Рішення

від 01.04.2024 по справі 916/365/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/365/24

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Батиль Г.М. на підставі довіреності;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інтеренергосервіс до товариства з обмеженою відповідальністю Будівельне управління-378 про стягнення збитків у розмірі 16 665,07 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інтеренергосервіс (далі по тексту ТОВ Інтеренергосервіс) звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Будівельне управління-378 (далі по тексту ТОВ Будівельне управління-378) про стягнення збитків у розмірі 16 665,07 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом завдання позивачу збитків в результаті неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором №4370-ИЭС-ДЦ від 06.08.2021 в частині реєстрації податкових накладних після виконання підрядних робіт, в результаті чого позивач втратив право на отримання податкового кредиту на суму 16 665,07 грн.

Ухвалою суду від 05.02.2024 дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. При цьому, судом було зобов`язано відповідача зареєструвати свій електронний кабінет в підсистемі „Електронний суд за веб-посиланням: https://id.court.gov.ua/.

ТОВ Будівельне управління-378 було повідомлено про розгляд судом даної справи шляхом направлення ухвали суду на його юридичну адресу, а саме: 65003, Одеська обл., місто Одеса, вул. Чорноморського козацтва, будинок 115, офіс 216, яка була перевірена судом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань під час вирішення питання про відкриття провадження у справі. Слід зазначити, що додатково ухвали суду були направлені на електронну пошту відповідача, зазначену в реєстрі.

Проте, направлені на адресу відповідача судові повістки було повернуті до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ТОВ Будівельне управління-378 про розгляд судом даного спору.

Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

06.08.2021 між ТОВ Інтеренергосервіс (Підрядник) та ТОВ Будівельне управління-378 (Субпідрядник) було укладено договір №4370-ИЭС-ДЦ, відповідно до п. 1.1 якого у порядку та на умовах, передбачених цим договором, Субпідрядник зобов`язується своїми силами й на свій ризик виконати, а Підрядник зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи: ремонт з частковою заміною елементів газоходів і повітроводів, енергоблоку №1 ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 4.1 договору №4370-ИЭС-ДЦ від 06.08.2021 приймання виконаних робіт здійснюється сторонами щомісячно за актами приймання виконаних робіт (Форма КБ-2в), довідками про вартість виконаних робіт (Форма КБ-3), що підписується уповноваженими представниками обох сторін. Акт приймання виконаних робіт (Форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних робіт (Форма КБ-3) Субпідрядник надає Підряднику не пізніше останнього календарного дня поточного місяця в 3 (трьох) примірниках.

Згідно з п. 5.4 договору №4370-ИЭС-ДЦ від 06.08.2021 оплата робіт здійснюється Підрядником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Субпідрядника протягом 5 (п`яти) робочих днів на 15 календарний день із дати підписання сторонами акту здачі-прийняття робіт і виставлення рахунку Субпідрядником із дати підписання сторонами акта приймання виконаних підрядних робіт (Форма КБ-28), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (Форма КБ-3) і виставлення рахунку Субпідрядником. Якщо останній день терміну для оплати, встановлений цим договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до пп. 6.1.23 п. 6.1 №4370-ИЭС-ДЦ від 06.08.2021 на дату виникнення податкових зобов`язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) Субпідрядник складає податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних і розрахунків коригування до них у випадках, передбачених законодавством, здійснюється Субпідрядником протягом 3-х календарних днів із дати виникнення податкових зобов`язань (підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України). У разі ненадсилання Субпідрядником Підряднику податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) або в разі порушення ним порядку її заповнення і/або не реєстрації в межах граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у тому числі в результаті призупинення її реєстрації, Субпідрядник сплачує підряднику штраф у розмірі суми податкового кредиту з ПДВ, який Підрядник повинен отримати, за такою податковою накладною (розрахунку коригування до податкової накладної), протягом 10 (десяти) календарних днів із дати надсилання відповідної претензії Підрядника. Підрядник має право застосувати оперативно-господарські санкції в разі ненадсилання розрахунку коригування до податкової накладної або не реєстрації в межах граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної), зокрема в результаті призупинення її реєстрації, або в разі порушення Субпідрядником порядку її заповнення.

У додатках №1 до договору №4370-ИЭС-ДЦ від 06.08.2021 сторонами було визначено договірну ціну та локальний кошторис, у додатку №2 графік виконання робіт.

17.09.2021 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору №4370-ИЭС-ДЦ від 06.08.2021, якою викладено п. 6.1.23 у новій редакції, відповідно до якої усі первинні документи за цим договором мають бути складені із зазначенням відповідного коду ДКПП (державний класифікатор продукції та послуг) робіт.

01.11.2021 між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до договору №4370-ИЭС-ДЦ від 06.08.2021, якою викладено п. 6.1.23 у новій редакції, відповідно до якої на дату виникнення податкових зобов`язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) Субпідрядник складає податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних і розрахунків коригування до них у випадках, передбачених законодавством, здійснюється Субпідрядником протягом 3-х календарних днів із дати виникнення податкових зобов`язань (підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України). У разі ненадсилання Субпідрядником Підряднику податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) або в разі порушення ним порядку її заповнення і/або не реєстрації в межах граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у тому числі в результаті призупинення її реєстрації, Субпідрядник сплачує підряднику штраф у розмірі суми податкового кредиту з ПДВ, який Підрядник повинен отримати, за такою податковою накладною (розрахунку коригування до податкової накладної), протягом 10 (десяти) календарних днів із дати надсилання відповідної претензії Підрядника. Підрядник має право застосувати оперативно-господарські санкції в разі ненадсилання розрахунку коригування до податкової накладної або не реєстрації в межах граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної), зокрема в результаті призупинення її реєстрації, або в разі порушення Субпідрядником порядку її заповнення. Усі первинні документи за цим договором мають бути складені із зазначенням відповідного коду ДКПП (державний класифікатор продукції та послуг) робіт.

19.11.2021 між ТОВ Інтеренергосервіс та ТОВ Будівельне управління-378 було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт №3 за листопад 2021 року, відповідно до якого вартість виконаних відповідачем робіт складає 99 990,43 грн. Крім того, сторонами було підписано довідку про вартість виконаних робіт за листопад 2021 року, згідно якого податок на додану вартість за звітний місяць становить 16 665,07 грн.

З виписки по банківському рахунку ТОВ Інтеренергосервіс від 12.07.2022 вбачається, що вартість виконаних відповідачем робіт згідно вказаного вище акту у розмірі 99 990,43 грн. була сплачена позивачем у повному обсязі.

Проте, як зазначає позивач, ТОВ Будівельне управління-378 не було виконано прийнятого на себе зобов`язання в частині реєстрації податкової накладної, на підтвердження чого суду було надано скріншоти з електронного кабінету ТОВ Інтеренергосервіс як платника податку.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 06.08.2021 між ТОВ Інтеренергосервіс та ТОВ Будівельне управління-378 було укладено договір підряду №4370-ИЭС-ДЦ, на виконання зобов`язань за яким відповідачем у листопаді 2021 було виконано підрядні роботи на суму 99 990,43 грн., вартість яких була оплачена позивачем у повному обсязі 12.07.2022, що підтверджується випискою по банківському рахунку позивача.

Проте, докази реєстрації ТОВ Будівельне управління-378 податкової накладної після виконання робіт, що передбачено п. 6.1.23 договору №4370-ИЭС-ДЦ від 06.08.2021 (в редакції додаткової угоди №2 від 01.11.2021), реєстрація якої мала надати ТОВ Інтеренергосервіс право на отримання податкового кредиту на суму 16 665,07 грн. в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Положеннями статей 224, 225 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема, у вигляді відшкодування збитків.

Господарський суд зазначає, що для настання цивільної відповідальності необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв?язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення. На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

З огляду на приписи ст. 74 ГПК України саме на позивача покладено обов`язок довести суду наявність у діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.08.2018 по справі №917/877/17 дійшов висновку, що в результаті позбавлення права позивача включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання, свідчить про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

У постанові від 01.03.2023р. по справі №925/556/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з 1 січня 2015 року ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ. Збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів / послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем в публічно-правових відносинах з державою обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, адже із цим пов`язується виникнення у покупця права на віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту. Водночас покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів / послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України зумовлює лише обов`язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може. Як наслідок, такий покупець також не може вимагати від держави відшкодування збитків, спричинених невиконанням контролюючим органом обов`язку з проведення перевірки, оскільки цей обов`язок контролюючий орган має не перед покупцем і його невиконання не вважається таким, що порушує якесь конкретне право платника податків. (пункти 8.23, 8.24, 8.26).

Враховуючи вищевикладені приписи чинного законодавства, господарський суд доходить висновку, що ТОВ Інтеренергосервіс мало законне очікування на отримання податкового кредиту у разі виконання ТОВ Будівельне управління-378 обов`язку щодо реєстрації податкових накладних, реєстрація яких надавала позивачу право на отримання податкового кредиту у розмірі 16 665,07 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів, які можуть підтвердити факт реалізації позивачем права на отримання податкового кредиту у розмірі 16 665,07 грн., господарський суд доходить висновку про доведеність позивачем у діях ТОВ Будівельне управління-378 таких елементів складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка та причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою та завданими збитками, розмір яких відповідає сумі ПДВ, який не міг бути включений позивачем до складу податкового кредиту. Таким чином, ТОВ Інтеренергосервіс було понесено збитки у розмірі 16 665,07 грн., які є сумою втраченого позивачем податкового кредиту.

В силу положень ч. ч. 1-3 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку про наявність у діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення, що свідчить і про наявність правових підстав для присудження до стягнення із відповідача на користь ТОВ Інтеренергосервіс збитків у розмірі 16 665,07 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Інтеренергосервіс шляхом присудження до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Будівельне управління-378 збитків у розмірі 16 665,07 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Будівельне управління-378 /65003, Одеська обл., місто Одеса, вул. Чорноморського козацтва, будинок 115, офіс 216; ідентифікаційний код 42474501/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю Інтеренергосервіс /69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20; ідентифікаційний код 34063592/ збитки у розмірі 16 665,07 грн. /шістнадцять тисяч шістсот шістдесят п`ять грн. 07 коп./, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. /дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп./.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 08 квітня 2024 р.

Суддя С.П. Желєзна