Рішення

від 04.04.2024 по справі 912/449/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 рокуСправа № 912/449/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи №912/449/24

за позовом Приватного підприємства "Фрілан", 67667, Одеська область, Одеський район, смт. Хлібодарське, вул. Тираспільське шосе, буд. 41-А

до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна, 26607, Кіровоградська область, Вільшанський район, с. Мала Вільшанка

про стягнення 777 613,62 грн

за участю представників:

від позивача - Савін С.О., ордер серія ВН № 1334500 від 15.02.2024 (у режимі відеоконференції);

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Фрілан" до Приватного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна про стягнення заборгованості у розмірі 777 613,62 грн, яка складається з 738 678,28 грн основного боргу, 24 628,48 грн пені, 9 504,21 грн інфляційних втрат, 4 802,65 грн 3% річних, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди сільськогосподарської техніки (з екіпажем) №128 від 02.10.2023 в частині оплати послуг з оренди сільськогосподарської техніки.

Ухвалою суду від 26.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд призначено на 21.03.2024 о 14:30 год.

12.03.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого вважає позов необґрунтованим, оскільки позивачем не надано доказів щодо оформлення та погодження сторонами "реєстру наданих послуг", "Акту прийому-передачі наданих послуг", у встановлені Договором оренди строки, так само не надано доказів вручення відповідачу оригіналу рахунку/рахунків-фактури, а відтак не підтверджено належними доказами обставин щодо прострочення оплати збоку відповідача та моменту, з якого таке прострочення настало, а відповідно вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати є передчасними та задоволенню не підлягають.

Також відповідач звернув увагу, що вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат не можуть підлягати задоволенню, у зв`язку з тим, що розміри орендної плати за Договором оренди виражені в гривні з визначенням еквіваленту в доларах США.

20.03.2024 на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку з відрядженням до м. Дніпро.

Ухвалою від 21.03.2024 клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи задоволено, відкладено судове засідання до 04.04.2024 о 15:0 год.

27.03.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив від 26.03.2024, в яких позивач вважає доводи відповідача необґрунтованими, зокрема зазначає, що з метою підтвердження наявності у ПСП ім. Ватутіна заборгованості по договору №128 від 02.10.2023 позивачем було додано до позовної заяви розрахунок по оренді с/г техніки за жовтень 2023, який підписаний сторонами договору та в якому чітко визначено найменування послуг, кількість та вартість даних послуг по договору, які були надані позивачем; акт надання послуг №111 від 23.10.2023, який містить найменування робіт та вартість наданих послуг, які були надані ПП "Фрілан" по договору №128 від 02.10.2023. Крім того, в грудні 2023 між ПП "Фрілан" та ПСП ім. Ватутіна було складено та підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період 2023 року, зі змісту якого вбачається, що сторонами було погоджено, що станом на 31.12.2023 у ПСП ім. Ватутіна існує перед ПП "Фрілан" заборгованість у розмірі 738 678,28 грн. Щодо дотримання строку на подання відповіді на відзив позивачем зазначено, що відзив на позовну заяву представник позивача отримав лише 21.03.2024, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти представника позивача від 26.03.2024, а тому позивач вважає, що останнім (п`ятим) днем для подання до суду відповіді на відзив є 26.03.2024.

01.04.2024 від відповідача надійшли заперечення від 29.03.2024, за змістом яких зазначено, що позивачем не спростовано, що передумовою для оплати відповідно до Договору є саме складені та погоджені сторонами реєстр наданих послуг, підписаний сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг та наданий орендодавцем оригінал рахунку-фактури. Відповідач стверджує, що ані доказів складання та підписання, ані самих зазначених документів позивачем не надано. Відповідач вважає, що акт звірки розрахунків сам по собі не є первинним бухгалтерським документом та не може замінити зазначені вище документи, які сторони визначили як передумову для здійснення розрахунків за договором. Також, відповідачем зазначено щодо пропуску позивачем строку на подання відповіді на відзив, зазначивши, що посилання на отримання представником позивача відзиву електронною поштою 21.03.2024 не є поважною обставиною щодо пропуску строку на подання відповіді на відзив, оскільки як зазначалося вище позивач, отримав відзив 11.03.2024, і саме з цієї дати почався відлік строку на подання відповіді на відзив.

Суд зазначає, що з огляду на строк, який встановлений для подання відповіді на відзив в ухвалі від 26.02.2024 та який складає 5 днів з дня отримання відзиву на позов, а також дату отримання позивачем відзиву на позов 11.03.2024, про що свідчить квитанція про доставку документі до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС №715531, відповідь на відзив мала бути подана позивачем до 18.03.2024 включно.

В той же час, суд наголошує на тому, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Враховуючи завдання господарського судочинства, які превалюють над будь-якими іншими міркуванням в судовому процесі, застосовуючи принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, суд визнав за можливе прийняти відповідь позивача на відзив та розглянути справу з урахуванням її змісту.

03.04.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від 03.04.2024, мотивоване наміром відповідача врегулювати спір в позасудовому порядку.

Представник позивача проти клопотання заперечив, оскільки наразі мирової угоди від відповідача не надходило та будь-яких домовленостей між сторонами не досягнуто.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами.

У даному випадку, як зазначив позивач, між сторонами не ведуться перемовини щодо мирного врегулюванню спору. Доказів протилежного суду не надано, зокрема, відповідачем не надано доказів звернення до позивача з пропозицією укладення мирової угоди, проекту такої угоди, тощо.

Відтак, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача, як процесуально необґрунтованого та не підтвердженого належними доказами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача участі в судовому засіданні не брав.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу в судовому засіданні 04.04.2024 за відсутності представника відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.

02.10.2023 між Приватним підприємством "Фрілан" (Орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством імені Ватутіна (Орендар) укладено Договір оренди сільськогосподарської техніки (з екіпажем) №128 (далі - Договір, а.с. 9-12), відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в тимчасове платне володіння та користування сільськогосподарську техніку (далі йменується "Техніка" або "Майно"), перелік якої наведений в Додатку №1 до даного Договору, з персоналом (екіпажем) Орендодавця, який безпосередньо її обслуговує (водії - механізатори, якими здійснюється управління та технічна експлуатація техніки), а орендар зобов`язується прийняти в тимчасове володіння та користування техніку Орендодавця та зобов`язується сплачувати Орендодавцю орендну плату.

Перелік техніки, що передається в оренду за цим Договором, наведені в Додатку №1 до цього Договору.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. Договору, строк оренди техніки становить - два місяці з дати складання та підписання Сторонами Акту приймання-передачі Техніки в оренду. Строк оренди договору може бути скорочений або продовжений за письмовою згодою Сторін, яка оформлюється відповідним додатком (додатковою угодою) до даного Договору.

Сторони погодили, що передача Техніки в оренду оформлюється Актом приймання-передачі техніки в оренду, який підписується уповноваженими представниками Сторін. Техніка вважається переданою в оренду із дня підписання сторонами Акту приймання - передачі техніки в оренду. При цьому, Сторони визнають, що подача Техніки технічні характеристики, якої не відповідають умовам цього договору, прирівнюється сторонами до не подачі Техніки (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору Орендодавець зобов`язується надати Техніку Орендарю за Актом приймання - передачі Техніки в оренду на протязі 5 (п`яти) днів із дня отримання заявки від Орендаря в телефонному режимі та/або на e-mail адресу, вказану в даному договорі.

В Акті приймання-передачі Техніки в оренду зазначається найменування Техніки, її державний номер та інша інформацію про технічний стан на момент передачі.

Пунктом 4.3. Договору встановлено, що повернення Техніки із оренди оформлюється Актом прийому-передачі (повернення) Техніки із оренди, що підписується уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 6.1.1. п. 6.1 Договору визначено, що Орендодавець зобов`язаний передати Орендарю в оренду техніку у технічно справному стані, що відповідає її призначенню та дозволяє нормально використовувати її за призначенням, з одночасним забезпеченням управління та технічної експлуатації Техніки персоналом (екіпажем) Орендодавця.

Відповідно до п. 7.1 Договору розмір орендної плати за користування Технікою встановлюється за погодженням Сторін та буде визначений останніми в Додатку до даного договору, який є його невід`ємною частиною.

Згідно п. 7.3 Договору розрахунки за надані послуги між Орендарем та Орендодавцем проводяться в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок Орендодавця у наступному порядку:

- поточні оплати здійснюються за кожні 10 (десять) календарних днів наданих послуг в розмірі 80% від вартості відповідних наданих послуг, протягом 10 (десяти) банківських днів на підставі складеного та погодженого Сторонами реєстру наданих послуг, підписаного Сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг та наданого Орендодавцем оригіналу рахунку-фактури;

- остаточний розрахунок з Орендодавцем, в розмірі 20% (двадцять відсотків) від вартості відповідних наданих послуг, проводиться протягом 10 (десяти) банківських днів після реєстрації Орендодавцем відповідної податкової накладної (та/або розрахунку коригування до податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі складеного та погодженого Сторонами реєстру наданих послуг, підписаного Сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг та наданого Орендодавцем оригіналу рахунку/рахунки-фактури.

Зі змісту п. 7.4 Договору поточні оплати та остаточний розрахунок за надані послуги проводяться Орендарем тільки після отримання інформації, яка підтверджує факт належного виконання Орендодавцем наданих послуг, підписання Сторонами акту приймання-передачі наданих послуг за відповідний період та реєстрації Орендодавцем податкових накладних, в тому числі, за будь-яким попереднім актом приймання-передачі наданих послуг. Перед підписанням та відправкою на адресу Орендаря Актів приймання - передачі наданих послуг, Орендодавець зобов`язується відправляти електронні варіанти (примірники) таких актів на електронну адресу Орендаря, зазначену в даному Договорі (або іншу адресу за вказівкою Орендаря), для їх звірки та погодження.

Орендар має право не здійснювати будь-яку чергову (наступну) поточну оплату та проводити остаточний розрахунок з Орендодавцем, якщо сторони не провели звірку наданих послуг за будь-який попередній період надання послуг, за який мав складатися реєстр надання послуг та складання акту приймання-передачі наданих послуг до моменту погодження та підписання сторонами реєстру наданих послуг та підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі наданих послуг за період, що підлягав уточненню (п. 7.5 Договору).

Пунктами 7.6 та 7.7. Договору, сума Договору визначається виходячи з вартості послуг, наданих протягом строку дії даного Договору, та підтверджена відповідними складеними та підписаними Сторонами Актами прийому-передачі наданих послуг, що оформлюється на підставі даних реєстрів наданих послуг. Зобов`язання Орендаря по оплаті вважаються виконаними з дати списання грошових коштів з поточного рахунку Орендаря.

Відповідно до п. 8.2 Договору за прострочення оплати оренди Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі облікової ставки Нацбанку України, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати.

Договір набуває чинності з дати його укладення, зазначеній в преамбулі цього Договору та діє до 02.11.2023 року, а у випадку несвоєчасного виконання будь-якою Стороною своїх обов`язків - до повного виконання ними прийнятих на себе зобов`язань. Сторони погодили, що договір укладається в письмовій формі у паперовому або електронному вигляді із накладенням електронних цифрових підписів, при цьому договір підписаний із використанням електронних підписів, вважається, таким, що має рівну юридичну силу з договором, складеним на паперовому носієві і підписаним власноручним підписом та не потребує затвердження на матеріальних носіях, папері (п. 11.1 Договору).

Додатком №1 до договору сторони узгодили перелік сільськогосподарської техніки, яку Орендодавець зобов`язаний передати в Оренду на виконання умов Договору оренди, а також наводять (узгоджують) інформацію про екіпаж (персонал Орендодавця), яким безпосередньо буде здійснюватися управління та технічна експлуатація технікою, а саме:

- комбайн зернозбиральний CLAAS LEXION 580 р.в. - 2005 з жаткою, державний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про держреєстрацію НОМЕР_2 ;

- комбайн зернозбиральний CLAAS LEXION 580 р.в. - 2007 з жаткою, державний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про держреєстрацію НОМЕР_4 ;

- комбайн зернозбиральний CLAAS LEXION 580 р.в. - 2004 з жаткою, державний номер НОМЕР_5 , свідоцтво про держреєстрацію НОМЕР_6 (а.с. 13).

Додатком №2 до договору встановлено, що вартість послуг по збору врожаю соняшника складає 36 доларів США/га з ПДВ, згідно курсу НБУ, станом на дату оплати (а.с. 14).

Договір та Додатки підписані обома сторонами та скріплені печатками.

03.10.2023 сторони підписали акт приймання-передачі техніки в оренду, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв техніку:

- комбайн зернозбиральний CLAAS LEXION 580 р.в. - 2005 з жаткою, державний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про держреєстрацію НОМЕР_2 ;

- комбайн зернозбиральний CLAAS LEXION 580 р.в. - 2007 з жаткою, державний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про держреєстрацію НОМЕР_4 ;

- комбайн зернозбиральний CLAAS LEXION 580 р.в. - 2004 з жаткою, державний номер НОМЕР_5 , свідоцтво про держреєстрацію НОМЕР_6 (а.с. 15).

22.10.2023 сторонами було підписано акт повернення орендованої техніки (а.с. 16).

На виконання умов Договору, Приватним підприємством "Фрілан" було надано відповідачу послуги з оренди сільськогосподарської техніки на загальну суму 818 678,28 грн, що підтверджується розрахунком по оренді с/г техніки за жовтень 2023 року та актом надання послуг №111 від 23.10.2023 (а.с. 17-18).

Відповідачем здійснено часткову оплату на загальну суму 80 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4241 від 30.11.2023 (а.с. 19).

Також, за результатами здійснення господарської операції з оренди позивачем було складено та зареєстровано податкову накладну №2 від 23.10.2023 на суму 818 678,28 грн, де контрагентом вказано Приватне сільськогосподарське підприємство імені Ватутіна (а.с. 20-21). Вказана податкова накладна зареєстрована 08.02.2024.

Позивач зазначає, що станом на 13.02.2024 за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 738 678,28 грн.

За вказаних обставин, Приватне підприємство "Фрілан" звернулося до суду з позовом про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна 777 613,62 грн, з яких 738 678,28 грн заборгованість, 24 628,48 грн пеня, 4 802,65 грн 3% річних, 9 504,21 грн інфляційних.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору оренди сільськогосподарської техніки (з екіпажем) №128 від 02.10.2023 позивачем (орендодавцем) було передано, а відповідачем (орендарем) прийнято у тимчасове платне володіння та користування сільськогосподарську техніку, а саме: комбайн зернозбиральний CLAAS LEXION 580 р.в. - 2005 з жаткою, державний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про держреєстрацію НОМЕР_2 ; комбайн зернозбиральний CLAAS LEXION 580 р.в. - 2007 з жаткою, державний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про держреєстрацію НОМЕР_4 ; комбайн зернозбиральний CLAAS LEXION 580 р.в. - 2004 з жаткою, державний номер НОМЕР_5 , свідоцтво про держреєстрацію НОМЕР_6 , що підтверджується Актом приймання-передачі техніки від 03.10.2023 (а.с. 15).

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань перед відповідачем щодо оренди с/г техніки з екіпажем підтверджується прийняттям відповідачем наданих послуг за Актом наданих послуг №111 від 23.10.2023 в загальній сумі 818 678,28 грн, підписаним сторонами без будь-яких зауважень і заперечень (а.с. 17).

У відповідності із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно п. 7.3 Договору, розрахунки за надані послуги між Орендарем та Орендодавцем проводяться в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок Орендодавця у наступному порядку:

- поточні оплати здійснюються за кожні 10 (десять) календарних днів наданих послуг в розмірі 80% від вартості відповідних наданих послуг, протягом 10 (десяти) банківських днів на підставі складеного та погодженого Сторонами реєстру наданих послуг, підписаного Сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг та наданого Орендодавцем оригіналу рахунку-фактури;

- остаточний розрахунок з Орендодавцем, в розмірі 20% (двадцять відсотків) від вартості відповідних наданих послуг, проводиться протягом 10 (десяти) банківських днів після реєстрації Орендодавцем відповідної податкової накладної (та/або розрахунку коригування до податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі складеного та погодженого Сторонами реєстру наданих послуг, підписаного Сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг та наданого Орендодавцем оригіналу рахунку/рахунки-фактури.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами договору підписано розрахунок по оренді с/г техніки за жовтень 2023 від 23.10.2023 на суму 818 678,28 грн, в якому визначено найменування послуг, кількість та вартість даних послуг по договору, які були надані позивачем (а.с. 18).

08.02.2024 позивачем зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 818 678,28 грн (а.с. 20-21).

Відтак, відповідно до умов договору оренди сільськогосподарської техніки (з екіпажем) №128 від 02.10.2023 в частині узгоджених сторонами строків оплати (п. 7.3) та положень ч. 1 ст. 530 ЦК України, відповідач зобов`язаний був оплатити надані послуги оренди сільськогосподарської техніки (з екіпажем) (80%) у сумі 654 942,62 грн у строк до 06.11.2023 включно.

Остаточний розрахунок в розмірі 20% від вартості наданих послуг відповідач зобов`язаний був оплатити у сумі 163 735,66 грн у строк до 22.02.2024 включно, оскільки податкову накладну позивачем зареєстровано 08.02.2024.

Приватним сільськогосподарським підприємством імені Ватутіна було оплачено надані позивачем послуги оренди лише частково в загальній сумі 80 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №4241 від 30.11.2023 (а.с. 19).

Судом встановлено, що відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за період 2023 між Приватним підприємством "Фрілан" та Приватним сільськогосподарським підприємством імені Ватутіна станом на 31.12.2023 заборгованість на користь позивача становила 736 678,28 грн.

Таким чином, оскільки остаточний розрахунок в розмірі 20% від вартості наданих послуг відповідач зобов`язаний був оплатити у строк до 22.02.2024 включно, враховуючи дату позову (13.02.2024), суд приходить до висновку, що зобов`язання по сплаті 163 735,66 грн станом на дату подачі позову не настав, а отже права вимагати стягнення 163 735,66 грн є передчасним, тому суд відмовляє позивачу в задоволенні вимог в цій частині.

За таких обставин, в порушення умов договору (п. 7.3), відповідач не здійснив розрахунок за надані послуги оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем у сумі 574 942,62 грн (818 678,28 грн х 80%=654 942,62 грн) (654 942,62 грн - 80 000,00 грн = 574 942,62 грн) у визначений сторонами у договорі строк.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Станом час прийняття даного рішення, відповідач заборгованість перед позивачем в сумі 574 942,62 грн не сплатив, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 574 942,62 гривень, в іншій частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 163 735,66 гривень слід відмовити у зв`язку із їх необґрунтованістю.

Щодо посилань відповідача на те, що позивачем не подано доказів щодо оформлення та погодження сторонами "реєстру наданих послуг", "Акту прийому-передачі наданих послуг", у встановлені Договором оренди строки, то суд зазначає, що позивачем подано до матеріалів справи як докази наданих послуг розрахунок по оренді с/г техніки за жовтень 2023, який датовано 23.10.2023, який підписано сторонами договору без будь-який зауважень та заперечень та в якому чітко визначено найменування послуг, кількість та вартість даних послуг по договору, які були надані позивачем.

Акт надання послуг належить до первинних документів та фіксує факт здійснення господарської операції.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Дослідивши наявний в матеріалах справи акт надання послуг №111 від 23.10.2023, судом встановлено, що він є двостороннім та підписаним відповідачем (замовником) без жодних зауважень, отже є належним доказом, що підтверджує факт вчинення господарської операції, так як містить відомості про дату складання документа; назви підприємств; зміст та обсяг господарської операції; підписи сторін та печатки товариств.

Крім того, позивач заявив до стягнення пеню в розмірі 24 628,48 грн, 3% річних у сумі 4 802,65 грн та інфляційні втрати в розмірі 9 504,21 грн.

Відповідно до частини 1статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 6статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.2. Договору передбачено, що за прострочення оплати оренди Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Разом із цим, із наданого позивачем розрахунку слідує, що позивачем неправильно визначено суму боргу та періоди, на які здійснюється нарахування пені та 3% річних.

Після здійсненого судом перерахунку пені та 3% річних за період:

- з 07.11.2023 по 29.11.2023 (на суму боргу 654 942,62 грн) сума пені становить 6 603,25 грн, 3% річних становить 1238,11 грн;

- з 30.11.2023 по 13.02.2024 (на суму боргу 574 942,62 грн) сума пені становить 18 164,98 грн, 3% річних 3585,74 грн.

Таким чином, судом встановлено, що вірною сумою нарахувань пені є 24 768,23 грн, 3% річних є 4823,85 грн, водночас, приймаючи до уваги положення ч. 2 ст. 237 ГПК України, якими визначено, що суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, сума пені підлягає стягненню з відповідача у розмірі, заявленому позивачем - 24 628,48 грн, 3% річних - 4 802,65 грн.

Що стосується інфляційних, нарахованих позивачем на суму боргу, суд зазначає наступне.

В Додатку №2 до договору № 128 оренди сільськогосподарської техніки (з екіпажем) (а.с. 14) зазначено, що вартість послуг по збору врожаю соняшника 36 доларів США/га з ПДВ, згідно курсу НБУ, станом на дату оплати.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 192 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 524 зазначеного Кодексу зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 Цивільного кодексу України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

За змістом статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.

Норми частини другої статті 625 Цивільного кодексу України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

Разом із тим у випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною другою статті 625 ЦК інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.

Таких висновків у подібних правовідносинах дійшов Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 3 березня 2021 року у справі № 130/2604/18.

Відтак, з огляду на те, що відповідачем порушено грошове зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в іноземній валюті, передбачені частиною другою статті 625 ЦК інфляційні втрати стягненню не підлягають.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76,77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 604 373,75 грн, з яких 574 942,62 грн основна заборгованість, 24 628,48 грн пеня, 4 802,65 грн 3% річних.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 9 065,60 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна (26607, Кіровоградська область, Вільшанський район, с. Мала Вільшанка, код ЄДРПОУ 13756231) на користь Приватного підприємства "Фрілан" (67667, Одеська область, Одеський район, смт. Хлібодарське, вул. Тираспільське шосе, буд. 41-А, код ЄДРПОУ 38643117) 574 942,62 грн основного боргу, 24 628,48 грн пені, 4 802,65 грн 3% річних, а також 9 065,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити до електронних кабінетів позивача та відповідача.

Повне рішення складено 09.04.2024.

Суддя Г.Б. Поліщук