Ухвала

від 09.04.2024 по справі 917/736/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

09.04.2024 Справа № 917/736/19

Суддя Тимощенко О.М., розглянувши матеріали справи №917/736/19

за позовною заявою Спільного підприємства "Каштан Петролеум ЛТД", пр. Героїв Сталінграду, 24, оф. 141, м. Київ, 04210

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Техтрейд груп", вул. Софіївська, 36-Б, офіс 3, м. Кременчук, Полтавська область,39600

про стягнення 26 361 018,00 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Полтавської області перебувала справа №917/736/19 за позовом Спільного підприємства "Каштан Петролеум ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техтрейд груп" про стягнення 26 361 018,00 грн. заборгованості.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.09.2019 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техтрейд груп" на користь Спільного підприємства "Каштан Петролеум ЛТД" 2 26 361 081,00 грн основного боргу, 395 415,27 грн витрат на сплату судового збору.

03.10.2019 року судом видано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 10.09.2019 року.

Ухвалою від 11.11.2019 року суд виправив описку у мотивувальній частині та в п. 2 резолютивної частини рішення від 10.09.2019 року по справі №917/736/19, зазначивши вірну суму основного боргу, а саме - 26 361 018,00 грн.

08.04.2024 року до суду від Спільного підприємства "Каштан Петролеум ЛТД" надійшло клопотання (вх. №4689), в якому стягувач просив:

1) відкрити виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду Полтавської області про примусове виконання рішення суду від 03.10.2019 року у справі №917/736/19 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техтрейд груп" на користь Спільного підприємства "Каштан Петролеум ЛТД" основного боргу у сумі 26 361 018,00 грн та витрат по сплаті судового збору у сумі 395 415,27 грн;

2) здійснити усі передбачені законодавством заходи для фактичного повного виконання рішення Господарського суду м. Києва від 09.10.2018 року у справі №910/9386/18, в тому числі: накласти арешт на кошти боржника, звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника ТОВ "Техтрейд груп" за межі України до виконання зобов`язань за вказаним рішенням суду, виявити дебіторів боржника та стягнути з них належні боржнику кошти на користь СП "Каштан Петролеум ЛТД".

З приводу заявленого клопотання суд зазначає наступне.

Згідно положень ст. 1, 5 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

У відповідності до положень ст.129-1 Конституції України, ст. 236 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з приписами ч. 1 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Частиною 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 13 ЗУ "Про виконавче провадження").

З урахуванням вищезазначеного суд звертає увагу стягувача на відсутність у господарському судочинстві правової норми, яка б надавала суду повноваження відкривати виконавче провадження, оскільки вирішення даного питання належить виключно до компетенції виконавця.

Тому, враховуючи, що в господарському процесі відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження відкривати виконавче провадження, суд не находить підстав для прийняття до розгляду клопотання про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду Полтавської області про примусове виконання рішення суду від 03.10.2019 року у справі №917/736/19, оскільки це не підлягає розгляду господарськими судами, порушує норми ГПК України та свідчить про вихід суду за межі своїх процесуальних повноважень, порушення принципу верховенства права, проголошеного Конституцією, та вимог ст. 6 Конвенції щодо вирішення справи судом, встановленим законом.

При цьому, відповідно до ст. 339 ГПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Також суд звертає увагу стягувача, що в п. 2 прохальної клопотання він просив здійснити дії відносно виконання рішення по справі, яка розглядаласьГосподарським судом м. Києва (910/9386/18).

Тоді як, відповідно до ст. 338 ГПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

За таких обставин, суд також відмовляє у прийнятті до розгляду клопотання щодо здійснення усіх передбачених законодавством заходів для фактичного повного виконання рішення Господарського суду м. Києва від 09.10.2018 року у справі №910/9386/18.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 338 Господарського процесуального кодексу України, ст. 1, 5, 13, 18, 26 ЗУ "Про виконавче провадження" суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті до розгляду клопотань Спільного підприємства "Каштан Петролеум ЛТД" (вх. №4689 від 08.04.2024 року) про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду Полтавської області про примусове виконання рішення суду від 03.10.2019 року у справі №917/736/19 та про здійснення усіх передбачених законодавством заходів для фактичного повного виконання рішення Господарського суду м. Києва від 09.10.2018 року у справі №910/9386/18 (вх. №4689 від 08.04.2024 року).

2. Копії ухвали направити учасникам справи.

Ухвала підписана 09.04.2024 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту оголошення (підписання) (ст.ст. 235, 255 ГПК України).

Суддя О. М. Тимощенко