Постанова

від 01.04.2024 по справі 521/26132/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/983/24

Номер справи місцевого суду: 521/26132/23

Головуючий у першій інстанції Поліщук І. О.

Доповідач Котелевський Р. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Кенца Р.І. на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 05.03.2024 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.485 МК України,

встановив:

Оскарженою постановою судді районного суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 3818243 гривень 95 копійок, а також стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою адвокат Кенц Р.І. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Вивчивши доводи апеляційної скарги та долучені до неї документи, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав.

Право доступу до суду апеляційної інстанції для оскарження рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий судовий розгляд з метою перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Проте, ст. 7 КУпАП передбачає, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із ч. 2 ст. 287 КУпАП, постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 цього Кодексу.

Наведений перелік осіб, які мають право на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Статтею 271 КУпАП унормована участь захисника у розгляді справи.

Так, ч. 1ст. 271 КУпАПвстановлено, що у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Частина 2статті 271 КУпАПпередбачає, що повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов`язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін.

Проте, всупереч наведених вище вимог закону ОСОБА_2 до апеляційної скарги не долучено жодного з вище перелічених документів, зокрема: ордеру, витягу з договору про надання правової допомоги, засвідченого підписами сторін. Адвокатом долучено лише копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Разом з тим, положення ч.2 ст.271 КУпАП безумовно вимагає надання до апеляційної скарги захисником ордеру та саме витягу з договору, з зазначенням повноважень адвоката або обмежень його прав на вчинення окремих дій як захисника та засвідчення витягу підписами сторін. Така вимога закону є обов`язковою і зумовлена тим, що законодавство у справах про адміністративні правопорушення через суворість санкцій фактично є репресивним, у зв`язку з чим повноваження адвоката як захисника повинні бути чітко визначенні у договорі про надання правової допомоги та засвідчені підписами сторін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 року у справі № 9901/847/18 зауважувала, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосуванняст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

За вказаних обставин, суд позбавлений можливості визначити обсяг повноважень адвоката Кенца Р.І. на представництво в суді апеляційної інстанції інтересів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Зазначені обставини є процесуальною перешкодою для подальшого розгляду справи та унеможливлюють прийняття вказаної апеляційної скарги до провадження.

У зв`язку з вказаними обставинами, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом апеляційної інстанції, оскільки вона подана з порушенням вимог ст.ст.271, 294 КУпАП, а саме адвокат не надав у повному обсязі до апеляційної скарги передбачених законом доказів щодо наявності у нього повноважень на подання апеляційної скарги, у зв`язку з чим така скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Водночас суд роз`яснює, що апеляційна скарга може бути подана особами, визначеними ч.2 ст.294 КУпАП, із дотриманням належного її оформленням.

Керуючись ст.ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Кенца Р.І. на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 05.03.2024 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.485 МК України, повернути особі, яка її подала.

Копію постанови про повернення апеляційної скарги невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський