Рішення

від 28.03.2024 по справі 918/23/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2024 р. Справа № 918/23/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А.,

за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Демидівської селищної ради

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Княгинин"

про розірвання договорів оренди землі та водного об`єкта, повернення земельних ділянок та водного об`єкта,

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача - Кондратюк М.Л., доручення № 1 від 15.01.2024 р.;

від відповідача - не з`явився;

від прокуратури -Гарбарук В.А.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

У судовому засіданні 28 березня 2024 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В січні 2024 року (на конверті, в якому прийшла позовна заява до суду, вбачається, що відправлення оформлено 29.12.2023 року) керівник Дубенської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Демидівської селищної ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства "Княгинин" (далі - відповідач), в якій просить:

- розірвати договір оренди земельної ділянки від 12.02.2003 року, укладений між Княгининською сільською радою та Приватним сільськогосподарським підприємством "Княгинин", нотаріально посвідчений 27.02.2003 року та зареєстрований в реєстрі під № 203 від 27.02.2033 року, також зареєстрований Княгининською сільською радою Демидівського району Рівненської області, про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 26 від 04.03.2003 року;

- зобов`язати Приватне сільськогосподарське підприємство "Княгинин" повернути Демидівській селищній раді земельні ділянки загальною площею 48,3318 га з кадастровими номерами - 5621483509:02:000:0007, 5621483500:02:000:0038, розташовані на території Демидівської селищної ради Дубенського району Рівненської області (на території колишньої Княгининської сільської ради Демидівського району Рівненської області);

- розірвати договір оренди водного об`єкта від 30.03.2005 року № 2, укладений між Демидівською районною державною адміністрацією та Приватним сільськогосподарським підприємством "Княгинин";

- зобов`язати Приватне сільськогосподарське підприємство "Княгинин" повернути Демидівській селищній раді водні об`єкти, передані Приватному сільськогосподарському підприємству "Княгинин" згідно договору оренди водного об`єкта від 30.03.2005 року № 2, за актом приймання-передачі.

Крім того прокурор просить стягнути з відповідача на користь Рівненської обласної прокуратури понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 10 736 грн 00 коп.

До позовної заяви керівником Дубенської окружної прокуратури долучено платіжну інструкцію від 26 грудня 2023 року № 2559 про оплату судового збору за подання даної позовної заяви до Господарського суду Рівненської області в розмірі 10 736 грн 00 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на невиконання орендарем, Приватним сільськогосподарським підприємством "Княгинин", своїх зобов`язань за договорами оренди землі та водного об`єкта, розташованих на території Демидівської селищної ради Дубенського району Рівненської області, що є порушенням вимог водного та земельного законодавства.

Ухвалою суду від 9 січня 2024 року позовну заяву керівника Дубенської окружної прокуратури від 29.12.2023 року № 51-4240вих-23 залишено без руху та встановлено керівнику Дубенської окружної прокуратури строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п`ять) днів з дня отримання даної ухвали та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- доказів реєстрації електронного кабінету позивача - Демидівської селищної ради відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України.

12 січня 2024 року від керівника Дубенської окружної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшла заява від 12.01.2024 року про усунення недоліків, до якої долучено копію відповіді № 414041 про наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС в Демидівської селищної ради.

Ухвалою суду від 22 січня 2024 року позовну заяву керівника Дубенської окружної прокуратури від 29.12.2023 року № 51-4240вих-23 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26 лютого 2023 року.

Ухвалою суду від 26 лютого 2024 року підготовче засідання відкладено на 18 березня 2024 року.

26 лютого 2024 року від керівника Дубенської окружної прокуратури на адресу суду надійшло клопотання від 23.02.2024 року № 51-679вих-24, в якому просив долучити до матеріалів справи лист Демидівської селищної ради з доказами направлення сторонам.

18 березня 2024 року від керівника Дубенської окружної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі від 15.03.2024 року.

Також 18 березня 2024 року від керівника Дубенської окружної прокуратури через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли пояснення від 15.03.2024 року № 51-947вих-24.

Крім того 18 березня 2024 року від керівника Дубенської окружної прокуратури на електронну адресу суду надійшли пояснення від 15.03.2024 року № 51-947вих-24.

