 1 лютого 2024 року провадження у справі № 910/14548/23 в частині стягнення з Товариства 8 874 930,43 грн основного боргу закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14 березня 2024 року позов Підприємства задоволено частково, стягнуто з Товариства на користь позивача 345 860,55 грн трьох процентів річних, 1 457 325,78 грн інфляційних втрат та 26 873,76 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У період з 18 березня 2024 року по 26 березня 2024 року суддя Павленко Є.В. перебував у відпустці.

19 березня 2024 року через підсистему "Електронний суд" від Підприємства надійшла заява від 18 березня 2024 року про стягнення з Товариства понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 70 000,00 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 березня 2024 року вказану заяву Підприємства призначено до розгляду в судовому засіданні на 4 квітня 2024 року.

29 березня 2024 року на адресу суду від представника Підприємства - Самодурової Н.В., надійшла заява від 28 березня 2024 року про проведення засідання, призначеного на 4 квітня 2024 року, а також усіх наступних судових засідань по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29 березня 2024 року вказану заяву Підприємства задоволено частково.

Цього ж дня від іншого представника Підприємства - Юрченко К.А., через підсистему "Електронний суд" надійшла заява від 28 березня 2024 року про проведення засідання, призначеного на 4 квітня 2024 року, а також усіх наступних судових засідань по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 1 квітня 2024 року цю заяву Підприємства задоволено частково.

У судовому засіданні 4 квітня 2024 року представник Підприємства підтримав заяву про розподіл судових витрат в повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Представник Товариства заперечив проти вказаної заяви, зазначив, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт та суттєво перевищує суму таких витрат, зазначену в попередньому орієнтовному розрахунку судових витрат позивача у його позовній заяві. З огляду на викладене, представник відповідача просив відмовити в задоволенні заяви Підприємства про розподіл судових витрат, а в разі її задоволення - зменшити розмір таких витрат до 10 000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 2 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Статтею 30 цього Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частинами 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 2 статті 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Судом встановлено, що у своєму позові від 8 вересня 2023 року Підприємство вказало, що попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом цієї справи складається із суми судового збору в розмірі 244 306,93 грн, сплаченого за подання даного позову, та витрат на правову допомогу в розмірі 40 000,00 грн. Цей же розмір витрат на правову допомогу був заявлений Підприємством до стягнення з Товариства у заяві позивача про зменшення розміру позовних вимог від 29 січня 2024 року.

У свою чергу, у своїй заяві про розподіл судових витрат позивач просить суд стягнути на його користь 70 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини 6 статті 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

З огляду на те, що сума витрат позивача на правову допомогу значно перевищує суму, зазначену в його попередньому орієнтованому розрахунку, і останній не подав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які спричинили таке суттєве збільшення суми витрат Підприємства під час розгляду справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленої позивачем до стягнення на його користь суми судових витрат у розмірі 30 000,00 грн.

Разом із цим, частиною 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частин 2, 4 статті 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 ГПК України).

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За положеннями статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 та частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Судом встановлено, що копія договору про надання правничої допомоги адвокатом від 3 липня 2023 року № 1-79, яким безпосередньо визначений розмір та порядок сплати Товариством наданих йому адвокатом послуг, у порушення приписів частини 2 статті 80 ГПК України не була подана разом із позовною заявою від 8 вересня 2023 року, хоча цей документ існував на момент подачі позову до суду. Так само, акт приймання-передачі наданих правових послуг від 23 лютого 2024 року був поданий позивачем суду лише 18 березня 2024 року. Неможливість подачі суду зазначеного акта до закінчення судових дебатів також не була обґрунтована позивачем.

У той же час, у порушення приписів частини 2 статті 80 ГПК України Підприємство при зверненні з позовом письмово не повідомило суду причин, з яких вказані документи на підтвердження понесених судових витрат не могли бути подані у визначений Кодексом строк, а також не просило встановити додатковий строк на їх подачу.

Оскільки вказані документи не подані у встановлений законом строк і заявник не зазначив причин неможливості їх своєчасної подачі, ці докази згідно з приписами частини 8 статті 80 ГПК України не приймаються судом до розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно частини 4 статті 129 ГПК України судові витрати на професійну правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги часткове задоволення пред`явлених Підприємством позовних вимог, зважаючи на необґрунтоване перевищення заявленої до відшкодування суми судових витрат, над сумою, заявленою в попередньому (орієнтовному) розрахунку, а також те, що докази на підтвердження понесених позивачем судових витрат, що складаються з договору про надання правничої допомоги адвокатом від 3 липня 2023 року № 1-79 та акта приймання-передачі наданих правових послуг від 23 лютого 2024 року, - не прийняті судом до розгляду в зв`язку з пропуском строку на їх подачу, і Підприємство не навело жодних поважних причин пропуску цього строку, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в зв`язку з її необґрунтованістю.

Керуючись статтями 80, 123, 124, 126, 129, 165, 221, 233, 234, 244 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УММК-СТРОЙ" від 18 березня 2024 року про розподіл судових витрат у справі № 910/14548/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання повного тексту ухвали: 9 квітня 2024 року.

Суддя Є.В. Павленко