Ухвала

від 09.04.2024 по справі 759/7033/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-н/759/250/24

ун. № 759/7033/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного «ОЛЕВСЬКА-5 СОСНОВИЙ БІР» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг ЖКГ, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року Об`єднання співвласників багатоквартирного «ОЛЕВСЬКА-5 СОСНОВИЙ БІР» через свого представника - адвоката Розпаченюк А.С., звернулось до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг ЖКГ.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2024 року визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.

Справу передано судді 08.04.2024 року.

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд встановив наступне.

Питання, пов`язані із видачею судового наказу, врегульовано у розділі ІІ ЦПК України. Отже, при вирішенні питання щодо можливості видачі судового наказу, суд керується положеннями вказаного розділу ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Крім того, ч. 3 ст. 19 ЦПК України встановлює, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Пунктом 3 частини 1 статті 161 ЦПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Вимоги до змісту заяви про видачу судового наказу наведені ст. 163 ЦПК України.

Проаналізувавши матеріали поданої заяви, співставивши їх із вимогами у вищезазначеній статті, суд дійшов висновку, що наявні підстави для відмови у видачі судового наказу, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 163 ЦПК України, якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник у подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом його заяви виключно в електронній формі.

Крім того, суд вважає необхідним звернути увагу на аналогію в даному випадку норм ЦПК України, які стосуються можливості учасника справи звернутись до суду в електронній формі.

Так, враховуючи положення абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, а також ч. 2 ст. 169 ЦПК України, у разі подання до суду заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, заявник зобов`язаний додати до заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Також суд наголошує, що відповідно до ч. 1 ст. 169 ЦПК України після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного.

Заява подана за допомогою системи «Електронний суд».

Частинами 5 - 7 ст. 43 ЦПК України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення документів учасникам провадження може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.

До матеріалів заяви не долучено жодного доказу направлення копії даної заяви на адресу боржника, що суперечить ст. 43 ЦПК України та спричинить не отримання боржником копії заяви про видачу судового наказу із доданими до неї документами.

Крім того, суд позбавлений можливості виконати положення ч. 1 ст. 169 ЦПК України, оскільки заява подана за допомогою системи «Електронний суд», а ОСОБА_1 не має зареєстрованого електронного кабінету, що встановлено із відповіді №688975 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС.

Окрім зазначеного, проаналізувавши матеріали поданої заяви, співставивши їх із вимогами у вищезазначеній статті, суд дійшов висновку, що подана заява не відповідає положенням 163 ЦПК України, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Згідно положень ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором та у відповідності його умовам, затвердженим Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 №712). Такий договір укладається на один рік з правом пролонгації його строку дії та після підписання договору (змін до нього) протягом місяця надсилається управителем у примірнику кожному співвласнику рекомендованим листом.

Частиною п`ятою цієї статті Закону визначено, що договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) підписується співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників у разі якщо зборами співвласників приймалось відповідне рішення про укладення такого договору з управителем і такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

Частиною другою цієї статті Закону визначено, що вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем.

Згідно до положень ст. 10 цього Закону до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі щодо: визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком. Рішення зборів співвласників оформлюється протоколом який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики.

Відповідно до пунктів 32, 33 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком ціна послуги з управління встановлюється договором та включає: 1) винагороду управителю за згодою сторін; 2) витрати на утримання багатоквартирного будинку, прибудинкової території, поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису , який є невід`ємною частиною договору управління.

Відповідно до пункту 35 Правил за погодженням співвласників та управителя до договору управління можуть бути включені умови про зміну ціни у порядку та на умовах, визначених відповідним договором управління, що відповідає вимогам частини другої ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Заявник просить видати судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 заборгованість за несплачені щомісячні внески на управління та утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.10.2020 року по 01.12.2023 року у розмірі 14 809,91 грн., судовий збір у розмірі 242,24 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн., а всього 17 552,15 грн.

Однак, у матеріалах заяви відсутні належні докази на підтвердження обставин укладення між заявником та боржником договору про управління багатоквартирним будинком, а також затвердження вказаного договору зборами співвласників, визначення ними вартості послуги, направлення управителем примірника цього договору боржнику.

Отже, із поданої заяви вбачається спір про право, а наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи наведені положенням ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність відмови заявнику у видачі судового наказу на підставі п.1 ст.165 ЦПК України у зв`язку із тим, що заява не відповідає вимогам статті 163 ЦПК України, оскільки до заяви про видачу судового наказу не додано копію договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1,2,8,9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Частиною 2 статті 167 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-167, 260 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного «ОЛЕВСЬКА-5 СОСНОВИЙ БІР» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг ЖКГ.

Ухвалу суду надіслати заявнику, роз`яснивши право звернення з тими самими вимогами у порядку позовного провадження.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя Н.О. Горбенко