Постанова

від 08.04.2024 по справі 632/822/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 632/822/20

провадження № 61-8742св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: відділ освіти Виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області, Первомайська міська рада Харківської області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: начальник відділу освіти Виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області Садченко Аліна Ростиславівна, голова Первомайської міської ради Харківської області Бакшеєв Микола Миколайович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу відділу освіти Виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 03 листопада 2022 року у складі судді Бібіка О. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 02 травня 2023 року у складі колегії суддів: Бурлаки І. В., Мальованого Ю. М., Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу освіти Виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області

(далі - Відділ освіти), Первомайської міської ради Харківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: начальник Відділу освіти Садченко А. Р., голова Первомайської міської ради Харківської області Бакшеєв М. М., про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов обґрунтовано тим, що 01 вересня 2008 року його призначено на посаду директора Первомайської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 м. Первомайський Харківської області.

Наказом Відділу освіти від 17 березня 2020 року № 13-к його звільнено з посади директора школи за систематичне невиконання обов`язків, покладених на нього посадовою інструкцією. Підставою стало розпорядження міського голови від 17 березня 2020 року № 44 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»; накази Відділу освіти від 13 травня 2019 року № 20-к, 16 березня 2020 року № 12-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »; доповідна записка головного бухгалтера централізованої бухгалтерії відділу освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради від 13 березня 2020 року.

Розпорядження і накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та про його звільнення є незаконними, оскільки не містять фактичних обставин, що стали підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП є дисциплінарним стягненням, тому має здійснюватися з дотриманням строків і порядку, передбачених законом. Однак, до застосування дисциплінарного стягнення до нього з пропозицією надати письмові пояснення ніхто не звертався, не було отримано згоди профспілкового комітету на його звільнення. Відділ освіти не уповноважений видавати накази про звільнення керівників загальноосвітніх навчальних закладів.

Оспорювані наказ та розпорядження містять лише загальні формулювання, які не вказують на суть порушення трудової дисципліни, тобто не доведено наявності складу дисциплінарного проступку, зокрема вини та причинно-наслідкового зв`язку між порушенням трудових обов`язків і шкідливими наслідками, які спричинило або могло спричинити порушення.

Оскільки звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України відбулося з порушенням норм трудового законодавства щодо дотримання процедури притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, наказ про припинення трудового договору підлягає скасуванню з поновленням незаконно звільненого працівника на роботі.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Первомайської міської ради Харківської області від 17 березня 2020 року № 44 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;

- визнати незаконним та скасувати наказ Відділу освіти від 16 березня 2020 року № 12-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »;

- визнати незаконним, скасувати наказ Відділу освіти від 17 березня 2020 року № 13-к про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Первомайської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 та поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Первомайської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Первомайської міської ради Харківської області;

- стягнути з Відділу освіти на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 03 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 02 травня 2023 року (апеляційну скаргу Відділу освіти залишено без задоволення), позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Відділу освіти від 17 березня 2020 року № 13-к про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Первомайської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Первомайської міської ради Харківської області на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Первомайської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Первомайської міської ради Харківської області.

Стягнено з Відділу освіти на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 514 798, 92 грн.

В іншій частині вимог у позові відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду мотивовано тим, що відповідачем не доведено правових підстав для звільнення ОСОБА_1 за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України, оскільки відповідач у наказі від 17 березня 2020 року № 13-к про звільнення позивача не зазначив, у чому саме полягало порушення працівником трудових обов`язків, яке безпосередньо стало підставою для звільнення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

08 червня 2023 року через засоби поштового зв`язку Відділ освіти направив до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Зміївського районного суду Харківської області від 03 листопада 2022 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 травня 2023 року в частині задоволених вимог позову, ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду, а також суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили докази, наявні у матеріалах справи (пункт 1 частини другої статті 389, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що при вирішенні спору суди попередніх інстанцій надали правову оцінку лише наказу Відділу освіти від 17 березня 2020 року про звільнення позивача, і не взяли до уваги накази Відділу освіти від 13 травня 2019 року та від 16 березня 2020 року про оголошення йому доган за дисциплінарні проступки, що фактично стали передумовою для застосування до відповідача іншого виду стягнення, а саме звільнення.

Зазначені накази про оголошення позивачу доган підтверджують систематичність вчинення ним дисциплінарних проступків, що є підставою для звільнення працівника відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Після зазначених дисциплінарних стягнень, які у розумінні статті 151 КЗпП України не втратили юридичної сили за давністю та не зняті достроково, позивач втретє порушив трудову дисципліну, а саме пункти 1.5, 1.7, 1.8, 5.3, 5.8, 6.4 Посадової інструкції директора Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4, перешкоджаючи роботі інвентаризаційної комісії Відділу освіти. Зазначені обставини щодо порушень указаних положень відображені у розпорядженні Первомайського міського голови Харківської області Бакшеєва М. від 17 березня 2020 року № 44, яким уповноважено начальника Відділу освіти притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за пунктом 3 частини першої статті 40, статтею 43-1 КЗпП України.

Таким чином Відділом освіти доведено наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Суди ухилились від дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, та повного встановлення обставин, що мають значення для вирішення спору по суті. Так, не враховано, що Первомайську ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 ліквідовано, що унеможливлює поновлення ОСОБА_1 на посаді директора.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходили.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2023 року поновлено Відділу освіти строк на касаційне оскарження рішення Зміївського районного суду Харківської області від 03 листопада 2022 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 травня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Наказом начальника Відділу освіти від 28 серпня 2008 року № 101-к ОСОБА_1 переведено на посаду директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 з 01 вересня 2008 року (а. с. 6, т. 1).

Згідно з наказом начальника Відділу освіти від 13 травня 2019 року № 20-к ОСОБА_1 оголошено догану на підставі актів від 21 березня 2019 року, 12 квітня 2019 року, доповідних записок заступника начальника Відділу освіти Мартиненко О. І. , голови міської профспілкової організації працівників освіти і науки України Ковалик О. Б. , письмових пояснень ОСОБА_1 .

Зі змісту вказаного наказу вбачається, що 12 квітня 2019 року директор Первомайської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Первомайської міської ради Харківської області ОСОБА_1. в робочий час, о 14 год. 15 хв. умисно відмовився надавати документацію щодо роботи з кадрами згідно з наказом Відділу освіти від 08 квітня 2019 року № 140 «Про вивчення питання стану роботи з кадрами в закладах освіти міст».

15 квітня 2019 року Відділ освіти надіслав лист №01-33/488 на ім`я директора Первомайської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Первомайської міської ради Харківської області ОСОБА_1 з проханням надати у Відділ освіти 16 квітня 2019 року документи, викладені у листі, з метою вивчення питання, але відповіді на цей лист та доступу до документації не отримав.

22 квітня 2019 року ОСОБА_1 запрошено до начальника Відділу освіти для надання письмових пояснень, однак під час розмови ОСОБА_1 відмовився надати письмове пояснення. З аналогічним проханням надати письмові пояснення ОСОБА_1 надіслано лист від 22 квітня 2019 року № 01-33/529.

24 квітня 2019 року на електронну пошту Відділу освіти надійшов лист за підписом ОСОБА_1 від 23 квітня 2019 року з викладеними поясненнями.

25 квітня 2019 року під час наради директорів ОСОБА_1 було ще раз вручено копію листа Відділу освіти від 15 березня 2019 року за № 01-33/488 та лист від 25 квітня 2019 року за № 01-33/554 з проханням надати відповідну документацію у Відділ освіти 26 квітня 2019 року до 13.00 год. для вивчення, але відповідних документів, письмових чи усних пояснень не отримано.

21 березня 2019 року директор Первомайської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 ОСОБА_1 категорично відмовив надавати для перегляду та ознайомлення будь-яку документацію згідно розпорядження міського голови від 11 березня 2019 року № 39 «Про перевірку стану управлінської діяльності у Первомайській ЗОШ І-ІІІ ступенів №4» та наказу Відділу освіти від 12 березня 2019 року № 103 «Про перевірку стану управлінської діяльності в Первомайській ЗОШ І-ІІІ ст. №4». Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункти 1.5, 1.7, 3.45, 5.3, 5.7, 5.8, 6.4 посадової інструкції директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4.

ОСОБА_1 ознайомлений з наказом о 08 год. 00 хв. 14 травня 2019 року, однак від підпису та отримання копії наказу відмовився (а. с. 7-9, 82-83, т. 1).

Розпорядженням Первомайського міського голови Харківської області Бакшеєва М. від 28 грудня 2019 року № 252 уповноважено начальника Відділу освіти застосовувати дисциплінарні стягнення до керівників закладів загальної середньої освіти, зокрема, директора Первомайської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Первомайської міської ради Харківської області (а. с. 84, т. 1).

Наказом начальника Відділу освіти від 02 січня 2020 року № 27 затверджено графік перевірок закладів освіти з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності службою охорони праці Відділу освіти на 2020 рік, зокрема, щодо Первомайської ЗОШ № 4. З вказаним графіком ОСОБА_1 ознайомлений 20 січня 2020 року (а. с. 85-87, т. 1).

Наказом начальника Відділу освіти від 12 лютого 2020 року № 88 вирішено провести позаплановий огляд системи опалення Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4. Від підпису у наказі ОСОБА_1 відмовився, про що складено акт від 12 лютого 2020 року (а. с. 88, т. 1, а. с. 9, т. 2).

З акта позапланового огляду системи опалення ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 Первомайської міської ради Харківської області від 12 лютого 2020 року вбачається, що класи та підсобні приміщення були зачинені, що є порушенням вимог до огляду. Комісія провела огляд лише коридорів, зали для пауерліфтингу, зали загальної фізичної підготовки, вчительської та їдальні. За висновками комісії підготовка будівлі ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 до осінньо-зимового періоду знаходиться у незадовільному стані. Від підпису в акті ОСОБА_1 відмовився, що підтверджується актом від 12 лютого 2020 року (а. с. 8, 10, т. 2).

Актом позапланового огляду будівлі ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 Первомайської міської ради Харківської області від 26 лютого 2020 року встановлено, що потребує капітального ремонту покрівля у спортзалі, шкільній їдальні, по перехідній галереї, ремонт парапетів, примикань покрівлі до парапетів і вентиляційних каналів, підлоги в спортивній залі і в коридорах по всіх поверхах. У разі усунення усіх недоліків, передбачених цим актом, актом позапланового огляду системи опалення від 12 лютого 2020 року, виконання заходів, викладених у наказі відділу освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області від 24 червня 2019 року № 224 «Про підготовку матеріально-технічної бази навчальних закладів міста до 2018/2020 нового навчального року та роботи в осінньо-зимовий період 2019/2020 років» будівля придатна до подальшої експлуатації. Від підпису в акті та ознайомлення з ним ОСОБА_1 відмовився (а. с. 11-13, т. 2).

Наказом начальника відділу освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області від 03 березня 2020 року № 120 вирішено провести інвентаризацію Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 (а. с. 89, т. 1).

13 березня 2020 року членами інвентаризаційної комісії за участю представника поліції складено акт про недопущення директором ОСОБА_1 до інвентаризації Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4. На тексті акта ОСОБА_1 вказав, що проведення інвентаризації вважає незаконним, комісію - неповноважною (а. с. 92, т. 1).

Наказом начальника Відділу освіти від 16 березня 2020 року № 12-к ОСОБА_1 оголошено догану на підставі актів від 12 березня 2020 року, 26 березня 2020 року, 20 лютого 2020 року, 04 березня 2020 року; доповідних записок спеціаліста з охорони праці Відділу освіти Касьянової Г. та начальника господарчої групи Відділу освіти Столяр Ю. від 12 лютого 2020 року та 26 лютого 2020 року; письмових пояснень ОСОБА_1 від 16 березня 2020 року № 45.

З тексту наказу вбачається, що за результатами перевірок директором ОСОБА_1 не забезпечено належним чином проведення інструктажів (вступного, первинного, повторного, позапланового та цільового) згідно з Порядком здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях; не забезпечено навчання завідувача господарством Первомайської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 з питань пожежної безпеки та електробезпеки. В закладі не здійснюється належний контроль щодо виконання організаційних та технічних вимог з експлуатації електроустановок та електрообладнання, направлених на забезпечення надійної, безпечної та раціональної експлуатації електроустановок. Згідно з актом позапланового огляду будівлі ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 від 26 лютого 2022 року ОСОБА_1 не забезпечив повноцінний огляд будівлі закладу.

04 березня 2020 року ОСОБА_1 запрошено до начальника відділу освіти для надання письмових пояснень. Надати письмове пояснення та ознайомитися з актом від 26 лютого 2020 року під час розмови ОСОБА_1 відмовився, про що складено акт про відмову від ознайомлення під підпис з актом позапланового огляду системи опалення ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4. Також з проханням надати письмові пояснення ОСОБА_1 було вручено лист від 04 березня 2020 року № 01-33/327 (а. с. 90-91, т. 1). Ще один лист від 13 березня 2020 року № 01-33/387 було надіслано електронною поштою на ім`я ОСОБА_1 (а. с. 93, т. 1).

16 березня 2020 року о 16.30 год. ОСОБА_1 особисто надав до Відділу освіти лист від 16 березня 2020 року № 45, у якому відсутні пояснення на запитувану інформацію.

Своїми діями ОСОБА_5 порушив пункти 1.4, 1.5, 1.7, 1.8, 2.2, 2.8, 2.10, 3.2, 3.17, 3.27, 3.30, 3.31, 3.32, 3.36, 3.38, 3.41, 3.45.1, 3.45.7, 5.1, 5.2., 5.3, 5.5, 5.8, 5.10, 6.4, 6.5 посадової інструкції. Встановлено порушення ОСОБА_1 нормативно-правових актів з охорони життя та правил пожежної безпеки.

17 березня 2020 року ОСОБА_1 відмовився від підпису про ознайомлення з наказом від 16 березня 2020 року № 12-к, про що складено акт (а. с. 96, т. 1). Підпис про

Ознайомлення з указаним наказом засвідчено підписом ОСОБА_1 20 березня 2020 року, що підтверджується копією наказу (а. с. 10-13, т. 1).

Розпорядженням Первомайського міського голови Харківської області Бакшеєва М. від 17 березня 2020 року за № 44 уповноважено начальника Відділу освіти застосовувати дисциплінарні стягнення до керівників закладів середньої освіти; притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за пунктом 3 частини першої статті 40, статтею 43-1 КЗпП України (а. с. 27, т. 1).

Наказом начальника Відділу освіти від 17 березня 2020 року № 13-к звільнено ОСОБА_1 з посади директора Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 Первомайської міської ради Харківської області за систематичне невиконання обов`язків, покладених на нього посадовою інструкцією директора Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4, затвердженою наказом Відділу освіти від 03 вересня 2019 року № 290 «Про затвердження і введення в дію посадової інструкції», за пунктом 3 статті 40 КЗпП України. Підстава наказу: розпорядження міського голови від 17 березня 2020 року № 44 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»; накази Відділу освіти від 13 травня 2019 року № 20-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »; 16 березня 2020 року №12-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »; доповідна записка головного бухгалтера централізованої бухгалтерії Відділу освіти від 13 березня 2020 року (а. с. 14, т. 1).

Наказом начальника Відділу освіти від 18 березня 2020 року № 15-к внесено зміни до наказу Відділу освіти від 16 березня 2020 року № 12-к у зв`язку з опискою. Копія наказу направлена на адресу ОСОБА_1 (а. с. 14, 15, 16, т. 2).

З відповіді Виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області, наданої на адвокатський запит від 26 січня 2021 року № 01-32/371, вбачається, що кошторисом на 2020 рік, затвердженим міським головою 10 січня 2020 року, централізованою бухгалтерією Відділу освіти передбачено кошти на навчання посадових осіб Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 з питань пожежної та електричної безпеки. До компетенції міської ради не входить організація централізованого навчання для посадових осіб, підпорядкованих Відділу освіти. 03 липня 2019 року на базі Первомайського районного відділу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України Харківським навчально-методичним центром цивільного захисту та безпеки життєдіяльності проводилось навчання та перевірка знань з питань пожежної безпеки посадових осіб завідувачів господарством, заступників керівників з адміністративно-господарчої роботи закладів освіти міста. Завідувач господарством ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4. Радченко О. на навчання не з`явилась без поважної причини, що підтверджується витягом з протоколу № 34 засідання комісії з перевірки знань з пожежної безпеки. Пояснень щодо відсутності Радченко О. на навчанні та інших заявок на проходження навчання від директора Первомайської ЗОШ І-ІІІ №4 ОСОБА_1 до відділу освіти не надходило (а. с. 5-7, т. 2).

Згідно з листом Відділу освіти від 21 травня 2021 року № 01-33/751 отримання письмової згоди первинної профспілкової організації Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 на звільнення ОСОБА_1 не передбачено статтею 43-1 КЗпП України (а. с. 27, т. 2).

Згідно з довідкою про доходи від 21 травня 2021 року № 01-33/750 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 783,56 грн (а. с. 28, т. 2).

Головою батьківської ради, головою профспілкового комітету та завгоспом Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 надано позитивну характеристику ОСОБА_1 (а. с. 15-16, т. 1).

Позиція Верховного Суду

Правове регулювання спірних відносин

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до статті 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до статей 21 та 139 КЗпП України працівник зобов`язаний виконувати роботу, визначену трудовим договором, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Частиною першою статті 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (стаття 149 КЗпП України).

У пунктах 22, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України

від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз`яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 17 березня 2021 року у справі № 742/4121/18 (провадження № 61-15025св20), від 20 липня 2022 року у справі № 724/1592/21 (провадження № 61-4383св22) тощо.

Тобто при звільненні працівника на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП слід враховувати, що працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чиним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Разом з тим, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 89 ЦПК України).

У справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, саме роботодавець повинен довести, що застосування таких заходів стягнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Іншими словами, обов`язок доведення вини працівника у порушенні трудової дисципліни на підприємстві покладено на роботодавця.

Надаючи оцінку законності звільнення позивача на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України, суди попередніх інстанцій встановили, що наказ Відділу освіти від 17 березня 2020 року № 13-к про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Первомайської ЗОШ школи І-ІІІ ступенів № 4 не відповідає вимогам трудового законодавства, оскільки не містить відомостей про те, які саме трудові обов`язки порушив позивач ОСОБА_1 , що стало підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, та у чому саме полягає його вина.

Колегія суддів погоджується з такими висновками.

Зі змісту статей 147, 149 КЗпП України вбачається, що дисциплінарне стягнення у вигляді догани або звільнення може бути застосовано окремо лише за одне порушення трудової дисципліни.

При цьому звільнення працівника на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України можливе лише у випадку систематичного невиконання працівником трудових обов`язків.

Систематичним порушенням вважається таке, яке вчинено після притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності та полягає у тому, що, незважаючи на застосування дисциплінарного стягнення, працівник знову скоїв порушення.

Таким чином звільненню працівника за вказаною нормою за повторне вчинення дисциплінарного проступку має передувати попереднє притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Відповідач у наказі від 17 березня 2020 року № 13-к про звільнення позивача не вказав, який саме дисциплінарний проступок, за який ще не застосовувалися інші заходи дисциплінарного стягнення, є підставою звільнення позивача.

У постанові Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 714/395/17, на яку посилається заявник у касаційній скарзі, зазначено, що для звільнення працівника за систематичне порушення трудової дисципліни потрібно, щоб він вчинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків, щоб це невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків було протиправним та винним і носило систематичний характер, а за попередні порушення трудової дисципліни (одне чи декілька) до працівника застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення з додержанням порядку їх застосування, але вони не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

У постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 520/3689/16-ц, на яку посилається заявник у касаційній скарзі, зазначено, що звільнення за систематичне невиконання трудових обов`язків передбачає здійснення працівником щонайменше двох дисциплінарних проступків, за наслідками вчинення яких видається наказ про оголошення догани та наказ про звільнення внаслідок систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 161/6283/16-ц, на яку посилається заявник у касаційній скарзі, зазначено, що суд, вирішуючи спір, повинен з`ясувати систематичне невиконання яких саме трудових обов`язків позивачем передувало його звільненню.

Посилання Відділу освіти на зазначення підстав для наказу: розпорядження міського голови від 17 березня 2020 року № 44 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», накази Відділу освіти від 13 травня 2019 року № 20-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »; 16 березня 2020 року №12-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »; доповідна записка головного бухгалтера централізованої бухгалтерії Відділу освіти від 13 березня 2020 року, не конкретизують вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за який його не було притягнуто до відповідальності.

Крім того, для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина.

Як було зазначено вище, обов`язок доведення вини працівника у порушенні трудової дисципліни в установі покладено на роботодавця, однак відповідач не тільки не довів винної поведінки позивача, за яку його не було притягнуто до відповідальності, а й не зазначив, у чому саме полягало порушення працівником трудових обов`язків, яке безпосередньо стало підставою для звільнення.

Суди попередніх інстанцій правомірно акцентували увагу на тому, що таке порушення мало полягати у діях, відмінних від тих, за які ОСОБА_1 вже було притягнуто до відповідальності у вигляді догани, зокрема, 16 березня 2020 року. Наявність у позивача двох доган відповідно до наказів від 13 травня 2019 року та 16 березня 2020 року, які не скасовані та не визнані незаконними, має значення для встановлення факту систематичності порушень, однак не є самостійною підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, оскільки для цього необхідно вчинення проступку, за який ще не оголошено догану.

Такі висновки судів не суперечать правовим висновкам, які містяться у постановах Верховного Суду, що наведені у касаційній скарзі.

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Установивши наведені обставини, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про незаконність звільнення позивача у розумінні статті 40 КЗпП України, та наявність правових підстав для його поновлення на роботі.

Доводи заявника про те, що Первомайську ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 ліквідовано, що унеможливлює поновлення ОСОБА_1 на посаді директора, колегія суддів відхиляє, це не є предметом позову саме у цій справі.

Крім того, під час апеляційного розгляду справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року визнано протиправним та скасовано рішення Первомайської міської ради Харківської області від 28 лютого 2020 року № 1490-69/7 «Про ліквідацію Первомайської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Первомайської міської ради Харківської області». Це судове рішення набрало законної сили 13 січня 2021 року та підлягає виконанню.

Частиною другою статті 235 КЗпП України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Обчислюючи середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню, суд першої інстанції керувався вимогами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, з подальшими змінами та доповненнями.

Заперечуючи проти скасування наказу про звільнення позивача та поновлення його на роботі, Відділ освіти правильність розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню, не спростовує, відповідних доводів касаційна скарга не містить.

Отже, оскаржувані судові рішення у вказаній частині у касаційному порядку не переглядаються в силу вимог статті 400 ЦПК України.

Інші доводи касаційної скарги були предметом розгляду судів та додаткового правового аналізу не потребують, на законність судових рішень не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками судів та спростовуються встановленими вище обставинами справи.

У справі, що розглядається, надано відповідь на всі істотні питання, що виникли при кваліфікації спірних відносин. Наявність у скаржника іншої точки зору на встановлені судами обставини та щодо оцінки наявних у матеріалах доказів не спростовує законності та обґрунтованості прийнятих місцевим та апеляційним судом рішень та фактично зводиться до спонукання касаційного суду до прийняття іншого рішення - на користь скаржника.

Крім того, наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до вимоги здійснити переоцінку доказів та встановити нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, що відповідно до статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони, хоча пункт 1 статті 6 і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент (рішення у справі «Ruiz Toriya v. Spaine», заява від 09 грудня 1994 року № 18390/91, § 29). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «HIRVISAARI v. FINLAND», заява від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 2).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу відділу освіти Виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області залишити без задоволення.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 03 листопада 2022 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 травня 2023 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара