Рішення

від 09.04.2024 по справі 910/572/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.04.2024Справа № 910/572/24Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРІМ МЕЙКЕРС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ УКРАЇНА"

про стягнення 33 883,25 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДРІМ МЕЙКЕРС" звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ УКРАЇНА" про стягнення заборгованості за договором № 187/ДЛ від 18 грудня 2014 року у сумі 33 883, 25 грн. з яких: 20 289, 45 грн. - основна заборгованість, 930, 67 грн. - 3% річних, 10 147, 11 грн. - пені, 2 516, 02 грн. - інфляційних втрат.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.01.2024 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав строк для реалізації сторонами процесуальних прав.

06.02.2024 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що в нього перед позивачем відсутня заборгованість за спірним договором, а також вказав, що строк оплати за одержаний товар не настав, оскільки позивач не скористався передбаченим п. 5.1 договору (в редакції протоколу розбіжностей) правом вимагати повернення переданого товару.

Правом на подачу відповіді на відзив позивач не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.12.2014 між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) укладено договір № 187/ДЛ з протоколом розбіжностей до нього, за умовами якого постачальник зобов`язався передавати товар у власність покупця, а покупець - прийняти цей товар та оплатити його вартість на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до умов п. 5.1 договору, в редакції протоколу розбіжностей до договору, покупець здійснює оплату кожні 14 календарних днів за умови отримання від постачальника всіх, передбачених цим договором та чинним законодавством документів, в розмірах фактично реалізованого покупцем товару, згідно звітів про реалізацію товару, які надаються покупцем за вимогою постачальника, але не частіше ніж раз на місяць. У випадку систематичного порушення покупцем термінів оплати товару та/або ненадання звітів протягом місяця, постачальник має право вимагати повернення товару, а покупець зобов`язаний повернути такий товар протягом узгодженого терміну. У випадку неповернення товару, покупець зобов`язаний здійснити остаточний розрахунок за поставлений товар не пізніше 150 календарних днів з моменту поставки товару.

Звертаючись в суд з указаним позовом позивач вказав, що ним поставлено відповідачу товар за видатковою накладною № 1973 від 18.02.2022 на суму 21 612,60 грн., проте відповідач частково виконав зобов`язання з оплати товару, заборгувавши 20 289,45 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 20 289,45 грн. основного боргу. Також за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання просить стягнути з відповідача на свою користь 10 147, 11 грн. пені, 930,67 грн. 3% річних та 2 516,02 грн. інфляційних втрат.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно вимог ч. 2 ст. 526 ЦК України виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно наявних матеріалів справи, пояснень позивача, викладених в позовній заяві, позивач поставив відповідачу товар за видатковою накладною № 1973 від 18.02.2022 на суму 21 612,60 грн., а відповідач оплатив одержаний товар у розмірі 1 323,15 грн.

Вищенаведеним пунктом 5.1 договору, в редакції протоколу розбіжностей до договору, сторони визначили умови та порядок оплати товару.

Всупереч ст. 74 ГПК позивачем не надано суду доказів звернення до відповідача з вимогою повернути товар відповідно до п. 5.1 договору.

Таким чином, передбачений сторонами строк оплати товару не настав.

Посилання позивача на прострочення відповідачем передбаченого п. 5.1 договору 150 денного строку оплати товару з моменту його поставки необгруновані, оскільки суперечать змісту вказаного пункту договору.

Таким чином, позивачем не доведено суду факту наявності заборгованості відповідача за спірним договором у заявленому ним розмірі.

За відсутності доказів порушення прав позивача з боку відповідача у задоволенні позову в про стягнення 20 289,45 грн. основного боргу відповідно до вимог ст. 16 ЦК України слід відмовити.

Враховуючи відсутність підстав для задоволення позову в частині вимог про стягнення 20 289,45 грн. основного боргу, похідні вимоги про стягнення 10 147,11 грн. пені, 930,67 грн. 3% річних та 2 516,02 грн. інфляційних втрат також задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРІМ МЕЙКЕРС" відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак