Рішення

від 03.04.2024 по справі 916/5799/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5799/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Арнаутова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси (65062, м.Одеса, вул. Черняховського, 6) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65026, м. Одеса, Думська площа, 1)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Абакумової Лариси Георгіївни ( АДРЕСА_1 )

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради (65011, Одеська обл., м. Одеса, вул.Успенська, буд. 83/85)

про стягнення 129 705,41 грн

за участю представників:

від прокуратури: Бондаревський О.М. - прокурор

від позивача: Асташенкова О.І. - самопредставництво

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог Заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси.

29.12.2023 Заступник керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Абакумової Лариси Георгіївни, в якій просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою, площею 0,0403 га за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 82-А (кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:26:014:0004) в сумі 129 705,41 грн, а також судовий збір у сумі 2684 грн.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 03.01.2024 відкрито провадження у справі № 916/5799/23 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті. Вказаною ухвалою судом залучено до участі у справі Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради

02.02.2024 прокурором до канцелярії суду подано відомості щодо нарахування та сплати відповідачем земельного податку за 2023 рік.

19.02.2024 третьою особою до канцелярії суду подано клопотання про залучення витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки.

15.03.2024 прокурором до канцелярії суду подано відомості щодо сплати відповідачем земельного податку.

У судовому засіданні 03.04.2024 прокурор та позивач позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини відсутності суд не повідомляв, відзиву на позов не надав. Про розгляд судом справи відповідач обізнаний, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення (а.с.132,167).

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином шляхом надсилання ухвал суду до електронного кабінету.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси.

ОСОБА_1 на праві приватної власності належить багатофункціональна будівля, загальною площею 1917,3 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 82-А, яка розташована на земельній ділянці площею 0,0403 га, цільове призначення - В.03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, вид використання - для експлуатації та обслуговування будівлі готелю та магазину (кадастровий номер земельної ділянки - 5110137500:26:014:0004).

Речові права щодо земельної ділянки, на якій розташована вказана нежитлова будівля, за ОСОБА_1 не зареєстровано.

Розмір ставки орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі за цільовим використанням земельної ділянки відповідно до додатку до рішення Одеської міської ради «Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі» Nє1267-VI від 20.09.2011 становить 5% від нормативної грошової оцінки.

Згідно витягу № НВ-5100832542023 від 04.10.2023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та листа Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Nє 10-15-0.10-1059/2-23 від 20.03.2023 річна нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:26:014:0004 станом на 01.01.2023 складає 2 626 980,68 гривень.

Відповідач грошові кошти за користування земельною ділянкою не сплачує, з огляду на що у останнього утворилась заборгованість за період з 01.01.2022 по 30.06.2023 у сумі 129 705,41 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях ст.1212 ЦК України.

В обґрунтування підстав представництва прокурора, останній вказує, що згідно зі ст. 10, 265 Податкового кодексу України плата за землю є місцевим податком. Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України вона зараховується до бюджетів місцевого самоврядування, а отже бюджет Одеської міської ради недоотримав значну суму коштів, яку мав би отримати від передачі спірної земельної ділянки в оренду відповідачу.

Недоотримання коштів у розмірі суми орендної плати суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і як наслідок до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету.

Фактом неотримання коштів від орендної плати за спірну земельну ділянку місцевим бюджетом порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади м. Одеси, як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку.

Оскільки Одеська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальної громади жителів міста Одеси, здійснює відповідно до закону від імені та в інтересах вказаної територіальної громади правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об?єктами права комунальної власності, в тому числі на землю, одночасно виконуючи повноваження щодо здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, саме Одеська міська рада є органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Разом з цим, Одеською міською радою не вживаються заходи захисту прав територіальної громади щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою та відповідний позов з цим же предметом та з цих же підстав до суду не пред`являвся, що має наслідком звернення саме прокуратури до суду.

3.2 Доводи Одеської міської ради.

Одеська міська рада письмових пояснень з приводу позовної заяви не подала, натомість у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.26-31), свідоцтва про право власності (а.с.32-33) ОСОБА_1 на праві приватної власності належить багатофункціональна будівля, загальною площею 1917,3 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Одеської міської ради №5992-V від 13.07.2010 (а.с.63) ФОП Абакумовій Л.Г. надано дозвіл на розробку землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 0,0403 га за адресою АДРЕСА_2 для експлуатації та обслуговування будівлі готелю та магазину.

Рішенням Одеської міської ради №3974-VII від 31.10.2018 (а.с.64-65) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5110137500:26:014:0004), площею 0,0403 га (категорія земель за основним цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови), за адресою: АДРЕСА_2 ; надано ФОП Абакумовій Л.Г. земельну ділянку, вказану в пункті 1 цього рішення, в оренду на 25 років, цільове призначення - В.03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, вид використання - для експлуатації та обслуговування будівлі готелю та магазину; затверджено орендну плату в розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; затверджено проект договору оренди землі між Одеською міською радою та ФОП Абакумовій Л.Г.; зобов`язано ФОП Абакумову Л.Г.: дотримуватися положень статті 96 Земельного кодексу України, виконувати вимоги та умови землекористування, передбачені договором оренди землі, визначені службами й організаціями міста та області, викладені в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки; оформити в порядку, встановленому чинним законодавством, договір оренди землі, передбачений пунктом 4 цього рішення.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер витягу НВ-5107310052019) земельна ділянка з кадастровим номером 5110137500:26:014:0004 розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: В.03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, категорія земель: для експлуатації та обслуговування будівлі готелю та магазину, площа земельної ділянки: 0,0403 га, дата державної реєстрації земельної ділянки: 21.09.2015.

Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 25.05.2018 №1074 (а.с.137) нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:26:014:0004 становить 2 076 664,57 грн.

Доказів укладення відповідачем договору оренду земельної ділянки, на якій розташоване належне ОСОБА_1 нерухоме майно, матеріали справи не містять.

Також з матеріалів справи судом встановлено, що при розгляді справи №916/2292/22 за позовом Одеської міської ради до ФОП Абакумової Л.Г. рішенням Господарського суду Одеської області від 19.06.2023 стягнуто з останньої безпідставно збережені грошові кошти за користування земельною ділянкою у сумі 165 976,99 грн, сума яких нарахована станом на 01.01.2022.

Листом від 17.04.2023 №01-19/589 (а.с.57-61) Департамент земельних ресурсів повідомив прокуратуру, що договір оренди щодо спірної земельної ділянки відповідачем не укладався, при цьому рішенням суду у справі №916/2292/22 з відповідача стягнуто безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2019 по 01.12.2021.

Крім того в матеріалах справи наявний лист ГУ ДПС в Одеській області від 06.03.2023 (а.с.49-51), згідно якого ФОП Абакумова Л.Г. перебуває на обліку у Приморському району м. Одеси як платник земельного податку за адресою: м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 82-А, за земельну ділянку, площею 0,0403 га, кадастровий номер 5110137500:26:014:0004. Нараховані податкові зобов`язання за 2022 рік у сумі 50 185,63 грн сплачені у повному обсязі.

Згідно листа Головного управління ДПС в Одеській області від 12.03.2024 №3636-24вх (а.с.159-160) відповідачем земельний податок у 2023 році не сплачено.

Відповідно до розрахунку Одеської міської ради від 01.07.2023 розмір орендної плати, який підлягав сплаті за земельну ділянку площею 403,0 кв.м з кадастровим номером 5110137500:26:014:0004, яка розташована за адресою: вул. Велика Арнаутська, 82-А, у м. Одесі за період з 01.01.2022 по 30.06.2023 (включно) склав 129 705,41 грн.

5. Позиція суду.

5.1. Щодо підстав звернення прокурора з позовом до суду.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Системне тлумачення положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Отже, прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести, у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор зазначив, що відповідачем протягом тривалого часу не сплачувалась плата за користування земельною ділянкою, чим порушено інтереси територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради та інтереси держави в цілому.

Оскільки Одеська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси територіальної громади м. Одеси, здійснює відповідно до закону від імені та в інтересах вказаної територіальної громади правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі на землю, одночасно виконуючи повноваження щодо здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, саме Одеська міська рада є органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Листом від 07.08.2023 (а.с.85-88) Приморська окружна прокуратура м. Одеси звернулась до Одеської міської ради з повідомленням про факт порушення земельного законодавства відповідачем та необхідністю вжиття заходів реагування в межах наданих повноважень.

У відповідь на вказаний лист Департаментом земельних ресурсів було повідомлено про направлення Юридичному департаменту ОМР листа щодо розгляду можливості звернення до ФОП Абакумової Л.Г. з позовною заявою про стягнення орендної плати за період з 01.01.2022 по 30.06.2023 (а.с.89).

Листом від 29.09.2023 (а.с.94) Юридичний департамент ОМР повідомив прокуратуру про те, що наразі Одеська міська рада не звернулась до суду з відповідним позовом.

З урахуванням означеного, прокурор вважає, що ним виконано всі можливі та передбачені законодавством дії для спонукання компетентного органу пред`явити відповідний позов, однак Одеська міська рада, як вказує прокурор, не виконала належним чином свої повноваження.

Факт не звернення до суду позивача з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган не виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави.

Матеріалами справи також підтверджується, що Прокуратура звернулася до Одеської міської ради із повідомленням від 04.10.2023 №52-10555ВИХ-23 (а.с.95) в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" про намір звернутися до суду із відповідним позовом.

Враховуючи вищезазначене та зважаючи на те, що позивач самостійно не звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача плати за користування земельною ділянкою, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, що свідчить про неналежний захист позивачем законних інтересів держави, суд доходить висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави.

5.2. Щодо суті спору.

Позовні вимоги направлені на стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, що належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради, без укладання договору оренди.

За умовами частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 ЗК України - це право постійного користування або право оренди.

Частиною 1 статті 93 і статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).

Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 ЗК України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі - ПК України), тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Водночас за змістом ст. 122-124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт, стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 .

Підсумовуючи наведене, суд вказує, що з набуттям права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Отже відповідач, здійснюючи користування спірною земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів на останню, фактично зберіг в себе кошти, які мав сплатити за користування земельною ділянкою, а тому, відповідно до положень ст. 1212 ЦК України, повинен повернути ці кошти власнику земельної ділянки.

Суд також зауважує, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до пунктів 289.1., 289.2. статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Як вже було зазначено судом, нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 2 076 664,57 грн.

За змістом підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 ст. 288 ПК України річна сума плати за землю не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Рішенням Одеської міської ради №1267-VI від 20.09.2011 затверджено фіксовані відсотки при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі, які введено в дію 20.09.2011. У відповідності до вказаного рішення розмір ставки орендної плати за спірну ділянку становить 5% від нормативної грошової оцінки.

Перевіривши наданий прокурором розрахунок безпідставно збережених відповідачем грошових коштів за період з 01.01.2022 по 30.06.2023, зроблений з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки за 2021 рік - 1.1. та за 2022 рік - 1.15, сума яких становить 129 705,41 грн, суд вважає його вірним, а вимоги такими щодо підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Абакумової Лариси Георгіївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, Думська площа, 1, код ЄДРПОЛУ 26597691) безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою у сумі 129 705 /сто двадцять дев`ять тисяч сімсот п`ять/ грн 41 коп.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Абакумової Лариси Георгіївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Одеської обласної прокуратури (65026 м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552) судовий збір у сумі 2 684 /дві тисячі шістсот вісімдесят чотири/ грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08 квітня 2024 р.

Суддя Ю.М. Щавинська