Рішення

від 27.03.2024 по справі 920/273/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.03.2024м. СумиСправа № 920/273/24Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Бублик Т.Д.,

розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Виконувача обов`язків керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Революції Гідності, 32, м. Суми, 40022, код ЄДРПОУ 39765885)

до відповідачів: 1. Інституту луб`яних культур Національної академії аграрних наук України (вул. Терещенків, 45, м. Глухів, Шосткинський район, Сумська область, 41400, код ЄДРПОУ 00497845)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ Центр» (вул. Київська, 26, м. Глухів, Шосткинський район, Сумська область, 41400, код ЄДРПОУ 41758877)

про визнання недійсним договору та звільнення земельної ділянки

За участю представників сторін:

Позивач не прибув.

Відповідачі: 1.,2. не прибули.

Прокурор Кошлякова А.Ю.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Прокурор звернувся до господарського суду із позовною заявою в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в якій просить суд: 1) визнати недійсним та припинити на майбутнє договір на виконання науково-технічних робіт від 27.10.2023 № 27, укладений між Інститутом луб`яних культур Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю «САВ ЦЕНТР»; 2) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «САВ ЦЕНТР» звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 5910300000:04:006:0175 площею 650 га, яка перебуває у користуванні Інституту луб`яних культур Національної академії аграрних наук України на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-СМ №000215 від 01.07.2002.

Крім того, просить стягнути з відповідачів на користь Сумської обласної прокуратури (м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 33, код ЄДРПОУ 03527891, р/р UA 598201720343120001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) кошти, витрачені на сплату судового збору, у розмірі 6056,00 грн.

Прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що до спірного Договору мають застосовуватись положення чинного законодавства, що регулюють правові відносини оренди землі, та оскільки він не відповідає вимогам Закону України «Про оренду землі» та Земельному Кодексу України, згідно з ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою суду від 14.03.2024 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання по справі.

Згідно з ч. 4 ст. 185 ГПК України передбачено право суду на ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову.

Відповідач-2 21.03.2024 (вх. 1594, 1578) та відповідач-1 (вх №1652, 1579) надали до суду заяви, в яких повідомляють суд про те, що визнають позовні вимоги в повному обсязі та просять суд здійснювати розгляд справи без їх участі та повернути прокурору 50% судового збору з державного бюджету.

27.03.2024 позивачем подано пояснення по суті справи (вх №1712/24), у яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні усно зазначив, що наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі та просить суд у зв`язку з визнанням позову відповідачами до розгляду справи по суті повернути з бюджету 50% судового збору.

Представники відповідачів та позивача в судове засідання не прибули.

Враховуючи те, що учасниками розгляду справи подано заяви по суті, у даному судовому засіданні було ухвалено рішення по справі та оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі.

Щодо підстав звернення з даним позовом до суду прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За приписами частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В.о. керівника Шосткинської окружної прокуратури, звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, зазначив підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом та представництва інтересів держави те, що позивачем як органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжито належних заходів щодо усунення порушень в межах своїх повноважень, в тому числі шляхом звернення до суду.

Так, органом уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, прокурором визначено Головне управління Держгеокадастру в Сумській області.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 (далі - Положення) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Підпунктом 33 пункту 4 Положення визначено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель за додержанням установленого законодавством порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Відповідно до п. 4 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1279 від 17.11.1997 контроль за дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, здійснюють Держгеокадастр та його територіальні органи.

Норми Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333, вказують, що Головне управління Держгеокадастру в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та пункту 6 Положення посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

З наведених норм права вбачається, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійсненні їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі з позовами щодо визнання незаконним рішень органів місцевого самоврядування, що стосуються розпорядження земельними ділянками.

Відповідно до пп. 16 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, затвердженого наказом Держгеокадастру України від 23.12.2021 № 603, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених чинним законодавством, на території Сумської області.

Таким чином, повноваження щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення покладено на Головне управління Держгеокадастру у Сумській області.

Порушення інтересів держави полягає у недотриманні встановленого чинним земельним законодавством України порядку передачі земельної ділянки у користування. Вищезазначені порушення призвели до того, що земельна ділянка, яка надавалася Інституту луб`яних культур Національної академії аграрних наук України для ведення дослідних і навчальних цілей, незаконно перейшла у користування TOB «САВ ЦЕНТР».

Спірна земельна ділянка є державною власністю, передана у постійне користування Інституту луб`яних культур Національної академії аграрних наук України для ведення дослідних і навчальних цілей у порядку ст.ст. 22, 24 Земельного кодексу України. Укладення вказаного договору сторонами в порушення установленого порядку, передача земельної ділянки установою іншій особі для товарного сільськогосподарського виробництва порушує державні інтереси.

Разом з цим Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області, яке є органом уповноваженим на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, до цього часу не вжито відповідних господарсько-правових заходів на захист інтересів держави, що свідчить про бездіяльність зазначеного органу.

З метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді Шосткинська окружна прокуратура Сумської області листом від 09.02.2024 № 55/1-631 вих-24 повідомила Головне управління Держгеокадастру у Сумській області про вищевказані порушення вимог законодавства та інтересів держави.

У відповідь на вказаний лист Головне управління Держгеокадастру у Сумській області листом від 19.02.2024 № 10-18-0.41-560/2-24 повідомило, що не має повноважень для звернення з відповідним позовом до суду та не заперечує проти такого звернення Шосткинською окружною прокуратурою Сумської області.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що саме пасивна поведінка позивача після отримання повідомлення про порушення інтересів держави і стала підставою для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з таким позовом.

Прокурор при поданні позовної заяви навів підставу для представництва інтересів держави (нездійснення захисту інтересів держави позивачем); навів підстави для звернення з позовом ( порушення норм чинного законодавства під час укладення між відповідачами договору на виконання науково-технічних (дослідних) робіт та неправомірне користування земельною ділянкою), чим обґрунтував порушення інтересів держави.

Таким чином, прокурор, звертаючись з позовом, зазначив підстави для представництва прокурором інтересів держави та підтвердив їх наявність.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 01.07.2002 Інституту луб`яних культур Національної академії аграрних наук України на праві постійного користування належить земельна ділянка кадастровий номер 5910300000:04:006:0175 площею 650 га (акт серії I- СМ № 000215), цільове призначення якої для ведення дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, для ведення сільського господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Земельного кодексу України вказана земельна ділянка належить до особливо - цінних земель (землі дослідних полів науково- дослідних установ).

27.10.2023 між Інститутом луб`яних культур Національної академії аграрних наук України (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю «САВ Центр» (підрядник) укладено договір підряду на виконання науково-технічних робіт № 27 (далі за текстом договір).

Відповідно до п. 1 договору підрядник зобов`язується на земельній ділянці площею 650 га, розташованій на території Глухівської міської ради Шосткинського району Сумської області, яка перебуває у користуванні замовника на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І - CM № 000215 від 01.07.2002, здійснити науково-технічні роботи щодо модернізації технології обробітку ґрунту, вирощування та збирання врожаю сільськогосподарських культур кукурудзи та соняшника в кліматичних умовах Шосткинського району Сумської області, за результатами яких розробити та передати замовнику звіт про результати вказаних робіт, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктами 3 та 4 договору передбачено, що вирощування кукурудзи та соняшника здійснюється матеріалами (насіння, засоби захисту рослин, добрива) та технікою підрядника, усі роботи, що є предметом договору, здійснюються підрядником, його силами та засобами, фінансами та матеріальними ресурсами.

Згідно з п. 9 договору замовник здійснює оплату робіт шляхом перерахування підряднику на його рахунок в термін до 25 грудня 2024 року коштів у розмірі 90 відсотків вартості зібраного врожаю.

Відповідно до п. 10 договору за погодженням сторін розрахунки можуть бути проведені в натуральній формі шляхом передачі замовником у власність підрядника 90 відсотків зібраного врожаю.

З метою виконання підрядником робіт визначених умовами цього договору, передати придатні до використання за призначенням для цих цілей та забезпечити йому вільний та безперешкодний доступ до земельних ділянок, зазначених у п.1 договору (п. 13.1 договору).

Пунктом 14 договору до обов`язків підрядника віднесено:

- своїми силами, засобами та за свій рахунок своєчасно провести закупівлю насіння, добрив, засобів захисту, провести необхідний комплекс робіт згідно технології зрощування та інших агротехнічних заходів;

- проводити передпосівне оброблення ґрунту ділянки, доглядати за посівами, знищувати бур`яни, проводити збирання врожаю та інші заходи, що сприяють отриманню врожаю належної якості;

- зібрати, провести первинну очистку вирощеного врожаю та передати замовнику.

Пунктом 14.10 договору передбачено, що земельна ділянка, зазначена у п.1 договору, на якій підрядник виконує роботи, перебуває у замовника на підставі державного акту про право постійного користування земельною ділянкою і виконання робіт підрядником на зазначеній земельній ділянці повинно відповідати її призначенню, передбаченому земельним законодавством України та іншими нормативними актами.

Пунктами 6 та 7 договору визначено строк виконання робіт та строк його дії, а саме 31.12.2024.

Суд погоджується з доводами прокурора, що за змістом вказаного Договору між сторонами склалися правовідносини з оренди землі, оскільки з умов оспорюваного договору вбачається, що відповідач 1 фактично передав відповідачу 2 на платній основі земельну ділянку, що перебуває у нього на праві постійного користування та перебуває у постійному користуванні відповідача 1.

Є обґрунтованим також твердження прокурора, що положення оспорюваного Договору повинні відповідати законодавству, що регулює правовідносини у сфері оренди землі.

Спірні правовідносини регулюються ЦК України, ГК України, ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 892 Цивільного кодексу України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов`язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов`язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» наукова діяльність - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання нових знань та (або) пошук шляхів їх застосування, основними видами якої є фундаментальні та прикладні наукові дослідження.

Статтею 4 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачено, що суб`єктами наукової і науково-технічної діяльності є наукові працівники, науково-педагогічні працівники, аспіранти, ад`юнкти і докторанти, інші вчені, наукові установи, університети, академії, інститути, музеї, інші юридичні особи незалежно від форми власності, що мають відповідні наукові підрозділи, та громадські наукові організації. Отже, відповідно до цієї норми підрядник за договором - ТОВ «САВ ЦЕНТР» не є суб`єктом наукової діяльності.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розміщеними на сайті Міністерства юстиції України, серед видів діяльності ТОВ «САВ ЦЕНТР» відсутній відповідний вид діяльності. Основним видом діяльності підрядника є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Відповідно до п. 1, п. 5 статуту Інститут луб`яних культур Національної академії аграрних наук України є державною, бюджетною, неприбутковою, науковою установою та перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України як органу управління державним майном, що в свою чергу свідчить про певну специфіку регулювання його господарської діяльності.

Пунктом 7 статуту передбачено, що Інститут створено з метою наукового забезпечення розвитку галузей льонарства і коноплярства, створення сировинної бази луб`яних культур шляхом виведення сортів, розробки екологічно безпечних технологій вирощування, збирання і перероблення льону-довгунця і конопель, ведення доказового, базового та сертифікованого

насінництва, раціонального використання природних ресурсів та розроблення нормативно-аналітичної документації на сировину.

Пунктом 10 статуту визначено, що за Інститутом закріплені земельні ділянки, які використовуються для забезпечення наукової діяльності Інституту та надані йому на праві постійного користування, що посвідчується у встановленому законом порядку.

Отже, виходячи з аналізу положень вказаних норм закону, предметом договору на виконання науково-дослідних (науково - технічних), науково- дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт є саме наукові дослідження, зразок нового виробу та конструкторська документація на нього, нова технологія тощо.

Всупереч вказаним вимогам закону метою укладання договору підряду на виконання науково - технічних робіт від 27.10.2023 № 27 є не отримання результатів нових наукових досліджень, нових виробів чи нових технологій, а виключно можливість використання підрядником конкретної земельної ділянки наукової установи для здійснення сільськогосподарської діяльності з метою отримання прибутку.

Вказане підтверджується як самими умовами договору, так і фактичною неможливістю виконати сторонами його умови, що пов`язані саме зі здійсненням науково-технічних робіт.

Як вже було зазначено вище з огляду на положення статуту Інститут створено з метою наукового забезпечення розвитку галузей льонарства і коноплярства, створення сировинної бази луб`яних культур шляхом виведення сортів, розробки екологічно безпечних технологій вирощування, збирання і перероблення льону-довгунця і конопель.

Предметом спірного договору підряду є здійснення науково-технічних робіт щодо модернізації технології обробітку ґрунту, вирощування та збирання врожаю сільськогосподарських культур кукурудзи та соняшника в кліматичних умовах Шосткинського району Сумської області, за результатами яких необхідно розробити звіт про результати вказаних робіт.

Отже, договором передбачено здійснення певних наукових робіт, що стосуються сільськогосподарських культур, які найбільш поширені на території Шосткинського району Сумської області та всієї України і не потребують проведення будь-яких наукових досліджень, а не луб`яних культур (конопель та льону), розробка екологічно безпечних технологій вирощування, збирання і переробка яких та розроблення нормативно-аналітичної документації відносно них є основною метою та завданням Інституту.

Крім того, як вже було зазначено вище п. 10 статуту визначено, що земельні ділянки надані Інституту на праві постійного користування повинні використовуватись ним виключно для забезпечення його наукової діяльності, пов`язаної безпосередньо з луб`яними культурами, а саме науковим забезпеченням розвитку галузей льонарства і коноплярства.

Предметом спірного договору в свою чергу є фактично вирощування сторонньою особою, яка не має жодного відношення до наукової діяльності соняшника та кукурудзи під видом здійснення наукових досліджень.

Отже, саме Інститут луб`яних культур Національної академії аграрних наук України, який має статус наукової установи, повинен здійснювати наукові роботи, пов`язані з його діяльністю, на наданих йому у постійне користування земельних ділянках, а не підрядник, який не є суб`єктом наукової та науково-технічної діяльності.

Таким чином, спірний договір не є договором на виконання науково-технічних (дослідних) робіт, оскільки роботи, що за ним виконуються, не є науково-дослідними в розумінні ст. 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», підрядник за договором не є суб`єктом наукової та науково-технічної діяльності відповідно до ст. 4 цього Закону. В свою чергу цим суб`єктом є замовник, а земельна ділянка на якій здійснюється вирощування кукурудзи та соняшника на підставі спірного договору, надана йому виключно для здійснення наукової діяльності, пов`язаної з науковим забезпеченням розвитку галузей льонарства і коноплярства.

Згідно зі ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

У той же час, відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Тобто, при оренді землі здійснюється обробіток ґрунту, що становить собою користування земельною ділянкою, внаслідок якого вирощується товарна сільськогосподарська продукція.

З огляду на зазначене, правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане в користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Згідно зі ст. 15 цього Закону (в редакції, чинній на час укладення договору) істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), дата укладення та строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Під час оренди землі здійснюється обробіток ґрунту, що становить собою користування земельною ділянкою, внаслідок якого вирощується товарна сільськогосподарська продукція. Договір оренди землі укладається саме з метою отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі.

При цьому правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане в користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Договір підряду на виконання науково-технічних робіт від 27.10.2023 № 27, укладений між Інститутом луб`яних культур Національної академії аграрних наук України та TOB «САВ ЦЕНТР» містить всі істотні умови договору оренди землі, зокрема щодо об`єкту оренди (земельної ділянки площею 650 га), її кадастрового номеру - 5910300000:04:006:0175, дати укладення та строку дії договору - з 27.10.2023 до 31.12.2024, орендної плати - яка фактично складає 10 відсотків вирощеного та зібраного підрядником врожаю, який залишається у власності замовника.

Також, як вбачається з умов договору вирощування кукурудзи та соняшника здійснюється матеріалами (насіння, засоби захисту рослин, добрива) та технікою підрядника, усі роботи, що є предметом договору, здійснюються ТОВ «САВ ЦЕНТР», його силами та засобами, фінансами та матеріальними ресурсами.

З аналізу положень п. 9 та п. 10 договору вбачається, що 90 відсотків вартості зібраного врожаю, а за домовленістю сторін 90 відсотків самого врожаю, належить виключно підряднику, тобто ТОВ «САВ ЦЕНТР».

Крім цього, відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (ч. 1 ст. 844 Цивільного кодексу України).

Натомість спірний договір не містить кошторису, складеного підрядником та затвердженого замовником, або іншого конкретного визначення ціни договору. Вказаний договір має посилання на відсоткове обчислення плати за цим договором у формі 90 відсотків вартості зібраного врожаю, або у вигляді 90 відсотків самого врожаю.

Крім того договір не містить жодного посилання на зміст та характер науково-технічних робіт, вимог до звіту щодо їх здійснення, тощо

Тобто, у спірному договорі де-факто йдеться про розрахунок орендаря з орендодавцем за користування земельними ділянками, що повністю відповідає вимогам ст. 15 Закону України «Про оренду землі» щодо строків, способу та умов здійснення розрахунків за використання землі.

Отже, за своєю правовою природою та юридичними ознаками оскаржувана угода є договором оренди землі та до неї мають застосовуватися положення чинного законодавства, що регулюють правові відносини оренди землі. В той же час, оспорюваний договір не відповідає вимогам Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» в частині дотримання порядку передачі земельної ділянки в оренду та має бути визнаний недійсним.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом ст. 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб`єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об`єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

В силу частини 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно з частинами 1, 7 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Частиною 1 статті 95 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

З огляду на зазначене державний акт на право постійного користування не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки надавати третім особам земельну ділянку, тобто розпоряджатися нею, у тому числі шляхом надання в оренду чи в спільну діяльність, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення даних функцій.

Аналогічний правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 915/166/17, від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18, від 19.06.2019 у справі № 920/22/18, від 19.08.2020 у справі № 915/1302/19, від 13.12.2022 у справі № 920/528/21 та інших.

За ст. 210 Земельного кодексу України угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Оскільки вказані обставини визнається сторонами в заявах по суті, то вони є такими, що встановлені судом.

Відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України підставною недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 1, 4, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятись у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що договір підряду на виконання науково-технічних робіт від 27.10.2023 № 27 за своїм змістом не є договором на виконання науково-дослідних робіт, а за своєю правовою сутністю є договором оренди землі, який укладено з порушенням земельного законодавства. Зокрема, земельна ділянка за цим договором передана у користування іншій особі неправомочним суб`єктом, який не наділений будь-якими повноваженнями щодо розпорядження нею, у т.ч. передавати в оренду. Таким чином, вказаний договір підлягає визнанню недійсним.

Згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною, застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, оскільки TOB «САВ ЦЕНТР» використовує земельну ділянку з кадастровим номером 5910300000:04:006:0175 площею 650 га неправомірно, з метою відновлення становища, що існувало до порушення, зазначена земельна ділянка підлягає звільненню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи визнання відповідачами позовних вимог та те, що судом позовні вимоги прокурора до відповідачів задоволені, то на відповідачів покладаються витрати із сплати судового збору в розмірі 50%, від сплаченої прокурором суми, а 50% - повертаються прокурору.

Керуючись ст. ст.123, 129, 165, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги виконувача обов`язків керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області до відповідачів: 1. Інституту луб`яних культур Національної академії аграрних наук України, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ Центр» про визнання недійсним договору та звільнення земельної ділянки - задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним та припинити на майбутнє договір на виконання науково-технічних робіт від 27.10.2023 № 27, укладений між Інститутом луб`яних культур Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю «САВ ЦЕНТР».

3.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «САВ ЦЕНТР» (вул. Київська, 26, м. Глухів, Шосткинський район, Сумська область, 41400, код ЄДРПОУ 41758877) звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 5910300000:04:006:0175 площею 650 га, яка перебуває у користуванні Інституту луб`яних культур Національної академії аграрних наук України на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-СМ №000215 від 01.07.2002.

4.Стягнути з Інституту луб`яних культур Національної академії аграрних наук України (вул. Терещенків, 45, м. Глухів, Шосткинський район, Сумська область, 41400, код ЄДРПОУ 00497845) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Г.Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 03527891) 1514 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ Центр» (вул. Київська, 26, м. Глухів, Шосткинський район, Сумська область, 41400, код ЄДРПОУ 41758877) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Г.Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 03527891) 1514 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

6.Повернути Сумській обласній прокуратурі 3028 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору, про що після набрання рішенням законної сили постановити відповідну ухвалу.

7.Видати Сумській обласні прокуратурі накази після набрання рішенням законної сили.

8.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

9.Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09.04.2024.

СуддяО.Ю. Резніченко