Рішення

від 27.03.2024 по справі 914/2556/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2024 Справа № 914/2556/23

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б., розглянувши справу

за позовом: Державного підприємства «ВОЛИНЬВУГІЛЛЯ»

до відповідача-1: Трускавецької міської ради

відповідача-2: Реєстратора Виконавчого комітету Трускавецької міської ради Лужаниці Тараса Петровича

відповідача-3: Виконавчого комітету Трускавецької міської ради

про: визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

представники:

позивача: Сенів В.О.,

відповідача-1: не з`явився,

відповідача-2: не з`явився,

відповідача-3: не з`явився,

ВСТАНОВИВ

22.08.2023р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державного підприємства «ВОЛИНЬВУГІЛЛЯ» до відповідача: Трускавецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

24.08.2023р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 20.09.2023р.; викликати учасників справи у підготовче засідання.

Хід справи викладено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

11.09.2023р. на адресу суду відповідачем-1 подано відзив на позовну заяву (вх.№21906/23).

20.09.2023р. позивачем подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№22778/23).

25.10.2023р. на адресу суду поступило клопотання (вх.№4281/23) позивача про залучення державного реєстратора Виконавчого комітету Трускавецької міської ради Лужаницю Тараса Петровича та Виконавчого комітету Трускавецької міської ради в якості відповідачів.

25.10.2023р. на адресу суду позивачем подано клопотання про витребування доказів (вх.№25839/23), яке обгрунтовано необхідністю витребування у Виконавчого комітету Трускавецької міської ради (місцезнаходження: Україна, 82200, Львівська обл., місто Трускавець, ВУЛИЦЯ БОРИСЛАВСЬКА, будинок 2; ідентифікаційний код: 04055914) матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСАНС» (місцезнаходження: Україна, 82200, Львівська обл., місто Трускавець, ВУЛИЦЯ Я.МУДРОГО, будинок 9А; ідентифікаційний код: 32646068).

Ухвалою суду від 08.11.2023 року клопотання Державного підприємства «ВОЛИНЬВУГІЛЛЯ» про витребування доказів (вх.№25839/23 від 25.10.2023р.) задоволено, витребувано у Виконавчого комітету Трускавецької міської ради (місцезнаходження: Україна, 82200, Львівська обл., місто Трускавець, ВУЛИЦЯ БОРИСЛАВСЬКА, будинок 2; ідентифікаційний код: 04055914) матеріали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСАНС» (місцезнаходження: Україна, 82200, Львівська обл., місто Трускавець, ВУЛИЦЯ Я.МУДРОГО, будинок 9А; ідентифікаційний код: 32646068).

22.11.2023р. на адресу суду надійшли копії документів частини реєстраційної справи №141800023207 Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСАНС» (місцезнаходження: Україна, 82200, Львівська обл., місто Трускавець, ВУЛИЦЯ Я.МУДРОГО, будинок 9А; ідентифікаційний код: 32646068) та додатково повідомлено суд про те, що відповідно до ухвали Нововолинського міського суду у справі №165/2833/19, провадження №1-кс/165/1339/19 від 23.10.2019 року, старшим слідчим слідчого відділення Нововолинського ВП Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області Степасюком С.Л. 14.11.2019 року отримано тимчасовий доступ до речей і документів та проведено виїмку копії реєстраційної справи.

28.11.2023р. судом отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого слідує про те, що юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСАНС» (місцезнаходження: Україна, 82200, Львівська обл., місто Трускавець, ВУЛИЦЯ Я.МУДРОГО, будинок 9А; ідентифікаційний код: 32646068) припинено, засновником значиться Державне підприємство «ВОЛИНЬВУГІЛЛЯ» (місцезнаходження: Україна, 45400, Волинська обл., місто Нововолинськ, ВУЛИЦЯ ЛУЦЬКА, будинок 1, ідентифікаційний код - 32365965).

29.11.2023р. позивачем подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№29151/23).

13.12.2023 року ухвалою суду клопотання Державного підприємства «ВОЛИНЬВУГІЛЛЯ» про залучення державного реєстратора Виконавчого комітету Трускавецької міської ради Лужаницю Тараса Петровича та Виконавчого комітету Трускавецької міської ради в якості відповідачів задоволено та відповідно залучено таких до участі у справі.

10.01.2024р. позивачем подано до суду письмове пояснення (вх.№834/24).

24.01.2024р. на адресу суду відповідачем-3 подано відзив на позовну заяву (вх.№2210/24).

Протокольною ухвалою від 07.02.2024р. суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 21.02.2024р.

Позиція позивача:

Мотивуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на те, що реєстраційна дія про внесення записів про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації порушує корпоративні права позивача. Крім того, зазначає, що внесення таких записів вчинено за наслідками порушення порядку припинення юридичної особи.

Вимоги позивача про визнання протиправними дій державного реєстратора та скасування записів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи та відповідно внесення відповідних записів про відміну державної реєстрації про припинення юридичної особи до ЄДР грунтуються, зокрема, на тому, що ліквідаційний баланс станом на 29 грудня 2020 року не був затверджений взагалі, до нього не було внесено об`єкт нерухомого майна, який за результатами ліквідації мав перейти у власність Державного підприємства «Волиньвугілля». Крім того, не враховано наявність кредиторської заборгованості, яка утворилася в Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСАНС», засновником якого був позивач, володів часткою в статутному капіталі товариства розміром 15 678 500,00 грн., що складає 100% від загального розміру статутного капіталу.

Позиція відповідача-1: не вважає себе належним відповідачем, вказуючи на правомірність дій державного реєстратора, позовні вимоги заперечено повністю. Вказано на пропуск позовної давності у даній справі.

Позиція відповідача-2: не висловлено.

Позиція відповідача-3: не вважає себе належним відповідачем, зазначено про те, що рішення суду про припинення юридичної особи не оскаржувалось, вказуючи на правомірність дій державного реєстратора, позовні вимоги заперечено повністю. Вказано на пропуск позовної давності у даній справі.

За результатами дослідження поданих доказів та матеріалів справи, пояснень представників учасників справи, суд встановив наступне:

Державне підприємство «ВОЛИНЬВУГІЛЛЯ» володіло часткою в статутному капіталі ТзОВ «РЕНЕСАНС» (Код ЄДРПОУ 32646068) розміром 15 678 500,00 грн., що складає 100% від загального розміру статутного капіталу.

ТзОВ «РЕНЕСАНС» є власником нерухомого майна, а саме володіє ідеальною часткою 60/100 в нежитловій будівлі, загальною площею 2 176,4 квадратних метри, яка знаходиться за адресою: Львівська область, місто Трускавець, вулиця Суховоля, будинок 72а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1541071846115; підстава для реєстрації права власності: дублікат свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та номер: САВ №664545, виданий 10.01.2008р., видавник: КП Львівської обласної ради Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки.

02 грудня 2015 року Трускавецьким міським управлінням юстиції Львівської області внесено запис №14181130014000232 про припинення юридичної особи, що не пов`язано з її банкрутством.Підставою для внесення вказаного запису стала постанова Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року у справі №813/4641/15, відповідно до якої вирішено припинити юридичну особу - ТзОВ «РЕНЕСАНС» (місцезнаходження: Україна, 82200, Львівська обл., місто Трускавець, ВУЛИЦЯ Я.МУДРОГО, будинок 9А; ідентифікаційний код: 32646068).

29 грудня 2020 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вчинено реєстраційний запис про зміну складу комісії з припинення/виділу №1004181420019000232. Запис вчинено державним реєстратором Лужаниця Т.П. виконавчого комітету Трускавецької міської ради.

На підставі вказаного запису, ліквідатором товариства призначено Загірного Михайла Васильовича.

29 грудня 2020 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вчинено реєстраційний запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов`язане з банкрутством юридичної особи №1004181390020000232. Запис вчинено державним реєстратором Лужаниця Т.П. виконавчого комітету Трускавецької міської ради.

До матеріалів справи долучено рішення Трускавецької міської ради від 05.04.2016 року №122, відповідно до змісту якого відділ державної реєстрації є структурним підрозділом саме Трускавецької міської ради.

Оскільки нерухоме майно ТзОВ «РЕНЕСАНС» не було передано Державному підприємству «ВОЛИНЬВУГІЛЛЯ», як учаснику та засновнику, останній звернувся до господарського суду з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису №14181130014000232 від 02.12.2015 року про припинення юридичної особи, що не пов`язано з її банкрутством, та запису № 1004181390020000232 від 29.12.2020 року про державну реєстрацію припинення юридичної особи, на підставі судового рішення, що не пов`язане з банкрутством юридичної особи, щодо ТзОВ «РЕНЕСАНС» (місцезнаходження: Україна, 82200, Львівська обл., місто Трускавець, ВУЛИЦЯ Я.МУДРОГО, будинок 9А; ідентифікаційний код: 32646068), які були вчинені державним реєстратором Лужаниця Т.П. виконавчого комітету Трускавецької міської ради.Крім того, позивач просить суд зобов`язати відповідача внести відповідні записи про відміну державної реєстрації про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Щодо підсудності спору про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи господарському суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.09.2018р. у справі № 813/6286/15 виклала правову позицію щодо юрисдикційної належності таких спорів: спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки). Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин навіть, якщо виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР суб`єктом владних повноважень запису про припинення юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах. При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору.

Вважаючи за необхідне заповнити цю прогалину закону, Велика Палата Верховного Суду виходить із того, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, тому повинні розглядатись за правилами господарського судочинства.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Суд встановив, що припинення юридичної особи здійснювалось в порядку державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов`язане з банкрутством юридичної особи.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Вимоги відповідно до цього позову полягають в усуненні перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцю здійснювати повно і незаперечно свої права користування і розпорядження майном.

Приписами статей 15, 16 Цивільного кодексу України унормовано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, зазначені норми права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, зокрема порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково, тоді як при оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (у редакції від 01.01.2015р.) підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Судом встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2015р. у справі №813/4641/15 припинено ТзОВ «РЕНЕСАНС».

У вказаній постанові суду не було призначено комісію з припинення (ліквідаційну комісію) ТзОВ «РЕНЕСАНС».

Частиною 6 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (у редакції від 01.01.2015р.) передбачено, що у разі, якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи, у зв`язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або особу, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено судовим рішенням.

Отже, для недопущення припинення юридичної особи без дотримання належної правової процедури Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції від 01.01.2015р.) передбачав правовий алгоритм дій державного реєстратора на випадок, якщо у судовому рішенні щодо припинення юридичної особи не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія).

За результатами проведення процедури припинення юридичної особи, відповідно до частини 8 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції від 01.01.2015р.), голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії), якого вказав в Єдиному державному реєстрі державний реєстратор, подає документи для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у порядку, який встановлено частинами першою - шостою статті 36 або частинами першою - восьмою статті 37 цього Закону.

Абзацом 2 частини 2 статті 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (в редакції від 01.01.2015р.) передбачено, що у реєстраційній картці на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії, уповноважена ним особа або ліквідатор письмово зазначають та підтверджують своїм особистим підписом, що ними вчинено всі передбачені законодавством дії стосовно порядку припинення юридичної особи, включаючи завершення розрахунків з кредиторами (у тому числі із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування).

У постанові Великої палати Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі №826/10249/18 розтлумачено, що запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує.

Якщо процедуру ліквідації юридичної особи не було здійснено належним чином, зокрема, якщо її було здійснено на підставі рішення про ліквідацію, прийнятого особами, які не мали повноважень його ухвалювати, на підставі сфальшованих документів, якщо у процедурі ліквідації не було відчужено все майно юридичної особи, тощо, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не є актом, з яким пов`язується її припинення та припинення права власності на її майно, а є лише записом, який не тягне за собою наслідків.

Державне підприємство «ВОЛИНЬВУГІЛЛЯ» володіло часткою в статутному капіталі ТзОВ «РЕНЕСАНС» (Код ЄДРПОУ 32646068) розміром 15 678 500,00 грн., що складає 100% від загального розміру статутного капіталу.

ТзОВ «РЕНЕСАНС» є власником нерухомого майна, а саме володіє ідеальною часткою 60/100 в нежитловій будівлі, загальною площею 2 176,4 квадратних метри, яка знаходиться за адресою: Львівська область, місто Трускавець, вулиця Суховоля, будинок 72а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1541071846115; підстава для реєстрації права власності: дублікат свідоцтва про право власності, на нерухоме майно (копія у зв`язку із втратою оригіналу), серія та номер: САВ №664545, виданий 10.01.2008р., видавник: КП Львівської обласної ради Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки.

З матеріалів справи та заявлених позовних вимог встановлено, що метою останніх є усунення перешкод у користуванні часткою у статутному капіталі (нерухомим майном) шляхом скасування реєстраційних дій/записів.

Частиною першою статті 321 ЦК України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст.391 ЦК України).

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Крім того, негаторний позов має на меті усунення тривалих порушень зазначених повноважень власника, а не тих, що мали місце в минулому, що обумовлює непоширення на вимоги за негаторним позовом строків позовної давності.

