Постанова

від 27.03.2024 по справі 910/28/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/28/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

представників учасників справи:

Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" - Плясун О.І.,

Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд - 2" - Мазепа Н.М.,

Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за первісним позовом - не з`явилися,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2"

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд - 2"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за первісним позовом: 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 , 5) ОСОБА_5 , 6) ОСОБА_6 , 7) ОСОБА_7 , 8) ОСОБА_8 , 9) ОСОБА_9 , 10) ОСОБА_10 , 11) ОСОБА_11 , 12) ОСОБА_12 , 13) ОСОБА_13 , 14) ОСОБА_14 , 15) ОСОБА_15 , 16) ОСОБА_16 , 17) ОСОБА_17 , 18) ОСОБА_18 , 19) ОСОБА_19 , 20) ОСОБА_20 , 21) ОСОБА_21 , 22) ОСОБА_22 , 23) ОСОБА_23 , 24) ОСОБА_24 , 25) ОСОБА_25 , 26) ОСОБА_26 , 27) ОСОБА_27 , 28) ОСОБА_28 , 29) ОСОБА_29 , 30) ОСОБА_30 , 31) ОСОБА_31 , 32) ОСОБА_32 , 33) ОСОБА_33 , 34) ОСОБА_34 , 35) ОСОБА_35 , 36) ОСОБА_36 , 37) ОСОБА_37 , 38) ОСОБА_38 , 39) ОСОБА_39 , 40) ОСОБА_40 , 41) ОСОБА_41 , 42) ОСОБА_42 , 43) ОСОБА_43 , 44) ОСОБА_44 , 45) ОСОБА_45 (далі - Треті особи)

про стягнення 395 656,06 грн

та зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд - 2" (далі - Трест)

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - ПрАТ "Київводоканал")

про визнання зобов`язання припиненим.

СУТЬ СПОРУ

1. Трест є власником семи гуртожитків, зокрема, гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - гуртожиток).

2. В період з 01.04.2019 до 31.10.2020 ПрАТ "Київводоканал" надавало послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у гуртожитку на підставі договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

3. 20.08.2018 Трест вивів гуртожиток з експлуатації у зв`язку з його аварійністю, у зв`язку з цим розпочав виселення мешканців гуртожитку, а також здійснення комплексу пов`язаних з цим заходів, зокрема, щодо відключення будівлі гуртожитку від зовнішніх мереж постачання холодної води.

4. Трест неодноразово листами повідомляв ПрАТ "Київводоканал" про відмову від комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення та порушував питання щодо розірвання договору. Також Трест повідомив, що знімає з себе відповідальність за експлуатацію мереж водопостачання та водовідведення і відмовляється в подальшому оплачувати послуги з водопостачання та водовідведення у гуртожитку понад показники засобів обліку, що зафіксовані в акті від 20.08.2018.

5. ПрАТ "Київводоканал" зі свого боку не погодило припинення надання вказаних комунальних послуг на підставі договору до вирішення Трестом питання щодо виселення мешканців та продовжувало надавати послуги у період з 01.04.2019 до 31.10.2020.

6. ПрАТ "Київводоканал" звернулося до господарського суду з позовом, вказуючи на порушення з боку Треста зобов`язання з оплати наданих послуг у спірний період, у зв`язку з чим просило стягнути основну заборгованість, пеню, штраф, проценти річних та втрати від інфляції.

7. Трест зі свого боку, вважаючи договір припиненим з 01.12.2018, звернувся до суду зі зустрічним позовом до ПрАТ "Київводоканал", у якому, зокрема, просив визнати зобов`язання споживача за договором припиненими із вказаної дати. Трест зустрічний позов мотивував тим, що останній неодноразово повідомляв ПрАТ "Київводоканал" про розірвання договору щодо надання комунальних послуг у гуртожитку, адже будівля перебуває в аварійному стані, а його подальша його експлуатація може призвести до негативних наслідків як для підприємства, так і для міської громади, та у зв`язку з чим просив вжити негайних заходів до відключення гуртожитку від водопостачання та водовідведення.

8. Господарський суд міста Києва рішенням від 02.03.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023, первісний позов задовольнив частково; в задоволенні зустрічного позову відмовив.

9. Трест звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення первісного позову ПрАТ "Київводоканал", в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

10. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- чи може вважатися споживання комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення безобліковим водокористуванням, якщо міжповірочний інтервал повірки лічильника закінчився та якщо до такого приладу не був допущений працівник виконавця (виробника) таких послуг для зняття показників приладу обліку;

- чи може виконавець (виробник) комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення нарахувати вартість наданих послуг згідно з нормативами (нормами) споживання, якщо облік споживання таких послуг не здійснювався.

11. Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив, рішення судів попередніх інстанцій скасував в оскаржуваній частині, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

12. ПрАТ "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Тресту про стягнення 395 656,06 грн, а саме 363 109,07 грн основного боргу, 10 387,15 грн пені, 18 155,45 грн штрафу, 1 731,17 грн процентів річних та 2 273,22 грн втрат від інфляції.

13. В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань з оплати фактично спожитих послуг з водопостачання та водовідведення згідно договору від 29.09.2009 №08817/4-1-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі - Договір), внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у вказаній сумі, за наявності якої позивач нарахував пеню, штраф, проценти річних та втрати від інфляції.

14. 19.03.2021 до суду надійшла зустрічна позовна заява Тресту до ПрАТ "Київводоканал", в якій (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) просив: визнати правовідносини між ПрАТ "Київводоканал" та Трестом за Договором припиненими з 01.12.2018; зобов`язати ПрАТ "Київводоканал" припинити нарахування Тресту вартості комунальних послуг за Договором та зняти з 01.12.2018 Трест з обліку як споживача послуги Договором.

15. В обґрунтування зустрічних позовних вимог посилається на те, що спірний Договір є розірваним в односторонньому порядку згідно з п.7.2 Договору та на підставі статей 651, 653 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), про що ПрАТ "Київводоканал" отримало повторно повідомлення від 29.10.2018 №1065 про розірвання дії договору водопостачання та водовідведення та на підставі Наказу від 20.08.2018 №53 про вивід гуртожитку з експлуатації у зв`язку з його аварійністю; отже, зобов`язання є припиненими з 01.12.2018.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

16. 29.09.2009 Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є ПрАТ "Київводоканал", (постачальник) уклало з Відкритим акціонерним товариством "Трест "Київміськбуд-2", в подальшому перейменованим у Трест (абонент), Договір.

17. Відповідно до п.1.1 Договору постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред`явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва (далі - Дозвіл), приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва (далі - місцеві Правила приймання), а абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього Договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами №190, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за №403/6691 (далі - Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим Договором.

18. Розділами 2 - 7 Договору сторони визначили облік води, порядок розрахунків та вартість послуг, права та обов`язки сторін, їх відповідальність, строк дії договору тощо.

19. Дислокацією об`єктів водоспоживання та водовідведення (споживачів), що є невід`ємною частиною Договору, сторони визначили адресу об`єктів споживання, зокрема гуртожитку.

20. Трест є власником гуртожитку, що підтверджується свідоцтвом на право власності від 18.09.1998 (серія НОМЕР_1) та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 23.08.2018 №135378618.

21. Гуртожиток передано до складу майна Тресту у 1996 році згідно з наказом Фонду державного майна України від 11.06.1996 №673, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 05.08.1996 №1239 та наказом РВ Фонду державного майна України від 14.10.1996 №1945.

22. За умовами п.7.1 Договору цей договір укладається строком на 1 рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна зі сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення.

23. Відповідно до п.1.2 Договору встановлюється цілодобовий режим водопостачання та приймання стоків. Режим може бути змінений постачальником без внесення змін до договору у випадку прийняття органами місцевого самоврядування або органами виконавчої влади відповідних нормативних документів, які визначатимуть інший режим надання послуг (встановлення графіків подачі води та/або приймання стоків тощо).

24. Згідно з п.3.1 Договору основними обов`язками постачальника за Договором є: забезпечення постачання питної води, якість якої відповідає ГОСТу 2874-82, приймання стічних вод, визначення у строки, встановлені графіком обслуговування лічильників абонента, кількість наданої абоненту води та прийнятих від нього стоків в міську каналізаційну мережу, щомісячне направлення абоненту розрахункових документів на оплату наданих йому послуг тощо.

25. У підпунктах 2.1.1, 2.1.2 п.2.1 Договору визначено, що облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показниками лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Зняття показників водолічільників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонентів із стабільним об`ємом водоспоживання (до 30 куб. із незначним коливанням) зняття показників може здійснюватись постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг виходячи із його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

26. Відповідно до п.2.1.4. Договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до Правил користування та місцевих правил приймання.

27. Пунктом 3.3.6 Договору визначений обов`язок абонента забезпечувати своєчасний та безперешкодний доступ представникам постачальника (при наявності посвідчень) для зняття показань з приладів обліку з водоспоживання, для взяття з каналізаційних колодязів контрольних проб на перевірку допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин у стічних водах, що приймаються до міської каналізаційної мережі.

28. Для обліку наданих Тресту послуг з постачання питної води та водовідведення ПрАТ "Київводоканал" відкрило Тресту особові рахунки для об`єктів водоспоживання та водовідведення споживача згідно з Дислокацією об`єктів (споживачів).

29. ПрАТ "Київводоканал" присвоїло гуртожитку абонентський код 834-9 (для обліку послуг з водопостачання та водовідведення).

30. ПрАТ "Київводоканал" надало Тресту послуги, зокрема, з водопостачання та водовідведення (приймання стічних вод) через приєднані мережі за період з 01.04.2019 до 31.10.2020 на суму 363 109,07 грн.

31. Акти про зняття показань з лічильників (приладів обліку) за спірний період містять: номери приладів обліку, місця встановлення, дату знаття показань, обсяги попереднього періоду, попередні та поточні показники тощо. Матеріали справи також містять наряди на заміну, технічне обслуговування лічильника води, опломбування обвідної лінії лічильника води.

32. Акти зняття показань з приладу обліку за квітень, вересень, жовтень 2019 року, а також жовтень 2020 року в графі представник абонента містять підписи осіб, які засвідчили зняття показників.

33. Актами про відмову від підписання актів зняття показань об`єкта водопостачання від 12.01.2020 №834-9;40, від 12.02.2020 №834-9;40, від 12.03.2020 №834-9;40, від 28.10.2020 №9-834-40, що складені контролерами ПрАТ "Київводоканал", зафіксована відмова в наданні доступу працівникам підприємства для зняття показань з приладів обліку, що зареєстровані за об`єктом споживання - гуртожитком.

34. ПрАТ "Київводоканал" листом від 26.03.2020 №3210/8/8/02-20 надіслало Тресту акти приймання-передачі послуг за Договором, в яких вказана вартість послуг з водопостачання та водовідведення, наданих об`єкту споживання - гуртожитку. Трест листами від 19.10.2020 №531, від 23.11.2020 №571, від 28.12.2020 №618 повернув ПрАТ "Київводоканал" акти приймання-передачі послуг.

35. Відповідно до актів про зняття показань з приладів обліку за спірний період у період з травня до вересня 2019 року Трест не забезпечив доступ працівників ПрАТ "Київводоканал" до приладів обліку споживача, а також у період з жовтня 2019 року до жовтня 2020 року прилад обліку перебував у неробочому стані (у зв`язку із закінченням міжповірочного інтервалу), про що у актах зроблено відповідні записи та відмітки.

36. 10.03.2021 фахівцями ПрАТ "Київводоканал" здійснили заміну старого лічильника №1208774848 типу 405S QN10 Д-10 на новий засіб обліку №2012226220 Д-40, про що свідчить лист ПрАТ "Київводоканал" від 08.08.2022 №3999/8/8/02-22 та доданий до нього наряд-замовлення на технічне обслуговування вузлів обліку води від 04.08.2020 №8138. Згідно із вказаним нарядом останньою датою повірки лічильника №1208774848 типу 405S QN10 Д-10 є 16.07.2015.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

37. Господарський суд міста Києва рішенням від 02.03.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023, первісний позов задовольнив частково; стягнув з Тресту на користь ПрАТ "Київводоканал" 363 109,07 грн основного боргу, 1 731,17 грн процентів річних, 2 273,22 грн втрат від інфляції, 7 007,03 грн пені, 18 155,45 грн штрафу; в іншій частині первісного позову відмовив; в задоволенні зустрічного позову відмовив.

38. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:

- відсутні підстави для задоволення зустрічних позовних вимог про визнання правовідносин за Договором припиненими з 01.12.2018, оскільки позивач (за зустрічним позовом) обрав неефективний спосіб захисту; відсутні докази припинення дії Договору, а тому необхідно відмовити в задоволенні решти зустрічних позовних вимог, а саме про зобов`язання ПрАТ "Київводоканал" припинити нарахування Тресту за Договором та зняти з 01.12.2018 гуртожиток з обліку як споживача послуг;

- Трест не довів: реалізації ним процедури, передбаченої п.2.2.4 Договору, яка може бути ініційована останнім у випадку його незгоди з кількістю або вартістю отриманих послуг; ведення первинного обліку водоспоживання та водовідведення у Журналі обліку споживання води, що є вимогою п.2.1.5 Договору; пред`явлення претензій щодо якості, обсягів та термінів надання з боку ПрАТ "Київводоканал" послуг у спірний період;

- ПрАТ "Київводоканал" виконало зобов`язання з надання послуг, обумовлених Договором, а Трест ці послуги прийняв, водночас останній таких обставин не спростував, а тому в силу умов, передбачених пунктами 2.1.6 та 2.2.4 Договору, облікові дані про кількість та вартість наданих послуг у період з 01.04.2019 до 31.10.2020 вважаються безумовно погодженими абонентом;

- суд апеляційної інстанції критично оцінив розрахунок вартості фактично спожитих третіми особами послуг, здійснений Трестом, згідно з яким загальна вартість послуг, спожитих за період з квітня 2019 до жовтня 2020 року, становить 181 172,25 грн; здійснюючи вказаний розрахунок, Трест виходив з того, що за період з квітня 2019 до жовтня 2020 року третіми особами фактично спожито послуг з водопостачання в обсязі 8 334 м куб., що підтверджується даними поточних показань лічильника згідно з актами про зняття показань з приладів обліку за квітень 2019 року (4 481 м куб.) та за жовтень 2020 року (12 815 м куб.);

- у зв`язку із відсутністю доступу контролера ПрАТ "Київводоканал" до приладу обліку з централізованого водопостачання та водовідведення, а також у зв`язку з перебуванням приладу обліку у певний період часу у неробочому стані (таким що не підлягає зняттю показань), позивач (за первісним позовом) правомірно здійснив нарахування вартості послуг, наданих гуртожитку, відповідно до пунктів 3.1-3.5 Правил №190, виходячи з середньодобового споживання 29,15 м куб.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

39. 15.12.2023 Трест звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023, у якій просить їх скасувати в частині задоволення позовних вимог ПрАТ "Київводоканал" та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

40. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на п.1 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає, що:

1) суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували статті 6, 251, 631, 905 ЦК та ст.180 Господарського кодексу України (далі - ГК) та не врахували висновки Верховного Суду про те, що наявність заперечень сторони проти продовження дії договору означає втрату іншою стороною права на автоматичну пролонгацію договору (постанова від 16.09.2020 у справі №904/5126/19);

2) суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували пункти 3.2, 3.3, 5.3 Правил №190 та не застосували п.4 ст.17 Закону "Про метрологію та метрологічну діяльність", статті 3, 6 Закону "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", ст.32 Закону "Про житлово-комунальні послуги", ст.23 Закону "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", п.17 постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 05.07.2019 №690 "Про затвердження правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення", п.11 постанови КМУ від 21.07.2005 №630 "Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" (далі - Правила №630) та не врахували такі висновки Верховного Суду:

- чинним законодавством не передбачено норми, відповідно до якої виробник у разі непроведення споживачем вчасно повірки засобу обліку води має проводити розрахунок витрат води згідно з п.3.3 Правил №190, оскільки розрахунок витрат води згідно із зазначеним пунктом Правил проводиться виробником у випадку, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними (постанови від 17.05.2018 у справі №908/2738/16, від 09.10.2019 у справі №328/2723/16-ц, від 13.01.2020 у справі №908/510/19);

- проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту засобів обліку води, результати вимірювання, які використовуються для розрахунків, повинні здійснюватися за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги; ціна відповідних робіт включена до тарифу на водопостачання; непроведення постачальником періодичної повірки засобу обліку води не є підставою для неврахування його показників, оскільки невиконання постачальником свого обов`язку щодо проведення повірки приладу обліку не повинно мати негативних наслідків для споживача (постанови від 15.07.2019 у справі №235/499/17, від 29.04.2020 у справі №521/6670/18);

- виконавець комунальної послуги несе відповідальність за своєчасну повірку засобу обліку води, встановленого у будинку споживача, його обслуговування і ремонт, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки (постанови від 27.03.2019 у справі №229/1539/17, від 13.06.2019 у справі №749/1119/16ц, від 19.06.2019 у справі №205/5348/16-ц, від 15.07.2019 у справі №235/499/17, від 11.09.2019 у справі №265/1540/16-ц);

- за наявності встановлення судом фактичного користування послугами з водопостачання і водовідведення та за відсутності у позивача доказів щодо використання холодної та гарячої води, що унеможливлює проведення розрахунку оплати послуги, суди повинні враховувати встановлені органом місцевого самоврядування норми споживання холодної води на одну особу в місяць (постанови Верховного Суду України від 27.01.2016 у справі №6-2864цс15, від 05.10.2016 у справі №753/2526/16-ц);

3) суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права - статті 2, 74, 76, 86, 236 ГПК та не врахували такі висновки Верховного Суду:

- принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи; цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони; одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує; така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний" (постанови від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 20.08.2020 у справі №914/1680/18, від 25.05.2021 у справі №906/764/20);

- відповідно до ч.3 ст.74 ГПК докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; при цьому докази, які подаються до суду, повинні бути належними, тобто стосуватися предмета доказування, інакше суд не бере їх до розгляду згідно з ч.1 ст.76 ГПК; сторона, яка подає доказ на підтвердження обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, здійснює це саме таким чином, щоб поданий нею доказ був належним, тобто вказує, для доведення яких саме належних до предмету доказування обставин сторона подає цей доказ, або стверджує про обставини і посилається при цьому на доказ існування цих обставин; необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (постанови від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18);

4) також скаржник посилається на ч.3 ст.310 ГПК та зазначає, що суди не дослідили надані скаржником докази (лист від 21.08.2018 №0793, лист від 25.02.2021 №2335/8/8/02-21, лист від 08.08.2022 №3999/8/8/02-22), встановили обставини, а саме, обсяг та вартість спожитих послуг з водопостачання та водовідведення, на підставі недопустимих доказів (акти про зняття показань з приладу обліку за період позовних вимог та довідка АТ "Банк Кредит Дніпро" від 16.10.2020 №55/9-1474).

41. 24.01.2024 надійшов відзив третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за первісним позовом, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_14 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (далі - треті особи), в якому просять касаційну скаргу Треста задовольнити частково, скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення первісного позову ПрАТ "Київводоканал" до Треста та направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, а в іншій частині - залишити без змін.

42. Треті особи в своєму відзиві зазначили, що погоджуються з доводами касаційної скарги Треста щодо неправильного розрахунку основного боргу за період з 01.04.2019 до 31.10.2020 у сумі 363 109,07 грн, здійсненого із розрахунку середньодобового споживання 29,15 м куб., з огляду на таке:

- треті особи є мешканцями гуртожитку по АДРЕСА_1 , зареєстровані і постійно проживають у ньому; на правовідносини третіх осіб та Тресту поширюється Закон "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"; у зв`язку з незадовільним станом будівлі гуртожитку Трест своїм наказом від 01.06.2018 №40 вирішив організувати повідомлення мешканців про виведення будівлі з експлуатації з 17.08.2018 та розробити комплекс заходів, пов`язаних з виведенням будівлі з експлуатації; Трест видав наказ від 20.08.2018 №53 щодо виведення з експлуатації будівлі гуртожитку;

- у зв`язку з відмовою третіх осіб від виселення з гуртожитку Трест звернувся до суду з позовами про їх виселення з підстав, передбачених ст.132 Житлового кодексу України, і одночасно з 17.08.2018 спочатку відключив будівлю гуртожитку від зовнішніх мереж постачання гарячої води, а у подальшому - від мережі теплопостачання, а з 25.06.2019 відключив від електропостачання та газопостачання; неправомірність виселення Трестом третіх осіб із гуртожитку встановлена у постановах Верховного Суду у справах №760/6275/19; №760/7471/19; №760/7000/19; №760/7981/19; №760/7979/19; №760/7008/19; №760/7004/19; №760/7986/19; №760/7956/19; №760/7972/19; №760/7975/19; №760/6998/19; №760/5565/19; №760/5571/19; №760/7466/19, що мотивовані недотриманням Трестом гарантій Закону "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків";

- постановою Київського апеляційного суду від 24.02.2021, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 28.04.2022 у справі №760/9127/20-ц, Трест зобов`язано поновити електропостачання, газопостачання, теплопостачання, водопостачання, водовідведення до гуртожитку; Верховний Суд погодився із висновками суду апеляційної інстанції про те, що треті особи мають право на отримання житлово-комунальних послуг саме від Тресту; суд встановив, що з 17.08.2018 Трест неправомірно припинив надання житлово-комунальних послуг мешканцям гуртожитку та як власник гуртожитку має зобов`язання забезпечити надання комунальних послуг, зокрема, постачання холодної води; обставини, встановлені в постанові Верховного Суду від 28.04.2022 у справі №760/9127/20-ц, мають преюдиціальне значення для цієї справи;

- з 2018 року треті особи не отримували розрахункових документів щодо оплати послуг водопостачання; 14.01.2019 треті особи звернулися до ПрАТ "Київводоканал" з проханням врегулювати питання щодо оплати послуг з водопостачання і, зокрема, вказували на те, що станом на січень 2019 року вони не мали заборгованості з оплати послуг з водопостачання питної води, адже рахунки, надані Трестом, оплачені повністю; треті особи за власний рахунок оплатили ремонт прориву труби біля будинку, виконаний ПрАТ "Київводоканал";

- треті особи за період з червня 2019 року до грудня 2019 року сплатили ПрАТ "Київводоканал" за водопостачання холодної води грошові кошти на загальну суму 51 572,77 грн; однак в судах попередніх інстанцій позиція ПрАТ "Київводоканал" щодо цих сплачених третіми особами коштів полягала в тому, що ці кошти не можуть бути враховані в рахунок оплати заборгованості та обліковується як помилково отримані, з огляду на відсутність договірних відносин з особами, які їх перерахували; проте у вимозі третьої особи ОСОБА_24 від 20.12.2023 до ПрАТ "Київводоканал" щодо повернення грошових коштів в сумі 15 500,00 грн та 9 408,87 грн останнє відмовило листом від 27.12.2023 №13159/8/8/0223, адже ці кошти зараховані в рахунок оплати за договором, вказаним у платіжних документах;

- доказів того, що лічильник води був у неробочому стані, ПрАТ "Київводоканал" не надало, а відсутність таких доказів унеможливлює здійснення розрахунків за водопостачання, виходячи зі середньодобового споживання; у такому випадку мають бути враховані показники лічильника, зафіксовані в актах, що містяться в матеріалах справи; сплачені третіми особами грошові кошти мають бути враховані у розрахунку заборгованості за спірний період;

- треті особи погоджуються із скаржником, що оскаржувані рішення ухвалені за відсутності належних та допустимих доказів, що підтверджують неробочій стан засобу обліку №1208774848 (лічильник води, встановлений у гуртожитку) у період з 01.04.2019 до 31.10.2019, та доказів надання ПрАТ "Київводоканал" послуг з водопостачання та водовідведення в обсязі та на суму 363 109,07 грн;

- треті особи вважають оскаржувані рішення судів попередні інстанцій в частині зустрічного позову Треста законним і обґрунтованим.

43. 26.01.2024 надійшов відзив ПрАТ "Київводоканал", в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

44. У відзиві ПрАТ "Київводоканал", зокрема, зазначило:

- послуги за спірний період надавалися безперебійно, належної якості та у повному обсязі, а матеріали справи не містять доказів протилежного; Трест не пред`являв ПрАТ "Київводоканал" претензій щодо якості, обсягів та термінів надання послуг з постачання питної води та приймання стічних вод за спірний період;

- Київський апеляційний суд своєю постановою від 24.02.2021 у справі №760/9127/20-ц зобов`язав Трест усунути перешкоди у користуванні житлом шляхом зобов`язання поновити електропостачання, газопостачання, теплопостачання, водопостачання та водовідведення до гуртожитку; Верховний Суд у постанові від 28.04.2022 у справі №760/9127/20-ц зазначив, що у гуртожитку на достатніх правових підставах проживають позивачі, що підтверджено численними судовими рішеннями, а сама будівля гуртожитку у встановленому законом порядку не визнана аварійною, тому відмова Треста від забезпечення будівлі гуртожитку комунальними послугами є такою, що шкодить правам позивачів, а тому є незаконною; мешканці гуртожитку мають право на отримання житлово-комунальних послуг саме від Треста, оскільки вони самостійно не можуть укладати відповідні договори про надання житлово-комунальних послуг з їх постачальниками, адже такі послуги може отримувати виключно власник будівлі гуртожитку, яким є Трест; відповідно до ст.75 ГПК обставини, встановлені судами у справі №760/9127/20-ц, мають преюдиціальне значення для цієї справи;

- Трест не довів, що гуртожиток визнаний таким, що перебуває у аварійному стані, непридатному для проживання людей, а отже істотних змін не відбулось та Договір вважається чинним;

- саме Трест несе відповідальність за оплату послуг, що надаються ПрАТ "Київводоканал" в гуртожитку;

- відповідно до умов п.2.1.5 Договору абонент повинен вести первинний облік водоспоживання та водовідведення в Журналі обліку споживання води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється щомісячно абонентом та представником постачальника; проте доказів наявності та ведення вказаного Журналу обліку Трест суду не надав;

- твердження Треста щодо одностороннього складання актів є безпідставними, оскільки саме дії Треста, що виражалися у недопуску представників ПрАТ "Київводоканал" до приладів обліку, стали підставою для складання актів про відмову в наданні доступу; в матеріалах справи наявні складені контролерами ПрАТ "Київводоканал" акти про відмову від підпису акта зняття показань об`єкта водопостачання від 12.01.2020 №834-9;40, від 12.02.2020 №834-9;40, від 12.03.2020 №834-9;40, від 28.10.2020 №9-834-40, у яких зафіксована відмова в наданні доступу таким працівникам для зняття показань з приладів обліку;

- Трест не надав доказів щодо направлення ним у встановлений Договором строк свого представника з документами для проведення передбаченого п.2.2.4 Договору звіряння та підписання акту;

- у період з травня до вересня 2019 року Трест не забезпечив доступ працівників ПрАТ "Київводоканал" до приладів обліку споживача;

- у період з жовтня 2019 до жовтня 2020 року прилад обліку перебував у неробочому стані (у зв`язку із закінченням міжповірочного інтервалу), про що у актах зроблено відповідні записи та відмітки; заміна старого лічильника №1208774848 типу 405S QN10 Д-10 (остання дата повірки 16.07.2015) на новий засіб обліку №2012226220 Д-40 було здійснено лише 10.03.2021 (після спірного періоду);

- суди попередніх інстанцій правильно встановили, що у зв`язку із відсутністю доступу контролера ПрАТ "Київводоканал" до приладу обліку з централізованого водопостачання та водовідведення, а також у зв`язку з перебуванням приладу обліку у певний період часу у неробочому стані (таким, що не підлягає зняттю показань), ПрАТ "Київводоканал" правомірно здійснило розрахунок витрат за надані послуги відповідно до середньодобового споживання згідно з Правилами №190; відповідно до умов Договору та норм законодавства відповідальність за зобов`язання із забезпечення об`єктів засобами обліку, їх повірки та звіряння, а також забезпечення доступу представників постачальника для зняття показників покладається саме на абонента (споживача) послуг, яким є Трест.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

45. Верховний Суд ухвалою від 08.01.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Треста, а розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 28.02.2024. Верховний Суд ухвалою від 28.02.2024 оголосив перерву в судовому засіданні до 27.03.2024.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо здійснення розрахунку послуг з водопостачання на підставі п.3.3 Правил №190

46. Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій застосували приписи п.3.3 Правил №190 без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17.05.2018 у справі №908/2738/16, від 09.10.2019 у справі №328/2723/16-ц, від 13.01.2020 у справі №908/510/19, що призвело до неправильного застосування вказаної норми права. Скаржник, посилаючись на вказані постанови Верховного Суду, зазначає, що відсутні підстави для здійснення розрахунку за послугу з централізованого водопостачання на підставі п.3.3 Правил №190, адже суди попередніх інстанцій не встановили факту самовільного приєднання Треста до систем централізованого комунального водопостачання.

47. Верховний Суд погоджується з такими доводами скаржника з огляду на таке.

48. Відповідно до частин 1, 2 ст.32 Закону "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 №1875-IV (норма права чинна до 01.05.2019) плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному КМУ. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

49. Згідно зі ст.9 Закону "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VIII (стаття набула чинності з червня 2018 року) споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

50. У ч.2 ст.22 Закону "Про питну воду та питне водопостачання" визначено, що споживачі питної води зобов`язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

51. Відповідно до п.3.1 Правил №190 (в редакції, що діяли в період спірних правовідносин) розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

52. У п.3.2 Правил №190 визначено, що водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

53. У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу (п.3.3 Правил №190).

54. Згідно з п.3.4 Правил №190 розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

55. У п.5.1 Правил №190 визначено, що облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

56. Відповідно до п.5.14 Правил №190 усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об`єм води визначається відповідно до п.3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку.

57. Верховний Суд у постанові від 13.01.2020 у справі №908/510/19, на яку послався скаржник, сформував такий висновок:

"У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 цих Правил.

8.10. З наведеного слідує, що всі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об`єм води визначається відповідно до пункту 3.3 Правил до дня установки повіреного засобу обліку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що чинним законодавством не передбачено норми, відповідно до якої виробник, у разі непроведення споживачем вчасно повірки засобу обліку води, має проводити розрахунок витрат води згідно п. 3.3 Правил, оскільки розрахунок витрат води згідно із зазначеним пунктом Правил проводиться виробником у випадку, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними".

58. Колегія суддів зауважує, що без встановлення дій з боку споживача у спірних правовідносинах, які можна кваліфікувати як несанкціоноване і самовільне споживання комунальної послуги з централізованого водопостачання, у виконавця таких послуг відсутні підстави для здійснення розрахунку вартості послуг на підставі п.3.3 вказаних Правил №190.

59. Суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що обставини, які полягають у (1) відсутності доступу контролера до приладу обліку з централізованого водопостачання та (2) перебуванні приладу обліку у неробочому стані, дають підстави вважати, що нарахування вартості спожитих послуг з водопостачання за формулою, визначеною п.3.3 Правил №190, є правомірним, а тому здійснений ПрАТ "Київводоканал" розрахунок є правильним.

60. Верховний Суд вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на такі взаємовиключні обставини, які ними встановлені:

(1) ПрАТ "Київводоканал" надало Тресту послуги з водопостачання та водовідведення (приймання стічних вод) через приєднані мережі за період з 01.04.2019 до 31.10.2020 на суму 363 109,07 грн, що підтвердило актами про зняття показань з лічильників (приладів обліку) за спірний період, що містять номери приладів обліку, зазначення місця встановлення, дату знаття показань, обсяги попереднього періоду, попередні та поточні показники тощо, а також нарядами на заміну, технічне обслуговування лічильника води, опломбування обвідної лінії лічильника води. Зокрема, акти про зняття показань з приладу обліку за квітень, вересень, жовтень 2019 року, а також жовтень 2020 року в графі представник абонента містять підписи осіб, які засвідчили зняття показників;

(2) контролери ПрАТ "Київводоканал" в актах про відмову від підписання актів зняття показань об`єкта водопостачання від 12.01.2020 №834-9;40, від 12.02.2020 №834-9;40, від 12.03.2020 №834-9;40, від 28.10.2020 №9-834-40 зафіксували відмову в наданні їм доступу для зняття показань з приладів обліку, що зареєстровані за об`єктом споживання - гуртожитком;

(3) у період з жовтня 2019 року до жовтня 2020 року прилад обліку перебував у неробочому стані (у зв`язку із закінченням міжповірочного інтервалу), про що у актах зроблено відповідні записи та відмітки.

61. Однак такі обставини позбавляють можливості однозначно встановити, що в конкретний спірний період часу (місяць/місяці) мала місце та чи інша обставина, яка є самостійною або може одночасно існувати з іншою, і не бути взаємовиключними, як-от: (1) або працівники ПрАТ "Київводоканал" зняли показники лічильника споживання комунальних послуг і на їх підставі можна розрахувати вартість наданих у гуртожитку комунальних послуг (за весь спірний період або у конкретні періоди), 2) або Трест не допустив працівників ПрАТ "Київводоканал" до засобу обліку споживання, (3) лічильник перебував у неробочому стані.

62. Таке поверхневе з`ясування обставин судами попередніх інстанцій не відповідає вимогам ст.236 ГПК, що ставляться до законного і обґрунтованого судового рішення, та позбавляє можливості погодитися з висновками судів попередніх інстанцій, що холодна вода у спірний період споживалася в гуртожитку безобліково (самовільно), а розрахунок ПрАТ "Київводоканал" щодо вартості наданих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення є правильним і обґрунтованим.

63. Для ухвалення правильного рішення у цій справі суди попередніх інстанцій мали з`ясувати, в які конкретні місяці (періоди) мала місце одна із вказаних обставин, або ті, що не є взаємовиключними, та чи взагалі такі обставини мали місце. Вказане має істотне значення для порядку обрахунку та встановлення правильного розміру заборгованості Треста перед ПрАТ "Київводоканал".

64. За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків щодо правомірності розрахунку вартості комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, який здійснений ПрАТ "Київводоканал" за весь спірний період на підставі п.3.3 Правил №190 (в редакції, що діяли в період спірних правовідносин), виходячи з середньодобового споживання 29,15 м куб.

Щодо повірки засобу обліку води

65. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій неправомірно застосували до спірних правовідносин норму матеріального права, передбачену п.5.3 Правил №190, адже не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 15.07.2019 у справі №235/499/17, що полягають у такому: "проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту засобів обліку води, результати вимірювання які використовуються для розрахунків, повинні здійснюватися за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги. Ціна відповідних робіт включена до тарифу на водопостачання. Не проведення постачальником періодичної повірки засобу обліку води не є підставою для неврахування його показників, оскільки невиконання постачальником свого обов`язку щодо проведення повірки приладу обліку не повинно мати негативних наслідків для споживача".

66. Також скаржник, пославшись на постанову об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 27.03.2019 у справі №229/1539/17, зазначив, що у вказаному судовому акті викладено висновок про те, що саме виконавець комунальної послуги несе відповідальність за своєчасну повірку засобу обліку води, встановленого у будинку споживача, його обслуговування і ремонт, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.

67. Скаржник також вказав на те, що подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 13.06.2019 у справі №749/1119/16-ц, від 19.06.2019 у справі №205/5348/16-ц, від 15.07.2019 у справі №235/499/17, від 11.09.2019 у справі №265/1540/16-ц.

68. Верховний Суд відхиляє наведені доводи скаржника з огляду на те, що спірні правовідносини у цій справі (№910/28/21) відмінні від тих, що склалися у наведених вище справах, на які послався скаржник.

69. Під час вирішення питання обґрунтованості доводів скарги про неврахування судами правового висновку Верховного Суду щодо питань застосування тих чи інших норм права, процесуальний закон також передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет їх подібності.

70. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Такий правовий висновок викладено у пунктах 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19.

71. Насамперед колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постанові від 15.07.2019 у справі №235/499/17 не формував висновків щодо застосування норми права, передбаченої в п.5.3 Правил №190 (обладнання вузла обліку здійснюється за рахунок споживачів), а тому відсутні підстави стверджувати про неправильність її застосування судами під час вирішення спору у цій справі.

72. Водночас постанова Верховного Суду від 15.07.2019 у справі №235/499/17 та постанова об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 27.03.2019 у справі №229/1539/17 містять такі висновки щодо застосування положень пунктів 9, 30, 32 Правил №630:

"Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630).

Пунктами 9, 30, 32 Правил № 630 передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов`язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов`язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.

З урахуванням вищенаведеного та відступаючи від правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2018 року у справі № 233/4620/17 (провадження № 61-12053св18), Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, виконавцем яких є КП «Компанія «Вода Донбасу», тому саме відповідач несе відповідальність за своєчасну повірку засобу обліку води, встановленого у квартирі позивача, його обслуговування і ремонт, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки. Включення до тарифів плати за повірку приладів обліку води, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки не залежить від дій позивача, оскільки стосується правових взаємовідносин КП «Компанія «Вода Донбасу» як виконавця послуг та органів державної влади і місцевого самоврядування, а позивач має право на безоплатну повірку, обслуговування і ремонт засобу обліку води."

73. Наведені висновки Верховного Суду стосуються норм права, що регулюють питання повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів обліку, що встановлені в квартирі споживача. Однак у цій справі комунальні послуги з централізованого водопостачання і водовідведення надавалися ПрАТ "Київводоканал" у гуртожитку, що належить Тресту, який за своєю специфікою не містить квартир зі встановленими засобами обліку водоспоживання, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин Правил №630, які регулюють питання щодо обслуговування лічильників, встановлених в квартирах споживачів, а отже врахування висновків, викладених у наведених вище постановах Верховного Суду, адже спірні правовідносини з цією справою (№910/28/21) не є подібними.

Щодо розрахунку вартості наданих комунальних послуг згідно з нормативами (нормами) споживання

74. Скаржник стверджує, що оскільки неможливо здійснити розрахунок вартості спожитих послуг з водопостачання та водовідведення відповідно до показників засобу обліку води №1208774848, то суди попередніх інстанцій мали застосувати для такого розрахунку норми споживання такої послуги для гуртожитків на одну особу в місяць - 1,8 м куб. на місяць, які визначені Нормативами питного водопостачання та норми споживання послуг з централізованого постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у місті Києві, затвердженими розпорядженням виконавчої органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.06.2015 №579 (далі - Розпорядження КМДА), виходячи зі загальної кількості мешканців гуртожитку, яка становить 45 осіб (послався на п.21 Правил №630). Скаржник вважає, що наведене відповідає висновками Верховного Суду України, викладеним у постановах від 27.01.2016 у справі №6-2864цс15 та від 05.10.2016 у справі №753/2526/16-ц.

75. Верховний Суд такі доводи скаржника відхиляє з огляду на таке.

76. Відповідно до абз.2 ч.4 ст.17 Закону "Про метрологію та метрологічну діяльність" відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб`єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки.

77. Така редакція зазначеної норми права була протягом спірного періоду.

78. У п.5.24 Правил №190 визначено, що якщо вести облік води за показами засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від споживача та зафіксовані в установленому порядку (зняття засобу обліку виробником, пошкодження скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізмі, тощо), кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше 2-х місяців) визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці. У разі тривалості роботи засобу обліку менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою за період роботи засобу обліку не менше 15 днів. Після закінчення зазначеного терміну, якщо вести облік води неможливо з вини виробника, подальше визначення обсягів водоспоживання здійснюється за нормами споживання.

79. Правила №630 регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець), і фізичною та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (п.1).

80. Послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води (п.17 Правил №630).

81. Відповідно до п.21 Правил №630 у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання, а саме, з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.

82. Розпорядженням КМДА затверджено норму споживання послуг з централізованого постачання холодної води (з використанням внутрішньо будинкових систем) на одну особу для гуртожитків у розмірі 1,8 м куб. на місяць.

83. Верховний Суд України постановою від 05.10.2016 у справі №753/2526/16-ц, на яку посилається скаржник, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції, вказавши, що поширюючи на спірні правовідносини Правила №190, суди не встановили мету переобладнання житлового будинку у багатоквартирний, чи використовуються зазначені у Декларації про готовність об`єкта до експлуатації десять квартир для фактичного здійснення підприємницької діяльності, що могло б свідчити про належність застосування зазначених Правил №190 у зв`язку з встановленим об`єктом - багатоквартирним будинком.

84. Водночас у постанові Верховного Суду України від 05.10.2016 у справі №753/2526/16-ц відсутні висновки щодо застосування норм права, що регулюють питання розрахунку за спожиті комунальні послуги без їх обліку, а тому посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків з вказаної постанови є необґрунтованим.

85. Верховний Суд України у постанові від 27.01.2016 у справі №6-2864цс15, на яку посилається скаржник, зазначив таке:

"Відповідно до частин першої, другої статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Відсутність укладеного договору не звільняє споживачів від сплати за фактично надані послуги.

Відповідно до пункту 1.1 Правил № 190 ці правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Правила № 630 регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець), і фізичною та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Отже, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення Правил № 190, на підставі яких позивачем проведено розрахунок заборгованості за надані послуги, натомість підлягають застосуванню норми, передбачені Правилами № 630, про що правильно зазначив у своєму рішенні апеляційний суд.

Разом з тим згідно з пунктом 17 Правил № 630 послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку.

У справі, що переглядається, суди встановили, що у квартирі відповідача відсутні прилади обліку споживання холодної води, а холодне водопостачання здійснюється на підставі укладеного з Цуманською виправною колонією № 84 договору про надання послуг з постачання холодної води від 18 лютого 2014 року.

28 квітня 2011 року виконавчий комітет Цуманської селищної ради відповідно до вимог частини другої статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» прийняв рішення про затвердження тарифів на послуги з централізованого водовідведення у смт Цумань, дію яких продовжено рішенням виконавчого комітету Цуманської селищної ради від 31 травня 2012 року.

Таким чином у справі, яка переглядається, нарахування заборгованості за надані послуги з водовідведення необхідно обчислювати виходячи з розміру затверджених цін/тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Цуманської селищної ради від 28 квітня 2011 року.

Установивши, що відповідач фактично користується послугами з централізованого водовідведення, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відмову в стягненні заборгованості за фактично наданні послуги з централізованого водовідведення з огляду на те, що позивач не надав доказів щодо використання холодної та гарячої води, що унеможливило проведення розрахунку оплати за послуги з централізованого водовідведення.

При цьому апеляційний суд не врахував, що тарифи на послуги з централізованого водовідведення у смт Цумань установлені рішенням виконавчого комітету Цуманської селищної ради від 28 квітня 2011 року і норма споживання холодної води на одну особу в місяць становить 4,2 м3".

86. З огляду на наведений висновок Верховного Суду України комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення можуть оплачуватися споживачем згідно з нормативами (нормами) споживання таких послуг однією особою у разі, якщо об`єм споживання цих послуг не обліковується лічильником.

87. Однак, як зазначалося вище, надання оцінки питанню правомірності обрахунку вартості наданих ПрАТ "Київводоканал" послуг Тресту в гуртожитку є передчасним, адже суди попередніх інстанцій не встановили обставин, з яких би чітко і однозначно вбачалася неможливість зняття показників засобу обліку спожитих комунальних послуг з централізованого водопостачання і водовідведення в гуртожитку протягом усього спірного періоду або його частини, та хто є винним у неможливості фіксації таких показників, якщо такі обставини мали місце.

88. Для вирішення питання щодо порядку обрахунку вартості наданих комунальних послуг з централізованого водопостачання і водовідведення та застосування конкретних норм нормативно-правового акта суди передусім мають встановити, зокрема, чи здійснювався в гуртожитку облік споживання таких послуг та чи можливо було зняти показники лічильника протягом спірного періоду.

Щодо строку дії договору

89. Скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували статті 6, 251, 631, 905 ЦК та ст.180 ГК, адже не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.09.2020 у справі №904/5126/19, у якій мають місце подібні спірні правовідносини.

90. Верховний Суд відхиляє такі доводи скаржника, враховуючи, що спірні правовідносини у цій справі (№910/28/21) та у справі №904/5126/19 не є подібними, адже в останній справі спірні правовідносини пов`язані зі спірним питанням щодо пролонгації договору оренди комунального майна, що врегульованого положеннями ст.764 ЦК (Правові наслідки продовження володіння та/або користування майном після закінчення строку договору найму), ч.2 ст.17 Закону "Про оренду державного та комунального майна" (Термін договору оренди). Тобто постанова Верховного Суду, на яку послався скаржник, містить висновки щодо застосування спеціальних норм права, що регулюють правовідносини з оренди комунального майна, натомість спірні правовідносини у цій справі, пов`язаний з наданням комунальних послуг з водопостачання та водовідведення. Крім того, Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 у справі №904/5126/19 не висловлював висновки щодо застосування статей 6, 251, 631, 905 ЦК та ст.180 ГК.

91. Отже, висновки Верховний Суд, викладені в постанові від 16.09.2020 у справі №904/5126/19, не є релевантними до спірних правовідносин, що вирішуються в межах цієї справи, а тому доводи скаржника в цій частині відхиляються.

Щодо недослідження садами доказів, а також ухвалення оскаржуваних рішень на підставі недопустимих доказів

92. Трест у касаційній скарзі зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази перебування засобу обліку №1208774848 в неробочому стані за період з 01.04.2019 до 31.10.2020 та належні, допустимі, вірогідні докази ПрАТ "Київводоканал" послуг з водопостачання та водовідведення в обсязі та на суму 363 109,07 грн

93. Скаржник стверджує, що акти про зняття показань з приладу обліку не містять поточних показників засобу обліку №1208774848, не містять достовірних попередніх показників, надані не за весь спірний період, а тому в силу ст.77 ГПК не можуть бути допуститимими доказами.

94. На думку скаржника хибне уявлення про обставини справи формують недостовірні докази, а саме:

- акти про відмову від підпису в акті про зняття показань об`єкта водопостачання від 12.01.2020 №834-9;40; від 12.02.2020 №834-9;40; від 12.03.2020 №834-9;40 не містять таких даних: назви підприємства, якому надаються комунальні послуги; назви споживача послуг; уповноважених осіб споживача, які перешкоджали у доступі до лічильника; номера засобу обліку;

- акти про відмову від підпису в акті про зняття показань об`єкта водопостачання від 28.10.2020 №9-834-40 не містять адреси об`єкта водопостачання.

95. Крім того, Трест вказує, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, а саме, не дослідили надані Трестом докази:

- лист Треста від 21.08.2018 №0793, яким останній повідомив ПрАТ "Київводоканал" про те, що відмовляється від комунальних послуг, що надаються у гуртожитку (вул. Польова, 19/8 в м. Києві);

- лист ПрАТ "Київводоканал" від 25.02.2021 №2335/8/8/02-21, яким останнє визнало, що Договір в частині особового рахунку №834-9 (об`єкт - гуртожиток по вул. Польова, 19/8 в м. Києві) є припиненим/не поновленим, а подовження водопостачання до даного гуртожитку відбувається без правових підстав за рішенням ПрАТ "Київводоканал", враховуючи виключний стан;

- лист ПрАТ "АК "Київводоканал" від 08.08.2022 №3999/8/8/02-22, у якому останнє зазначило, що засіб обліку №1208774848 типу 405S QN 10 Д-10 мм є власністю товариства.

96. Верховний Суд щодо таких доводів скаржника зазначає таке.

97. Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

98. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 ГПК).

99. Статтею 86 ГПК визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

(І) Щодо недопустимості доказів

100. У статті 76 ГПК визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

101. Згідно з ст.77 ГПК допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

102. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування, бо не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Висновок про недопустимість доказу можна зробити виключно із застосуванням норми матеріального права, яка містить пряму заборону використання відповідного засобу доказування на підтвердження певної фактичної обставини справи.

103. Верховний Суд наголошує, що допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з передбачених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи (схожий висновок викладений в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №903/34/22, від 09.01.2024 у справі №870/94/20).

104. Недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі №922/2319/20, від 16.02.2021 у справі №913/502/19, від 13.08.2020 у справі №916/1168/17, від 16.03.2021 у справі №905/1232/19, від 20.09.2022 у справі №910/3493/21.

105. Скаржник стверджує, що акти про зняття показань з приладу обліку не містять поточних показників засобу обліку №1208774848, не містять достовірних попередніх показників.

106. Водночас скаржник не обґрунтовує недопустимість вказаних актів, не вказує, що вони отримані з порушенням закону, не зазначає, що обставини, на які він посилається, мають підтверджуватися іншими засобами доказування.

107. Верховний Суд зазначає, що відсутність у вказаних скаржником актах відповідних даних не свідчить про недопустимість таких доказів, адже такі обставини, як: зняття показників лічильника, відмову від підписання акта про зняття показників лічильника та перешкоджання працівників виконавця комунальних послуг до засобів обліку, мають підтверджуватися саме відповідними актами. Скаржник не навів норм права, які вказували на підтвердження таких обставин іншими засобами доказування.

108. Тому, доводи скаржника щодо недопустимості визначених ним доказів є необґрунтованими.

(ІІ) Щодо недостовірності доказів

109. Відповідно до ч.1 ст.78 ГПК достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

110. Надання оцінки аргументам скаржника щодо недостовірності доказу відповідно до меж касаційного оскарження, встановлених ст.300 ГПК, не належать до компетенції Верховного Суду, а тому доводи, пов`язані з недостовірністю доказів колегією суддів відхиляються.

(ІІІ) Щодо недослідження доказів

111. Скаржник також зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили лист Треста від 21.08.2018 №0793 (повідомлення про відмову від комунальних послуг), лист ПрАТ "Київводоканал" від 25.02.2021 №2335/8/8/02-21 (про визнання Договір в частині особового рахунку №834-9 припиненим/не поновленим), лист ПрАТ "АК "Київводоканал" від 08.08.2022 №3999/8/8/02-22, в якому останнє зазначило, що засіб обліку №1208774848 типу 405S QN 10 Д-10 мм є власністю товариства.

112. Верховний Суд погоджується з доводами скаржника в частині недослідження судами попередніх інстанцій листів сторін справи щодо питання припинення зобов`язань за Договором в частині надання комунальних послуг у гуртожитку. З`ясування судом питання щодо чинності Договору або ж його припинення і момент такого припинення у вказаній частині зобов`язання має істотне значення для вирішення спору, що виник між сторонами правовідносин, які регулювалися, зокрема таким договором.

113. Отже, таке питання необхідно ретельно дослідити судом під час нового розгляду цієї справи з урахуванням норм процесуального права, що визначають, зокрема, належність доказу та порядок подання доказів (статті 76, 80 ГПК).

114. Щодо доводів скаржника про недослідження листа ПрАТ "АК "Київводоканал" від 08.08.2022 №3999/8/8/02-22 колегія суддів зазначає, що питання, кому саме належить лічильник, не має істотного значення для вирішення спору у цій справі, а тому такий аргумент відхиляється.

115. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд зазначає таке.

116. Відповідно до ст.236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

117. Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236 - 238, 282 ГПК, визначена обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів), з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Для повного і всебічного розгляду справи важливим є встановлення та аналіз сукупного зв`язку зазначених вище обставин, а їх відсутність не дає змогу розглянути спір у відповідності до вимог законодавства та встановити наявність підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позовних вимог.

118. Верховний Суд вважає, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій зазначеним вимогам процесуального закону не відповідають.

119. Неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (ст.300 ГПК).

120. Враховуючи, що суд касаційної інстанції в силу положень ст.300 ГПК не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржувані рішення підлягають скасуванню, а справа має бути направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

121. З огляду на викладене вище, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції з метою з`ясування тих питань, на які Верховний Суд звернув увагу вище в цій постанові, та які мають значення для правильного вирішення спору, зокрема:

- чи були зобов`язання за Договором чинними в частині надання комунальних послуг в гуртожитку Треста (особовий рахунок №834-9) протягом спірного періоду (з 01.04.2019 до 31.10.2020); якщо зобов`язання за Договором у вказаній частині припинилися, то з якого моменту;

- чи підтверджується об`єм спожитої холодної води в гуртожитку Треста (вул. Польова, 19/8, м. Київ) показами засобу обліку у спірний період (з 01.04.2019 до 31.10.2020); за який період (місяці) вказане підтверджується;

- чи містять акти щодо зняття показників засобу обліку в гуртожитку Треста попередні та поточні показники спожитої холодної води; ким підписані такі акти;

- чи чинили працівники Тресту перешкоди працівникам ПрАТ "Київводоканал" у доступі до засобу обліку споживання холодної води за адресою гуртожитка (вул. Польова, 19/8, м. Київ) у спірний період; якщо так, то в який спірний період (місяці);

- чи був засіб обліку, що обчислював об`єм спожитої холодної води в гуртожитку, в неробочому стані у спірний період; якщо так, то в який спірний період (місяці);

- чи мало місце безоблікове (самовільне) споживання Трестом послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у спірний період; якщо так, то в який спірний період (місяці);

- яка кількість безпосередніх споживачів (мешканців) комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення проживало в гуртожитку протягом спірного періоду часу; якщо кількість мешканців у спірний період зменшилася, порівняно із попереднім, то чи це вплинуло на об`єм споживання таких послуг, зокрема в бік зменшення.

122. Враховуючи викладене та беручи до уваги передбачені ГПК межі перегляду справи в касаційній інстанції, оскільки судами не встановлено фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення у цій справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд суду першої інстанції, позаяк ці обставини які не можуть бути встановлені Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (ст.300 ГПК).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

123. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

124. Частиною 3 ст.310 ГПК передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу, або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

125. Згідно з частинами 4, 5 ст.310 ГПК справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

126. У ч.1 ст.316 ГПК визначено, що вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

127. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

128. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене вище, вжити усі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, перевірити надані усіма учасниками справи докази та доводи, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір відповідно до норм чинного законодавства, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Судові витрати

129. Враховуючи, що справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат буде здійснений за результатами розгляду справи.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 у справі №910/28/21 в частині задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд - 2" скасувати.

3. Справу №910/28/21 у цій частині направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець