Рішення

від 04.04.2024 по справі 755/11965/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/11965/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2024 р. м.Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Коваленко І.В.,

при секретарі - Назаровій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Дніпровського районного суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвеструм» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору, яка 16.08.2023 року була передана у провадження судді Коваленко І.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що 20.09.2022 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» укладено договір № 18278-09/2022. Позивачка вважає що при укладанні кредитного договору порушені її права, як споживача, згідно з нормами ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ЗУ «Про споживче кредитування» у зв`язку з чим нею у досудовому порядку неодноразово направлялися листи про припинення порушень з боку відповідача, проте такі вимоги були залишені без задоволення. Паспорту споживчого кредиту, як окремого документу з інформацією встановленою відповідно до ст.9 ЗУ «Про споживче кредитування» позивачка не отримувала і про це не ставила свій підпис. Вона отримала лише свій примірник кредитного договору. Працівниками фінансової установи не надано та не ознайомлено позивачку з Правилами надання коштів. Отже, ОСОБА_1 вважає, що скориставшись її необізнаністю, навмисно не дотримали та порушили імперативні вимоги діючого законодавства України, які визначені та встановленні Законом. Зокрема, не надано їй повної, всебічної, об`єктивної та достовірної інформації про умови кредиту перед укладанням та під час укладення договору про надання споживчого кредиту.

25.08.2023 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва позову заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

19.09.2023 року до Дніпровського районного суду міста Києва від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, на виконання вимог ухвали суду від 25.08.2023 року

03.10.2023 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва позовну заяву повернуто суб`єкту звернення.

28.11.2023 року Київським апеляційним судом винесено постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задоволено.

Ухвалу судді Дніпровського районного суду міста Києва від 03.10.2023 року скасовано, та направлено справу до Дніпровського районного суду міста Києва для продовження розгляду справи.

06.12.2023 року матеріали цивільної справи № 755/11965/23 надійшли до канцелярії Дніпровського районного суду міста Києва за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвеструм» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору та 22.01.2024 року передані в провадження судді Коваленко І.В.

23.01.2024 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У відповідності до ч.8 ст.279 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст.174 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ст.ст.174, 178 Цивільного процесуального кодексу України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, у додатках до позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження суду з копією позовної заяви з додатками на адресу місцезнаходження відповідача, конверт зі вказаними документами, отримано 06.03.2024 року.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом у судове засідання сторін, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до такого.

Судом встановлено, що 20 вересня 2022 року між ТОВ Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 18278-09/2022, строком до 04 жовтня 2022 року, відповідно до умов якого відповідач, як позикодавець, надав позивачу, як позичальнику, позику в сумі 4000 грн., що не заперечувалось сторонами по справі.

Як вбачається з умов цього договору, позивачу було надано кредитні кошти у розмірі 4 000,00 грн. зі сплатою 912,5 % від суми кредиту в розрахунку 2,50% на добу.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч. ч. 1, 2 ст. 631 ЦК України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку ви отримуєте за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі логін-пароль , або СМС-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідно до статті 9 Закону сторони електронного правочину можуть користуватися послугами постачальників послуг проміжного характеру в інформаційній сфері.

Постачальниками послуг проміжного характеру в інформаційній сфері є оператори (провайдери) телекомунікацій, оператори послуг платіжної інфраструктури, реєстратори (адміністратори), що присвоюють мережеві ідентифікатори, та інші суб`єкти, що забезпечують передачу та зберігання інформації з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Надання доступу до мережі Інтернет та інших інформаційно-телекомунікаційних систем оформлюється окремим правочином або електронним правочином між стороною такого правочину та постачальником послуг проміжного характеру в інформаційній сфері.

На такі особливості укладення договорів про надання фінансових послуг, зокрема в електронному вигляді, звернула увагу піднаглядних фінансових установ інформаційному повідомленні від 01 серпня 2017 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Як вбачається з договору про надання фінансового кредиту № 18278-09/2022, договір підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором W7946 використання якого допускає Закон України «Про електронну комерцію».

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис.

Нормою статті 11 Закону України Про електронну комерцію передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст. 12 цього закону, передбачено поняття підпис у сфері електронної комерції . Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 12 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону зазначено, що одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до Правил надання грошових коштів у кредит ТОВ «ФК «Інвеструм», кредитний договір від 20.09.2022 року між ОСОБА_1 та вказаною установою укладено саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних та надсилаються та призначені для ідентифікації підписувала цих даних).

Згідно до кредитного договору від 20.09.2022 року його невід`ємною частиною є Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «ФК «Інвеструм». Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті позичальника.

Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «ФК «Інвеструм» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Твердження позивача про те, що їй не було надано інформації, яка стосується суті наданих кредитором фінансових послуг, Правила надання коштів у позику ТОВ «ФК «Інвеструм» їй не були надані для ознайомлення, - не відповідає дійсності, оскільки зазначена інформація міститься в договорі № 18278-09/2022 від 20.09.2022 року.

Так, пункт 6.8 договору містить пряму вказівку на те, що підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє та погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариства.

Пункт 6.9 Договору вказує, що клієнт підтверджує, що отримав від Товариства до укладення цього Договору інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Позивачем не надано доказів суду, що вона є недієздатною або обмежено дієздатною. Тобто, ОСОБА_1 , являючись дієздатною фізичною особою, здатна своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатна своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Позивач знав і усвідомлював про наявність негативних для нього наслідків у вигляді додаткового майнового навантаження у разі порушення строків (15 календарних днів) повернення кредиту та сплаті процентів та у разі незгоди з такими умовами мав абсолютну можливість не укладати договір на таких умовах.

У даному випадку йдеться мова не про нечесність чи недобросовісність кредитодавця, який діяв в межах закону, а про зміну намірів і прагнень позичальника, який станом перед отриманням кредитних коштів вважав такі умови прийнятними для себе, а після їх отримання і використання для задоволення своїх власних потреб і з настанням строку виконання грошових зобов`язань, а також допущенням прострочення змінив свою думку.

Суд також не приймає доводи ОСОБА_1 про те, що вона, здійснюючи оформлення кредиту через інтернет, за 15 хвилинний проміжок часу, не мала можливості об`єктивно оцінити та осмислити умови кредитування, виявити їх недоліки та оцінити всі ризики та збитки, які отримає в результаті даної угоди.

Так, в пункті 5 Договору зазначено, що дія договору достроково припиняється за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Припинення або розірвання договору не звільняє клієнта від обов`язку повернути товариству наданий кредит і сплатити нараховані проценти за користування кредитом за фактичний термін користування кредитом в день припинення або розірвання договору.

Отже, ОСОБА_1 мала можливість ознайомитись з договором після його підписання, оцінити вигідність умов кредитування та їх справедливість, оцінити всі ризики і збитки, і письмово повідомити кредитодавця про намір відмовитись від договору. Проте, позивач не відмовилася від договору та не повернула кредит.

Стаття 11 Закону України Про захист прав споживачів встановила, що у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) умови дострокового розірвання договору; 7) інші умови, визначені законодавством.

Зі змісту оспорюваного кредитного договору вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить її заявка до ТОВ «ФК «Інвеструм» та підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостоюст.203 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до вимог ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договір укладений в електронному варіанті та з електронним підписом. Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою Логіна Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Тому укладення кредитного договору відповідало внутрішній волі позивача.

Згідно ст.ст. 12, 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Керуючись ст.ст. 3-5, 10-13, 80, 81, 89, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 6, 203, 205, 207, 215, 626-628, 641, 644, 1055 ЦК України, Законом України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, Законом України Про захист прав споживачів, Законом України Про споживче кредитування, Закону України Про електронну комерцію, Закону України Про електронні документи та електронний документообіг, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ: 42201361, місцезнаходження: вул.Велика Васильківська, 72, м.Київ)

Суддя :