Ухвалою суду від 18 березня 2024 року підготовче провадження у даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 28 березня 2024 року.

У судовому засіданні 28 березня 2024 року прокурор у справі підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача у судовому засіданні 28 березня 2024 року підтримав позов та просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 28 березня 2024 року також не з`явився, про дату, час і місце даного засідання повідомлявся належним чином.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 22січня 2024 року, відправлена відповідачу на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 21, повернулася до суду із відміткою на конверті про невручення: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 126-129).

Ухвала суду про відкладення підготовчого засідання від 26 лютого 2024 року, відправлена відповідачу на адресу: 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 21, повернулася до суду із відміткою на конверті про невручення: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 150-152).

Ухвала суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 18 березня 2024 року, відправлена відповідачу на адресу: 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 21, повернулася до суду із відміткою на конверті про невручення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що місцезнаходженням Приватного сільськогосподарського підприємства "Княгинин" є: 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 21.

Згідно із п. п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За вказаних обставин, у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

У той же час повторне відкладення розгляду справи може призвести до виходу за межі встановлених чинним ГПК України строків розгляду господарських спорів та порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, а неявка останнього не перешкоджає розгляду цієї справи та вирішенню спору по суті, то за висновками суду справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора у справі та представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Згідно з ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції). Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно зі ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Статтями 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Територіальна громада має право самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України.

Відповідно до ст. 142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, у тому числі, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Приписами ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Як вже зазначалось, у зв`язку з внесенням Законом України № 1423-IX від 28.04.2021 року змін до ЗК України, відповідно до п.п. "а" п. 24 Розділу X Перехідних положень ЗК України, з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування та земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

Спірні земельні ділянки водного фонду та водні об`єкти розташовані на території Демидівської селищної ради.

Таким чином, власником та розпорядником спірних земельних ділянок та водних об`єктів, а також компетентним суб`єктом, який повинен здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, є саме Демидівська територіальна громада Дубенського району в особі Демидівської селищної ради.

Проте, Демидівська селищна рада, встановивши порушення орендарем вимог чинного законодавства та умов договору оренди земельних ділянок від 12.02.2003 року та водного об`єкта від 30.03.2005 року № 2, дієвих заходів до захисту інтересів держави та територіальної громади не вжила.

Окружною прокуратурою 20.10.2023 скеровано лист до Демидівської селищної ради про наявність підстав для вжиття заходів до усунення порушень та захисту інтересів держави.

Однак, листом від 23.10.2023 року № 03-13/2274 Демидівська селищна рада повідомила про невжиття заходів цивільно-правового характеру.

Зважаючи на викладене, наявні підстави для вжиття Дубенською окружною прокуратурою заходів представницького характеру з метою захисту інтересів держави в особі Демидівської селищної ради, шляхом звернення до Господарського суду Рівненської області з позовом про розірвання договору оренди землі від 12.02.2003 року та водного об`єкта від 30.03.2005 року № 2, повернення земельних ділянок та водного об`єкту, про що повідомлено Демидівську селищну раду листом від 28.12.2023 року № 51-4235вих-23.

Пунктами 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 визначено, що інтереси держави є оціночним поняттям, а отже, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і може здійснювати представництво в порядку, передбаченому процесуальним законом.

"Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17).

У статтях 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно із ст. ст. 3, 4 ВК України, усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать: поверхневі води; природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об`єкти; підземні води та джерела; внутрішні морські води та територіальне море.

До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

З вказаних статей вбачається, що водні об`єкти та землі водного фонду є національним багатством держави і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно - гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в водних ресурсах.

Усі водні об`єкти та землі водного фонду на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони протікають, та незалежно від права власності на них, становлять водний фонд та землі водного фонду України і перебувають під охороною держави.

Водні об`єкти та землі водного фонду, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на землі водного фонду здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності, користування на землю.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до преамбули Концепції розвитку рибного господарства України, схваленої постановою Верховної Ради України від 13.07.2000 року 1885-ІІІ одним із стратегічних напрямів державної політики в галузі рибного господарства є створення сприятливих умов для стабілізації та нарощування виробництва конкурентоспроможної рибної продукції з метою гарантування продовольчої безпеки країни та задоволення потреб населення в рибопродукції.

Рибна галузь України відіграє значну роль для розвитку продовольчого комплексу країни.

На сучасному етапі головними завданнями рибогосподарської галузі є забезпечення зростання виробництва, стале забезпечення країни рибою для населення та сировиною для переробних підприємств.

Проте, однією з найбільш актуальних проблем стабілізації подальшого прискорення розвитку рибогосподарського виробництва на підприємствах будь-якої форми власності є підвищення його ефективності.

Отже, правовідносини, пов`язані з користуванням землями державної чи комунальної власності становлять "суспільний", "публічний" інтерес, а порушенням умов договору оренди земель водного фонду та вимог чинного законодавства, такому суспільному інтересу не відповідає.

У даному випадку порушення інтересів держави відбулося через порушення норм законодавства під час використання земель водного фонду, та полягає у користуванні земельних ділянок водного фонду комунальної власності та водних об`єктів з порушенням умов договорів оренди та законодавства, яке регулює такі відносини.

Слід зазначити, що при укладенні оспорюваних договорів держава розраховувала не лише на отримання плати за користування земельними та водними об`єктами, але й на дотримання Приватним сільськогосподарським підприємством "Княгинин" усіх умов договорів, в тому числі щодо використання земельних ділянок та водних об`єктів саме для рибогосподарських потреб, з метою створення сприятливих умов для стабілізації та нарощування виробництва конкурентоспроможної рибної продукції з метою гарантування продовольчої безпеки країни та задоволення потреб населення в рибопродукції.

З огляду на зазначене, суд зробив висновок, що, звертаючись до суду із позовом у даній справі, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, які, попри те, не здійснює захист прав та інтересів держави у спірних правовідносинах.

Згідно з правилами статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

12 лютого 2003 року між Княгининською сільською радою Демидівського району Рівненської області та Приватним сільськогосподарським підприємством "Княгинин" укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого, орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Княгининської сільської ради (на даний час Демидівської селищної ради Дубенського району Рівненської області), за межами населеного пункту, строком на 25 років, земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. Земельна ділянка передана в оренду для рибогосподарських потреб.

Договір оренди земельної ділянки від 12.02.2003 року, укладений між вказаними особами, нотаріально посвідчений 27.02.2003 року та зареєстрований в реєстрі під № 203 від 27.02.2033 року, також зареєстрований Княгининською сільською радою Демидівського району Рівненської області, про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 26 від 04.03.2003 року.

Відповідно до пункту 1 вищевказаного договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 48,3318 га (в т.ч. під гідротехнічними спорудами - 4,0847 га, під крутосхилами - 0,60 га, під ставками 43,6471 га). Земельна ділянка вільна від інженерних споруд і комунікацій. Земельна ділянка, яка передається в оренду, немає недоліків, що суттєво можуть впливати на її використання.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду терміном на 25 років для рибогосподарських потреб.

Згідно з пунктом 2.3 Договору, орендна плата вноситься орендарем щомісячно по 8,33% від загальної суми. Розрахунки закінчуються не пізніше 5 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 3.2 Договору, орендар зобов`язаний приступити до використання орендованої земельної ділянки після державної реєстрації договору оренди; використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до мети, зазначеної у пункті 2.1 цього Договору, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного і екологічного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі.

Відповідно до п. 4 вказаного договору дія договорів припиняється шляхом його розірвання, зокрема, у випадку невиконання іншою стороною обов`язків, передбачених цим договором. В разі відсутності взаємної згоди сторін щодо зміни умов цього договору, його дострокового розірвання на вимогу заінтересованої сторони, ці питання вирішуються у судовому порядку.

У разі припинення або розірвання цього договору орендар має забезпечити виконання умов повернення земельної ділянки, визначених у пункті 2.4 цього договору.

Згідно експлікацій земельних угідь, які підлягають до відведення, що є додатками до вищезазначеного договору оренди, ПСП Княгинин передано землі запасу Княгининської сільської ради загальною площею 48,3318 га, з них 31,1088 га біля с. Охматків та 17,223 га біля с. Княгинин (в т.ч. під гідротехнічними спорудами - 4,0847 га, під крутосхилами - 0,60 га, під ставками 43,6471 га).

Крім того 30 березня 2005 року Демидівською районною державною адміністрацією та Приватним сільськогосподарським підприємством "Княгинин" укладено договір № 2 оренди водного об`єкту, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в користування на умовах оренди 4 руслових ставки, розміщених на території Княгининської сільської ради для риборозведення (на даний час Демидівської селищної ради Дубенського району Рівненської області).

У п. 1.2 договору оренди водного об`єкта від 30.03.2005 року № 2 наведено характеристики об`єкта оренди, а саме: земельна ділянка площею 43,643 га, в тому числі площа водного дзеркала: став № 1 - 4,14 га, № 2 - 7,313 га, № 3 - 4,55 га, № 4 - 27,64 га.

Окрім іншого у характеристиці об`єкта оренди вказано про необхідність винесення в натуру та встановлення вказівних знаків меж охоронної зони та прибережної смуги.

Розділом 3 вказаного договору визначено права та обов`язки орендаря. Зокрема, п. 3.2.2 договору оренди водного об`єкта орендаря зобов`язано використовувати наданий йому у користування на умовах оренди водний об`єкт за цільовим призначенням, відповідно до умов договору; регулярно проводити рибоводно-меліоративні заходи на водному об`єкті (п. 3.2.6.); роботи по спорожненню та наповненню ставка № 1 проводити згідно з затвердженими правилами експлуатації та дозволом на спеціальне водокористування (п. 3.2.9); винести в натуру прибережну захисну смугу та водних об`єктів та утримувати її в належному стані, здійснювати заходи щодо забезпечення режиму її охорони у відповідності з вимогами Водного кодексу України (п. 3.2.13); виконувати інші вимоги щодо використання водного об`єкта згідно з чинним законодавством (3.2.15).

Пунктом 3.2.14 визначено, що після закінчення договору оренди, орендарю необхідно повернути орендований водний об`єкт в стані не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав його в оренду.

Про повернення об`єкта оренди складається акт приймання-передачі, який підписується представниками сторін (п. 5.6 договору оренди водного об`єкта від 30.03.2005 року № 2).

Вказаний договір набуває чинності з моменту його реєстрації та підписання акту приймання-передачі водного об`єкта в оренду (п. 8.5 договору оренди водного об`єкта від 30.03.2005 року № 2).

Цей договір може бути достроково розірваний за взаємною згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний у разі не виконання сторонами їх обов`язків, передбачених пунктами 3.2, 4.2 даного Договору, у разі знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому Договором використанню водного об`єкта, а також на підставах, визначених Водним кодексом України та іншими законами України (пункт 8.2 договору оренди водного об`єкта від 30.03.2005 року № 2).

Разом з тим, з`ясовано, що орендовані земельні ділянки та водні об`єкти, розташовані на них, використовуються Приватним сільськогосподарським підприємством "Княгинин" з порушенням умов договорів оренди та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Європейської хартії місцевого самоврядування від 15.10.1985 року (ратифіковано Законом № 452/97-ВР від 15.07.1997 року, дата набрання чинності для України 01.01.1998 року), місцеве самоврядування означає право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання та управління суттєвою часткою публічних справ, під власну відповідальність, в інтересах місцевого населення. Це право здійснюється радами або зборами, члени яких вільно обираються таємним голосуванням на основі прямого, рівного, загального виборчого права і які можуть мати підзвітні їм виконавчі органи (ч. 2 вказаної статті).

Згідно з частинами 1, 3 та 4 ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією або Законом.

Однак, це положення не перешкоджає наділенню органів місцевого самоврядування повноваженнями і функціями для спеціальних цілей відповідно до закону.

Публічні повноваження, як правило, здійснюються переважно тими органами публічної влади, які мають найтісніший контакт з громадянином. Наділяючи тими чи іншими повноваженнями інший орган, необхідно враховувати обсяг і характер завдання, а також вимоги досягнення ефективності та економії. Повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними. Вони не можуть скасовуватися чи обмежуватися іншим, центральним або регіональним органом, якщо це не передбачене законом. Тобто, публічний інтерес на муніципальному рівні - це визнаний державою, закріплений у законодавстві про місцеве самоврядування інтерес територіальної громади (їх об`єднання), задоволення якого служить умовою і гарантією її існування і розвитку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 143 Конституції України, на органи місцевого самоврядування покладено обов`язок щодо вирішення питань, віднесених законом до їх компетенції.

Частиною 1 ст. 18 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

У зв`язку з внесенням Законом України № 1423-IX від 28.04.2021 року змін до Земельного кодексу України, відповідно до п. п. "а" п. 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021 року) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування та земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

Спірні земельні ділянки водного фонду та водні об`єкти розташовані на території Демидівської селищної ради Дубенського району.

Таким чином, власником та розпорядником спірних земельних ділянок та водних об`єктів, а також компетентним суб`єктом, який повинен здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, є Демидівська територіальна громада Дубенського району Рівненської області в особі Демидівської селищної ради.

Пунктом 3.1. договору оренди земельної ділянки, укладеного між Княгининською сільською радою Демидівського району Рівненської області та Приватним сільськогосподарським підприємством "Княгинин" від 12 лютого 2003 року, який зареєстрований Княгининською сільською радою Демидівського району Рівненської області, про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 26 від 04.03.2003 року, передбачено право орендодавця вимагати від орендаря використовувати земельну ділянку у відповідності до мети, визначеної у п. 2.1 цього договору, забезпечення екологічної безпеки землекористування, шляхом додержання вимог земельного і природоохоронного законодавства України, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі, своєчасного внесення орендної плати.

Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - дотримання зобов`язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об`єкта, експлуатації водосховищ і ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами та права спеціального водокористування.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. ст. 24 і 25 вказаного Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (ст. 32 Закону України "Про оренду землі").

Згідно п. 4.1.3. договору оренди водного об`єкта від 30.03.2005 року № 2, орендодавець вправі перевіряти самостійно, або з залученням інших державних органів дотримання орендарем умов договору.

Також орендодавець вправі вимагати від орендаря дотримання вимог екологічного, санітарно-епідеміологічного, земельного законодавства, державних стандартів, норм і правил, проектних рішень щодо безпечної експлуатації водного об`єкта, утримання в належному стані прибережних смуг, а також території, які особливо охороняються (п. 4.1.5 договору оренди водного об`єкта від 30.03.2005 року № 2).

Реалізуючи свої повноваження, як власник та орендодавець спірних земельних ділянок, а також права, передбачені ЗК та ЦК України, Законом України "Про місцеве самоврядування в України", Демидівською селищною радою 08.09.2023 року за участі державного інспектора Державної екологічної інспекції Поліського округу, проведено обстеження земельних ділянок, що перебувають в оренді Приватного сільськогосподарського підприємства "Княгинин" за договором оренди земельної ділянки від 12.02.2003 року, та на якій розташовано водні об`єкти, що перебувають в оренді за договором оренди водного об`єкта № 2 від 30.03.2005 року, про що складено відповідні акти.

В ході вказаних обстежень встановлено, що орендар неналежно виконує умови договору, а саме - водні об`єкти на орендованих земельних ділянках знаходяться в занедбаному стані.

З огляду на викладене, у Демидівської селищної ради Дубенського району (до складу якої 27.10.2017 року увійшла Княгининська сільська рада), як власника та орендодавця спірних земельних ділянок та водного об`єкта, наявні повноваження щодо захисту інтересів держави в спірних правовідносинах, в тому числі шляхом здійснення обстеження земельних ділянок та водних об`єктів, встановлення стану дотримання відповідачем умов договорів оренди та положень чинного законодавства, а також звернення до суду з позовом про розірвання договорів оренди та повернення земельних ділянок та водних об`єктів.

За змістом ст. 93 Земельного кодексу і ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Статтею 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії (ст. 18 Земельного кодексу України).

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, в тому числі землі водного фонду (ст. 19 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 58 Земельного кодексу України, до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами. Аналогічна норма передбачена також ст. 4 Водного кодексу України.

Вимоги до власників і землекористувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності встановлено також у ст. 35 Закону України "Про охорону земель", за змістом якої власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Згідно ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані: забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; обкошувати (з прибиранням скошеного) та оборювати земельні ділянки, прилеглі до торфовищ, полезахисних лісових смуг, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, у смугах відведення автомобільних доріг і залізниць.

Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал (крім каналу на зрошувальних і осушувальних системах), а також водоносний горизонт).

Згідно зі ст. 3 Водного кодексу України, усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать: 1) поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки) штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об`єкти; 2) підземні води та джерела; 3) внутрішні морські води та територіальне море.

Для створення сприятливого режиму водних об`єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони (ст. 87 Водного кодексу України).

Водночас, відповідно до п. 2 ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов`язані використовувати воду (водні об`єкти) відповідно до цілей та умов їх надання.

Водокористувачі, яким надано у користування рибогосподарські водні об`єкти (їх частини), зобов`язані здійснювати заходи, що забезпечують поліпшення екологічного стану водних об`єктів і умов відтворення рибних запасів, а також утримувати в належному санітарному стані прибережні захисні смуги в місцях вилову риби (ст. 68 Водного кодексу України).

Води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод. Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (водним об`єктам), може бути припинена за рішенням суду (ст. 95 Водного кодексу України).

Законом України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" визначено, що суб`єкти рибного господарства, окрім іншого, зобов`язані здійснювати у встановленому порядку комплексні рибницько-меліоративні заходи щодо охорони та відтворення, у тому числі штучного, водних біоресурсів, збереження та поліпшення умов їх існування (ст. 35 Водного кодексу України).

У свою чергу, Законом України "Про аквакультуру" визначено, що рибогосподарська меліорація - комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію показників гідрологічного, гідрохімічного, гідробіологічного режимів та підвищення продуктивності водних об`єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, поліпшення умов природного відтворення та якісного складу гідробіонтів з метою їх збереження та раціонального використання.

Згідно з ст. 18 Закону України "Про аквакультуру", рибогосподарська меліорація, окрім іншого, здійснюється за напрямами видалення зайвої водної рослинності.

Окрім того відповідно до ст. 25 Закону України "Про оренду землі", орендар земельної ділянки зобов`язаний у разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом використовувати водний об`єкт відповідно до вимог водного законодавства України.

У той же час, Приватним сільськогосподарським підприємством "Княгинин" вказані вимоги законодавства та умови договорів оренди землі від 12.02.2003 року та водного об`єкту від 30.03.2005 року № 2, не дотримано, чим допущено їх істотне порушення.

У правовій позиції Верховного Суду України у справі від 23.12.2015 року № 6-2271цс15 зазначено, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Верховний Суд України у постановах від 18.09.2013 року у справі № 6-75цс13, від 14.10.2014 року у справі № 3-143гс14 зробив правові висновки, що у кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, а й наявність шкоди, завданої цим порушенням другій стороні, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Отже, в результаті користування орендарем земельними ділянками з порушенням умов договорів оренди земельних ділянок та водних об`єктів, порушено режим використання земельних ділянок, серед іншого їх заростання, та допущено обміління водного об`єкта.

При цьому, скерований 12.05.2023 року лист на адресу орендаря щодо дострокового розірвання договору оренди землі з підстав невиконання договірних зобов`язань - залишився без відповіді Приватного сільськогосподарського підприємства "Княгинин".

Встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5621483509:02:000:0007, 5621483500:02:000:0038 та водні об`єкти, розташовані на них, використовуються Приватним сільськогосподарським підприємством "Княгинин" з порушенням умов договорів оренди та вимог чинного законодавства.

Демидівською селищною радою 08.09.2023 року, за участі державного інспектора Державної екологічної інспекції Поліського округу, проведено обстеження земельних ділянок, що перебувають в оренді Приватного сільськогосподарського підприємства "Княгинин" за договором оренди земельних ділянок від 12.02.2003 року, та на яких розташовано водні об`єкти, що перебувають в оренді за договором оренди водного об`єкта № 2 від 30.03.2005 року, про що складено відповідні акти.

Так, відповідно до акта обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 5621483509:02:000:0007, складеного 08.09.2023 року Демидівською селищною радою встановлено, що земельна ділянка утримується в неналежному стані, також встановлено, що даний водний об`єкт не в повній мірі заповнений водою, водойма заростає очеретом та болотяною рослинністю.

В порушення пункту 3.2.6 Договору оренди водного об`єкта від 30.03.2005 року, регулярно рибоводно-меліоративні заходи орендарем не проводяться, в порушення пункт 3.2.7 договору, орендарем не сплачується орендна плата за водний об`єкт, а також в порушення пункту 2.3 Договору оренди земельної ділянки від 04.03.2003, орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується невчасно та не в повному обсязі (за 2022 та 2023 роки орендна плата не сплачена).

Разом із цим, в порушення пункту 3.2.13 орендарем не здійснюються заходи щодо утримання в належному стані прибережної захисної смуги та забезпечення режиму її охорони у відповідності з вимогами Водного кодексу України та іншими нормативними актами (прибережна захисна смуга не обкошена, заросла очеретом, межі не винесені в натурі, не встановлено водоохоронних знаків).

Також відповідно до акта обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 5621483500:02:000:0038, складеного 08.09.2023 року Демидівською селищною радою встановлено, що земельна ділянка утримується в неналежному стані, водний об`єкт фактично не заповнений водою, понад 90% території заростає очеретом, чагарниковою рослинністю.

Крім того порушено пункт 3.2.7. Договору оренди водного об`єкта - не сплачується орендна плата за водний об`єкт, пункт 3.2.13 - не здійснюються заходи щодо утримання в належному стані прибережної захисної смуги та забезпечення режиму її охорони у відповідності з вимогами Водного кодексу України та іншими нормативними актами (прибережна захисна смуга не обкошена, заросла очеретом, межі не винесені в натурі, не встановлено водоохоронних знаків).

В порушення пункту 2.3 Договору оренди землі від 04.03.2003 року, орендарем орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується невчасно та не в повному обсязі (за 2022 та 2023 роки орендна плата не сплачена).

Листом від 12.12.2023 року № 4502/5/1-06 Державною екологічною інспекцією Поліського округу, представник якої приймав участь у проведенні обстеження, проінформовано Дубенську окружну прокуратуру про вищевказані порушення, а саме:

- під час обстеження земельної ділянки за межами с. Охматків (кадастровий номер 5621483509:02:000:0007) встановлено, що даний водний об`єкт заповнений водою, однак водойма заростає очеретом, болотяною рослинністю.

Разом із цим, виявлено наступні порушення укладеного договору оренди зазначеного водного об`єкту:

1. Порушено п. 3.2.6, а саме: не проводяться регулярно рибоводномеліоративні заходи на водному об`єкті.

2. Порушено п. 3.2.13, а саме: не здійснюються заходи щодо утримання в належному стані прибережної захисної смуги та забезпечення режиму її охорони у відповідності з вимогами Водного кодексу України та іншими нормативними актами (прибережна захисна смуга не обкошена, заросла очеретом, межі не винесені в натурі, не встановлено водоохоронних знаків);

- під час обстеження земельної ділянки за межами с. Княгинин (кадастровий номер 5621483500:02:000:0038) встановлено, що даний водний об`єкт фактично не заповнений водою, понад 90 відсотків території заростає чагарниковою рослинністю. У зв`язку із цим, водний об`єкт немає можливості використовувати згідно цільового призначення.

Виявлені наступні порушення укладеного договору оренди зазначеного водного об`єкту.

Порушено п. 3.2.13, а саме: не здійснюються заходи щодо утримання в належному стані прибережної захисної смуги та забезпечення режиму її охорони у відповідності з вимогами Водного кодексу України та іншими нормативними актами (прибережна захисна смуга не обкошена, заросла очеретом, межі не винесені в натурі, не встановлено водоохоронних знаків).

Загалом вищезазначені водні об`єкти використовуються з порушенням укладених договорів оренди, Водного кодексу України, водоохоронного режиму, що в результаті призводить до погіршення екологічного стану території.

Також опрацюванням відомостей Головного управління ДПС у Рівненській області (лист від 15.09.2023 року № 10590/5/17-00-13-06-05) Приватне сільськогосподарське підприємство "Княгинин" до 2022 року декларувало в податковій звітності по платі за землю податкові зобов`язання з орендної плати за орендовані земельні ділянки на території Демидівської селищної ради загальною площею 91,9748 га (в т.ч. площею 48,3318 га та 43,6430 га).

Однак, у 2022 та 2023 роках податкові декларації по земельних ділянках до Демидівської ДП Головного управління ДПС у Рівненській області платником не подано, відповідно відсутні нарахування та сплата орендної плати. За допущене порушення до Приватного сільськогосподарського підприємства "Княгинин" застосовані штрафні (фінансові) санкції в загальній сумі 1 360 грн.

Згідно інформації Демидівської селищної ради від 28.12.2023 року № 03-13/2832, за договором оренди землі від 12.02.2003 року за Приватним сільськогосподарським підприємством "Княгинин" рахується заборгованість з 01.01.2020 року по 01.12.2023 року в сумі 48 790,01 грн., за договором оренди водного об`єкта від 30.03.2005 року за той самий період - 60 643,44 грн.

Крім того відповідно до інформації Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Рівненській області від 28.12.2023 року № 2-2-9/999-23, Приватне сільськогосподарське підприємство "Княгинин" протягом 2021-2023 років звітної інформації за встановленою формою не подавав.

Відповідно, за цільовим призначенням - для риборозведення, згідно Договору оренди, земельні ділянки не використовуються.

З огляду на викладене, договір оренди земельних ділянок, укладений між Княгининською сільською радою Демидівського району Рівненської області та Приватним сільськогосподарським підприємством "Княгинин" від 12.02.2003 року, підлягає розірванню у зв`язку з порушенням вимог п. п. 3.2.6, 3.2.7, 3.2.13, 2.3 зазначеного договору оренди та обов`язків орендаря, передбачених ст. 25 Закону України "Про оренду землі", а договір оренди водного об`єкта від 30.03.2005 року № 2, укладений між Демидівською районною державною адміністрацією та Приватним сільськогосподарським підприємством "Княгинин" - розірванню у зв`язку з порушенням його вимог (п. п. 3.2.6, 3.2.7, 3.2.13 договору).

Відповідно земельні ділянки та водний об`єкт підлягають поверненню Демидівській селищній раді.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами з`ясування обставин, на які прокурор посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Демидівської селищної ради до Приватного сільськогосподарського підприємства "Княгинин" про розірвання договорів оренди землі та водного об`єкта, повернення земельних ділянок та водного об`єкта, є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В позовній заяві прокурор просить стягнути з відповідача на користь Рівненської обласної прокуратури понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 10 736 грн 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні даного позову Рівненською обласною прокуратурою було сплачено 10 736 грн 00 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією від 26 грудня 2023 року № 2559.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 10 736 грн 00 коп. покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 178, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 12.02.2003 року, укладений між Княгининською сільською радою та Приватним сільськогосподарським підприємством "Княгинин", нотаріально посвідчений 27.02.2003 року та зареєстрований в реєстрі під № 203 від 27.02.2003 року, також зареєстрований Княгининською сільською радою Демидівського району Рівненської області, про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 26 від 04.03.2003 року.

Приватному сільськогосподарському підприємству "Княгинин" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 21, код ЄДРПОУ 31259435) повернути Демидівській селищній раді (35200, Рівненська обл., смт. Демидівка, вул. Миру, 19, код ЄДРПОУ 04386321) земельні ділянки загальною площею 48,3318 га з кадастровими номерами - 5621483509:02:000:0007, 5621483500:02:000:0038, розташовані на території Демидівської селищної ради Дубенського району Рівненської області (на території колишньої Княгининської сільської ради Демидівського району Рівненської області).

Розірвати договір оренди водного об`єкта від 30.03.2005 року № 2, укладений між Демидівською районною державною адміністрацією та Приватним сільськогосподарським підприємством "Княгинин".

Приватному сільськогосподарському підприємству "Княгинин" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 21, код ЄДРПОУ 31259435) повернути Демидівській селищній раді (35200, Рівненська обл., смт. Демидівка, вул. Миру, 19, код ЄДРПОУ 04386321) водні об`єкти, передані Приватному сільськогосподарському підприємству "Княгинин" згідно договору оренди водного об`єкта від 30.03.2005 року № 2, за актом приймання-передачі.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Княгинин" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 21, код ЄДРПОУ 31259435) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 липня, буд. 52, код ЄДРПОУ 02910077, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800, банк: Державна казначейська служба м. Київ) 10 736 (десять тисяч сімсот тридцять шість) грн 00 коп. витрат по оплаті судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 8 квітня 2024 року.

Суддя Політика Н.А.