Відтак, на звернення власника до суду з негаторним позовом не поширюється позовна давність, оскільки таке порушення права власника є триваючим.

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Якщо ж на час подання позову порушення припинилися, то й відпадає підстава для пред`явлення негаторного позову. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами.

Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що така спірна ситуація створює передумови для втручання у право позивача, зокрема, у право безперешкодно та на власний розсуд користуватись і розпоряджатись нерухомим майном, як єдиним учасником товариства.

Порушене право позивача, передбачене ст.5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», отримати у разі ліквідації частину майна, що залишилась після розрахунків з кредиторами, або його вартість.

Роблячи висновки, суд зазначає про правову проблему регулювання у подібних ситуаціях, однак у даному випадку, виходячи з заявлених позовних вимог (вказання/зазначення конкретних реєстраційних дій, про скасування яких наполягає позивач), вказує про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі. Вказане спричинено тим, що заявник просить скасувати реєстраційну дію, яка була вчинена на підставі рішення суду, яке не було скасовано, а саме Трускавецьким міським управлінням юстиції Львівської області, яким внесено запис №14181130014000232 про припинення юридичної особи, що не пов`язано з її банкрутством.

Як було встановлено судом, до матеріалів справи долучено рішення Трускавецької міської ради від 05.04.2016 року №122, відповідно до змісту якого, відділ державної реєстрації є структурним підрозділом саме Трускавецької міської ради. Крім того, до матеріалів справи долучено копію розпорядження №563-к від 10.11.2023 р. про звільнення державного реєстратора Лужаниці Т.П. з займаної посади. Тому належним відповідачем у справі є саме Трускавецька міська рада.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018р. у справі N 338/180/17 вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (також, висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018р. у справі N 488/5027/14-ц).

У правовій позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.08.2020р. у справі № 910/13125/19 зазначено: «Особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

У такому випадку, якщо суд встановить, що суб`єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДР за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в ЄДР, наявність якого порушує права чи законні інтереси позивача. Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.09.2018р. у справі № 904/5857/17.

Враховуючи вищенаведене, питання наявності правових підстав для скасування певного реєстраційного запису не ставиться у виключну залежність від дотримання державним реєстратором визначеного Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» порядку та способу його дій і у випадку встановлення судом в межах відповідного спору незаконності підстави для вчинення такого запису, яким порушуються права та інтереси позивача, існують правові підстави для його скасування.

При цьому, внесення запису про припинення юридичної особи унеможливлює існування у неї правоздатності, яка могла б забезпечити можливість пред`явлення безпосередньо до такої особи вимог про оскарження рішень її органів щодо внесення спірного запису чи інших дії, пов`язаних з її припиненням, а тому належним способом захисту прав та інтересів в такому випадку і є пред`явлення позову до державного реєстратора з вимогою про скасування зазначеного запису.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд погоджується з позицією позивача в частині позовних вимог до Трускавецької міської ради про те, що внесення державним реєстратором запису №1004181390020000232 від 29.12.2020 року про державну реєстрацію припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов`язане з банкрутством юридичної особи, за обставин наявності майна юридичної особи, порушує законні права та інтереси позивача. Позовні вимоги в зазначеній частині підлягають до задоволення, в решті позовних вимог слід відмовити у зв`язку з безпідставністю, неналежним способом захисту, а також тим, що відповідачі 2 та 3 не є належними за заявленими вимогами.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Господарський суд зазначає, що згідно ст.14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України», у рішенні від 18.07.2006р. та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010р. зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною квитанцією №32528798800007573543 від 18.08.2023р. на суму 10 736,00 грн.

Згідно п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, тому витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача-1 пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис №1004181390020000232 від 29.12.2020 року про державну реєстрацію припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов`язане з банкрутством юридичної особи.

3. Стягнути з Трускавецької міської ради (місцезнаходження: Україна, 82200, Львівська обл., місто Трускавець, вул. Бориславська, будинок 2, ідентифікаційний код- 26230588) на користь Державного підприємства «ВОЛИНЬВУГІЛЛЯ» (місцезнаходження: Україна, 45400, Волинська обл., місто Нововолинськ, вул. Луцька, будинок 1, ідентифікаційний код - 32365965) 2 684,00 грн. судового збору.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст рішення складено 08.04.2024 р.

СуддяКороль М.Р.