Рішення

від 28.03.2024 по справі 922/212/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2024м. ХарківСправа № 922/212/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумські телекомсистеми" (40034, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, 21, код ЄДРПОУ 31066353) до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 1 поверх, код ЄДРПОУ 22630473) про скасування рішення за участю учасників справи:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення № 70/98-р/к про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу від 20.11.2023, винесене Східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України. Судові витрати зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу позивача просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те що ним не було допущено порушення законодавства про захист економічної конкуренції загалом, та п.13 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зокрема. Як зазначає позивач, ним на вимогу відповідача в строк, передбачений законодавством, було надано інформацію, доказами чого є лист № 92 від 18.08.2021 та копія журналу вихідної кореспонденції позивача.

Ухвалою суду від 25.01.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків.

Після усунення позивачем недоліків, ухвалою суду від 01.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, почато у справі підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 29.02.2024 об 11:20.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує повністю, просить суд в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що у ході розгляду справи, за результатами розгляду якої прийнято рішення № 70/98-р/к, позивач не надав доказів направлення відповіді на вимогу надання інформації. Матеріали позовної заяви також не містять доказів направлення товариством відповіді на вимогу відділенню. Лист-відповідь позивача № 92 від 18.08.2021 та копія журналу вихідної кореспонденції останнього не можуть бути визнані достатніми доказами, які засвідчують факт дійсного відправлення запитуваної органами АМК інформації, оскільки складені останнім в односторонньому порядку й не підтверджуються відповідною поштовою квитанцією, тоді як отримання таких документів заперечується відповідачем.

Позивачем у матеріалах позовної заяви не наведено та не підкріплено доказами конкретні обставини та факти, які б слугували підставою для визнання недійсним рішення № 70/98-р/к в порядку статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Позивач у відповіді на відзив не погоджуючись з запереченнями відповідача, посилається на те, що законодавством України не передбачено спеціальної форми та порядку надсилання відповіді на запит про надання інформації. Отже, така інформація може надаватися в будь-якій не забороненій законом формі та спосіб. Вимога відповідача не містила вказівки у який саме спосіб потрібно надати відповідь. Тому позивач, керуючись чинним законодавством України, надав відповідь в письмовому вигляді та направив лист поштою. Сам факт неотримання інформації не може бути доказом порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції.

З огляду на викладене, позивач вважає, що рішення № 70/98-р/к про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу від 20.11.2023, що винесене Східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, є протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні 29.02.2024 без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового засідання по суті на 28.03.2024 об 11:00.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав, викладених ним у відзиві на позов, просить в задоволенні позову відмовити.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив наступне.

Головою Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку із розглядом справи № 1/01-195-21, розпочатої за ознаками вчинення ТОВ "Еллта" та ТОВ "Прогресбудсервіс" порушення законодавства про захист економічної конкуренції, на підставі статті 3, пункту 5 частини першої статті 17, статей 22, 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 № 32-р, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 за № 291/5482 (зі змінами), направлено ТОВ "Сумські телекомсистеми" (позивач) вимогу від 11.08.2021 № 70-02/1-6729, відповідно до якої необхідно було у 15-денний строк з дня її отримання надіслати відділенню визначену у вимозі інформацію, а саме щодо абонентів, яким була виділена в користування ІРадреса 193.34.94.160 протягом жовтня-грудня 2020 року, січня-березня 2021 року; копії договорів, актів виконаних робіт тощо; щодо адреси, за якою надавалась послуга підключення до мережі Інтернет з ІР- адреси 193.34.94.160 протягом жовтня-грудня 2020 року, січня-березня 2021 року.

20.11.2023 Адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (відповідач) прийнято рішення № 70/98-р/к про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу у справі № 1/12-260-21, яким визнано, що:

- позивач вчинив порушення, передбачене п.13 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України від 11.08.2021 № 70-02/1-6729 у встановлений ним строк;

- за порушення, зазначене у п.1 резолютивної частини цього рішення на відповідача накладено штраф у розмірі 41 300,00грн.

Позивач із прийнятим відповідачем рішенням не погоджується та стверджує, що оскаржуване рішення прийнято всупереч вимогам закону, є безпідставним та повинно бути визнано судом недійсним.

Як зазначає позивач, 17.08.2021 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумські телекомсистеми" надійшла вимога відповідача про надання інформації № 70-02/1-6729 від 11.08.2021, що підтверджується записом в журналі вхідної кореспонденції позивача та відміткою на примірнику самого листа. В строк, встановлений вимогою, позивачем було підготовлено та направлено на адресу відповідача вичерпну відповідь по всіх питаннях з підтверджуючими документами. Відповідь було відправлено 18.08.2021, тобто без порушення строків. На підтвердження даного факту позивачем надано копію листа-відповіді № 92 від 18.08.2021 та копію журналу вихідної кореспонденції.

Викладені обставини, на думку позивача, свідчать про те, що ним не було допущено порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, пункту 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Предметом позову у даній справі є вимога про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 70/98-р/к від 20.11.2023 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення арешту у справі № 1/12-260-21, у зв`язку з тим, що позивачем без порушення строків було підготовлено та направлено на адресу відповідача вичерпну відповідь по всіх питаннях з підтверджуючими документами.

Отже, з`ясуванню у даній справі підлягає наявність або відсутність підстав, передбачених ст.59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для скасування рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 70/98-р/к від 20.11.2023 по справі № 1/12-260-21 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції".

За приписами ч.1 ст.59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Як вже було встановлено судом, п.1 рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 70/98-р/к від 20.11.2023 по справі № 1/12-260-21 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" визнано, що позивач вчинив порушення, передбачене п.13 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України від 11.08.2021 № 70-02/1-6729 у встановлений ним строк.

Заперечуючи проти доводів відповідача, позивач зазначає про те, що в строк, встановлений вимогою, позивачем було підготовлено та направлено на адресу відповідача вичерпну відповідь по всіх питаннях з підтверджуючими документами. Відповідь було відправлено 18.08.2021, тобто без порушення строків. На підтвердження даного факту позивачем надано копію листа-відповіді № 92 від 18.08.2021 та копію журналу вихідної кореспонденції.

Суд не погоджується з доводами позивача, виходячи з наступного.

Антимонопольний комітет України, згідно з приписами ч.1 ст.5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про державну допомогу суб`єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

У відповідності до положень ст.3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері публічних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом (ч.1 та ч.2 ст.12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Статтею 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Положеннями ст.ст.22, 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що вимоги голови відділення є обов`язковими для виконання у визначені ним строки; суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління і контролю, їхні структурні підрозділи, філії, представництва їх посадові особи та працівники зобов`язані на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання.

Суд зазначає, що законодавчі акти України не обмежують коло таких суб`єктів господарювання, у яких органом Антимонопольного комітету України може бути витребувана інформація, лише тими особами, які беруть участь у справі.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду наведена у постанові від 16.06.2022 № 910/18734/20.

Частиною 2 ст.4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що суб`єкти господарювання зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, вимога про надання інформації була отримана останнім 17.08.2021, у зв`язку з чим останній день строку надання ТОВ "Сумські телекомсистеми" відділенню інформації на вимогу припадав на 01.09.2021.

Відповідно до ч.3 ст.62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення необхідні документи здано на пошту. У разі неотримання документів Антимонопольним комітетом України чи його територіальним відділенням відповідна особа надає належні докази на підтвердження факту направлення таких документів поштою.

Таким чином суд погоджується із позицією позивача, що законодавством не встановлено конкретної спеціальної форми та порядку надсилання відповіді на запит про надання інформації. В той же час, є приписи закону про те, що відповідь на запит повинна бути надана у встановлений законом строк. Відповідний строк не вважається пропущеним лише у разі, якщо до його закінчення необхідні документи здано на пошту. Та у разі неотримання документів Антимонопольним комітетом України чи його територіальним відділенням відповідна особа надає належні докази на підтвердження факту направлення таких документів поштою.

Таким чином, єдиним належним та допустимим доказом направлення відповіді на вимогу Антимонопольного комітету про надання інформації у разі наявності спору про факт надіслання такої відповіді є поштова квитанція про її надсилання.

На підтвердження своєчасного надання відповіді на вимогу відповідача позивачем надано копію листа-відповіді № 92 від 18.08.2021 та копію журналу вихідної кореспонденції, які суд не визнає належними доказами направлення, оскільки вказані документи складені позивачем в односторонньому порядку і не підтверджуються відповідною поштовою квитанцією про надсилання.

Позивачем а ні в ході розгляду справи, за результатами розгляду якої прийнято рішення № 70/98-р/к, а ні під час розгляду даної справи в суді не надано суду доказів направлення відповіді на вимогу відповідача засобами поштового зв`язку.

Даний факт позивачем не спростований, в матеріалах справи такі докази також відсутні.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що позивач, не надавши інформацію передбачену вимогою, у встановлений головою відділення строк, не дотримався вимог ст.ст.22, 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", в той час як відповідно до п.13 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України в установлені головою територіального відділення Антимонопольного комітету України строки є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Викладена позивачем в позовній заяві позиція спростовується обставинами, встановленими відповідачем в оскаржуваному рішенні, а також доводами, викладеними у такому рішенні.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято у межах наданих йому повноважень та з дотриманням приписів чинного законодавства, а позивачем не подано суду доказів на підтвердження наявності підстав для визнання недійсним зазначеного рішення відповідно до ст.59 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

На підставі викладеного, позовні вимоги є безпідставними, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст.73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

За приписами ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст.13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд констатує, що при розгляді даної справи судом враховано та здійснено належне дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених Господарським процесуальним кодексом України.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, не було порушено відповідачем.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "08" квітня 2024 р.

СуддяТ.А. Лавренюк