Рішення

від 01.04.2024 по справі 916/25/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/25/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши справу за позовом Керівника Звягельської окружної прокуратури (вул.Родини Косачів, 6-а,Звягель,Житомирська область,11701) в інтересах держави в особі Ємільчинська селищна рада Житомирської області (вул.Соборна, 18а, смт. Ємільчине, Житомирська область, Звягельський район), за участю третьої осіби, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство "Ємільчинська лікарня" Ємільчинської селищної ради

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Алфі світ лайф 22" (вул.Героїв оборони Одеси, буд. 90, Одеса, Одеська область, 65069) про стягнення 197971,11 грн.;

за участю представників:

від прокуратури: Кривельова Т.М.

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

від 3-ої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Керівник Звягельської окружної прокуратури звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Ємільчинська селищна рада Житомирської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алфі світ лайф 22" про стягнення 197971,11грн., з яких 143 415,00 грн основного боргу, 8 498,81 грн. - 3 % річних, 46 057,30 грн. - інфляційні втрати

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.01.2024р. за даним позовом було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження

24.01.2024 керівник Звягельської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про залучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне некомерційне підприємство "Ємільчинська лікарня" Ємільчинської селищної ради (код ЄДРПОУ 01991659, 11201, вул.1 Травня, 133, смт. Ємільчине, Звягельський район, Житомирська область, офіційна електронна адреса: email:tmilcherl@gmail.com)

Обгрунтовуючи своє клопотання заявник посилається на те, що саме між КНП "Ємільчинська лікарня" та ТОВ "КРЕЙН ЕНЕРДЖІ" (з 08.11.2022 перейменованого в ТОВ "АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22") укладено договір про закупівлю товарів від 15.11.2021 за Nє218, а отже є стороною договору за яким заявлено стягнення.

Ухвалою суду від 04.03.2024 залучено до участі у справі №916/25/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство "Ємільчинська лікарня" Ємільчинської селищної ради

Відповідач в судові засідання не з`являвся, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за адресою яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвали суду у справі направлялись судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 01.04.2024р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Прокурор зазначає, що 02 вересня 2021 року вищевказаним комунальним підприємством в електронній системі закупівель оприлюднено оголошення №НА-2021-09-02-00495 5-а про проведення відкритих торгів на закупівлю бензину А-92 (2700 л), газу скрапленого (2000 л) та дизельного палива (3500 л) очікуваною вартістю 213 000,00 гривень. За змістом оголошення єдиним джерелом фінансування закупівлі є кошти місцевого бюджету.

До участі у відкритих торгах свою тендерну пропозицію подало, зокрема, ТОВ «Крейн Енерджі», що листом №0-11/31 від 03.11.2021 гарантувало можливість поставити 2700 літрів бензину А-92 за ціною 28,98 грн/л, 2000 літрів скрапленого газу за ціною 18 грн/л, 3500 літрів дизельного палива за ціною за ціною 27,96 грн/л, а всього на суму 212 106,00 грн.

Крім того, вказане товариство у складі тендерної пропозиції подало лист №0-09/285 від 29.09.2021, яким гарантувало розгалужену цілодобову мережу автозаправних станцій на території смт Ємільчине, що здійснюватимуть відпуск пального за талонами, а також лист №0-09/291 від 29.09.2021 з наведенням переліку автозаправних станцій ТОВ «Люкспромгаз», з яким в учасника укладено партнерський договір.

Листом ТОВ «Крейн Енерджі» №0-09/292 від 29.09.2021 повідомило, що строк дії талону або скретч-карток на закуповуване пальне будуть дійсні протягом одного року з дня їх видачі замовнику.

За результатом проведення відкритих торгів між КНП «Ємільчинська лікарня» та ТОВ «КРЕЙН ЕНЕРДЖІ» (з 08.1 1.2022 перейменованого в ТОВ «АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22») укладено договір про закупівлю товарів від 15.11.2021 за № 218.

Відповідно до умов вказаного Договору сторони погодили, що постачальник зобов`язується передати замовникові товари згідно закупівлі ДК 021:2015:0913 0000-9 "Нафта і дистиляти", а замовник зобов`язується прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами згідно до Специфікації товару ( Додаток 1 до Договору).

