Рішення

від 09.04.2024 по справі 924/275/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" квітня 2024 р. Справа № 924/275/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлусти У.О., розглянувши у залі судового засідання № 204 справу

за позовом фізичної особи-підприємця Швачко Алли Степанівни, с. Рокині Луцького району Волинської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Міллер", м. Хмельницький

про стягнення 22000,00 грн заборгованості,

представники сторін:

позивача: Замлинський С.С. - представник згідно ордеру

відповідача: не з`явився

У судовому засіданні 09.04.2024р. відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 15.03.2024р. прийнято справу № 924/275/24 до розгляду, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Фізична особа-підприємець Швачко Алла Степанівна звернулася з позовом до суду про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Міллер" 22000,00 грн заборгованості на підставі договору-заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 36 від 04.03.2023р. та міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 0050404 від 15.03.2023р. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на підставі договору-заявки та міжнародної товарно-транспортної накладної перевізником (позивачем) на замовлення Міністерства оборони України було поставлено вантажоодержувачу 1280 шт. бронежилетів (плит). 12.09.2023р. та 14.10.2023р. (повторно) позивач надіслав відповідачу рахунок на суму 37309,16 грн за послуги автоперевезень, а також акт здачі-прийняття робіт, проте вказані документи було повернуто позивачу по причині відсутності адресата за вказаною адресою. В подальшому, як відзначає позивач, відповідачем було здійснено часткову оплату послуг на суму 15309,16 грн.

Позивач в судовому засіданні підтримав доводи викладені у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, причин неявки та неподання доказів не повідомив.

Ухвала суду від 15.03.2024р. надіслана на юридичну адресу відповідача (вказану у виписці станом на 09.04.2024 р.), однак повернута до суду із відміткою "адресат відсутній".

Згідно ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього кодексу.

Положеннями ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. З наведеного, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, проте, відзиву на позов не подав та причин неявки та неподання відзиву не повідомив.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Згідно ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття.

Враховуючи вищевикладене, розумність строків розгляду судового спору, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд приходить до висновку про розгляд справи без участі відповідача та за наявними в матеріалах справи доказами.

Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.

04.03.2023р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Міллер" (експедитор) та фізичною особою-підприємцем Швачко А.С. (перевізник) укладено транспортну заявку-договір на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 36, у якій сторонами погоджено наступні умови: 1) вантаж, кількість, маса: бронежилети, 640 коробок, до 13 т; 2) дата і час завантаження: 06.03.2023р.; 3) маршрут перевезення: Хмельницький - Pionki (PL); 4) пункт пропуску на кордоні: Краківець / Корчова; 5) номерні знаки автомобіля: MERC НОМЕР_1 / KRONE НОМЕР_2 , ОСОБА_1 (водій); 7) місце завантаження вантажу: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 169; 11) термін доставки вантажу: 09.03.2023р.; 12) сума фрахту: 950 євро по курсу НБУ на дату завантаження / розвантаження; 13) умови оплати: безготівковий розрахунок в гривні на розрахунковий рахунок перевізника, оплата за копіями супровідних документів з відповідними відмітками про передачу вантажу вантажоодержувачу (CMR).

Фізичною особою-підприємцем Швачко А.С. виставлено товариству з обмеженою відповідальністю "Міллер" рахунок № 9 від 15.03.2023р. на суму 37309,16 грн (транспортне перевезення).

Відповідно до акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 9 від 15.03.2023р., підписаного лише перевізником, сума послуг за транспортне перевезення вантажу становить 37309,16 грн.

Згідно міжнародної товарно-транспортної накладної (СMR) № 0050404 від 08.03.2023р. фізичною особою-підприємцем Швачко А.С. (перевізник) на замовлення Міністерства оборони України поставлено ALFA Sp. Z o.o. (Warszawa) (PL) автомобільним транспортом НОМЕР_1 / НОМЕР_2 1280 шт. бронежилетів.

Вищезазначені документи були надіслані позивачем на адресу відповідача, що підтверджується описами вкладення від 21.02.2024р., фіскальним чеком від 21.02.2024р., поштовою накладною від 21.02.2024р. № 43005072836690, однак були повернуті відправнику у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджується трекінгом поштових відправлень АТ "Укрпошта".

Товариством з обмеженою відповідальністю "Міллер" сплачено фізичній особі-підприємцю Швачко А.С. 15309,16 грн за транспортне перевезення вантажу згідно рахунку № 9 від 15.03.2023р., що підтверджується платіжними інструкціями № 76557 від 28.03.2023р. на суму 10309,16 грн, № 76557 від 21.04.2023р. на суму 5000,00 грн.

Фізична особа-підприємець Швачко А.С. звернулася до товариства з обмеженою відповідальністю "Міллер" із претензією від 08.08.2023р. про сплату 22000,00 грн заборгованості за надання послуг транспортного перевезення вантажу. Вказану претензію було повернуто позивачу у зв`язку з закінченням терміну зберігання, що підтверджується долученим до матеріалів справи конвертом АТ "Укрпошта".

З урахуванням викладеного, оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання щодо оплати вартості послуг з перевезення вантажу, позивач звернувся з позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Стаття 908 Цивільного кодексу України визначає, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу (ч. 1 ст. 929 ЦК України).

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів послуг по перевезенню вантажів. Договір послуг з перевезення вантажів сторонами укладено у спрощений спосіб шляхом підписання між ними заявки-договору від 04.03.2023р. № 36 стосовно перевезення/доставки вантажу, погодженого сторонами спору у вищевказаній заявці-договорі, що не суперечить вимогам ст. 181 Господарського кодексу України. Вказана заявка-договір містить усі істотні умови договору перевезення (маршрут, найменування, вага, об`єм та кількість вантажу, дата і місце завантаження / розвантаження, вартість перевезення, умови оплати та ін.).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Частинами 1, 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що сторонами у даній справі підписано заявку-договір на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 36 від 04.03.2023р.

Позивачем було виконано свої зобов`язання щодо перевезення вантажу, погодженого у заявці-договорі, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СMR) № 0050404 від 08.03.2023р.

Матеріалами справи стверджується, що відповідачем лише частково сплачено позивачу 15309,16 грн за наданні транспортні послуги з перевезення вантажу, що підтверджується платіжними інструкціями № 76557 від 28.03.2023р. на суму 10309,16 грн, № 76557 від 21.04.2023р. на суму 5000,00 грн. Решта послуг в сумі 22000,00 грн залишилася несплаченою.

Крім того, позивачем на виконання умов п. 13 заявки-договору (умови оплати) було надіслано відповідачу рахунок на оплату № 9 від 15.03.2023р., акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № 9 від 15.03.2023р., заяву-договір № 36 від 04.03.2023р., міжнародну товарно-транспортну накладну (СMR) № 0050404 від 08.03.2023р., проте означені документи, як і претензія про сплату заборгованості у розмірі 22000,00 грн, були повернуті позивачу з причин відсутності адресата (відповідача) за адресою місцезнаходження. Відтак, з наведеного слідує, що зобов`язання з оплати 22000,00 грн відповідачем не виконано.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, оскільки, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, перевізник (позивач) виконав свої обов`язки щодо надання послуг на перевезення вантажу, умови яких обумовлені сторонами в заявці-договорі № 36 від 04.03.2023р., що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СMR) № 0050404 від 08.03.2023р., зважаючи на те, що позивачем було надіслано відповідачу копії супровідних документів з відповідними відмітками про передачу вантажу вантажоодержувачу (CMR), а також враховуючи, що відповідачем не сплачено вартість послуг з автоперевезення вантажу на суму 22000,00 грн у строки, визначені ст. 530 ЦК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вказаного боргу не подано.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частин 1 і 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України унормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача 22000,00 грн заборгованості.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись статтями 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов фізичної особи-підприємця Швачко Алли Степанівни, с. Рокині Луцького району Волинської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Міллер", м. Хмельницький про стягнення 22000,00 грн заборгованості задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Міллер" (Хмельницька область, м. Хмельницький, провул. Проїздний, 10, ідентифікаційний код 41677353) на користь фізичної особи-підприємця Швачко Алли Степанівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) 22000,00 грн (двадцять дві тисячі гривень 00 коп.) заборгованості, 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення господарського суду Хмельницької області подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09.04.2024 року.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 примірн:

1 - до справи;

2 - позивачу (АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_3);

3 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, провул. Проїзний, 10, і.к. 41677353).

Всім рек. з повід.

Надіслати на електронні адреси:

позивача - ІНФОРМАЦІЯ_2

представника позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1

відповідача - ooomiller@ukr.net