Ухвала

від 08.04.2024 по справі 205/7118/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 квітня 2024 року

місто Київ

справа № 205/7118/22

провадження № 61-3847ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділу реєстрації майнових прав, про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності та

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом, у якому просили суд скасувати рішення державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Скалюк С. Г., прийняте 25 квітня 2018 року, про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним № 15599114412101 даних про реєстрацію за

ОСОБА_1 права власності на виробничо-побутову будівлю літ. Б-2, загальною площею 640,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказували, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 належать гаражі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 є користувачем гаража, який також знаходиться за вказаною адресою. Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська

від 15 лютого 2006 року у справі № 2-887/2006 про визнання мирової угоди, укладеної між Відкритим акціонерним товариством «Запорізький асфальтобетонний завод» м. Запоріжжя, Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «ВВС» та ОСОБА_1 , до

ОСОБА_1 перейшло право власності на двоповерхову адміністративно-побутову будівлю літ. Б-2, загальною площею 640,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі вказаної ухвали суду за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на двоповерхову адміністративно-побутову будівлю літ. Б-2, загальною площею 640,7 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі і на належні позивачам гаражі, розташовані на першому поверсі цієї будівлі.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 березня 2021 року у справі № 2-887/2006 ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська

від 15 лютого 2006 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, ухвалою якого 15 вересня 2022 року позовну заяву залишено без розгляду, скасовано заходи забезпечення позову.

Право власності на будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , залишається зареєстрованим за ОСОБА_1 , що порушує права позивачів.

18 вересня 2023 року рішенням Ленінського районного суду

м. Дніпропетровська позовні вимоги задоволено.

14 лютого 2024 року постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2023 року залишено без змін.

12 березня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав касаційну скаргу на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 14 лютого 2024 року, в якій просив оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

22 березня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для сплати судового збору за подачу касаційної скарги.

27 березня 2024 року до Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, зі змісту якого та доданих до нього додатків встановлено виконання заявником вимог ухвали.

Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду

від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 18 березня 2020 року у справі

№ 129/1033/13-ц, від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20,

від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18, у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 234/116/16-а, від 09 листопада 2018 року у справі № 816/988/17, від 13 грудня 2018 року у справі № 815/6218/16,

від 06 березня 2019 року у справі № 813/4924/13-а, від 08 липня 2019 року у справі № 908/156/18, від 31 липня 2019 року у справі № 2340/4337/18,

від 10 жовтня 2019 року у справі № 910/2164/18, від 15 листопада 2019 року у справі № 826/198/16, від 11 грудня 2019 року у справі № 320/4938/17,

від 23 червня 2020 року у справі № 922/2589/19, від 18 листопада 2020 року у справі № 154/883/19, від 14 вересня 2021 року у справі № 910/14452/20, у постановах Верховного Суду України від 23 грудня 2015 року у справі

№ 6-327цс15, від 16 листопада 2016 року у справі № 688/63/15-ц, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.

Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.

Вбачаються підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребування матеріалів справи.

Крім того, заявник просить зупинити виконання/дію рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2023 року до закінчення касаційного провадження.

Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови. Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об`єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

Подавши заяву про зупинення виконання/дії рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2023 року, заявник не навів достатніх підстав і не надав доказів на підтвердження своїх вимог, які свідчили б про існування об`єктивної необхідності зупинення виконання оскаржуваного судового рішення. Також заявником не надано документів про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення. Незгода заявника з оскаржуваним судовим рішенням як така, так як і організаційні труднощі в його виконанні, не є підставою для зупинення його виконання/дії на час перегляду справи в касаційному порядку.

ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження обставин, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання/дію судового рішення, в задоволенні його заяви необхідно відмовити. У таких висновках визначальними є правила статей 12 та 13 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду

м. Дніпропетровська від 18 вересня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року.

Витребувати із Ленінського районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу № 205/7118/22 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділу реєстрації майнових прав, про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності.

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання/дії рішення Ленінського районного суду

м. Дніпропетровська від 18 вересня 2023 року до закінчення касаційного розгляду справи.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

Є. В. Петров

В. В. Пророк