Рішення

від 08.04.2024 по справі 927/106/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

08 квітня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/106/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Ноувен М.П., розглянув справу №927/106/24, розгляд якої здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання),

за позовом: Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради,

проспект Миру, 20, м. Чернігів, 14000;

код 33469496

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне аналітичне агенство",

вул.Стахановців (Дмитра Самоквасова), буд.9, кв. 98, м. Чернігів, 14001;

код 32016540;

про стягнення 63 293,91 грн;

без виклику представників сторін;

Позивач Комунальне підприємство "Діловий центр" Чернігівської обласної ради звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне аналітичне агентство" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат за надані комунальні послуги та витрат за утримання орендованого майна Орендарем в розмірі 63 293,91 грн.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, без проведення судового засідання, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи в суді, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Ухвала суду від 29.01.2024 направлена відповідачу за місцем реєстрації (відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань) повернута відділенням зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У розумінні положень ст. 240 ГПК України, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в суді.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

У зв`язку з перебуванням судді Ноувен М.П. у відпустці, суд ухвалює рішення після усунення обставин, що зумовили відсутність судді.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору від 03.03.2010 оренди приміщень № 08/10 в будівлі, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, договору № 09-14 від 22.07.2014 про відшкодування витрат за надані комунальні послуги та витрат на утримання орендованого майна.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у статтях 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Будь-яких заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

03.03.2010 між комунальним підприємством Діловий центр Чернігівської обласної ради (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Рекламно-інформаційне аналітичне агентство (Орендар) був укладений Договір оренди приміщень № 08/10 в будівлі, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та розташованих по проспекту Миру, 20 у м. Чернігові (надалі-Договір), згідно з умовами якого, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування частину нежилих приміщень (надалі-Майно), які розташовані на 1 поверсі в будівлі по проспекту Миру, 20 у місті Чернігові, загальною площею 211,2 кв.м., що мають окремий вхід з метою розміщення підприємства громадського харчування (без реалізації горілчаних виробів).

Договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №08/10 від 03.03.2010 погоджено Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради.

У подальшому до Договору вносились зміни, а саме 30.06.2010 укладено Договір про внесення змін № 1, 22.07.2014 Договір про внесення змін № 2, 17.08.2015 Договір про внесення змін № 3, 19.10.2017 Договір про внесення змін № 4, 13.12.2019 Договір про внесення змін № 5.

Відповідно до умов Договору:

п.1.1.Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування частину не житлового приміщення в будівлі, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (надалі Майно), розташований за адресою: проспект Миру, 20 у м. Чернігові, що закріплені за Орендодавцем на праві господарського відання, у складі:

Приміщення, які знаходяться на першому поверсі вищезазначеної будівлі, загальною площею 211,2 кв.м, що мають окремий вхід та використовуються для громадського харчування:

54,0 кв.м загальної площі для розміщення барів, кафе, їдалень, буфетів, кафетеріїв (виключно з реалізацією пива);

157,2 кв.м загальної площі для розміщення барів, кафе, їдалень, буфетів, кафетеріїв (без реалізації алкогольних виробів) (п.1.1.1. Договору в редакції Договору про внесення змін № 3 від 17.08.2015).

Відповідно до п. 5.15. Договору (в редакції договору про внесення змін № 2) Орендар повинен сплачувати фактичні витрати за користування електроенергією, іншими комунальними послугами, для чого у місячний термін оформити договори з відповідними службами.

Протягом 15 робочих днів після підписання цієї Додаткової угоди укласти з Орендодавцем договір про відшкодування витрат Орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.

03.03.2010 між орендодавцем та орендарем підписано Акт №1 прийому-передачі в оренду майна комунальної власності області, розташованого за адресою пр. Миру, 20 м. Чернігів.

22.07.2014 між Комунальним підприємством «Діловий центр» Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламно-інформаційне аналітичне агентство» укладено договір про відшкодування витрат за надані комунальні послуги та витрат на утримання орендованого майна Орендарем № 09-14 (далі Договір № 09-14).

Відповідно до умов Договору № 09-14:

п.1.1.Орендодавець забезпечує обслуговування та експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою: проспект Миру,20 (надалі - Будівля), загальною площею 4689,3 кв.м, а також утримання прибудинкової території , а Орендар бере участь у витратах по цій Будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Орендодавцем за Договором.

Орендар згідно Договору оренди від 03.03.2010 № 08/10 користується приміщенням, яке знаходиться на 1 поверсі вищевизначеної будівлі, загальною площею 211,2 кв.м, вартість Майна, визначена згідно зі звітом про оцінку майна станом на 21 вересня 2017 року і становить 4 179 932,96 грн (абз.2 п.1.1. в редакції додаткової угоди № 2 від 13.12.2019 до Договору № 09-14).

п.1.2. До витрат на утримання орендованого майна відносяться: ремонт, обслуговування мереж, відеоспостереження, системи пожежної та охоронної сигналізації, прибирання, охорона, послуги електрика та слюсаря-сантехніка.

До плати за надані комунальні послуги входить: водопостачання, водовідведення, телекомунікації, відеоспостереження, пожежна та охоронна сигналізації, електрична та теплова енергія, вивіз ТВП, знешкодження відходів.

В розрахунок вартості комунальних послуг включається сума відшкодування Орендарем земельного податку, пропорційно площі, що орендується.

п. 2.1.1. Розмір плати за обслуговування Будівлі, прибудинкової території залежить від складу послуг, які надаються Орендодавцю житлово-експлуатаційними організаціями та іншими суб`єктами господарювання і визначаються розрахунком щомісячних платежів за обслуговування Будівлі, за надані комунальні та інші послуги.

п.2.2.3. Орендар зобов`язується компенсувати Орендодавцю у 5-ти денний термін відповідно виставленого рахунку, який надається Орендарю одночасно з рахунком про сплату орендної плати здійснені ним витрати по сплаті рахунків за надані комунальні послуги постачальною організацією згідно показників електролічильника пропорційно орендованій площі.

п. 2.2.4. Орендар зобов`язується з метою попереднього відшкодування Орендодавцеві витрат, пов`язаних з відпуском електричної енергії згідно Договору, укладеного між Орендодавцем і постачальною організацією, компенсувати Орендодавцю у 5-ти денний термін відповідно до виставленого рахунку, який надається Орендарю одночасно з рахунком про сплату орендної плати, здійснені ним витрати на попередню оплату: у розмірі 100% вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період пропорційно орендованій площі.

Орендодавець одночасно з рахунками надає Орендареві Акт наданих комунальних послуг, який останній повинен підписати та повернути Орендодавцю не пізніше трьох днів з моменту його отримання.

п.5.1. Цей договір діє до 27.02.2025 включно (в редакції додаткової угоди № 2 від 13.12.2019 до Договору № 09-14).

На виконання умов Договору № 09-14 позивачем складені наступні Акти надання послуг:

№ ОУ-0001562 від 31.12.2021 на суму 8383,06 грн;

№ ОУ-0000062 від 31.01.2022 на суму 4831,70 грн;

№ ОУ-0000138 від 31.03.2022 на суму 40160,65 грн;

№ ОУ-0000236 від 31.05.2022 на суму 3818,47 грн;

№ ОУ-0000338 від 30.06.2022 на суму 1000,15 грн;

№ ОУ-0000436 від 31.07.2022 на суму 500,06 грн;

№ ОУ-0000558 від 31.08.2022 на суму 458,20 грн;

№ ОУ-0000624 від 30.09.2022 на суму 458,20 грн;

№ ОУ-0000738 від 31.10.2022 на суму 458,20 грн;

№ ОУ-0000968 від 30.11.2022 на суму 458,20 грн;

№ ОУ-0001050 від 31.12.2022 на суму 458,20 грн;

№ ОУ-0000036 від 31.01.2023 на суму 458,20 грн;

№ ОУ-0000159 від 28.02.2023 на суму 713,26 грн;

№ ОУ-0000322 від 31.03.2023 на суму 585,73 грн;

№ ОУ-0000463 від 30.04.2023 на суму 585,73 грн.

Крім того, на виконання умов Договору № 09-14 позивачем виставлялись рахунки фактури: № СФ-0001920 від 31.12.2021 на суму 15867,62 грн, № СФ-0000081 від 31.01.2022 на суму 8362,86 грн, № СФ-0000176 від 31.03.2022 на суму 40160,65 грн, № СФ-0000299 від 31.05.2022 на суму 3818,47 грн, № СФ-0000428 від 30.06.2022 на суму 1000,15 грн, № СФ-0000546 від 31.07.2022 на суму 500,06 грн, № СФ-0000703 від 31.08.2022 на суму 458,20 грн, № СФ-0000786 від 30.09.2022 на суму 458,20 грн, № СФ-0000927 від 31.10.2022 на суму 458,20 грн, № СФ-0001201 від 30.11.2022 на суму 458,20 грн, № СФ-0001309 від 31.12.2022 на суму 458,20 грн, № СФ-0000054 від 31.01.2023 на суму 458,20 грн, № СФ-0000200 від 28.02.2023 на суму 713,26 грн, № СФ-0000402 від 31.03.2023 на суму 585,73 грн, № СФ-0000576 від 30.04.2023 на суму 585,73 грн.

Акти № № ОУ-0001562 від 31.12.2021, № ОУ-0000062 від 31.01.2022 підписані уповноваженими представниками без зауважень та заперечень та скріплені печатками сторін.

Акти № ОУ-0000138 від 31.03.2022, № ОУ-0000236 від 31.05.2022, № ОУ-0000338 від 30.06.2022, № ОУ-0000436 від 31.07.2022, № ОУ-0000558 від 31.08.2022, № ОУ-0000624 від 30.09.2022, № ОУ-0000738 від 31.10.2022, № ОУ-0000968 від 30.11.2022, № ОУ-0001050 від 31.12.2022, № ОУ-0000036 від 31.01.2023, № ОУ-0000159 від 28.02.2023, № ОУ-0000322 від 31.03.2023, № ОУ-0000463 від 30.04.2023, а також рахунки фактури до них направлялись позивачем на адресу відповідача супровідними листами, докази направлення додані позивачем до матеріалів справи.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 13.02.2023 у справі № 927/1136/22, яке набрало законної сили 16.03.2023 розірвано договір оренди приміщень в будівлі, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та розташованих по проспекту Миру,20 у м. Чернігові №08/10 від 03.03.2010 з Договорами про внесення змін № 1-5, укладений між Комунальним підприємством Діловий центр Чернігівської обласної ради, код 33469496 та Товариством з обмеженою відповідальністю Рекламно-інформаційне аналітичне агентство, код 32016540, виселено Товариство з обмеженою відповідальністю Рекламно-інформаційне аналітичне агентство, код 32016540 з орендованих приміщень в будівлі, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та розташованого по проспекту Миру,20 у м. Чернігові, загальною площею 211,2 кв.м, що мають окремий вхід.

27.04.2023 між позивачем та відповідачем підписано акт прийому-передачі із орендованого користування нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, відповідно до якого Орендар передав, а Орендодавець прийняв із платного користування частину нежитлових приміщень в будівлі, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, розташованій за адресою: проспект Миру,20 у місті Чернігові та передана в господарське відання комунальному підприємству «Діловий центр» Чернігівської обласної ради.

Приміщення, які знаходяться на першому поверсі вищезазначеної будівлі, загальною площею 211,2 кв.м, що мають окремий вхід.

Як зазначає позивач у позовній заяві, у порушення взятих на себе зобов`язань відповідач своєчасно та в повному обсязі відшкодування додаткових витрат по комунальним платежам та витрат за користування земельною ділянкою у період грудень 2021 року січень 2022 року, березень 2022 року, травень 2022 року квітень 2023 року не здійснював, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 63293,91 грн.

Позивач звернувся до суду за захистом порушених прав у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Загальні правила надання послуг визначені, зокрема, ЦК України, статтею 901 якого передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною першою статті 903 ЦК України унормовано, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. При цьому загальне правило статті 903 ЦК України передбачає оплатність послуги за договором про надання послуги, якщо договором передбачено надання послуг за плату, у зв`язку з чим правила та вимоги щодо оплатності послуг застосовуються у разі їх надання. Тоді як за відсутності факту та доказів надання відповідних послуг надавач послуг позбавлений права та підстав вимагати їх оплати від отримувача послуг.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов Договору оренди № 08/10 між сторонами укладено Договір про відшкодування витрат за надані комунальні послуги та витрат на утримання орендованого майна Орендарем № 09-14 від 22.07.2017.

Пунктом 1.2. Договору № 09-14 передбачено обов`язок відповідача відшкодувати позивачу вартість комунальних послуг та земельного податку, пропорційно площі, що орендується.

У період грудень 2021 року січень 2022 року, березень 2022 року, травень 2022 року квітень 2023 року Відповідач не здійснював відшкодування вартості комунальних послуг та земельного податку, у зв`язку з чим, на думку Позивача, утворилась заборгованість в сумі 63293,91 грн в доказ чого останнім надані акти надання послуг та відповідні рахунки.

З огляду на встановлені матеріалами справи обставини, суд зазначає наступне.

Обов`язок орендаря нерухомого майна оплачувати комунальні послуги та витрати на утримання цього майна незалежно від укладеного договору у сфері комунальних послуг випливає також з положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (статті 19, 20 - в редакції, чинній до введення в дію з 01.05.2019 нової редакції цього Закону, стаття 9 - чинної з 01.05.2019), відповідно до яких споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними; факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 7128916/17-ц, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17, від 09.10.2018 у справі №910/9829/17, від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17.

При цьому, для встановлення розміру цього обов`язку орендаря нерухомого майна (вартості спожитих послуг) визначальним є не факт оренди конкретного нерухомого майна, а факт споживання відповідної послуги орендарем та її розмір.

За таких обставин, за відсутності доказів на підтвердження розміру фактично спожитої у відповідному періоді орендарем (наданої йому безпосереднім надавачем відповідних послуг або державним підприємством, організацією, господарським товариством, на балансі яких перебуває орендоване майно) послуги (послуг) у орендаря не виникає обов`язку оплачувати ці послуги.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

А отже, на орендодавця (у даному випадку Позивача) покладається тягар доказування факту та розміру спожитих орендарем/суборендарем комунальних послуг у спірний період.

У матеріалах справи наявні, зокрема, Акти надання послуг № ОУ-0001562 від 31.12.2021 на суму 8383,06 грн та № ОУ-0000062 від 31.01.2022 на суму 4831,70 грн, які підписані як позивачем, так і відповідачем без зауважень та заперечень, а тому суд доходить висновку, що відповідачем погоджена вартість наданих послуг в цій частині.

При цьому, у позовні заяві позивачем визначена заборгованість по Акту № ОУ-0001562 від 31.12.2021 в сумі 8348,96 грн.

Відповідно до ст. 14, 237 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Отже, заборгованість по Актам № ОУ-0001562 від 31.12.2021 та № № ОУ-0000062 від 31.01.2022 становить 13180,66 грн.

З урахуванням встановлених обставин справи, вимоги позивача по стягненню 13180,66 грн заборгованості по відшкодуванню комунальних витрат в сумі 13180,66 грн є доведеною, підтвердженою матеріалами справи і підлягає задоволенню.

З приводу заборгованості в сумі 50113,25 грн, яка виникла на підставі Актів № ОУ-0000138 від 31.03.2022, № ОУ-0000236 від 31.05.2022, № ОУ-0000338 від 30.06.2022, № ОУ-0000436 від 31.07.2022, № ОУ-0000558 від 31.08.2022, № ОУ-0000624 від 30.09.2022, № ОУ-0000738 від 31.10.2022, № ОУ-0000968 від 30.11.2022, № ОУ-0001050 від 31.12.2022, № ОУ-0000036 від 31.01.2023, № ОУ-0000159 від 28.02.2023, № ОУ-0000322 від 31.03.2023, № ОУ-0000463 від 30.04.2023, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас, згідно з ч. 4 ст. 13 названого Кодексу, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Передбачивши право учасникам спору на подання своїх доводів та підтверджуючих певні обставини доказів, законодавець встановлює й процесуальні обов`язки таких учасників шляхом визначення певного процесуального порядку реалізації відповідних прав, у разі недотримання яких без поважних причин настають відповідні негативні наслідки для такого учасника у вигляді неприйняття судом його аргументів, оскільки неподання відповідних доказів найчастіше пояснюється неналежною підготовкою сторони до розгляду справи.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Отже, стверджуванні позивачем обставини щодо споживання відповідачем відповідних послуг в орендованих приміщеннях на заявлену суму покладають на позивача тягар доказування (обов`язок довести) факту та розміру спожитих відповідачем відповідних послуг у заявлених у спірних правовідносинах періодах, а також розміру понесених витрат за користування земельною ділянкою.

При цьому, суд зауважує, що хоча Договір № 09-14 і містить умову, яким саме чином визначається кількість спожитих енергоносіїв, води, послуг з водовідведення, а також витрат на відшкодування земельного податку - пропорційно орендованій відповідачем площі, позивачем не надано до суду жодних доказів споживання орендарем комунальних послуг на заявлену суму у спірному періоді (рахунків надавачів комунальних послуг, належним чином зафіксованих показів лічильників із доказами вартості одиниці певної комунальної послуги тощо), а також доказів понесених позивачем витрат, як користувачем земельної ділянки, на якій знаходиться будівля, в якій знаходиться орендоване майно, як не надано і розрахунку щомісячних платежів обслуговування Будівлі, за надані комунальні та інші послуги (передбачений па. 2.1.1. Договору № 09-14).

За наведених обставин, суд доходить висновку, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами обсяг споживання спірних послуг та їх вартість, а також обсяг витрат за користування земельною ділянкою за період березень 2022 року, травень 2022 року квітень 2023 року на суму 50113,25 грн.

Відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 50113,25 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, судовий збір у сумі 630,57 грн відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Судовий збір в сумі 2397,43 грн покладається на позивача.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Діловий центр» Чернігівської обласної ради, код 33469496 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-інформаційне аналітичне агентство», код 32016540 про стягнення 63293,91 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламно-інформаційне аналітичне агентство (код 32016540, вул. Стаханівців (Дмитра Самоквасова), 9, кв.98, м. Чернігів, 14001) на користь Комунального підприємства «Діловий центр» Чернігівської обласної ради (код 33469496, пр-т Миру,49-а, м. Чернігів, 14005) заборгованість в сумі 13180,66 грн, судовий збір в сумі 630,57 грн.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті вимог про стягнення 50113,25 грн відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

СуддяМ.П.Ноувен