Специфікацією до Договору визначено, що постачальник зобов`язується поставити бензин марки А-92 (талони) в кількості 2 700 літрів з ціною 28,98 грн/л, дизельне паливо (талони) в кількості 3 500 літрів з ціною 27,96 грн/л та скраплений газ (талони) в кількості 2 000 літрів з ціною 18,00 грн.

Відповідно до п.3.2 Договору загальна вартість цього Договору становить 212 106,00 грн., у тому числі ПДВ - 35351,00 грн.

Вказаний Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021, а стосовно інших зобов`язань, взятих Сторонами за цим Договором - до їх повного виконання (п. 12.1 Договору).

Розрахунки за товар проводяться шляхом оплати замовником вартості кожної поставленої партії товару по безготівковому розрахунку протягом 5 банківських днів з моменту одержання товару за цінами згідно видаткових накладних п. 4.1 Договору).

Згідно з п. 13.1 договір може бути достроково розірваний, змінений та доповнений тільки за згодою сторін. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахування фактичного обсягу видатків замовника; збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми визначеної в договорі про закупівлю; погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку. Пунктом 3.3. Договору встановлено, що ціна товару зазначена у цьому Договорі, може бути зменшена лише за згодою Сторін.

Прокурор вказує, що на виконання умов договору та відповідно до видаткової накладної №565 від 01.12.2021 ТОВ «Крейн Енерджі» передано замовнику паливні талони на 2700 літрів бензину А-92, 3 500 літрів дизельного палива та 2000 літрів скрапленого газу на загальну суму 212 106, 00 грн.

Надалі КНП «Ємільчинська лікарня» сплачено кошти на рахунок відповідача на загальну суму 212 106, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №448 від 06.12.2021, та з цього часу набула право власності на закуповуваний товар.

КНП «Ємільчинська лікарня», виконавши зобов`язання за договором №218 від 15.11.2021 та оплативши 06.12.2021 повну вартість товару, набуло право власності на нього, але не отримало його у фактичне володіння, натомість набуло права на отримання придбаного палива на підставі відповідних паливних талонів на автозаправних станціях, пов`язаних договірними відносинами з постачальником.

Крім того, прокурор зазначає, що як вбачається з отриманих КНП «Ємільчинська лікарня» у відповідача паливних талонів, строк їх дії становить «до 02.12.2022». Незважаючи на це, вже починаючи з січня 2022 року постачання палива за договором №218 від 15.11.2021 та на підставі отриманих на виконання цього договору талонів припинилося у зв`язку з відмовою АЗС здійснювати відпуск пального за талонами ТОВ «КРЕЙН ЕНЕРДЖІ». У зв`язку з цим, 04.01.2022, 05.01.2022, 06.01.2022, 09.01.2022 та 10.01.2022 уповноваженими представниками позивача складено акти про факт відмови АЗС від відпуску пального, що долучаються.

З початком повномасштабного вторгнення держави-агресора та введенням воєнного стану автозаправна станція РРС, що знаходиться за адресою: смт Ємільчино, вул. Соборна, 2, припинила функціонування.

14 червня 2022 року на адресу КНП «Ємільчинська лікарня» надійшов лист ТОВ «Крейн Енерджі» №07/14-1 від 14.06.2022, в якому повідомлялося про неможливість належного виконання умов договору №218 від 15.11.2021 внаслідок значного збільшення цін на бензин, запропоновано розірвати договір та повернути неотоварені талони.

Листом №520 від 16.06.2022 КНП «Ємільчинська лікарня» повідомила ТОВ «Крейн Енерджі» про можливість повернення неотоварених талонів після відшкодування їх вартості.

Водночас відповідач на вказаний лист належним чином не відреагував та не повернув КНП «Ємільчинська лікарня» вартості непоставленого товару, а договір №218 від 15.11.2021 залишився чинним та нерозірваним.

Прокурор стверджує, що внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань неотриманими залишилися 171 паливний талон на бензин А-92 номіналом 10 літрів кожен, 126 талонів на дизельне пальне номіналом 20 літрів кожен, 130 талонів на скраплений газ номіналом 10 літрів кожен.

Отже, прокурор вважає, що КНП «Ємільчинська лікарня» не отримано 1710 літрів бензину А-92 за ціною 28,98 гри за літр, 2520 літрів дизельного палива за ціною 27,96 грн за літр, 1300 літрів газу скрапленого за ціною 18 грн за літр, загальна вартість яких за умовами договору №218 від 15.1 1.2021 становить 143 415,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, Керівник Звягельської окружної прокуратури звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Ємільчинська селищна рада Житомирської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алфі світ лайф 22" про стягнення 197971,11грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини другої статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ч.1 ст.510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч.І ст.656 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч.І ст.691 Цивільного кодексу України).

Тобто з наведеного вбачається, що чинним законодавством України визначено істотні умови договору поставки, такі як і істотні умови договору купівлі-продажу, до яких віднесено, зокрема, предмет та ціну.

Як вже зазначалось, на підставі виставленого відповідачем рахунку, позивачем було перераховано 212 106,00 грн. попередньої оплати за товар, що свідчить про погодження між контрагентами всіх істотних умов, необхідних для договорів даного виду та укладення між ними договору поставки, який є підставою для виникнення у сторін майново-господарських зобов`язань.

КНП «Ємільчинська лікарня» Ємільчинської селищної ради, як покупцем, було виконано обов`язок з перерахування відповідачу як постачальнику 212 106,00 грн. попередньої оплати за товар, що підтверджується платіжним дорученням від 06.12.2021 № 448.

Відповідно до ч.1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Згідно ч.1, ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець мас право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Cудом встановлено, що за результатом проведення відкритих торгів між КНП «Ємільчинська лікарня» та ТОВ «КРЕЙН ЕНЕРДЖІ» (з 08.11.2022 перейменованого в ТОВ «АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22») укладено договір про закупівлю товарів від 15.11.2021 за № 218.

На виконання умов договору та відповідно до видаткової накладної №565 від 01.12.2021 ГОВ «Крейн Енерджі» передано замовнику паливні талони на 2700 літрів бензину А-92, 3 500 літрів дизельного палива та 2000 літрів скрапленого газу на загальну суму 212 106, 00 грн.

Надалі КНП «Ємільчинська лікарня» сплачено кошти на рахунок відповідача на загальну суму 212 106, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №448 від 06.12.2021, та з цього часу набула право власності на закуповуваний товар.

Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20 грудня 1997 року затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (абз. 2 п.3 Правил).

Згідно п.9 Правил розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.

Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (надалі - Інструкція ).

Згідно п.3 даної Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Виходячи з наведеного, талон виступає документом, який засвідчує право його власника отримати пальне (товар) на АЗС.

Отримавши талон або паливну картку, покупець фактично ще не одержує пальне, а вартість останнього відображає на балансі підприємства, оскільки на АЗС таке пальне перебуває лише на зберіганні, допоки покупець не вирішить його забрати.

Фактичне отримання пального відбуватиметься на АЗС, що підтверджуватимуть первинні документи. Таким є чек, який надає АЗС при оплаті пального талоном або паливною карткою.

Таким чином, КНП «Ємільчинська лікарня», виконавши зобов`язання за договором №218 від 15.11.2021 та оплативши 06.12.2021 повну вартість товару, набуло право власності на нього, але не отримало його у фактичне володіння, натомість набуло права на отримання придбаного палива на підставі відповідних паливних талонів на автозаправних станціях, пов`язаних договірними відносинами з постачальником.

Як вбачається з отриманих КНП «Ємільчинська лікарня» у відповідача паливних талонів, строк їх дії становить «до 02.12.2022».

Починаючи з січня 2022 року постачання палива за договором №218 від 15.11.2021 та на підставі отриманих на виконання цього договору талонів припинилося у зв`язку з відмовою АЗС здійснювати відпуск пального за талонами ТОВ «КРЕЙН ЕНЕРДЖІ».

У зв`язку з цим, 04.01.2022, 05.01.2022, 06.01.2022, 09.01.2022 та 10.01.2022 уповноваженими представниками позивача складено акти про факт відмови АЗС від відпуску пального, що долучаються.

З початком повномасштабного вторгнення держави-агресора та введенням воєнного стану автозаправна станція РРС, що знаходиться за адресою: смт Ємільчино, вул. Соборна, 2, припинила функціонування.

14 червня 2022 року на адресу КНП «Ємільчинська лікарня» надійшов лист ТОВ «Крейн Енерджі» №07/14-1 від 14.06.2022, в якому повідомлялося про неможливість належного виконання умов договору №218 від 15.11.2021 внаслідок значного збільшення цін на бензин, запропоновано розірвати договір та повернути неотоварені талони.

Листом №520 від 16.06.2022 КНП «Ємільчинська лікарня» повідомила ТОВ «Крейн Енерджі» про можливість повернення неотоварених талонів після відшкодування їх вартості.

Матеріали справи не містять відповіді на вищевказаний лист та не містять доказів повернення КНП «Ємільчинська лікарня» вартості непоставленого товару, а договір №218 від 15.11.2021 залишився чинним та нерозірваним.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань неотриманими залишилися 171 паливний талон на бензин А-92 номіналом 10 літрів кожен, 126 талонів на дизельне пальне номіналом 20 літрів кожен, 130 талонів на скраплений газ номіналом 10 літрів кожен.

Отже, КНП «Ємільчинська лікарня» не отримано 1710 літрів бензину А-92 за ціною 28,98 гри за літр, 2520 літрів дизельного палива за ціною 27,96 грн за літр, 1300 літрів газу скрапленого за ціною 18 грн за літр, загальна вартість яких за умовами договору №218 від 15.11.2021 становить 143 415,00 грн.

Так, судом встановлено наявність заборгованості відповідача за неотриману продукцію у розмірі 143415 грн., у зв`язку з чим позовна вимога позивача підлягає судом задоволенню повністю.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за Договором 8 498,81 грн. - 3 % річних, 46 057,30 грн. - інфляційні втрати.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Не є таким винятком із загального правила випадок, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі частини другої статті 693 ЦК України.

З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія положень частини другої статі 625 ЦК України.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі № 902/186/21.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних, на думку суду, здійснений належним чином, тому позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних в розмірі, інфляційні втрати в розмірі 46 057,30 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Щодо обгрунтування наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

На підставі ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист таких інтересів, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави та нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.

Згідно з ч. З ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених до його компетенції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

З викладеним корелюються й положення ч. ч. З та 4 ст. 53 ГПК України, за якими у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, передбачені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також указує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

У даному спорі уповноваженим суб`єктом владних повноважень є Ємільчинська селищна рада з огляду на наступне.

Статтею 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» одним із основних принципів місцевого самоврядування визначено поєднання місцевих і державних інтересів.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Ємільчинська селищна рада виступає в якості суб`єкта владних повноважень, яка приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов`язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.

Відповідно п. 1.2 статуту 1.2. Комунальне некомерційне підприємство «Ємільчинська центральна районна лікарня» Ємільчинської районної ради Житомирської області (в редакції від 2021 року), за рішенням Ємільчинської районної ради від 25.09.2020 року №522 «Про передачу зі спільної власності територіальних громад сіл селищ Ємільчинського району у комунальну власність Ємільчинської селищної ради юридичної особи Комунального некомерційного підприємства «Ємільчинська центральна районна лікарня» Ємільчинської районної ради та закріпленого за ним майна» передано зі спільної власності територіальних громад сіл селищ Ємільчинського району, а за рішенням Ємільчинської селищної ради від 16.10.2020 року № 1992 «Про зміну засновника, зміну назви та внесення змін до Статуту Комунального Некомерційного підприємства «Ємільчинська лікарня» Ємільчинської селищної ради Житомирської області у новій редакції» прийняло у комунальну власність Ємільчинської селищної територіальної громади та перейменовано на комунальне некомерційне підприємство «Ємільчинська лікарня» Ємільчинської селищної ради Житомирської області.

Згідно з п.п.1.3,1.4 статуту, підприємство є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків Ємільчинської центральної районної лікарні. Підприємство є підпорядковним, підзвітним та підконтрольним Ємільчинській селищній раді.

Отже, враховуючи те, що КНП «Ємільчинська лікарня» фінансується Ємільчинською селищною радою, входить до сфери її управління та їй підконтрольне, вбачаються підстави для представництва інтересів держави в суді в особі Ємільчинської селищної ради.

У даному контексті слід також враховувано, що фінансування закупівлі паливно-мастильних матеріалів за договором №218 від 15.11.2021 здійснювалося виключно за кошти бюджету Ємільчинської селищної ради.

Окружною прокуратурою направлено до Ємільчинської селищної ради повідомлення №54-84-4079вих23 від 05.09.2023 про виявленні порушення при виконанні постачальником договору №218 від 15.11.2021 з метою надання можливості самостійного реагування на порушення інтересів держави шляхом звернення до суду із зазначеного питання та проінформовано, що у разі відсутності належного реагування па виявлені порушення закону зі сторони селищної ради, буде вирішуватись питання щодо представництва органом прокуратури інтересів держави в суді поданій справі.

На вказане повідомлення прокуратури надійшла відповідь від 14.11.2023 №1628, з якої вбачається, що селищна рада не вживала заходи для захисту інтересів держави шляхом звернення до суду із відповідним позовом та додала, що не заперечує щодо звернення прокурором до суду з відповідним позовом з метою представництва інтересів держави в суді. За таких обставин, наведені факти свідчать про бездіяльність уповноваженого органу, тобто невжиття дієвих та ефективних заходів до захисту державних інтересів.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність такого органу.

Таким чином, той факт, що Ємільчинська селищна рада, уповноважена на виконання функцій контролю за ефективністю використання фінансових ресурсів місцевого бюджету, будучи наділена правом на звернення до суду з позовом про визнання таких правочинів недійсними, впродовж розумного строку після повідомлення прокурора не вжила жодних заходів, що мали б реальну спроможність захистити порушені інтереси територіальної громади, дозволяє дійти висновку про неналежне виконання останньою покладених па неї функцій.

Такий стан речей утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» винятковий випадок, за якого порушення інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту, що призводить до виникнення у прокуратури не лише права, а й обов`язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.

Вказані обставини, відповідно до ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», свідчать про наявність у прокурора права та можливості представляти інтереси держави в суді, шляхом подачі відповідного позову.

Доцільність подання позову у даному випадку зумовлена необхідністю якнайшвидшого стягнення з ТОВ «АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22» коштів до місцевого бюджету з метою їх подальшого використання для потреб територіальної громади.

При цьому, вжиття інших заходів, які не пов`язані із зверненням з позовом до суду, не може вважатись ефективним способом стягнення (повернення) коштів в умовах воєнного стану та жодним чином не гарантує повернення таких коштів.

Таким чином, у прокурора наявні підстави для представництва інтересів держави в особі Ємільчинська селищна рада Житомирської області шляхом пред`явлення цього позову.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22» (65 069, Одеська область, місто Одеса, вулиця Героїв Оборони Одеси, будинок 90, код СДРПОУ 41829696) на користь Смільчинської селищної ради Житомирської області (вул. Соборна, 18 а, смт. Ємільчине, Звягельського району, Житомирської області, 11201, код ЄДРПОУ 04347605) кошти в сумі 197 971,11 грн, з яких 143 415,00 грн основного боргу, 8 498,81 грн. - 3 % річних, 46 057,30 грн. - інфляційні втрати.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22» (65 069, Одеська область, місто Одеса, вулиця Героїв Оборони Одеси, будинок 90, код ЄДРПОУ 41829696) на користь Житомирської обласної прокуратури сплачений судовий збір в розмірі 2969,57грн. на розрахунковий рахунок: №UА598201720343110001000011049, Державна казначейська служба України, код ЄДРПОУ 02909950.

Накази видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 08 квітня 2024 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов