Справа № 569/18887/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2024 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Харечка С.П.,
при секретарі Литвиненко В.М.,
з участю представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нове тепло України»</a>, треті особи: ОСОБА_4 , ТОВ «Лаккі Хорс», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нове тепло України»</a>, в якому просить усунути перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням №28, що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ТОВ «Нове Тепло України» надати вільний доступ де нежитлового приміщення №28 та вільний доступ для пересування коридором (нежитловим приміщенням №25) та надати комплект ключів від загальних дверей, що ведуть до цокольного поверху зі сторони приміщень №25- №33.
В обґрунтування позову зазначає, що 17 вересня 2020 року позивачем було придбано нежитлове приміщення цокольного поверху № НОМЕР_1 , загальною площею 14,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за номером 450. З технічного паспорту на дане нежитлове приміщення вбачається, що останнє знаходиться в напівпідвальному (цокольному приміщенні) та має єдиний вхід у дане приміщення через коридор. Окремого входу з вулиці для нежитлового приміщення №28 не передбачено. Вхід до коридору та до усіх нежитлових приміщень здійснюється централізовано через загальні двері, що ведуть сходами до цокольного поверху. Те саме вбачається і з технічного паспорту на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок та плану підвалу до нього (витяг з технічного паспорту надається). Так, згідно плану підвалу вбачається, що для того, щоб отримати доступ до приміщення №28 необхідне пройти по коридору, який в технічному паспорті на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок значиться за №25. Певний період, позивач вважав, що даний коридор є спільною власністю усіх мешканців багатоквартирного будинку, як допоміжне приміщення, виходячи з норм ст. 382 ЦК України, відтак протягом певного часу позивач мав доступ до загальних дверей до цокольного поверху та міг потрапити до власного нежитлового приміщення. В подальшому між ОСББ «Відін» та ТОВ «Нове Тепло України» виник конфлікт щодо користування допоміжними приміщеннями, які знаходяться у даному будинку (електрощитової та водонапірного вузла). Як виявилось, 22.01.2020 року, ТОВ «Нове Тепло України» отримало у власність нежитлове приміщення цокольного поверху №25, №32 та №33 у відповідності до акту приймання-передачі нерухомого майна від 16.01.2020 року. Через конфлікт з ОСББ «Відін» та мешканцями багатоквартирного будинку, керівництвом ТОВ «Нове Тепло України» були змінені замки у дверях, які вели до коридору під» №25 та обмежено доступ до нежитлових приміщень, що належать іншим особам.
ТОВ «Нове Тепло України» було розділено коридор №25 на 2 окремі приміщення №25 та №25'. Крім того, ТОВ «Нове Тепло України» було перегороджено навпіл коридор №25 гіпсокартоновою стінкою, відтак позивач може потрапити до власного нежитлового приміщення лише через одні двері. З кінця 2021 року позивач не має безперешкодного та постійного доступу до свого нежитлового приміщення.
В лютому 2022 року, частиною власників нежитлових приміщень було викуплено половини коридору №25. Однак, позивачу як власнику приміщення №28 пропозиції щодо викупу іншої частини коридору не поступало. В той же час, як зазначалося раніше ТОВ «Нове Тепло України» відмовляє у доступі до нежитлового приміщення з кінця 2021 року.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами надати доступ до власного нежитлового приміщення, однак відповідач ігнорує будь які звернення позивача. З початком повномасштабного вторгнення російської федерації вирішення питання доступу до нежитлового приміщення було не на часі. Однак, позивач планував з використовувати даний офіс у своїй підприємницькій діяльності, що є неможливим через відсутність доступу до нього. З червня 2023 року позивач неодноразово звертався з листами до відповідача, однак жодної відповіді так і не отримав.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Вказувала, що у вересні 2020 року позивач набув право власності на нежитлове приміщення цокольного поверху. Позивач вважав, що коридор є допоміжним приміщенням. Однак ТОВ «Нове Тепло України», який є власником коридору відмовляє позивачу у доступі до нежитлового приміщення з кінця 2021 року. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами надати доступ до власного нежитлового приміщення, однак відповідач ігнорує будь які звернення позивача. Використовувати дане приміщення позивач не має можливості через відсутність доступу до нього.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог. Зазначив, що в грудні 2019 року були оформлені технічні паспорти на приміщення №25 коридору. Початково ОСОБА_8 була власником приміщення коридору №25. Протоколом №1/2020 загальних зборів Учасників ТОВ «Нове Тепло України» від 16 січня 2020 р. ОСОБА_8 внесла в статуний капітал ТОВ «Нове Тепло України» ідеальної частки вказаного коридору. Таким чином з 16.01.2020 ТОВ «Нове Тепло України» володіло ідеальної частки коридору. В лютому 2020 року ОСОБА_8 внесла решту ідеальної частки коридору в статутний капітал. З 13 лютого 2020 р. ТОВ «Нове Тепло України» було одноосібним власником всього коридору №25. Згідно технічного плану коридор має 2 входи. В подальшому за договором купівлі-продажу ТОВ «Нове Тепло України» продало 5-м особам коридору а саме: ОСОБА_4 , ТОВ «Лаккі Хорс», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Станом на сьогодні ідеальна частка коридору належить ТОВ «Нове Тепло України» та ідеальної частки коридору належить особам третім особам: ОСОБА_4 , ТОВ «Лаккі Хорс», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Вказує, що на момент набуття права власності позивачем на приміщення, він мав об`єктивну можливість перевірити інформацію про власника коридору. Право власності відповідача та інших осіб на приміщення коридору ніхто не оскаржував. Даний коридор №25 розділено стінкою на 2 частини, хто поставив дану стінку не відомо. В технічних документах відсутня перегородка, а тому вона є фактично незаконною. Оскільки власник має право користуватися і розпоряджатися своїм майном, враховуючи, що у відповідача в коридорі знаходяться матеріальні цінності, а тому з метою недопущення їх втрати відповідач поміняв замки. Крім того зазначає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту. Позивач жодного разу не звертався до відповідача щодо складання договору про встановлення сервітуту. Позивач також не довів що він не може іншим способом користуватися нежитловим приміщенням.
Треті особи: ОСОБА_4 , ТОВ «Лаккі Хорс», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилися, про час, місце та дату судового розгляду були повідомлені належним чином.
Від третьої особи ОСОБА_4 надійшли письмові пояснення в яких він зазначає, що 15 лютого 2022 року ним було придбано 1/5 від 1/2 коридору для можливості користування своїм нежитловим приміщенням №27, площею 25,1 кв. м, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Його нежитлове приміщення, як і коридор №25 (1/2) знаходяться у напівпідвальному (цокольному) поверсі. Доступ до усього коридору здійснювався через двоє дверей, які знаходяться симетрично з обох боків коридору. Однак, вже довгий період коридор розділений перегородкою, яка фактично ділить коридор навпіл. Відтак, доступ до кожної з половин коридору здійснюється через окремі двері. Ним було викуплено частину коридору, що межує з моїм офісом (нежитлове приміщення №27), відтак справа №569/18887/23 його не стосується, оскільки офіс ОСОБА_3 знаходиться за перегородкою. Таким чином, ОСОБА_4 не здійснює перешкод у користуванні нежитловим приміщенням №28, оскільки дане приміщення знаходиться в іншій частині цокольного поверху доступу до якого в нього немає через встановлену перегородку.
Від третьої особи ОСОБА_5 надійшли письмові пояснення в яких він зазначає, що він є власником нежитлових приміщень 39, V, VI у цокольному поверсі буд. АДРЕСА_1 . 15 лютого 2022 року він разом з іншими співласниками нежитлових приміщень, спільно викупили частину коридору, де знаходяться їхні офісні приміщення. В договорі куплі - продажу, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Коломис О.В зазначено, що ОСОБА_5 став власником 1/5 нежитлового приміщення цокольного поверху № 25(1/2) площею 27м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Офіс позивача не знаходиться в його частині коридору, який він викупив з іншими співласниками. Офіс ОСОБА_3 знаходиться за перегородкою в іншій частині коридору, який має свій окремий вхід. Тому доступ до офісу позивача здійснюється не через їхній вхід, а через інші двері. Тому ОСОБА_5 не має відношення до даної справи і немає можливості надати доступ до іншої частини коридору.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 17 вересня 2020 року ОСОБА_3 було придбано нежитлове приміщення цокольного поверху № НОМЕР_1 , загальною площею 14,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за номером 450.
Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.08.2023р. №344344315, частка коридору №25 належить ТОВ «Нове Тепло України» (акт приймання-передачі майна, серія та номер 53,54, виданий 16.01.2020, видавник: сторони, протокол, серія та номер:1/2020, виданий 16.01.2020, видавник ТОВ «Нове Тепло України») та частки коридору належить ОСОБА_4 , ТОВ «Лаккі Хорс», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (договір купівлі продажу від 15.02.2022 року, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Коломис О.В., зареєстровано в реєстрі за №346).
За приписами статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до статті 319 цього Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Стаття 321 ЦК України, у якій закріплений конституційний принцип непорушності права власності, проголошує, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Стаття 391 ЦК України надає власнику майна право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі власника будинку або квартири, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним.
Визначальним для захисту права на підставі цієї норми є наявність у позивача права власності та існування перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право, та з яких підстав.
В судовому засіданні представник позивача зазначила, що позивач може потрапити до власного нежитлового приміщення №28 лише через одні двері, однак відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Нове тепло України»</a> відмовляє позивачу у доступі до даного приміщення.
Суд встановив, що власниками частки коридору № НОМЕР_2 є ТОВ «Нове Тепло України» та по 1/5 частки коридору зареєстровано за ОСОБА_4 , ТОВ «Лаккі Хорс», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , запис про проведену державну реєстрацію скасовано не було.
Також встановлено, що перегородка яка розділяє коридор №25 та на яку посилається представник позивача відсутня в технічному паспорті на нежитлові приміщення цокольного поверху № НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно технічного паспорту на нежитлові приміщення цокольного поверху АДРЕСА_2 , вбачається, що коридор №25 має два входи. А тому посилання представника позивача, що позивач може використовувати своє приміщення №28 тільки через один вхід не заслуговують на увагу.
Право користування чужим майном врегульовано ст.ст. 401-406 ЦК України.
Так згідно ч. 1 ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Відповідно до ч. 1 ст. 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.
Як зазначено у ст. 403 ЦК України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном (ч. 1). Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку (ч. 2). Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном (ч. 5). Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений (ч. 6). Збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах (ч. 7).
В силу ч. 3 ст. 404 ЦК України право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).
Аналіз норм чинного законодавства свідчить, що метою сервітуту є задоволення потреб зацікавленої особи для ефективного використання належного їй майна; умовою встановлення сервітуту є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб.
Речове право у вигляді сервітуту дає змогу власникові повною мірою реалізувати надані йому правомочності щодо належного цій особі майна і забезпечити його ефективне використання, а також передбачає право на задоволення немайнових інтересів інших осіб, речове право яких на чужу річ не пов`язано зі здійсненням майнових прав.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних свобод чи інтересів.
Ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 705/3876/18 (провадження № 61-697св20), зазначено, що порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
Як зазначено вище, доступ до нерухомого майна позивача здійснювався через двоє дверей, які знаходяться симетрично з обох боків коридору, дане приміщення (коридору) перебуває у власності: 1/2 частка ТОВ «Нове Тепло України» та по 1/5 частки коридору належить особам третім особам: ОСОБА_4 , ТОВ «Лаккі Хорс», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач ОСОБА_3 звертався до відповідача чи третіх осіб щодо складання договору про встановлення сервітуту.
Також позивачем не заявлялось клопотання про залучення до участі в справі в якості співвідповідачів: ОСОБА_4 , ТОВ «Лаккі Хорс», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Таким чином, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд вважає, що у задоволені позову ОСОБА_3 слід відмовити з підстав невірно обраного позивачем способу захисту порушеного права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 258, 259, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нове тепло України»</a>, треті особи: ОСОБА_4 , ТОВ «Лаккі Хорс», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нове тепло України»</a>, місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул.В.Чорновола, 64/66, код ЄДРПОУ40693987.
Треті особи: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .
ТОВ «Лаккі Хорс», адреса: м.Рівне, вул.Відінська, буд.39б, оф.1, код ЄДРПОУ 42620858;
ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 .
ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 .
ОСОБА_7 , адреса: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Повний текст рішеня виготовлено 09.04.2024 року.
Суддя Харечко С.П
Суд | Рівненський міський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 04.04.2024 |
Оприлюднено | 11.04.2024 |
Номер документу | 118222163 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: |
Цивільне
Рівненський міський суд Рівненської області
Харечко С. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні