Ухвала

від 04.04.2024 по справі 761/11806/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/11806/24

Провадження № 1-кс/761/8120/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023113330000056 від 08.09.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023113330000056 від 08.09.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, в якому детектив просить накласти арешт на нерухоме майно, яке на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: земельну ділянку, кадастровий номер 5324281900:00:017:0048, загальною площею 2 га, та земельну ділянку, кадастровий номер5321084200:00:002:0038, загальною площею 4.51 га.

Дане клопотання обгрунтоване тим, що другим відділом Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №42023113330000056 від 08.09.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

В рамках даного провадження 26.03.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненої за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якого встановлює безальтернативне застосування до винної особи покарання у виді конфіскації майна.

Разом з тим, органом досудового розслідування встановлено, що згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_5 є власником нерухомого майна, а саме: земельної ділянки, кадастровий номер 5324281900:00:017:0048, загальною площею 2 га та земельної ділянки, кадастровий номер 5321084200:00:002:0038, загальною площею 4,51 га.

У свою чергу, враховуючи особливо великий розмір матеріальних збитків на суму 2 051 448 грн., завданих діями ОСОБА_5 інтересам держави в результаті вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також необхідність забезпечення відшкодування завданих державі збитків та з метою запобігання можливості знищення або відчуження майна, яка може бути конфісковане у підозрюваного ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, існує необхідність у накладені арешту на вищевказану квартиру.

У судове засідання прокурор ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим про дату і час судового розгляду, не з`явився. Разом з тим, до початку судового розгляду на надійшла заява прокурора про розгляд клопотання про накладення арешту на майно за його відсутності.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Враховуючи, що прокурор був повідомлений завчасно та належним чином, разом з тим, до початку судового розгляду клопотання просив проводити судове засідання за його відсутності, слідчий суддя прийшла до висновку про можливість розгляду клопотання детектива ОСОБА_3 про арешт майна без участі прокурора ОСОБА_4 .

Разом з тим, ч. 2 ст. 172 КПК України передбачає, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Таким чином, слідчий суддя з метою уникнення ймовірних ризиків відчуження або приховування майна до розгляду слідчим суддею по суті клопотання про арешт, приходить до висновку про необхідність розгляду клопотання слідчого про арешт майна без виклику власника майна ОСОБА_5 або його представника.

Вивчивши клопотання детектива ОСОБА_3 про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Зі змісту клопотання детектива ОСОБА_3 про арешт майна та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що другим відділом Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №42023113330000056 від 08.09.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

26.03.2024 в рамках даного провадження ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді конфіскації майна.

У своєму клопотанні детективом ОСОБА_3 наведено наявність обгрунтованих підстав, що дають можливість органу досудового розслідування прийти до висновку, що своїми діями ОСОБА_5 вчинив привласнення чи розтрату чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, в особливо великих розмірах, у результаті чого державі завдано матеріальних збитків на суму 2 051 448 грн.

Разом з тим, із долученої до матеріалів клопотання інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що у власності підозрюваного ОСОБА_5 є земельна ділянка, кадастровий номер 5324281900:00:017:0048, загальною площею 2 га, та земельна ділянка, кадастровий номер5321084200:00:002:0038, загальною площею 4.51 га.

Так, згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 191 КК України дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою, караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

У свою чергу, ч. 6 ст. 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При цьому слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, разом з тим, на даній стадії провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.

Беручи до уваги правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, наявність спричиненого діями підозрюваного ОСОБА_5 матеріального збитку державі, а також встановлену органом досудового розслідування наявність у власності підозрюваного ОСОБА_5 земельних ділянок, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні детектива майна з метою забезпечення можливої конфіскації майна, оскільки санкція статті Кримінального кодексу України, за якою підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання у виді конфіскації майна, яке суд може призначити підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Крім того, існують реальні ризики передачі та відчуження вказаного майна, передбачені абзацом ч. 1 ст. 170 КПК України.

Разом з тим, слідчий суддя не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного.

Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИЛА:

Клопотання детектива задовольнити.

Накласти арешт на майно, що належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- земельну ділянку, кадастровий номер 5324281900:00:017:0048, загальною площею 2 га;

- земельну ділянку, кадастровий номер 5321084200:00:002:0038, загальною площею 4.51 га. у вигляді заборони відчужувати, користуватися та розпоряджатися вказаним майном.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1